Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 540/304/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/304/19 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Федусика А.Г., суддів: Єщенка О.В. та Шевчук О.А., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення,- В С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №0013431305 від 25 листопада 2016 року. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року позовні вимоги було залишено без задоволення. Не погоджуючись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та задовольнити позов повністю. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції було встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питання отримання додаткового блага у вигляді суми боргу, анульованого кредитором, за період з 01 січня 2015 по 31 грудня 2015 року Херсонською ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області встановлено не відображення ФОП ОСОБА_1 в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік отримання нею додаткового блага у вигляді суми анульованого (прощеного) боргу у сумі 1328206,84 грн.. Цей факт встановлений на підставі даних, наданих ПАТ "Укрсоцбанк" до органу ДФС за 2015 рік. Податковим органом було складено акт від 02 листопада 2016 року № 816/21-03-13-05/ НОМЕР_1 , на підставі якого 25 листопада 2016 року були винесені податкові повідомлення-рішення: - №0013431305, яким позивачці за не включення до загального річного оподатковуваного доходу і не декларування суми доходу у вигляді додаткового блага у розмірі 1328206,84 грн. збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 258333,36 грн., та застосовано штрафні санкції в розмірі 64583,34 грн.; - №0013441305, за платежем військовий збір за 2015 рік збільшено грошове зобов`язання на суму 19923,10 грн. та застосовані штрафні санкції 4980,78 грн.. Винесення вказаного податкового повідомлення-рішення №0013431305 і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Судом першої інстанції було зазначено, що законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 26 травня 2006 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець) був укладений іпотечний договір №02-23-Ф060514К-1065, предметом якого стало те, що Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту №Ф060514К від 26 травня 2006 року нерухоме майно. Сума основного зобов`язання кредиту 313495 доларів США. Листом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 13 серпня 2015 року (а.с.20) позивачку повідомлено про анулювання (прощення) залишку (після реалізації предмету іпотеки та погашення частини заборгованості за виручені від такої реалізації кошти) заборгованості за вказаним кредитним договором. Публічним акціонерним товариством "Укрсоцбанк" 19 серпня 2015 року ОСОБА_1 надано повідомлення про отримання останньою доходу у вигляді анулювання (прощення) боргу по основній сумі кредиту у розмірі 1 328 815,84 грн. та необхідність повідомлення про отримання такого доходу органів державної податкової служби України шляхом відображення цієї суми в річній податковій декларації та самостійно сплатити суму податку на доходи фізичних осіб. Вказане повідомлення отримане позивачкою 09 жовтня 2015 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення. (а.с. 58) Відповідно до абзацу "д" підпункту 164.2.17. пункту 164.2 статті 164 ПК України (в редакції станом на момент анулювання боргу) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Згідно зі статтею 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. З аналізу наведеного вбачається, що додаткове благо є доходом у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг. З наведеного вбачається, що основна сума кредиту (без врахування відсотків, пені та штрафу) прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід. Законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, нараховані за користування кредитом, прощені (анульовані) кредитором, пеню та штрафи. Справа містить лист Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" від 16 лютого 2016 року (а.