Постанова Південно-західний апеляційний господарський суд № 923/1140/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 лютого 2020 року м. ОдесаСправа № 923/1140/19 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Діброви Г.І. суддів: Ярош А.І., Разюк Г.П. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року про повернення заяви про забезпечення позову, м. Херсон, суддя Соловйов К.В. у справі № 923/1140/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанни Анатоліївни, м. Київ про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И В: Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та ухвали суду першої інстанції. В грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області, в якій просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 грудня 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 883, за яким звернуто стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області на соняшник врожаю 2019 року у кількості 446,25 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ. Соняшник переданий в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., м. Київ від 03.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі за №668, в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару від 07.08.2019 року АА №00057, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ, строк оплати за яким настав 30.11.2019 року. У разі відсутності соняшника у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ (повністю або частково) запропоновано задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ та перерахувати суму згідно договору поставки товару від 07.08.2019 року АА №00057 у розмірі 2 566 608 грн. 94 коп., з яких 2 512 077 грн. 26 коп. - вартості товару та 54 531 грн. 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом на зазначений у виконавчому написі банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області. Крім того, позивач просив суд додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 25 666 грн., а також вирішити питання про розподіл судових витрат. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорюваний позивачем виконавчий напис нотаріуса вчинено з перевищенням Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, м. Київ своїх повноважень всупереч нормам, викладеним у ч. 3 ст.24 та ч.1 ст. 27 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». На думку позивача, виконавчий напис є незаконним та не підлягає виконанню також і на підставі ст. 88 Закону України «Про нотаріат», яка визначає безспірність заборгованості боржника, у тому числі й унаслідок цивільно-правової відповідальності, як обов`язкову умову вчинення нотаріусом виконавчого напису. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 вказана позовна заява залишена без руху. Одночасно з поданням позову, 26.12.2019 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ просило суд забезпечити вищевказаний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 03.12.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №883, шляхом зупинення стягнення на підставі цього виконавчого напису. Заява про забезпечення позову мотивована тим, що оспорюваний виконавчий напис, вчинений третьою особою 03 грудня 2019 року та зареєстрований в реєстрі за №883 містить недопустимі положення, виконання яких призведе до порушення прав та законних інтересів та завдасть значних збитків заявнику (позивачу). Крім того, на думку заявника, проведення стягнення за оспорюваним виконавчим написом істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист та поновлення його порушених прав та інтересів у тому числі: неправомірним позбавленням заявника належних йому грошових коштів та майна, що кореспондуються з незаконним отриманням цих коштів відповідачем; завданням заявнику збитків внаслідок перешкоджання або зупинення його оперативно-господарської діяльності; понесенням заявником додаткових витрат у зв`язку з необхідністю відновлення його порушених прав та інтересів, відшкодування збитків, завданих третім особам в результаті такого порушення. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 (суддя Соловйов К. В.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ про забезпечення позову повернуто з доданими до неї документами. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що всупереч вимогам ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, належного обґрунтування відсутності потреби у зустрічному забезпеченні позову позивач у заяві про забезпечення позову не надав, а тому, Господарський суд Херсонської області, посилаючись на норми ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку про наявність правових підстав для повернення вищевказаної заяви. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 про повернення заяви про забезпечення позову скасувати, справу направити до Господарського суду Херсонської області для розгляду заяви про забезпечення позову по суті. Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права і неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зокрема, скаржник, посилаючись на норми ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, у апеляційній скарзі зазначає, що вимоги вищевказаної статті не передбачають належного обґрунтування відсутності потреби у зустрічному забезпеченні позову. На думку заявника, зазначаючи про неналежне обґрунтування відсутності потреби у зустрічному забезпеченні позову, суд першої інстанції не зазначає у оскаржуваному рішенні підстави для необхідності зустрічного забезпечення та в чому саме заходи забезпечення позову, запропоновані заявником, можуть спричинити збитки відповідачу. З урахуванням зазначеного, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ вказує, що ним виконано всі вимоги Господарського процесуального законодавства щодо форми поданої заяви про забезпечення позову, натомість Господарський суд Херсонської області оскаржуваною ухвалою обмежив право заявника на забезпечення позову, встановивши останньому додаткові вимоги, не передбачені Господарським процесуальним кодексом України. Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.01.2020 року у справі №923/1140/19, справу вирішено розглядати у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Відповідач по справі та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанна Анатоліївна, м. Київ своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалися, відзив на апеляційну скаргу не надали, що відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в апеляційному порядку. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Предметом апеляційного оскарження у даній справі є наявність або відсутність підстав для повернення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ про забезпечення позову. Обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ підлягає задоволенню частково, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 в межах здійсненого апеляційного перегляду підлягає зміні в мотивувальній частині, виходячи з наступного. Господарським судом Херсонської області та Південно-західним апеляційним господарським судом було встановлено та неоспорено учасниками справи наступні обставини. Як вже зазначалося вище, в грудні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ звернулося до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанна Анатоліївна, м. Київ в якій просило суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 03 грудня 2019 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 883, за яким звернуто стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області на соняшник врожаю 2019 року у кількості 446,25 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ. Соняшник переданий в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Ж.А., м. Київ від 03.09.2019 року, зареєстрованим в реєстрі за №668, в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару від 07.08.2019 року АА №00057, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ, строк оплати за яким настав 30.11.2019 року. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 вказана позовна заява була залишена без руху. Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.01.2020 року у справі №923/1140/19 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ було прийнято до розгляду та відкрито провадження. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанну Анатоліївну, м. Київ. Заявою про забезпечення позову, яка була подана до Господарського суду Херсонської області одночасно з поданням позову від 26.12.2019 року за вх. №2402/19, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ просило суд забезпечити вищевказаний позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису нотаріуса від 03.12.2019 року, зареєстрованого в реєстрі за №883, шляхом зупинення стягнення на підставі цього виконавчого напису. В обґрунтування необхідності забезпечення позову, заявник послався на те, що оспорюваний виконавчий напис, вчинений третьою особою 03 грудня 2019 року та зареєстрований в реєстрі за №883, містить недопустимі положення, виконання яких призведе до порушення прав та законних інтересів та завдасть значних збитків заявнику (позивачу). Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 (суддя Соловйов К. В.) вищезазначену заяву було повернуто заявнику. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 04.02.2020 року у справі №923/1140/19 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ задоволено у повному обсязі. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, який вчинений 03.12.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, м. Київ зареєстрований в реєстрі за № 883, за яким 1) Запропоновано звернути стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області на соняшник врожаю 2019 року у кількості 446,25 тон, що знаходиться у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ. Соняшник переданий в заставу Товариству з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області за договором застави майбутнього врожаю, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Огороднік Жанною Анатоліївною, м. Київ 03.09.2019 року, зареєстрований в реєстрі за № 668, в якості забезпечення виконання зобов`язання за договором поставки товару від 07.08.2019 року № 00057, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано - Франківськ строк оплати за яким настав 30.11.2019 року; 2) Запропоновано, у разі відсутності у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано - Франківськ (повністю або частково) зазначеного соняшника, задовольнити вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області шляхом стягнення грошових коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано - Франківськ та перерахувати суму згідно договору поставки від 07.08.2019 року № 00057 у розмірі 2566608 грн. 94 коп., з яких 2512077 грн. 26 коп. вартості товару, 54531 грн. 68 коп. відсотків за користування товарним кредитом на зазначений у виконавчому написі банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області; 3) Запропоновано додатково стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано - Франківськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграрний Альянс", с. Мізяків Калинівського району Вінницької області витрати на вчинення виконавчого напису у сумі 25666 грн., вирішено питання про стягнення судових витрат. Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції. Вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову визначені ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до п. 6 ч. 1 якої дана заява повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Частиною 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу. У поданій Товариством з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ заяві про забезпечення позову, зазначено, що у заявника пропозиції щодо зустрічного забезпечення відсутні, оскільки внаслідок застосування судом заходів забезпечення заходів позову, відповідачу не буде завдано жодних збитків. Пославшись на те, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України та враховуючи, що пропозиції заявника щодо відсутності потреби у зустрічному забезпеченні повинні бути належно обґрунтовані, Господарський суд Херсонської області в оскаржуваній ухвалі дійшов висновку щодо необхідності повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ заяви про забезпечення позову з підстав, передбачених ч. 7 ст. 140 ГПК України. Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що заявником всупереч вимог п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України у заяві про забезпечення позову не вказано пропозицій щодо зустрічного забезпечення. Частиною 1 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, а не обов`язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків Відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням вимог законодавства. Виходячи з приписів ч. 4 ст. 141 Господарського процесуального кодексу України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову ( аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 28.10.2019 р. у справі № 916/1845/19; від 27.06.2019 р. у справі № 916/73/19 ). З матеріалів оскарження ухвали Господарського суду Херсонської області по справі 923/1140/19 вбачається, що заявник у заяві про забезпечення позову зазначив про відсутність у нього пропозицій щодо зустрічного забезпечення, з посиланням на те, що відповідачу не буде завдано жодних збитків у випадку винесення судового рішення на користь позивача. Перевіряючи доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів Південно-західного апеляційного суду дійшла висновку, що суд попередньої інстанції формалізовано підійшов до перевірки відповідності зазначеної заяви вимогам частини першої статті 139 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, не звернув увагу на те, що у поданій заявником заяві про забезпечення позову зазначено про недоцільність застосування зустрічного забезпечення позову, у зв`язку з чим зазначена заява формально відповідає вимогам ст. 139 Господарського процесуального кодексу України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 року у справі № 583/2558/18) і саме означених судом першої інстанції підстав для її повернення немає. Тому, апеляційна скарга в цій частині є такою, що підлягає до задоволенню, а ухвала суду - зміні в її мотивувальній частині. Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд справи №923/1140/19 у Господарському суді Херсонської області завершено шляхом винесення рішення від 04 лютого 2020 року, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ задоволені у повному обсязі. З вищевказаної підстави справу не може бути направлено до місцевого господарського суду для розгляду заяви про забезпечення позову по суті відповідно до норм ст.ст. 138-140 Господарського процесуального кодексу України, а тому, оскаржувана ухвала Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 не може бути скасована в повному обсязі з одних лише формальних міркувань, оскільки розгляд такої заяви на теперішній час в суді першої інстанції неможливий відповідно до норм чинного процесуального законодавства України, а висновок суду, викладений в ухвалі, наразі є правильним. Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, частково знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали, натомість, у зв`язку з закінченням розгляду справи достатніх правових підстав для скасування висновку, викладеного в ухвалі Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 не вбачається. Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвеція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України", no. 4241/03, від 28.10.2010 року). Обґрунтованим визнається рішення суду, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Колегія суддів зауважує, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує особі право на справедливий суд. Однак ця стаття не закріплює будь-яких правил допустимості доказів чи правил їх оцінки, а тому такі питання регулюються передусім національним правом і належать до компетенції національних судів. Для того, щоб судовий розгляд був справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції, суд зобов`язаний належним чином вивчити та перевірити зауваження, доводи й докази, а також неупереджено їх оцінити на предмет того, чи будуть вони застосовуватися в рішенні суду. І хоча Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях констатує, що пункт 1 статті 6 Конвенції дійсно вимагає, щоб суди мотивували висновки в рішеннях, однак ця вимога не означає обов`язку суду надавати детальну відповідь на кожен аргумент; таке питання вирішується виключно у світлі обставин конкретної справи. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року у справі № 918/519/17. Підсумовуючи вищевказане, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ підлягає до задоволення частково, а ухвала Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі № 923/1140/19 - зміні в мотивувальній частині з викладенням її в редакції постанови суду апеляційної інстанції із залишенням без змін резолютивної частини ухвали. Керуючись ст.ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт", м. Івано-Франківськ на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 задовольнити частково. Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 змінити, виклавши мотивувальну частину ухвали в редакції постанови суду апеляційної інстанції. В іншій частині ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.12.2019 року у справі №923/1140/19 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя Г.І. Діброва Судді Г.П. Разюк А.І. Ярош