Постанова 4857 № 140/2464/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 140/2464/19 пров. № 857/12434/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Запотічний І.І., суддя Глушко І.В. секретар судового засідання Гнатик А.З. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (головуючий суддя Денисюк Р.С., м.Луцьк, проголошено 17:58:20) у справі № 140/2464/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КАСМА до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, - В С Т А Н О В И В: 12.08.2019 року позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Рівненської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 18.02.2019 №UA204000/2019/000317/2. Позов обґрунтовує тим, що 06.02.2019 позивачем, з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу вантажного автомобіля марки NISSAN, модель ТITAN, 2017 року випуску, було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію (МД) з усіма необхідними документами, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом, а саме за ціною договору (контракту) у розмірі 11600,00 доларів США, у яку включено вартість послуги доставки товару до Литовської Республіки та кордону України. Відповідач не погодився із визначеною декларантом митною вартістю та 18.02.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000317/2, з тих підстав, що митна вартість товару не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, що імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом. Відтак, митним органом визначено рівень митної вартості товару за резервним методом на рівні 16414,23 доларів США. Проте, позивач зазначає, що ним подано всі документи, передбачені статтею 53 МК України, які містили усі відомості про підтвердження числових значень складових митної вартості товару. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року адміністративним позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Рівненської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 18.02.2019 №UA204000/2019/000317/2. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що за інформацією, яка містилась у рахунку від 05.11.2018 № 4348 вказаний автомобіль придбано продавцем UAB «IDLIJA» (Литва) у компанії Baltic auto Shipping, яка є американською компанією, зареєстрованою в США, яка виступє брокером на аукціонах. У вказаному рахунку відсутні відомості щодо умов поставки, проте зазначено вартість фрахту 800,00 доларів США. Інформації щодо продажу вказаного транспортного засобу на аукціоні цей документ не містить. Разом з тим, відповідно до додатково наданої литовської імпортної декларації від 27.12.2018 № 18LTLC0100IM0DF3A9, відправника товару у ній не зазначено, а імпортером товару є «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA», який не кореспондується з фірмою UAB «IDLIJA». Вказане унеможливило визначення митної вартості за першим методом на рівні 11600,00 доларів США, оскільки документи, подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Враховуючи наявну в митного органу інформацію з мережі Інтернет (сайт autoauctions.io) про ціну продажу з аукціону транспортного засобу в розмірі 15500,00 доларів США, з врахуванням інформації щодо вартості транспортування в сумі 800,00 доларів США, а вартості доставки в сумі 100,00 доларів США, вважає, що ним прийнято рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явились. Водночас, відсутність сторін у справі, належних чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України, не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до норми ст.313 цього Кодексу. Згідно ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Між ТзОВ «КАСМА» (покупець) та ЗАТ «ІДЛІЯ» (продавець) укладено контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR, відповідно до умов якого, продавець зобов`язується поставити покупцю, а покупець оплатити, зокрема, автомобілі легкові, вантажні нові та бувші у використанні. Поставки здійснюються на умовах DAP Луцьк, Ковель, Рівне, Сарни, Нововолинськ, Дубно згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року за домовленістю сторін. Продавець проводить поставку товару партіями. Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах післяоплати протягом 365 календарних днів з моменту поставки. Можлива попередня оплата згідно інвойсів. 18.01.2019 ЗАТ «ІДЛІЯ» (Литва) поставило ТзОВ «КАСМА» транспортний засіб вантажний автомобіль марки NISSAN, модель ТITAN, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, тип кузова - пікап, за ціною 11600,00 доларів США, що підтверджується договором купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0010. 