с.53), яким банк повідомив податковий орган як про суми нарахованого та виплаченого доходу, так і про суми доходів, що не підлягають оподаткуванню у відповідності до статті 165.1.55 ПК України, за якою до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Також, в матеріалах справи наявне повідомлення ПАТ "Укрсоцбанк" адресоване ОСОБА_1 щодо анульованої (прощеної) суми боргу в сумі 1328815,84 грн. (що включає заборгованість по основній сумі кредиту). Також, в повідомленні прямо зазначено, що позивачці необхідно відобразити анульовану (прощену) суму в декларації та сплатити суму податку на доходи фізичних осіб. Колегія суддів з Витягу з рішення уповноважених осіб щодо врегулювання/реструктуризації кредитної заборгованості за кредитами №1108 від 11 серпня 2015 року вбачає, що загальна заборгованість з кредиту позивачки становила 3 718 902,40 грн., з яких 2 316 116,40 заборгованість по тілу, та 1 402 786,24 грн. заборгованість за відсотками. Відповідно до умов вказаного рішення позивачці надана згода на реалізацію предмету іпотеки, а саме магазину промислових товарів, загальною площею 304,5 кв. м., що розташований на земельній ділянці, загальною площею 0,0263 га., що знаходиться за адресою ; АДРЕСА_1 , за ціною не нижче 2 400 000,00 грн. та отримані кошті направити на погашення заборгованості. Відповідно листа ПАТ «Укрсоцбанк» від 13 серпня 2015 року вих. №501.1-186/96-14385 ПАТ «Укрсоцбанк» підтвердив отримання грошових коштів на загальну суму 2 404 800,00 грн. на погашення заборгованості ОСОБА_1 за договором кредиту № Ф060514К від 26 травня 2006 року, з урахування додаткових угод та рішення уповноважених осіб щодо врегулювання/реструктуризації кредитної заборгованості за кредитами №1108 від 11 серпня 2015 року. Судом апеляційної інстанції 13 листопада 2019 року та 10 січня 2020 року приймались ухвали про зобов`язання ПАТ «Альфа-Банк» надати суду інформацію: щодо розміру заборгованості ОСОБА_1 станом на 13 серпня 2015 року з розшифровкою її складових (тіло кредиту, пеня, штрафні санкції, тощо) та з зазначенням розміру таких складових, за іпотечним договором № 02-23-Ф060514К-1065 від 26 травня 2006 року; на погашення яких складових (тіло кредиту, пеня, штрафні санкції, тощо) були зараховані грошові кошти сплачені ОСОБА_1 13 серпня 2015 року; розміру заборгованості ОСОБА_1 за відповідним кредитним договором, що залишилась після погашення ОСОБА_1 13 серпня 2015 року заборгованості, з розшифровкою її складових (тіло кредиту, пеня, штрафні санкції, тощо), за іпотечним договором № 02-23-Ф060514К-1065 від 26 травня 2006 року, укладеним Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), за яким Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю в якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту № Ф060514К від 26 травня 2006 року нерухоме майно. Відповідно до наданої на виконання вимог вказаних ухвал службової записки від 18 серпня 2015 року грошові кошти у розмірі 2 400 00,00 грн., отримані банком на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 , підлягали розподіленню у такій послідовності: прострочені відсотки, поточні відсотки, прострочена заборгованість за тілом кредиту, строкова заборгованість відповідно до Витягу з рішення уповноважених осіб щодо врегулювання/реструктуризації кредитної заборгованості за кредитами №1108 від 11 серпня 2015 року . З довідки АТ Альфа-Банку від 20 червня 2015 року вбачається, що отриману від позивачки суму у розмірі 2 400 00,00 грн. банк самостійно розподілив наступним чином: 1 412 699,44 грн. на погашення нарахованих відсотків за користування кредитом, а 987 300,56 грн. на погашення основної суми заборгованості (тіло кредиту). Отже, враховуючи, що за рахунок реалізації предмета іпотеки основну заборгованість по тілу кредиту у розмірі 2 316 116,40 грн. було погашено банком лише у розмірі 987 300,56 грн. (інша частина коштів з 2 400 000,00 грн. направлена на погашення відсотків), колегія суддів приходить до висновку про наявність факту приросту фінансових показників позивача та отримання нею додаткового блага, оскільки банком було анульовано частину заборгованості саме по тілу кредиту. Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 14 лютого 2019 року справа №813/330/16 та від 24 квітня 2019 року справа №826/8219/15. Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог про визнання протиправним та скасування спірного податкового повідомлення рішення №0013431305. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішенні, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Додатково слід зазначити, що ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 4843,74 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з апелянта. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2019 року без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відстрочений судовий збір у сумі 4843 (чотири тисячі вісімсот сорок три) грн. 74 коп. на користь Державної судової адміністрації України на рахунок № UA798999980000031211256026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030106. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Єщенко О.В. Шевчук О.А.