Постанова 4855 № 320/3150/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3150/19 Суддя (судді) першої інстанції: Терлецька О.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Файдюка В.В. суддів: Мєзєнцева Є.І. Чаку Є.В. При секретарі: Марчук О.О. розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області, в якому просив суд визнати протиправною та скасувати постанову №3-2305/2-2305/5-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесену 23 травня 2019 року начальником управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М., якою визнано винним фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 ч.1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 172 890 грн. Позов обґрунтовано тим, що позивач не був присутнім під час складання протоколу, не був присутнім під час розгляду матеріалів про правопорушення та винесення постанови. Окрім того, на думку позивача, постанова не містить конкретних посилань на норми закону, які були порушені. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року вказаний адміністративний позов залишено без задоволення. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішенні суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тими ж доводами, що і позов. 04 лютого 2020 року від відповідача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наполягав на законності оскаржуваного рішення суду та безпідставності вимог апеляційної скарги, зазначав, що діяв з належним дотриманням порядку проведення позапланової перевірки та правильно оцінив усі суттєві обставини при винесенні оскаржуваної постанови. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 27 березня 2019 року управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті по АДРЕСА_2 . За результатами перевірки було складено акт від 27 березня 2019 року № Т-2703/1 (далі - Акт перевірки). В Акті перевірки були зазначені виявлені недоліки, зокрема: «Проектна документація з реконструкції з розширенням офісних приміщень за адресою АДРЕСА_2 ФО-П ОСОБА_1 розроблена з порушенням вимог законодавства, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення та передано замовнику для будівництва, а саме: а) Проектна документація розроблена без основних складових вихідних даних, а саме: завдання на проектування не затверджено замовником будівництва: в термін проведення перевірки не надано технічні умови, чим порушено ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п. 4 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 травня 2011 року № 45; б) Метою обстеження технічного стану конструкцій: визначення стану несучих конструкцій офісної будівлі для виконання капітального ремонту, а не для реконструкції. Разом з тим, під час обстеження технічного стану конструкцій не проведене обстеження фундаменту. Пунктом 3 умов, при виконані яких можливий капітальний ремонт з перепланування приміщень висновків та рекомендацій звіту про технічний стан конструкцій Том 1 передбачено «в зовнішніх стінах горища з піно блоків, де виявлено неповне заповнення розчином швів між блоками з шириною 1-1,5 мм - заробити шви між блоками цементно-піщаним розчином», проте роботи по даному пункту не відображені в проектній документації. Зазначені дії порушують вимоги п. 4.1 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» в) титульний аркуш проекту не скріплений печаткою ГІПа, що порушує п. 12 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 16 травня 2011 року № 45: г) порушені вимоги ДБН В.2.2-17:2006 «Доступність будинків і споруд для маломобільних груп населення», оскільки не забезпечена адаптація місць загального користування для потреб осіб з обмеженими фізичними можливостями (відсутній пандус та ін.); д) проектна документація оформлена з порушеннями додатку Д (обов`язковий) ДСТУ Б А.2.4-4:2009 «Основні вимоги до проектної та робочої документації», а саме: не проставлені дати в графі «дати» основного напису в проектній документації, в проекті виконання робіт також не проставлені підписи в графі «підписи» основного напису: е) в проектній документації, що розроблена в 2018 році, є посилання на будівельні норми та стандарти, що втратили чинність а саме: в Проекті виконання робіт 699614/01/2018-ПВР на другому аркуші є посилання на 7ТБН А.3.1-5-2009 «Організація будівельного виробництва», що втратив чинність 31 грудня 2015 року нова назва ДБН А.3.1.-5- 2016; в робочому проекту 699614/01/2018-АР на другому аркуші є посилання на: - ДБН В. 1.1-7-2002, що втратив чинність 31 травня 2017 року нова назва ДБН А. 1.1.7- 2016: - ДБН В. 2.6-31-2006 «Теплова ізоляція будівель і споруд», що втратив чинність 31 березня 2017 року нова назва ДБН В.2.6.-31:2016 «Теплова ізоляція будівель»: - ДБН В.2.6-14-97 «Покриття будинків та споруд», що втратив чинність 31 грудня 2017 року нова назва ДБН В.2.6.-220:2017 «Покриття будівель і споруд»: Зазначені дії порушують вимоги п. 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво». є) Розрахунок класу наслідків (відповідальності) об`єкту визначений з порушенням. а саме: в п. 4 розрахунку класу наслідків зазначено, що на об`єкті постійно перебуває 20 чоловік, що суперечить кресленням Аркушу 7 Робочого проекту 699614/01/2018-АР «План з розстановкою меблів на позн. +3,100», де запроектовано 30 робоче місце, крім того, не враховані працівники, що знаходяться на першому поверсі будівлі; ж) двері з другого поверху, що ведуть на перший запроектовано з порушенням п. 7.2.9 ДБН В. 1.1-7:2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва», оскільки відчиняються в протилежному напрямку виходу людей з будинку; з) тамбур евакуаційного виходу 2-го поверху (арк. 6 Робочого проекту 6996614/01/2018-АР-Зм) запроектований з порушенням вимог п. 7.2.3. ДБН В. 1.1.7-2016 «Пожежна безпека об`єктів будівництва» оскільки глибина тамбуру не більше за ширину виходу на 0,2 м; и) в проектній документації відсутні вихідні дані для проектування; відомості про потреби в паливі, воді, електричний та тепловій енергії, заходи щодо енергозбереження; відомості з обсягами робіт: принципові рішення із внутрішнього інженерного обладнання - опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, газопостачання, водопостачання і каналізації.