Постанова 4857 № 140/2402/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2402/19 пров. № 857/12854/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії : головуючого судді: Гуляка В.В. суддів: Ільчишин Н.В., Коваля Р.Й. за участі секретаря судового засідання: Марцинковської О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС, на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року (суддя Денисюк Р.С., час ухвалення 11:10 год., місце ухвалення м.Луцьк, дата складання повного тексту 01.11.2019 року), в адміністративній справі №140/2402/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС, про визнання протиправним та скасування рішення, встановив: У серпні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до відповідача Волинської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000129/2 від 12.02.2019 року. Відповідач Волинська митниця ДФС позову не визнав, у суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 року №UA205110/2019/000129/2. Стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 грн.. З цим рішенням суду першої інстанції від 22.10.2019 року не погодився відповідач Волинська митниця ДФС та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржене рішення суду ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що 01.02.2019 року декларантом позивача було подано до Волинської митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/016920 з метою митного оформлення автомобіля: марки «BMW», модель - НОМЕР_1 , XDRIVE, номер кузова НОМЕР_2 , митна вартість якого була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 290000 чеських крон. За результатами спрацюванням системи ризиків АСАУР, посадовою особою митниці встановлено, що «Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення митної вартості за VIN-кодом WBA5D31080GV82198, валюта євро, вартість 21950,00 євро». Також звертає увагу апелянт на те, що відповідачем було встановлено, що при визначенні числового значення заявленої митної вартості товару, декларантом не було додано жодних понесених витрат на доставку ТЗ до кордону України, зокрема, витрат на транспортування та страхування. Крім цього, згідно поданого декларантом разом з митною декларацією витягу з довідника Schwacke Net вартість транспортного засобу становить 23950 євро. Вказана вартість є значно більшою, ніж та, яка вказана в митній декларації №UA205090/2019/016920, однак декларантом не подано жодних пояснень щодо таких розбіжностей. Також декларантом не подано жодного банківського платіжного документа на підтвердження оплати за товар, незважаючи на обов`язковість його подання. Крім цього, зазначає апелянт, що вартість автомобіля оформленого в режимі експорт з ЄС в Чеській Республіці є вищою на 500 чеських крон за заявлену при поданні митної декларації в Україні. Також звертає увагу апелянт, що саме декларант зобов`язаний подавати точні відомості про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомості, необхідні для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Крім цього, вважає апелянт, що експертний висновок про незалежну оцінку нерозмитненого бувшого у використанні автомобіля, що ввозиться на митну територію України від 30.01.2019 року, не слід брати до уваги, оскільки мета цього висновку визначення ринкової вартості вантажного автомобіля. Разом з тим, звертає увагу суду на те, що протягом строку дії гарантійних зобов`язань (до 11.05.2019 р.) позивач також не надав до митниці додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, рішення про коригування митної вартості товару не оскаржував, що свідчить про те, що він погодився з митною вартістю, визначеною митним органом за резервним методом, а даний позов подано поза межами строку дії гарантійних зобов`язань. Тому вважає апелянт, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару від 12.02.2019р. №UA205110/2019/000129/2 прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, є законним та обгрунтованим. За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 22.10.2019 року та прийняти постанову, якою у позові відмовити повністю. Згідно ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного. Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 17.12.2018 року позивач ОСОБА_1 уклала з ТОВ «KGD Fabet Group» (Чеська Республіка) договір купівлі-продажу транспортного засобу: «Легковий автомобіль марки BMW, модель - 530 НОМЕР_3 , XDRIVE, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_2 , календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску 2016, за ціною 290000 чеських крон (а.с. 22-23, 24-25). 01.02.2019 року декларантом позивача ПП «Респект Брок» було подано Волинській митниці ДФС митну декларацію №UA205090/2019/016920, для митного оформлення ввезеного на територію України легкового автомобіля: «марки BMW, модель - НОМЕР_1 , XDRIVE, календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску 2016, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 см. куб., тип двигуна дизель, потужність двигуна 190 kw, тип кузова седан». В графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 290000 чеських крон, в графі 45 «коригування» вказано 358771,47 грн. (а.