Ухвала КАС ВС № 9901/45/20

УХВАЛА 21 лютого 2020 року Київ справа №9901/45/20 адміністративне провадження №П/9901/45/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Хохуляка В`ячеслава Віссаріоновича, перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 17.02.2020 на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Сідей О.В., до Вищої ради правосуддя, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2017 №3822/2/15-17 Про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Дніпровського районного суду м.Києва на підставі пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України. Як вважає позивач, спірне рішення прийнято на підставі подання Дисциплінарної палати, що направлено до Вищої ради правосуддя на підставі незаконного та протиправного рішення Дисциплінарної палати, яке не відповідає вимогам чинного законодавства. Позивач вказує, що оскаржуване рішення не містить посилань на визначені законом підстави звільнення судді та мотиви, з яких Вища рада правосуддя дійшла відповідних висновків. На думку позивача, при ухваленні рішення про звільнення судді ОСОБА_1 було істотно порушено порядок звільнення судді, який передбачений Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Регламентом Вищої ради правосуддя. В адміністративному позові позивач порушує питання про поновлення строку звернення до суду. Позивач зазначає, що ОСОБА_1 з відкритих джерел стало відомо, що Вищою радою правосуддя начебто його було звільнено з посади судді Дніпровського районного суду м.Києва. Для підтвердження або спростування інформації про звільнення з посади судді, позивач в особі представника звернувся до Вищої ради правосуддя з запитом щодо видачі копій відповідних рішень та ознайомлення з матеріалами справи. Про існування оскаржуваного рішення ОСОБА_1 стало відомо 13.01.2020, оскільки таке рішення було надіслано представнику ОСОБА_1. та отримано останнім 13.01.2020. Позивач наголошує, що ОСОБА_1. особисто або через своїх представників не отримував спірного рішення до 13.01.2020. Водночас, позивач акцентує увагу на тому, що об`єктивна неможливість звернення з позовною заявою до суду раніше, пов`язана з тим, що ОСОБА_1 з вересня 2016 року перебуває за межами території України. Таким чином, позивач звертається з позовом до суду про визнання незаконним та скасування рішення Вищої ради правосуддя у місячний строк з дня отримання оскаржуваного рішення. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Частина четверта статті 22 КАС України передбачає, що Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо, зокрема, оскарження актів, дій чи бездіяльності Вищої ради правосуддя. Перевіряючи позовну заяву на відповідність вимогам процесуального закону, судом встановлено наступне. Вимоги, що пред`являються до змісту позовної заяви чітко визначені у статті 160 КАС України, відповідно до якої у позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Згідно частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята цієї статті). Пунктом 17 частини четвертої статті 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Відтак, строк для оскарження позивачем рішення Вищої ради правосуддя про звільнення позивача з посади судді становить один місяць і його відлік розпочинається з дня, коли позивач дізнався чи мав дізнатися про прийняте рішення. З матеріалів позовної заяви про скасування рішення від 28.11.2017 слідує, що така була надіслана поштою 13.02.2020 та надійшла безпосередньо до суду 17.02.2020. Згідно частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Положеннями частини першої статті 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Визначені процесуальним законом строки, про які зазначено вище, це той орієнтовний період часу, протягом якого позивач мав би проявити інтерес стосовно свого позову, якщо він дійсно зацікавлений у тому, щоб провадження у справі було відкрито, а його спір вирішено. Строк звернення до суду для такої категорії спорів доволі стислий - один місяць, і якщо зважити на характер спірних правовідносин, встановлений строк з одного боку має на меті дисциплінувати позивача, який, якщо він справді зацікавлений у відновленні своїх порушених прав, повинен якомога швидше реалізувати своє право на захист, з іншого боку - є своєрідним бар`єром, який повинен запобігати зловживанню правами і сприяти правовій визначеності правовідносин, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби. Підсумовуючи зазначене, реалізувати своє право на захист в порядку адміністративного судочинства, зокрема в спорах, які виникають у зв`язку з проходженням публічної служби, потрібно вчасно, а поновити пропущений строк суд може, якщо для цього є поважні і об`єктивні причини. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач оскаржує рішення Вищої ради правосуддя від 28.11.2017, при цьому, вказує, що йому з відкритих джерел стало відомо про можливе звільнення з посади судді. Разом з тим, представник позивача - адвокат звернувся з запитом до Вищої ради правосуддя 24.12.2019 щодо видачі копії рішення та ознайомлення з матеріалами справи про звільнення ОСОБА_1 з посади судді, у свою чергу, 13.01.2020 отримав у відповідь спірне рішення. До суду з позовом про визнання протиправним рішення Вищої ради правосуддя ОСОБА_1. звернувся 13.02.2020. В аспекті спірних правовідносин слід зазначити, що повідомлені позивачем обставини не дають достатніх і переконливих підстав для визнання поважними підстав пропуску строку звернення до суду та поновлення такого строку. За правилами частини першої статті 123 КАС у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що вказані позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом є неповажними, тому позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя слід залишити без руху, надавши позивачу строк, протягом якого він матиме змогу вказати інші підстави для поновлення строку звернення з цим адміністративним позовом . Як передбачено положеннями частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. За наведених обставин та нормативного регулювання, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху. Позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, вказавши підстави пропуску строку на звернення до суду та надання доказів поважності причин його пропуску. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. У зв`язку з наведеним, залишення позову без руху з підстав, передбачених законом не є порушенням права на справедливий судовий захист. Керуючись статтями 123, 160, 169, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ: Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху. Надати позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. ------------------- В.В. Хохуляк Суддя Верховного Суду