захисту від блискавок, зв`язку, заходи щодо захисту від блукаючих струмів та антикорозійного захисту; інженерні рішення щодо протипожежних заходів; також в проектній документації відсутні наступні креслення: ситуаційний план, генеральний план на топографічній основі, розрізи будівлі із схематичним зображенням основних несучих та огороджувальних конструкцій, принципові схеми улаштування інженерного обладнання (опалення, вентиляції, холодного та гарячого водопостачання, каналізації, кондиціонування повітря, пило- та димовидалення). Враховуючи зазначене, надана проектна документація недостатня для оцінки проектних рішень та їх реалізації. Зазначені дії порушують п. 10 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16 травня 2011 року «Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів». Крім того, Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було винесено припис №С-2703/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27 березня 2019 року. Всі недоліки, зазначені в акті та приписі були усунені, про що позивачем було письмово повідомлено відповідача 10 квітня 2019 року. В подальшому від Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області було отримано повідомлення від 15 квітня 2019 року №1504/3 про проведення перевірки щодо дотримання вимог містобудівного законодавства під час реконструкції з розширенням офісних приміщень по АДРЕСА_2 25 квітня 2019 року о 10.00 годин. 25 квітня 2019 року було вручено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 25 квітня 2019 року № 46/19-н. (проведення перевірки з 25 квітня 2019 року до 11 травня 2019 року). За результатами перевірки було складено акт від 11 травня 2019 року № Т-1105/1 щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Відповідно до даного акту вимоги припису №С-2703/2 від 27 березня 2019 року відповідальною особою за авторський нагляд ОСОБА_2 виконано та виявлені недоліки. Крім того, 11 травня 2019 року Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області винесено припис №С-1105/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. В приписі зазначено термін для усунення недоліків - до 10 червня 2019 року, про виконання припису повідомити до 12 червня 2019 року. Начальником Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. було складено протокол №Л-3-1105/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 травня 2019 року. Постановою №3-2305/2-2305/5-вих про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесеною 23 травня 2019 року начальником управління інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. визнано винним фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в розмірі 172 890,00 грн. Позивач, вважаючи таке рішення відповідача необґрунтованим та незаконним, а свої права порушеними, звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Відповідно до ч.1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На виконання вимог вказаної статті колегія суддів переглядає оскаржуване рішення з тих підстав та щодо тих обставин, на які посилається апелянт в своїй скарзі. Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Згідно п. 3 ч.3 статті 41 Закону N 3038-VI посадові особи органів державною архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об`єктів та до об`єктів, що підлягають обов`язковому обстеженню; складати протоколи про вчинення правопорушень, акт, перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. На виконання статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 23 травня 2011 року № 553 затвердив Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно п. 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють, зокрема, виконавчі органи з питань державного архітектурно - будівельного контролю сільських, селищних, міських рад. Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" Відповідно до п.2 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням, зокрема, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції. Згідно п.5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва (п.9 Порядку). Позиція позивача ґрунтується на тому, що начальником Управлінням інспекції та контролю Броварської міської ради Київської області Мельниченком Б.М. в порушенні прав та законних інтересів позивача без його повідомлення та участі було складено протокол №Л-3-1105/1 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 11 травня 2019 року. В самому протоколі зазначено, що Слободянюк О.О. від підписання протоколу відмовився. Однак, дана обставина не відповідає дійсності, оскільки позивач не був присутнім під час складання вказаного протоколу та вказаний протокол отримав пізніше. Суд погоджується з відповідачем та зазначає, що такі доводи позивача є необґрунтованими та таким, що спростовуються обставинами справи та наданими відповідачем доказами. Так, як вказує сам позивач в позовній заяві, 25 квітня 2019 року йому було вручено направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 25 квітня 2019 року № 46/19-н, в якому було зазначено про проведення перевірки. З наведеного випливає, що позивач був обізнаний про факт та дату проведення перевірки. У п.12 Порядку № 553, крім іншого, зазначено, що посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані у повному обсязі, об`єктивно і а неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб`єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб`єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об`єкті під час перевірки складається відповідний акт. Згідно п.13 Порядку № 553 протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності підписується особою, яка його склала, суб`єктом містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, а також свідками (у разі наявності). У разі відмови суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, від підписання протоколу або ознайомлення з ним уповноважена посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, що складає протокол, робить про це відповідну відмітку в ньому. Суб`єкт містобудування, який притягається до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які є його невід`ємною частиною, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання. Відповідно до пунктів 16-17 Порядку №553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком. Так, у зв`язку з виявленням порушення у сфері містобудівної діяльності, в останній день перевірки відповідачем були підписані: акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Як зазначено в приписі №С-1105-1 від 11 травня 2019 року відповідачем вимагалося від позивача усунути встановлені порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності до 10 червня 2019 року. Позивачем було усунуто виявлені відповідачем недоліки, що автоматично свідчить про те, що він їх визнав. Системний аналіз наведених вище правових норм дає змогу дійти висновку, що суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється перевірка, має право бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та за його наслідками отримувати акт перевірки, припис, надавати письмові пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки. Відповідно до п.3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 06 квітня 1995 року №244 у разі відмови суб`єкта містобудування в отриманні документів (протокол, постанова та документи, які підтверджують факт правопорушення), які є підставою для притягнення його до відповідальності, документи надсилаються суб`єкту містобудування рекомендованим листом з повідомленням. Належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв`язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції. Згідно п.17 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб. Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи. Неприбуття суб`єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи. За п.20 Порядку посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, під час підготовки справи до розгляду з`ясовує, зокрема: 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності; 3) чи сповіщено суб`єкта містобудування, щодо якого складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про час і місце розгляду справи. Відповідач, з чим погоджується суд, зазначив, що 11 травня 2019 року відносно позивача було складено протокол про правопорушення. Оскільки позивач, як і при складанні припису та акту, був присутнім під час складання цього протоколу, надав документи, що посвідчують його особу, однак, отримувати та підписувати протокол відмовився, тому відповідач спрямував його Укрпоштою. В протоколі зазначалися дата та час розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» - 23 травня 2019 року о 15-00. Позивач отримав даний протокол 15 травня 2019 року, про що свідчить його підпис у повідомленні про вручення поштового відправлення. Додатково слід зазначити, що позивач додав до позову протокол, який він отримав Укрпоштою 15 травня 2019 року. Це саме той протокол, що був спрямований йому відповідачем 13 травня 2019 року. Інших можливостей отримати цей протокол інакше як Укрпоштою (враховуючи відмову отримати під час складання 11 травня 2019 року) у позивача не було. Відтак, позивач був достовірно обізнаний про дату та час розгляду питання про притягнення його до відповідальності, однак, з власної ініціативи не реалізував своє право на участь у розгляді справи щодо притягнення до відповідальності. Позивач також посилався на те, що у його копії протоколу не зазначено номер поштового відправлення, яким його було направлено позивачу, однак, суд вважає таке твердження безпідставним, оскільки у примірнику протоколу, що зберігається у відповідача зазначений номер поштового відправлення. Це пояснюється тим, що не можливо заздалегідь вказати номер поштового відправлення на документі, що відправляється, позаяк спочатку документ потрібно відправити, а вже потім отримати чек з вказівкою номеру поштового відправлення. Так, згідно абз.2 ч.1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва: експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Відтак, наразі у суду не має підстав сумніватися, що позивач належним чином та вчасно не був обізнаним про складання відносно нього протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та розгляд відповідної справи із винесенням оскаржуваної постанови. Таким чином дії відповідача щодо складання припису, акту, протоколу відносно позивача та винесення спірної постанови, були обумовленні виявленими під час перевірки ознаками правопорушення та відповідали нормам діючого законодавства щодо проведення позапланової перевірки та притягнення особи до відповідальності. Наведене вище не спростовує доводи відповідача та не доводить протиправність його дій та рішень та, відповідно, порушення прав позивача щодо розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування. Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність притягнення позивача до фінансової відповідальності за порушення у сфері містобудівної діяльності. Згідно ч.ч.1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відтак, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстави вважати, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та процесуального права. Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права. Отже при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для його скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2019 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України. Повний текст рішення виготовлено 24 лютого 2020 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: Є.І. Мєзєнцев Є.В. Чаку