Ухвала КАС ВС № 1.380.2019.003787

УХВАЛА 26 лютого 2020 року Київ справа №1.380.2019.003787 адміністративне провадження №К/9901/4156/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Кашпур О.В., Уханенка С.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року в справі №1.380.2019.003787 за позовом ОСОБА_1 до начальника Територіального управління юстиції у Львівській області про визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до начальника Територіального управління юстиції у Львівській області, у якому просив: - визнати протиправною бездіяльність начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Станіщука Миколи Васильовича (далі -Станіщук М.В.) щодо невиконання та порушення вимог статті 40 Конституції України, статей 15, 19, 20 Закону України "Про звернення громадян"; - зобов`язати начальника Головного територіального управління юстиції у Львівській області Станіщука М.В. розглянути по суті звернення від 12 червня 2019 року та надати вичерпну обґрунтовану відповідь за власним підписом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року, у задоволенні позову відмовлено. 11 лютого 2020 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду. За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке. Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини першої, четвертої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Водночас скаржником у касаційній скарзі не наведено жодної із зазначених підстав, на яких вона подається. Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи. До касаційної скарги не додано документа про сплату судового збору. Водночас подано клопотання про звільнення від його сплати. На його обґрунтування вказує на те, що перебуває у скрутному матеріальному становищі, долучивши: копію довідки Залізничного відділу соціального захисту № 2399 від 20 листопада 2019 року про отримання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року; копію витягу з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 21 листопада 2019 року № 552/13-01-54-02 від 21 листопада 2019 року, з інформацією про відсутність доходів за 1-3 квартал 2019 року. Відповідно до частин першої статті 133 КАС України суд, ураховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Згідно з частиною другою статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що, ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» установлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Отож звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду. Суд, вирішуючи це питання, ураховує майновий стан сторони, який є оціночним і залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. З огляду на викладене, оскільки скаржник не надав належних доказів неможливості сплати судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору відсутні. Такими доказами можуть слугувати: довідка органу Пенсійного фонду України про розмір виплаченої пенсії за попередній календарний рік та довідка органу доходів і зборів про відсутність інших доходів за попередній календарний рік. Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 10 травня 2019 року в справі №9901/166/19. Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлена у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Зі скарги та доданих до неї матеріалів убачається, що позивач у цій справі є фізичною особою і, звернувшись до суду в 2019 році, заявив одну позовну вимогу немайнового характеру. Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено ставку судового збору за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру фізичною особою в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно з положенням Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Отже, розмір судового збору за подання цієї касаційної скарги складає 1536,80 грн (200 % від 768,40 грн (1921,00 грн х 0,4). Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102; найменування податку, збору, платежу - судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, установлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до норм статей 169, 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху із установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); сплати судового збору та надіслання відповідних доказів на підтвердження його сплати або документів на підтвердження того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за 2019 рік. Керуючись статтями 132, 133, 169, 248, 328, 330, 332 КАС України, Суд УХВАЛИВ: У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2019 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2020 року залишити без руху. Надати скаржнику строк у десять днів із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: О.Р. Радишевська Судді: О.В. Кашпур С.А. Уханенко