Постанова 4873 № 910/13114/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "11" лютого 2020 р. м.Київ Справа№ 910/13114/19 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Яковлєва М.Л. суддів: Тищенко А.І. Шаптали Є.Ю. за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А. за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 11.02.2020 року у справі №910/13114/19 (в матеріалах справи). Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019, повний текст якої складено та підписано 11.12.2019 у справі №910/13114/19 (суддя Баранов Д.О.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» до Публічного акціонерного товариства «Центренерго» про стягнення 1 441 917 680,87 грн та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» про розірвання договору. В С Т А Н О В И В : Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19 визнано дії Публічного акціонерного товариства «Центренерго» зловживанням своїми процесуальними правами та на підставі п.2 ч.1 ст.135 ГПК України застосовано до останнього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 9 605,00 грн. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Публічне акціонерне товариство «Центренерго» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19. Також, скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження судового рішення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, прийняте з неповним з`ясуванням та за недоведеності обставин, що мають значення для справи, а також з порушенням норм процесуального права. Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.01.2020, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді: Тищенко А.І., Шаптала Є.Ю. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19; розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19 призначено на 11.02.2020 о 09:40 год.; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань в письмовій формі протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» не скористалося своїм правом згідно ч.1 ст.263 ГПК України та не надало суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч.3 ст.263 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» не скористалося наданим йому процесуальним правом та у судове засідання, яке відбулося 11.02.2020, не з`явилось, своїх повноважних представників не направило, про причини неявку суд не повідомило. При цьому, судом апеляційної інстанції було вчинено всі дії з метою належного повідомленні його про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги. Пунктом 1 частини 3 статті 202 ГПК України визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. У відповідності до п.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, явка представників сторін не визнавалась обов`язковою, а також нез`явлення Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдонінвест Трейдінг» не перешкоджає вирішенню спору, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності зазначеного учасника справи. 11.02.2020 у судовому засіданні скаржник підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити, а оскаржуване судове рішення скасувати. Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19 визнано дії Публічного акціонерного товариства «Центренерго» зловживанням своїми процесуальними правами та на підставі п.2 ч.1 ст.135 ГПК України застосовано до останнього заходи процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі п`яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 9 605,00 грн. Приймаючи вказане судове рішення суд першої інстанції вказав на те, що у даному випадку подання Публічним акціонерним товариством «Центренерго» третьої зустрічної позовної заяви з пропуском встановленого, за його клопотанням, процесуального строку на її подання (в строк подачі відзиву), свідчить про відсутність дійсного наміру на розгляд судом цього зустрічного позову. Також, суд першої інстанції вказав, що оскарження ухвали про повернення такої зустрічної позовної заяви підтверджує спрямування Публічного акціонерного товариства "Центренерго" у створенні перепон для подальшого руху справи, затягування та перешкоджання судового розгляду справи, здійснення маніпулювання судовим процесом, та у свою чергу також порушує права позивача у справі на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку, що є свідченням явного зловживання з боку Публічного акціонерного товариства "Центренерго" процесуальними правами. Стаття 6 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. З огляду на міжнародну практику становлення та визначення меж зловживання процесуальними правами, варто зазначити правові позиції Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Salontaji-Drobnjak .» ЄСПЛ визначив: «Правова система має бути спроможною захистити себе від сутяжників, і саме національні органи мають запровадити ефективний судовий механізм захисту щодо позовів таких осіб, без обов`язкового використання заходів, що впливають на обсяг їх дієздатності». Позов, який подається до суду для розгляду, вважається справжнім та серйозним, якщо лише немає явних показників протилежного, що можуть стати підставою для висновку, що позов є безпідставним (frivolous) або сутяжницьким (vexatious) або йому з інших підстав бракує обґрунтованості, - такого висновку дійшов ЄСПЛ у справі «Kupiec .». Згідно з ч.1 ст.43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: 1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; 2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; 3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; 4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою; 5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі (ч.2 ст.43 ГПК України). Відповідно до ч.3 ст.43 ГПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Статтею 131 ГПК України передбачено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали. Заходами процесуального примусу є, зокрема, штраф (ч.1 ст.132 ГПК України). Згідно з п.2 ч.1 ст.135 ГПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Як свідчать матеріали справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/13114/19 зустрічну позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Центренерго» та додані до неї документи повернуто заявнику без розгляду. Повертаючи зустрічну позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, що остання подана з порушенням строку визначеного ч.1 ст.180 ГПК України. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2020 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/13114/19 задоволено та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.12.2019 у справі №910/13114/19. Скасовуючи вказане судове рішення суд апеляційної інстанції вказав на те, що скаржник був позбавлений права на вчинення відповідної процесуальної дії саме внаслідок порушення судом першої інстанції норм процесуального права та принципів верховенства права. Таким чином, вказані обставини не свідчать про затягування розгляду справи саме з підстав звернення Публічного акціонерного товариства «Центренерго» до суду із третьою зустрічною позовною заяву з пропуском встановленого процесуального строку на її подання. При цьому, попередні два зустрічні позови судом першої інстанції було прийнято до розгляду, а також вони відрізняються від третьої зустрічної позовної заяви як предметом так і підставами. Більше того, оскарження ухвали суду про повернення такої зустрічної позовної заяви та подання Публічним акціонерним товариством «Центренерго» апеляційної скарги із викладенням у ній своїх доводів та міркувань є його конституційним правом та елементом диспозитивності господарського процесу, та не може вважатись затягуванням процесу чи перешкоджанням правосуддю. Відтак, вказане не може бути визнано як зловживання процесуальними правами в розумінні ст.43 та п.2 ч.1 ст.135 ГПК України. Що стосується посилань суду першої інстанції на заявлений скаржником відвід, колегія суддів ставиться до них критично, оскільки судом було розглянуто та визнано вказаний відвід необґрунтованим, а не залишено його відповідно до ст.43 ГПК України без розгляду. Тобто, посилання суду та його дії не узгоджуються з фактичними обставинами справи. Крім того, відповідно до положень п.2 ч.1 ст.135 ГПК України, на які посилався суд при прийнятті оскаржуваного судового рішення, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству. Натомість, приймаючи оскаржуване судове рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Центренерго» штрафу у п`ятикратному розмірі прожиткового мінімуму, судом першої інстанції не обґрунтовано, з яких саме підстав він дійшов висновку про стягнення штрафу саме у такому розмірі. Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення - скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням норм процесуального права. Розподіл судових витрат, у зв`язку з апеляційним переглядом ухвали суду першої інстанції не здійснюється, оскільки дане питання вирішуватиметься після розгляду справи по суті. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В : 1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Центренерго» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19 задовольнити. 2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2019 у справі №910/13114/19 скасувати. 3.Матеріали справи №910/13114/19 направити на розгляд до Господарського суду міста Києва. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст судового рішення складено 24.02.2020. Головуючий суддя М.Л. Яковлєв Судді А.І. Тищенко Є.Ю. Шаптала