с. 111). Одночасно із митною декларацією декларантом надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: - договір купівлі-продажу № б/н від 17.12.2018р.; - декларацію про походження від 17.12.2018р.; - акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 27.12.2018р.; - свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 22.07.2015р.; - митну декларацію країни-відправлення №18CZ57000024M63K51 від 18.12.2018р.; - копії паспортів громадянина України та для виїзду за кордон; - витяг з довідника Schwacke Net (а.с. 112-126). 04.02.2019 року Волинською митницею ДФС, за результатами розгляду поданої митної декларації та доданих до неї документів, розпочато процедуру консультації із декларантом, шляхом направлення електронного повідомлення про те, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення МВ за VIN-кодом WBA5D31080GV82198, валюта EUR, вартість 21950. Запропоновано декларанту надати в 10-денний строк наступні документи: банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за товар та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; інші платіжні документи або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару рахунки про здійснення платежів третім особам-власникам, зазначеним в технічному паспорті, висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, страхові, транспортні документи, що містять відомості про вартість страхування та перевезення, а також інші наявні документи для підтвердження заявленої митної вартості товару (а.с. 34, 130). На вказане електронне повідомлення митниці декларант листом вих. номер 12/02-3 від 12.02.2019 року повідомив митницю про те, що витребувані документи надати не може, однак від їх подання не відмовляється. При цьому, просив випустити товар у вільний обіг під гарантійні зобов`язання. З визначеною митним органом митною вартістю не погоджується (а.с. 36, 131). У зв`язку з ненаданням документів згідно переліку вказаного в повідомленні митниці, відповідачем 12.02.2019 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000129/2, відповідно до якого митну вартість легкового автомобіля: «марки BMW, модель - НОМЕР_1 , XDRIVE, календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску 2016, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_2 , об`єм двигуна 2993 см. куб., тип двигуна дизель, потужність двигуна 190 kw, тип кузова седан, призначений для пасажирських перевезень для використання по дорогах загального призначення, кількість місць 5, категорія ТЗ-М1, колісна формула 4х4» визначено за резервним методом у розмірі 21950 євро (а.с. 40-41). Відмову у митному оформленні транспортного засобу відповідач оформив Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205110/2019/00128 (а.с. 38-39). Згідно митної декларації №UA205090/2019/029187 від 20.02.2019 р. легковий автомобіль було випущено у вільний обіг під гарантійні зобов`язання (у графі 48 МД «відстрочення платежів» визначено по 11.05.2019 р.) (а.с. 42). Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів, виходячи з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Так, відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування. Згідно ч.1 ст.246 Митного кодексу України (далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Частиною 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (ч.1 ст.257 МК України). Відповідно до ч.6 ст.257 МК України, умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом, Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Крім цього, частиною третьою статті 318 МК України встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ст.49 МК України). Стаття 51 МК України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (ст.52 МК України). Відповідно до ч.1, ч.2 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До переліку документів, які декларант повинен подавати для підтвердження митної вартості товару, заявленої у декларації, і методу, обраного для її обчислення, належать: декларація митної вартості, зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності, рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу), якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, подає (за наявності) визначені в ній документи (ч.4 ст.53 МК України). Колегія суддів звертає увагу на те, що орган доходів і зборів має повноваження на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість. Водночас цим повноваженням митниці на витребування додаткових документів кореспондує обов`язок належним чином обґрунтувати наявність підстав вважати та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих декларантом разом із митною декларацією. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст.53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правові висновки висловлені Верховним Судом в постанові від 19.02.2019р. (справа № 805/2713/16-а). Крім цього, відповідно до ч.5 статті 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Згідно ч.ч. 1-3 ст. 54 цього Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Судом першої інстанції також вірно зазначено, що в частині четвертій статті 54 МК України визначено виключний перелік підстав, за яких митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 зазначеного Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 зазначеного Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Аналогічний перелік причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), наведено у Правилах заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012р.. Суд першої інстанції вірно зазначив, що наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали вiдповiднi сумніви, причини неможливості їх перевірки на пiдставi наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхiднiсть перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника. Частинами 1, 2, 5, 6 ст.55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді. Згідно ч.