Постанова 4824 № 357/11097/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 лютого 2020 року м. Київ Унікальний номер справи № 357/11097/18 Апеляційне провадження 22-ц/824/3072/2020 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді - доповідача: Махлай Л.Д., суддів: Кравець В.А., Мазурик О.Ф. при секретарі: Гойденко Д.В. сторони позивач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» відповідачі ОСОБА_1 Держаний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачов Вячеслав Анатолійовича Товариство з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод» Державний реєстратор Комунального підприємства «Пріоритет» Бартко Тетяна Миколаївна розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», подану через представника Танцюру Юлію Борисівну, на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» до ОСОБА_1 , Держаного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова Вячеслава Анатолійовича, Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Бартко Тетяни Миколаївни про визнання недійсним правочину щодо дострокового розірвання договору оренди, визнання недійсним договору оренди, скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, в с т а н о в и в : у липні 2018 року ТОВ Агрофірма «Матюші» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Держаного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова В.А., ТзДВ «Шамраївський цукровий завод», Державного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Бартко Т.М., у якому просило визнати недійсним, вчинений в односторонньому порядку правочин щодо розірвання договору оренди землі б/н від 19.08.2014, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Матюші», оформлений повідомленням ОСОБА_1 від 14.02.2018, скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію іншого речового права-права оренди: індексний номер 39731485 від 17.02.2018 11:20:58; визнати недійсним договір оренди землі № б/н від 19.02.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод»; скасувати рішення держаного реєстратора КП «Пріоритет» Бартко Т.М. про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 39845088 від 23.02.2018 16:03:59 та стягнути солідарно з відповідачів судові витрати. В обґрунтування позову зазначало, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки площею 2,1151 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0032, яка розташована у межах Матюшівської сільської ради Білоцерківського району Київської області. 11.07.2014 між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Матюші» укладено договір оренди землі № б/н, за яким остання передала в оренду земельну ділянку строком на 10 років. 09.02.2015 проведено державну реєстрацію зазначеного права оренди за індексним номером 19191966. 14.02.2018 ТОВ Агрофірма «Матюші» отримало від ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку на підставі пункту 33 договору. Повідомлення мотивоване тим, що ТОВ Агрофірма «Матюші» не виконало належним чином зобов`язання щодо сплати коштів за оренду землі за 2016, 2017 роки. Вважає, що підстав для розірвання договору оренди в односторонньому порядку у орендодавця не було, оскільки ТОВ Агрофірма «Матюші» належним чином сплатило відповідачу орендну плату за 2016, 2017 роки. У березні 2018 року стало відомо, що 17.02.2018 на підставі зазначеного повідомлення про розірвання договору державний реєстратор Міхачов В.А. прийняв рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Матюші», а 19.02.2018 ОСОБА_1 уклала з ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» договір оренди, за яким передала останньому в оренду ту ж саму земельну ділянку, та 23.02.2018 державним реєстратором Бартко Т.М. проведено державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за індексним номером 39845088. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21.11.2019 позов задоволено частково. Визнано недійсним, вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання договору оренди № б/н від 11.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Матюші», оформлений повідомленням ОСОБА_1 за вих. № б/н від 14.02.2018. Визнано недійсним договір оренди землі № б/н від 19.02.2018, укладений між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» щодо земельної ділянки площею 2,105 га з кадастровим номером 3220483500:03:003:0032. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ТОВ Агрофірма «Матюші» через представника подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове про задоволення позову, змінити рішення в частині мотивів задоволення позовних вимог про визнання недійсним вчиненого ОСОБА_1 правочину щодо розірвання в односторонньому порядку договору оренди; надати оцінку наявним доказам належного виконання зобов`язань із виплати орендної плати та встановити відсутність підстав для дострокового розірвання договору, здійснити новий розподіл судових витрат. Посилається на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. А саме, судом не враховано, що позивач належним чином виконував свої зобов`язання за договором оренди, як в частині повної та своєчасної виплати орендної плати так і в частині належного користування земельною ділянкою. Протягом всього строку дії договору жодних заперечень чи претензій щодо не виконання своїх зобов`язань від орендодавця не надходило. Встановивши наявність між сторонами спору щодо належного виконання орендарем своїх зобов`язань суд не надав належної оцінки доказам в частині повної та своєчасної виплати орендної плати, та не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 та її представник не зазначили, яку саме суму орендної плати вона недоотримала та за який період. Вважає, що суд безпідставно визнав, що ними невірно обраний спосіб захисту порушеного права в частині, що стосується державної реєстрації права оренди. Суд не врахував їх доводи про порушення державними реєстраторами порядку вчинення реєстраційних дій відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Також вважає, що судом безпідставно зменшено розмір судових витрат. Відзиву на апеляційну скаргу не надано. У судовому засіданні представник ТОВ Агрофірма «Матюші» Танцюра Ю.Б. підтримала апеляційну скаргу. Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомили у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розгляд справи у їх відсутності, за правилами ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Вислухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 11.07.2014 між ТдОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі № б/н, за яким остання передала позивачу в оренду земельну ділянку площею 2,1151 га з кадастровим номером: 3220483500:03:003:0032 строком на 10 років, зі сплатою орендної плати, яка нараховується та видається орендарем в розмірі 3 % від грошової оцінки земельної ділянки у грошовій, натуральній та відробітковій формах за добровільним рішенням власника земельної ділянки, що становить 1 913,84 грн. Додаткові умови: оранка, культивація, збір зернових на присадибній ділянці орендодавця площею до 0,30 га буде проводитись безкоштовно, надання автомобіля для доставки хворого до лікувального закладу, надання допомоги на лікування, при наявності документа та заяви, в розмірі 200 (двісті) гривень, в разі смерті Орендодавця допомога на поховання в розмірі 500 (п`ятсот) гривень або продукти на дану суму на підставі заяви особи, що займається похованням. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості землі, без врахування індексів інфляції. Орендна плата видається у строк до 31 грудня поточного року. Видача грошей, продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відомістю на видачу грошей, продукції та послуг. Розмір орендної плати переглядається 1 раз на 5 років за взаємною згодою сторін. 09.02.2015 державний реєстратор Реєстраційної служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області Кулик В.О. прийняв рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку за позивачем за індексним номером 19191966. Згідно з п. 32 договору оренди дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором; внаслідок випадкового знищення чи пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, передбачених законом. Відповідно до п.33 договору розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є несплата в повному обсязі орендної плати в строки, встановлені договором. 14.02.2018 позивач отримав від ОСОБА_1 повідомлення про розірвання договору оренди в односторонньому порядку за вих. № б/н від 14.02.2018, яке мотивоване невиконанням ТОВ Агрофірма «Матюші» зобов`язань щодо сплати орендної плати за 2016, 2017 роки. 17.02.2018 на підставі повідомлення ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі державний реєстратор Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачов В.А. прийняв рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Матюші» на земельну ділянку з індексним номером 39731485. 19.02.2018 ОСОБА_1 уклала з ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» договір оренди землі б\н, за яким передала останньому в оренду вищевказану земельну ділянку. 23.02.2018 року державний реєстратор Комунального підприємства «ПРІОРИТЕТ» Бартко Т.М. прийняла рішення про державну реєстрацію права оренди на цю земельну ділянку за ТДВ «Шамраївський цукровий завод» з індексним номером 39845088. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в частині скасування рішень про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно суд першої інстанції виходив з того, що такі вимоги є передчасними та рішення суду про розірвання договору оренди є підставою для поновлення реєстрації договору оренди, укладеного з позивачем. Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду виходячи з наступного. Згідно за ч. 4 ст. 124 та ст. 125 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди. Право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Державна реєстрація не є самостійною підставою набуття права оренди земельної ділянки, а є засвідченням державою вже набутого права оренди, яке виникло на підставі договору оренди землі. Сама по собі реєстрація права не є підставою виникнення такого права. Закон пов`язує набуття права оренди землі з укладенням договору оренди, який підлягає державній реєстрації. Відтак реєстрація є похідною від виникнення права оренди земельної ділянки на підставі договору оренди. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 10 якого встановлено, що державний реєстратор у ході здійснення реєстраційних дій, зокрема, встановлює відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. У матеріалах справи відсутні докази про те, що державному реєстратору, який реєстрував розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку були надані документи, з яких він мав можливість встановити обставини, що свідчили про наявність правових підстав для одностороннього розірвання договору та можливості реєстрації припинення права оренди землі без рішення суду. Відсутні докази і про те, що державним реєстратором перевірено вручення повідомлення ОСОБА_1 орендарю про розірвання договору, надання орендарем відповіді на повідомлення та чи погоджується він з одностороннім розірванням договору оренди. Реєстратор Міхачов В.А. не перевірив та залишив поза увагою той факт, що ОСОБА_1 в односторонньому порядку розірвала договір оренди, направивши позивачу, лише повідомлення без будь-яких доказів та не надав часу ТОВ Агрофірма «Матюші» для відповіді чи заперечення таких вимог. Пункт 33 договору оренди, яким передбачена можливість розірвання договору в односторонньому порядку у зв`язку знесвоєчасною сплатою в повному обсязі орендної плати, не передбачено механізму такого розірвання. Даний пункт не містить положень про можливість реєстрації припинення права оренди землі лише за заявою орендодавця. Позивач вважаючи дії державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди неправомірними просив скасувати рішення державного реєстратора про державну реєстрацію припинення права оренди. Оскільки суд дійшов правильних висновків про те, що державний реєстратор прийняв рішення про державну реєстрацію припинення права оренди ТОВ Агрофірма «Матюші» всупереч умовам договору оренди та вимогам чинного законодавства належним засобом захисту прав та інтересів позивача є скасування такого рішення державного реєстратора. Натомість замість застосування такого способу захисту порушеного права суд визнав недійсним, вчинений ОСОБА_1 односторонній правочин щодо розірвання договору оренди № б/н від 11.07.2014, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Агрофірма «Матюші», оформлений повідомленням ОСОБА_1 за вих. № б/н від 14.02.2018, у задоволенні вимог про скасування рішення Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова В.А. про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39731485 від 17.02.2018 відмовив. Рішення в частині задоволення позову в частині визнання недійсним, вчиненого ОСОБА_1 одностороннього правочину не оскаржується, а відтак колегія суддів позбавлена повноважень скасування рішення в цій частині. Проте, оскільки у позивач у апеляційній скарзі просить змінити мотивувальну частину рішення та вказати у рішенні, що позивач виконував у повному обсязі та вчасно умови договору оренди щодо сплати орендних платежів колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. 11.07.2014 між ТОВ Агрофірма «Матюші» та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі. Пункти 32 та 33, якими передбачено підстави припинення договору оренди, у тому числі і щодо розірвання договору у зв`язку з несплатою в повному обсязі орендної плати в строки, встановлені договором є складовою частиною договору (умовами договору оренди), а тому розірвання договору не є новим договором і таке розірвання не може розглядатися в порядку, встановленому для розгляду питання про визнання угод недійсними. У даному ж спорі не заявлено позовних вимог про розірвання договору оренди, а відтак обставини виконання чи не виконання сторонами договору оренди не підлягають встановленню у даній справі. Суд дійшов правильних висновків про те, що лише за заявою орендодавця державний реєстратор не мав права приймати рішення про припинення права оренди. Скасування такого рішення державного реєстратора фактично повертає сторони у попередній стан, а відтак повністю відновлює права та інтереси позивача. Разом з тим, сторони не позбавлені права у подальшому вирішувати питання про розірвання договору як у добровільному так і у судовому порядку, та саме у спорі про розірвання договору, у разі його виникнення, підлягають встановленню обставини щодо виконання чи невиконання умов договору. Відтак вимоги апеляційної скарги про зміну мотивувальної частини рішення не підлягають задоволенню. Позивач також просив скасувати рішення державного реєстратора Бартко Т.М. про державу реєстрацію іншого речового права - права оренди за договором оренди, укладеним між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод». Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Суд ухвалив рішення про визнання недійсним договору оренди, укладеного між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод». Рішення суду про визнання недійсним договору оренди не може бути в повній мірі виконане без скасування відповідного рішення про державну реєстрацію права оренди за ТзДВ «Шамраївський цукровий завод». У разі визнання договору, що став підставою для прийняття рішення про державну реєстрацію прав, слід одночасно заявляти вимогу про скасування вказаного рішення про державну реєстрацію прав. Такі вимоги є відповідним і законним способом судового захисту в даному випадку, оскільки за чинним земельним законодавством право оренди виникає з моменту його реєстрації. Скасування державної реєстрації права оренди на підставі оспорюваного договору оренди є наслідком визнання договору недійсним. Оскільки судом договір оренди, укладений між ОСОБА_1 та ТзДВ «Шамраївський цукровий завод» визнано недійсним, державна реєстрація цього договору не може залишатися чинною. Реєстрація права оренди є наслідком укладення договору та без наявності договору така реєстрація не може зберігати чинність. Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав. Посилання суду на те, що визнання угод недійсними є достатнім способом захисту порушеного права та позивач, у разі відмови державного реєстратора скасувати записи про державну реєстрацію, може звернутися до суду із позовом про визнання такий дій державного реєстратора незаконними свідчить фактичного про незавершеність вирішення даного спору. Відтак рішення в частині відмови у позові про скасування рішень державного реєстратора підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову в цій частині. Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційна скарга та позов підлягають задоволенню у повному обсязі з відповідачів у рівних частинах на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви у сумі 7 048 грн, за подання заяви про забезпечення позову у сумі 881 грн, за подання апеляційної скарги на ухвалу у сумі 1 921 грн та за подання апеляційної скарги на рішення суду у сумі 10 572 грн, що разом складає 20 422 грн. Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. На підтвердження вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу ТОВ Агрофірма «Матюші» надало суду першої інстанції копію договору про надання правової допомоги, укладеного з АО «Еверлігал» від 07.08.2017 та додаткову угоду до цього договору, розрахунок наданих послуг та платіжне доручення про оплату витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції на суму 33 643,59 грн. Також позивачем заявлено вимоги про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу при розгляді справи апеляційний судом у сумі 15 795,82 грн, у підтвердження чого надано додаткову угоду з АО «Еверлігал» від 02.12.2019, розрахунок витрат та платіжне доручення. Відповідачами не було зазначено, що заявлена позивачем сума витрат на правничу допомогу є неспівмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, або обсягом наданих адвокатом послуг. Також відповідачі не заявили клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, тому з відповідачів у рівних частинах на користь позивача підлягають стягненню понесені ним витрати на правничу допомогу. Загальна сума судових витрат, що підлягає стягненню з відповідачів складає 69 861,41 грн, по 17 465,35 грн з кожного. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші» задовольнити частково. Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2019 року в частині відмови у позові та розподілу судових витрат скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення наступного змісту. Скасувати рішення Державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова Вячеслава Анатолійовича про державну реєстрацію припинення іншого речового права - права оренди: індексний номер 39731485 від 17.02.2018 11:20:58. Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Бартко Тетяни Миколаївни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди: індексний номер 39845088 від 23.02.2018 16:03:59. Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , яка проживає за адресою АДРЕСА_1 ; Товариства з додатковою відповідальністю «Шамраївський цукровий завод», код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 13737989, яке знаходиться у Київській обл., Сквирський р-н, с. Руда, вул. Заводська, 27; державного реєстратора Київської обласної філії Комунального підприємства «Реєстрація нерухомості та бізнесу» Міхачова Вячеслава Анатолійовича, держаного реєстратора Комунального підприємства «Пріоритет» Бартко Тетяни Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Матюші», код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 03755348, яке знаходиться у Київській обл., м. Біла Церква, вул. Олеся Гончара, 1/42, офіс 509, судові витрати по 17 465,35 грн з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлений 26.02.2020. Головуючий Л. Д. Махлай Судді В. А. Кравець О. Ф. Мазурик