Постанова 4857 № 140/2594/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2594/19 пров. № 857/13105/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Святецького В.В. суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М. з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 140/2594/19 (головуюча суддя Каленюк Ж.В., час ухвалення 16:52 год., м. Луцьк, повний текст рішення складений 04 листопада 2019 року) за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресма до Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : 23 серпня 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) ,,Ресма звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області, Державної фіскальної служби України, в якому просило: а) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській області від 13 серпня 2019 року №1251818/41926461 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17 травня 2019 року № 9 в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої товариством з обмеженою відповідальністю ,,Ресма; б) зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17 травня 2019 року №

9. Ухвалою від 09 жовтня 2019 року суд першої інстанції замінив первісного відповідача - ГУ ДФС у Волинській області на належного - ДФС України в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 13 серпня 2019 року №1251818/41926461 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 17 травня 2019 року № 9, а ухвалою від 22 жовтня 2019 року суд замінив відповідача - ДФС України на його правонаступника - Державну податкову службу України. Рішенням від 30 жовтня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю. Визнав протиправним та скасував рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 13 серпня 2019 року №1251818/41926461. Зобов`язав Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресма від 17 травня 2019 року №

9. Також суд стягнув на користь товариства з обмеженою відповідальністю ,,Ресма за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати у сумі 1921,00 грн. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Державна податкова служба України подала апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте без з`ясування обставин справи, повноти та об`єктивності дослідження доказів, з порушенням норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що реєстрація податкової накладної товариства позивача за № 9 від 17.05.2019 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податків. У квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач до повідомлення № 3 від 05.08.2019 надав не всі передбачені чинним законодавством документи, а саме: не додав первинні документи щодо зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи. Також відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що в матеріалах справи наявна копія протоколу комісії ГУ ДФС у Волинській області від 11 квітня 2019 року № 32 про включення ТзОВ ,,Ресма до переліку ризикових платників податків ІС ,,Податковий блок відповідно до абзацу сьомого підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18 про затвердження критеріїв ризиковості платника податків. З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі поверхневого дослідження та оцінки доказів, з порушенням принципу всебічного та повного з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. ТзОВ ,,Ресма правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі. Представник позивача в судове засідання апеляційного суду не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що в силу приписів ч.2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав. Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що на виконання умов договору від 12 квітня 2019 року №12/04/19 (а.с.20), укладеного між ТзОВ ,,Ресма (постачальник) та ПМП ,,МЛС (замовник), товариство позивача здійснило поставку на користь замовника пакетів з поліпропілену для пакування товарів (10 л) кількістю 12500 штук на загальну суму 176875,00 грн, в тому числі ПДВ 29479,17 грн. За фактом цієї господарської операції ТзОВ ,,Ресма видало видаткову накладну від 17 травня 2019 року №РН-0005779 (а.с.37) та сформувало податкову накладну від 17 травня 2019 року № 9 (а.с.10), яку 21 травня 2019 року надіслало для реєстрації в ЄРПН. Згідно квитанції від 21 травня 2019 року зазначена податкова накладна доставлена до ДФС України, однак відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України її реєстрація зупинена з тих підстав, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН (а.с.54). 05 серпня 2019 року ТзОВ ,,Ресма подало в електронному вигляді пояснення та копії документів для реєстрації вказаної податкової накладної, що підтверджується повідомленням №3 (а.с.38, 55). До повідомлення позивач додав документи, які підтверджують факт придбання ТзОВ ,,Ресма товару у експортера - компанії ,,AZ-Pack UAB: контракт від 16 жовтня 2018 року №20181016/01 та додаток №1 до контракту; платіжне доручення в іноземній валюті про оплату товару, митну декларацію №UA 205090/2018/113365; інвойс (рахунок-фактуру) від 10 грудня 2018 року №AZ-20181210, а також документи, які підтверджують здійснення господарської операції, за наслідком якої було сформовано податкову накладну від 17 травня 2019 року №9: договір від 12 квітня 2019 року №12/04/19, видаткову накладну від 17 травня 2019 року №РН-0005779, банківську виписку про оплату ПМП ,,МЛС за пакети згідно з рахунком від 17 травня 2019 року №5779 (а.с.55-64). 07 серпня 2019 року комісія ГУ ДФС у Волинській області за результатами розгляду цих документів прийняла рішення від №1248221/41926461 про реєстрацію в ЄРПН виписаної ТзОВ ,,Ресма податкової накладної від 17 травня 2019 року № 9 (а.с.65). Однак, 13 серпня 2019 року комісія ДФС України прийняла рішення за №1251818/41926461 про відмову в реєстрації в ЄРПН цієї податкової накладної з підстав ненадання платником копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.66). Незгода позивача з вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної зумовила його звернення до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навів обґрунтованих мотивів прийняття рішення від 13 серпня 2019 року №1251818/41926461 про відмову в реєстрації податкової накладної ТзОВ ,,Ресма від 17 травня 2019 року №9 в ЄРПН. Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені письмові докази є достатніми для висновку про проведення господарської операції між позивачем та його контрагентом, такі документи були надані контролюючому органу, який не навів доводів щодо їх неналежності, недостовірності, недопустимості чи недостатності, а тому у відповідача відсутні правові підстави для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального права та є вірними. Так, відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу (ПК) України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Статтею 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1). Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2). Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені. На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до зазначених норм виписав та надіслав у визначенні законодавством строки податковому органу податкову накладну від 31.10.2017 № 89 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. За змістом пункту 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі Порядок №117). Відповідно до пункту 4 Порядку №177 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі. Як вбачається із пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Відповідно до пунктів 6 та 7 Порядку №177 у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. З матеріалів справи апеляційний суд вбачає, що згідно рішення комісії ГУ ДФС у Волинській області, оформленого протоколом від 11 квітня 2019 року №32, ТзОВ ,,Ресма включене до переліку ризикових платників податків ІС ,,Податковий блок відповідно до абзацу сьомого підпункту 1.6 пункту 1 листа ДФС України від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 про затвердження критеріїв ризиковості платника податку (наявна інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником) (а.с.53). Таке рішення було прийняте на підставі службового листа начальника Луцького управління ГУ ДФС у Волинській області від 11 квітня 2019 року №489/03-20-55-12. (а.с.52). Суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та аргументовано акцентував увагу на тому, що в квитанції від 21 травня 2019 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 17 травня 2019 року № 9 було сформовано висновок про відповідність податкової накладної підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. При цьому суд першої інстанції дійшов мотивованого висновку про те, що таке формулювання не є коректним, оскільки відповідність критеріям ризиковості платника податку може стосуватися платника податку, а податкова накладна може відповідати критеріям ризиковості здійснення операції. В квитанції запропоновано платнику надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, однак конкретний перелік необхідних документів у квитанції не вказано. Пунктом 14 Порядку №117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. За змістом пунктом 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТ ЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг). Згідно приписів пункту 16 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв`язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України ,,Про електронний цифровий підпис, ,,Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. На виконання приписів зазначених нормативно-правових актів позивач подав до контролюючого органу письмові пояснення та копії документів для здійснення реєстрації податкової накладної від 17 травня 2019 року №