ч.1, 2 ст.57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Відповідно до ч.1 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Згідно з ч.2 ст.58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно до ч.4, ч.5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Згідно з ч.3 ст.58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 вказаного Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 вказаного Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Частинами 1, 2 ст.64 цього Кодексу встановлено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. З матеріалів справи видно, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару: легкового автомобіля марки BMW, модель - 530 D, XDRIVE, номер кузова НОМЕР_2 . У графі 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів №UA205110/2019/000129/2 від 12.02.2019 року зазначено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, митну вартість визначено за резервним методом згідно з статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС ДФС, відповідно до наказу ДФС від 28.11.2018 року №780 «Про забезпечення моніторингу за митними оформленнями транспортних засобів, бувших у вжитку», та спрацюванням системи ризиків АСАУР: «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу ДФС для визначення MB за VIN-кодом WBA5D31080GV82198, валюта EUR, вартість 21950,00». Рівень митної вартості становить 21950,00 євро. З цього приводу судом першої інстанції вірно встановлено, що декларант надав митниці достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, зокрема: - договір купівлі-продажу № б/н від 17.12.2018р., згідно якого позивач ОСОБА_1 придбала у ТОВ «KGD Fabet Group» автомобіль BMW, модель - НОМЕР_1 , XDRIVE, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_2 , календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску 2016, пошкоджений після аварії, за ціною 290000 чеських крон; - касовий ордер №01/12/18 від 17.12.2018р., виписаний продавцем ТОВ «KGD Fabet Group», про те, що 290000 чеських крон прийнято від ОСОБА_1 в якості оплати за автомобіль BMW 530 D. Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб. При цьому, жодних розбіжностей чи суперечностей щодо ціни транспортного засобу подані декларантом документи не містили. Тому, доводи апелянта про те, що заявлена митна вартість товару є документально непідтвердженою, суд вважає необґрунтованими. Також, колегія суддів вважає безпідставним витребування відповідачем у декларанта, зокрема, банківських платіжних документів, оскільки умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Судом першої інстанції також вірно враховано, що відповідно до акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 27.12.2018р. виявлено, що легковий автомобіль марки BMW, модель - НОМЕР_1 , XDRIVE, бувший у використанні, номер кузова НОМЕР_2 , календарний рік випуску - 2015, модельний рік випуску 2016, має наявні пошкодження, а саме: пошкоджено передній бампер, капот, радіатори, переднє ліве крило, передня ліва фара, передня ліва підвіска, передній лівий лонжерон, лобове скло. Спрацьовані сім подушок безпеки. Забруднено та пошкоджено салон та сидіння. Сколи та подряпини ЛФП по всьому кузову. Тому, безпідставними є також доводи апелянта про те, що декларантом позивача не надано жодних пояснень щодо розбіжностей у ціні автомобіля, так як з довідника Schwacke Net, долученого декларантом до митної декларації вартість пред`явленого до митного оформлення автомобіля становить 23950 євро, оскільки технічний стан імпортованого автомобіля марки BMW, модель - 530 D, XDRIVE пошкоджений, що безумовно впливає на митну вартість вказаного товару. Крім цього, митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в довідниках мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Відносно доводів апелянта про те, що не слід брати до уваги звіт №15-19 від 30.01.2019 р. про незалежну експертну оцінку не розмитненого бувшого у використанні автомобіля, що ввозиться на митну територію України, то колегія суддів враховує, що відповідач не надав будь-яких інших звітів про оцінку транспортного засобу чи експертного висновку, які б спростували таку оцінку. Таким чином, відповідачем (апелянтом) також не доведено обґрунтованість власних розрахунків при визначенні митної вартості товару. Колегія суддів також не бере до уваги доводи апелянта про те, що в поданій до митного оформлення декларації країни відправлення №18CZ57000024M63K51 від 18.12.2018р. вартість вищевказаного автомобіля становить 290500 чеських крон, тобто є вищою на 500 чеських крон за вартість, заявлену при поданні митної декларації в Україні, оскільки така обставина не була вказана у оскаржуваному рішенні Волинської митниці ДФС як підстава для його винесення. Крім того, судом першої інстанції вірно зазначено, що експортна митна декларація підтверджує походження товару та не є документом, яким підтверджується заявлена митна вартість товару. Судом першої інстанції також вірно враховано, що ні в запиті про надання додаткових документів, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації та не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 року (справа № 825/648/17). Разом з тим, у спірному рішенні взагалі відсутні номер та дата митних декларацій, на підставі яких здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. Також, зі змісту оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості товарів від 12.02.2019 р. видно, що у ньому зазначено лише про неможливість застосування другого-п`ятого методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю інформації щодо угод на ідентичні та подібні (аналогічні) товари та даних, на підставі яких можливе визначення митної вартості згідно з методами четвертим та п`ятим. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано. Крім цього, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Також, колегією суддів враховано, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано виключно інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN кодами: WBA5D31080GV82198, валюта EUR, вартість 21950». При цьому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Відносно доводів апеляційної скарги про те, що позов про оскарження рішення про коригування митної вартості ОСОБА_1 подано до суду поза межами строку дії гарантійних зобов`язань (до 11.05.2019 р.), в межах яких вона мала право довести митному органу про правомірність заявленої митної вартості товару, то колегія суддів зазначає наступне. Судом першої інстанції вірно зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55 Конституції України). Згідно частин третьої і четвертої статті 6 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом (ч.1 ст.29 МК України). Крім цього, право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 МК України або до суду також гарантовано пп.«б» п.5 ч.2 ст. 55 МК України. Тобто, у спірних відносинах законом гарантовано право на оскарження до суду рішення про коригування митної вартості товарів. Суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про те, що правовідносин, які виникають із приписів частини сьомої статті 55 МК України, є реалізацією декларантом права на випуск у вільний обіг товарів у разі не згоди з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів, в тому числі із застосуванням заходів надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Такі правовідносин мають місце виключно між декларантом і митним органом. Таким чином, з аналізу змісту норм МК України та КАС України видно, що право декларанта оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості, протягом шести місяців (з моменту його отримання), не містить жодних винятків, застережень чи умов, в тому числі, незалежно від того, закінчився строк дії гарантійних зобов`язань чи ні. Також слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.368 МК України, у разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог вказаного Кодексу. Таким чином, судом першої інстанції вірно зазначено, що митний орган повинен був в такому разі визначити вартість самостійно лише на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари. Однак, згідно оскарженого рішення, митний орган з підстав неможливості застосування вказаного методу, визначив митну вартість транспортного засобу за резервним методом. За умови не наведення органом доходів і зборів доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, що ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Сумніви органу доходів і зборів можна вважати обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Наведене свідчить про обов`язок органу доходів і зборів зазначити конкретні обставини, що викликають такі сумніви, та причини неможливості підтвердження заявленої митної вартості на підставі наданих декларантом документів, а також зазначити конкретні документи, надання яких може розвіяти вказані сумніви. Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган доходів і зборів повинен чітко вказати, які саме складові митної вартості, на його думку, є непідтвердженими, а також, які документи слід надати для підтвердження того чи іншого показника. Колегія суддів вважає, що за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування органом доходів і зборів коригування митної вартості є передчасним. Крім того, як уже було зазначено, відповідачем не надано жодних доказів про те, що при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів за резервним методом, митним органом було враховано стан транспортного засобу (комплектацію, технічний стан, пробіг автомобіля). Враховуючи непідтвердження в судовому засіданні обставин, якими митний орган обґрунтовував свої твердження про дотримання ним вимог МК України та допущення порушень зі сторони декларанта (позивача) під час визначення митної вартості товару, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно задоволив позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Волинської митниці ДФС №UA205110/2019/000129/2 від 12.02.2019 року про коригування митної вартості товару. З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування. Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року в адміністративній справі №140/2402/19 за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття (проголошення), а у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий: В. В. Гуляк Судді: Н. В. Ільчишин Р. Й. Коваль Повний текст постанови складено 25.02.2020 року