Постанова 4851 № 480/2521/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 р. Справа № 480/2521/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Катунова В.В. суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. за участю секретаря судового засідання Патової Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 (суддя Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40000, повний текст складено 18.11.19) по справі № 480/2521/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту- позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області (далі за текстом - ГУНП в Сумській області, відповідач) в якому просив: - визнати протиправним та скасувати п.1 Наказу №1013 від 10.06.2019 "Про застосування дисциплінарних стягнень до окремих поліцейських Конотопського ВП" про накладання на старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області, дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №214 о/с "По особовому складу" від 11.06.2019 щодо звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області, з 11.06.2019; - поновити позивача на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області з компенсацією заробітної плати за час вимушеного прогулу з 11.06.2019 до дня поновлення на роботі. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2019 року у задоволенні заявленого позову відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, позивачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи. В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що звільнення позивача з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області є незаконним, необґрунтованим, упередженим та таким, що не відповідає дійсності. Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства, а висновки суду є законними та обґрунтованими. В судовому засіданні позивач та його представник (Породько А.П.) підтримали доводи апеляційної скарги. Представник відповідача (Давиденко О.В.) заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 07.06.2019 начальник УКЗ ГУНП в Сумській області доповів рапортом начальнику ГУНП в Сумській області про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими в м. Конотоп за участі поліцейського Конотопського ВП ОСОБА_1 , який, керуючи службовим автомобілем, здійснив наїзд на малолітню особу. За даним фактом Територіальним управлінням ДБР м. Полтава внесено відомості до ЄРДР за ч. 2 ст. 286 КК України. Наказом ГУНП в Сумській області від 07.06.2019 №607 призначено службове розслідування, в рамках якого було встановлено, що на момент ДТП в службовому автомобілі ОСОБА_1 перебував сам, обставини ДТП зафіксовані камерою відеоспостереження магазину на АДРЕСА_1 -Троїцькій м. Конотоп. Як повідомив сам ОСОБА_1 , він слідував до магазину автозапчастин з Конотопського ВП, щоб придбати лампочку в автомомбіль. Про необхідність виїзду він керівнику не доповідав. При цьому ОСОБА_1 виїхав з території підрозділу на службовому автомобілі поза межами робочого часу. Зазначені дії і є порушенням службової дисципліни та утворюють склад дисциплінарного проступку. З урахуванням усіх обставин вчинення дисциплінарного проступку керівництвом прийняте рішення про застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу - звільнення зі служби. Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.06.2019 №1013 ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни (а.с.14). Наказом від 11.06.2019 по особовому складу №214 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з посади поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с.13). Вказані рішення прийняті за матеріалами службового розслідування, результати якого викладені у висновку від 10.06.2019, затвердженому начальником ГУНП в Сумській області 10.06.2019 (а.с.52-65). Позивач не погодившись із п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Сумській області від 10.06.2019 №1013 та наказом від 11.06.2019 по особовому складу №214 звернувся до суду з позовом про їх скасування та поновлення на роботі. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних наказів Головного Управління Національної поліції в Сумській області. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію». Так, в наказі, що оскаржується, від 11.06.2019 № 214 о/с «По особовому складу», позивача звільнено за пунктом 6 частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби. Відповідно до ч. 1 ст. 59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до частини 2 статті 19 Закону України "Про Національну поліцію" підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження визначає Закон України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" (далі Дисциплінарний статут). Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. У відповідності до ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку. Частина 1 статті 11 Дисциплінарного статуту передбачає, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а відповідно до статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до частини 2 статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, передбачені частиною 3 статті 13 Дисциплвнарного статуту, з яких звільнення зі служби в поліції є найбільш суворим видом стягнення. З метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування (частина 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту). Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України". Розділом V цього Порядку, зокрема пунктом 1, визначено, що проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків. Пункт 4 розділу V Порядку вимагає, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до п. 9 ст. 15 Дисциплінарного статуту та п. 7 розділу V Порядку збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування. Також п. 14 розділу V Порядку під час розгляду справи у формі письмового провадження поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, надає пояснення в письмовій формі. Оформлення результатів службового розслідування має відповідати ст. 19 Дисциплінарного статуту та розділу VI Порядку. Так, у вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження). В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних"), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку. Системний аналіз наведених нормативних актів свідчить про те, що передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов`язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування. Так, службовим розслідування встановлено та підтверджено в ході судового розгляду справи, що 07.06.2019 позивач, керуючи службовим автомобілем в м. Конотоп, здійснив наїзд на малолітнього ОСОБА_2 . За даним фактом внесені відомомсті до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с.74,75,76,77,78-80). Вказана подія стала підставою для призначення відносно позивача службового розслідування, що відповідає вимогам розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року N 893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України". З матеріалів службового розслідування вбачається, що під час його проведення дисциплінарною комісією відбиралися пояснення як від позивача, так і від інших поліцейських відділу, в тому числі і від безпосереднього керівника. Службовим розслідуванням встановлено, що дорожньо-транспортній пригоді передувало порушення позивачем службової дисципліни, яке полягало в тому, що позивач у не робочий час без дозволу керівництва виїхав на службовому автомобілі з території підрозділу. Відповідно до посадової інструкції поліцейського сектору реагування патрульної поліції №2 Конотопського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області (а.