9. Дослідивши надані пояснення та додані документи, комісія ГУ ДФС у Волинській області 07 серпня 2019 року прийняла рішення за №1248221/41926461 про реєстрацію податкової накладної від 17 травня 2019 року №

9. Однак, 13 серпня 2019 року комісія ДФС України прийняла інше рішення №1251818/41926461 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17 травня 2019 року №9. Підставою для відмови у реєстрації податкової накладної у даному рішенні зазначено ненадання платником податків копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (а.с.66). Суд першої інстанції на підставі досліджених доказів встановив, що первинні документи щодо постачання товару та його походження (придбання товарів) позивач надав. Крім того, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містила конкретного переліку документів, які позивач має надати (запропоновано позивачеві надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної), а тому ТзОВ ,,Ресма надало документи, які на його думку підтверджують реальний характер господарської операції. При цьому суд першої інстанції також аргументовано звернув належну увагу на те, що оспорюване рішення не містить мотивів не врахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів, а тому дійшов вірного висновку, що відповідач не з`ясовував специфіку проведеної господарської операції та не визначав перелік документів, які є достатніми для підтвердження реальності господарських операцій з урахуванням їх змісту і обсягу. За таких обставин, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що зважаючи на наявність у позивача передбачених законодавством документів на підтвердження здійснення господарської операції, наданих як відповідачеві, так і суду, а також враховуючи, що достатність їх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної не спростована відповідачем, комісія ДФС не мала правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної. На користь таких висновків суду першої інстанції свідчить також надана суду копія товарно-транспортної накладної від 17 травня 2019 року №0000000005 (а.с.147-148), якою підтверджується факт доставки товару відповідно до видаткової накладної від 17 травня 2019 року №РН-0005779 на адресу ПМП ,,МЛС з міста Луцька до міста Рівне, як це було обумовлено пунктом 5.1 договору від 12 квітня 2019 року №12/04/19. Даний факт спростовує доводи відповідача про відсутність документів на транспортування та зберігання товарів, які б дозволили відстежити, яким чином товар зберігався та транспортувався від постачальника до покупця, що стало однією із підстав для прийняття оскарженого рішення відповідачем. Також колегія суддів визнає необхідним зазначити, що відповідно до пункту 13 Порядку № 117 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що однією із підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку. А підпункт 4 пункту 13 Порядку № 117 містить вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій зазначаються копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Таким чином, колегія суддів вважає, що контролюючий орган може прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів лише у тому випадку, якщо платник податків не надав конкретного документа, який був вказаний у квитанції. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують факт господарської операції, а тому рішення комісії щодо відмови у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки комісія не досліджувала факт реального здійснення господарської операції, а обмежилась лише формальними підставами для відмови у реєстрації податкової накладної. Доводи податкового органу про те, що платник податків зобов`язаний подати усі документи відповідно до приписів пункту 14 Порядку № 117, який містить перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки пункт 21 Порядку не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як ненадання платником податку копій документів, визначених пунктом

14. Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у ТзОВ ,,Ресма усіх правових підстав для реєстрації податкової накладної № 9 від 17 травня 2019 року, виходячи з належного підтвердження первинними документами фактичного виконання господарської операції. Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,- ПОСТАНОВИВ : апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2019 року у справі № 140/2594/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя В. В. Святецький судді Л. Я. Гудим О. М. Довгополов Повне судове рішення складено 25.02.2020.