с.68-72) позивач у своїй діяльності повинен керуватися Конституцією України, законами України, указами та розпорядженнями Президента України, постановами Верховної Ради України, постановми та розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами МВС та розпорядчими документами Національної поліції України, наказами ГУНП в Сумській області та цією інструкцією. Наказом МВС України від 07.09.2017 №757 затверджений Порядок використання і зберігання транспортних засобів Національної поліції України, вимоги якого є обов`язковими для виконання структурними підрозділами апарату центрального органу управління поліції, міжрегіональними територіальними органами Національної поліції України, територіальними органами Національної поліції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, їх відокремленими підрозділами, а також установами, що входять до сфери управління Національної поліції України (далі - органи поліції). Відповідно до підпункту 1 пункту 6 розділу І цього наказу, серед іншого, забороняється водіям використання транспортних засобів для поїздок, не пов`язаних зі службовою діяльністю. Також пунктом 2 розділу ІІІ наказу передбачено, що використання транспортних засобів для виконання функцій, не пов`язаних із службовою діяльністю органів поліції, всупереч їх цільовому призначенню, штатній групі (підгрупі), у власних цілях, в інтересах сторонніх юридичних і фізичних осіб, а також понад установлені норми експлуатації заборонено. Наказом ГУНП в Сумській області від 15.01.2019 №84 (п. 1.2 Наказу) службовий автомобіль Конотопського ВП Volkswagen-Passat, номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, закріплений за трьома поліцейськими відділу, в тому числі і за позивачем (а.с.90-93). Цим же наказом (п. 2 Наказу) призначені відповідальні особи за порядок експлуатації, зберігання, ведення документації щодо виїзду та заїзду службового автотранспорту, за отримання, видачу, списання пально-мастильних матеріалів та інших матеріальних цінностей: начальник сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Конотопського ВП майор поліції ОСОБА_3 та інженер зв`язку Конотопського ВП лейтенант поліції ОСОБА_4 . Саме до завдань і обов`язків начальника сектору логістики та матеріально-технічного забезпечення Конотопського ВП відноситься організація забезпечення своєчасного направлення закріплених транспортних засобів на технічні обслуговування і ремонти. Наказом ГУНП в Сумській області від 21.01.2016 №36 (а.с.146) затверджений розподіл робочого часу поліцейських, відповідно до якого робочий день для поліцейських триває з 09.00 до 18.00 із перервою на обід із 13.00 до 14.00 та з урахуванням положень законодавства України щодо спеціальних умов для певних категорій поліцейських, пов`язаних із особливим характером служби в поліції (службу у святкові та вихідні дні, службу позмінно, службу з нерівномірним графіком, службу в нічний час). Наказ доведений до відома особового складу в ході наради керівництва Конотопського відділу поліції ГУНП в Сумській області 01 лютого 2016 року, на якій був присутній особовий склад відділу, що відображено у протоколі наради (а.с.159-162). В ході судового розгляду справи сторонами не заперечувався той факт, що позивач ніс службу з нерівномірним графіком роботи, при виконанні обов`язків водія службового автомобіля керівника Конотопського відділу поліції та при службовій необхідності за вказівкою керівника його робочий міг продовжуватися і після 18.00. Разом з тим, судовим розглядом встановлено, що 07.06.2019 робочий час позивача закінчився о 18.00, оскільки потреби у використанні автомобіля не було, керівник з 18.00 години проводив нараду з начальниками структурних підрозділів відділу. Проте позивач, не повідомивши керівника, без його дозволу виїхав за територію відділу на службовому автомобілі. Таким чином у діях позивача наявні ознаки дисциплінарного проступку, що є підставою для притягнення відповідача до дисциплінарної відповідальності. Доводи позивача про необхідність такого виїзду для придбання лампочки у фару автомобіля не заслуговують уваги, оскільки, як вже загадано вище, Наказом ГУНП в Сумській області від 15.01.2019 №84 призначені відповідальні особи за отримання, видачу, списання пально-мастильних матеріалів та інших матеріальних цінностей, до обов`язків яких входить організація забезпечення своєчасного направлення закріплених транспортних засобів на технічні обслуговування і ремонти. Крім того, ні про несправність фари, ні про необхідність виїзду позивач в установленому порядку нікого не повідомив, дозволу на такі дії не отримував. Посилання позивача в апеляційній скарзі на лист Начальника Конотопського ВП від 16.10.2019 № 1405/01/04-2019 є безпідставним, оскільки згідно вказаного листа, водії самостійно проводять незначний поточний ремонт закріплених автотранспортів(заміна ламп освітлення, підкачка колес і т.п.), а не займаються придбанням комплектуючих за власною ініціативо. Щодо доводів апелянта на порушення процедури проведення службового розслідування, колегія суддів зазначає наступне. Так на думку позивача, не ознайомлення його з матеріалами та висновком службового розслідування є порушенням процедури проведення службового розслідування. Проте, чинним законодавством такого обов`язку для відповідача не встановлено. Права поліцейського, щодо якого проводиться службове розслідування, передбачені ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та п. 2 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань, відповідно до яких ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України "Про захист персональних даних", "Про державну таємницю" та іншими законами. В ході розгляду справи не встановлено факту відмови позивачу в ознайомленні з матеріалами службового розслідування та висновком, позивач також не зазначав, що звертався з заявою про ознайомлення. Також колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу необґрунтованості стверджень щодо неспівмірності обраного виду дисциплінарного стягнення тяжкості дисциплінарного проступку, з огляду на наступне. Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення позивача від відповідальності за порушення службової дисципліни та визнання протиправними та скасування оскаржуваних наказів. За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідачем доведено, що, приймаючи спірні накази, він діяв правомірно. Відповідачем на виконання положень частини другої статті 77 КАС України доведено, що під час прийняття оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби за вчинення дисциплінарного проступку, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. За змістом п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaariv. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "RuizTorijav. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі. Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі № 480/2521/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя В.В. Катунов Судді І.М. Ральченко Г.Є. Бершов Постанова складена в повному обсязі 28.02.20.