06.02.2019 декларантом, ТзОВ «КАСМА», з метою митного оформлення придбаного транспортного засобу, було подано до Рівненської митниці ДФС митну декларацію №UA204010/2019/204152, у якій митна вартість товару була визначена за основним методом у розмірі 11600,00 доларів США (графа 42, 43, МД). Для підтвердження митної вартості декларантом до митної декларації додано такі документи (графа 44 та доповнення №1): договір купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0010; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 31.08.2018 № 0254507; висновок експертного дослідження від 05.02.2019 № 9; експертну довідку від 04.02.2019 № 017-4003; контракт від 02.11.2018 № 11/18 PR; довідку від 28.01.2019 № 509 та митну декларацію країни-відправлення 19LTSR1000167601F6 від 29.01.2019. 07.02.2019 посадовою особою митниці направлено електронне повідомлення декларанту наступного змісту: Для митного оформлення надано реєстраційний документ SALVAGE CERTIFIKAT №0254507 від 31.08.2018, в якому міститься інформація щодо продажу КТЗ на аукціоні ІААІ, лот № 23188394, однак будь-яких документів, що підтверджують вартість КТЗ на аукціоні не надано. Митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару електронний довідник, а також інформація згідно продажу оцінюваного КТЗ на аукціоні за інформацією наявною у мережі Інтернет ресурсу (сайт httpa/ autoauctions.io) за фінальною ставкою продажу КТЗ в сумі 15500,00 доларів США. Разом з тим, копію митної декларації країни відправлення від 29.01.2019 № 19LTSR1000167601F6 подано у неналежній якості, відомості згідно якої не можливо ідентифікувати у повній мірі. Згідно з частиною п`ятою статті 54 МК України, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року. Враховуючи наведене декларанту запропоновано надати: виписку з бухгалтерської документації продавця стосовно формування вартості імпортованого КТЗ; копію митної декларації країни відправлення у належній якості; висновок експерта автотоварознавця щодо вартості імпортованого КТЗ із врахуванням технічного стану транспортного засобу, терміну його експлуатації, комплектації, пробігу (сервісна книжка з відмітками, результати досліджень НДЕКЦ, тощо). Відповідно до частини шостої статі 53 МК України декларант має право за бажанням надати інші документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. 07.02.2019 декларантом на вимогу органу доходів і зборів подано такі документи: рахунок № 4348 від 0511.2018; литовська імпортна митна декларація від 27.12.2018 № 18LTLC01001M0DF3F9 та витяг з мережі Інтернет (сайт autoplius.lt), що не заперечується відповідачем. 18.02.2019 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA204000/2019/000317/2. Підставою для прийняття рішення зазначено такі обставини: «Митна вартість імпортованого товару не може бути визнана за ціною договору щодо товарів, які імпортуються та за рівнем, визначеним декларантом, оскільки митницею виявлено, що декларантом заявлені неповні відомості про митну вартість товару, а саме: до митного оформлення надано реєстраційний документ SALVAGE CERTIFIKAT №0254507 від 31.08.2018, в якому міститься інформація щодо продажу КТЗ на аукціоні ІААІ, лот № 23188394, однак будь-яких документів , що підтверджують вартість КТЗ на аукціоні не надано. Копію митної декларації країни відправлення від 29.01.2019 № 19LTSR1000167601F6 подано у неналежній якості, відомості згідно якої не можливо ідентифікувати у повній мірі щодо ідентифікаційних ознак КТЗ, його вартості, документів, тощо. Декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України та у відповідності до частини п`ятої статті 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості , що позиціонується з положеннями статті 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року, а подані додатково документи містять розбіжності та неточності. Так у якості додаткового документу для підтвердження заявленої митної вартості надано рахунок №4348 від 05.11.2018, виставлений компанією Baltic auto Shipping для UAB «IDLIJA» (продавця товару) у якому відсутні відомості щодо умов поставки, проте зазначено вартість фрахту 800,00 доларів США. Інформації щодо продажу вказаного транспортного засобу на аукціоні цей документ не містить. Разом з тим, відповідно до інформації, наявної у відкритій мережі Інтернет balticautoshipping.com Baltic auto Shipping є компанією, зареєстрованою в США, яка виступає брокером на аукціонах ІААІ при перевірці посилання мережі Інтернет ресурсу, зазначеного в наданому до митного оформлення витягу з цієї мережі, відомості, які у ньому містяться не можливо поширити на заявлений КТЗ через відсутність на норму ідентифікаційних ознак КТЗ. Згідно поданої у якості додаткового документу литовської імпортної митної декларації від 27.12.2018 №18LTLC01001M0DF3F9, відправник товару не зазначено, а імпортером товару є «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA», який не кореспондується з фірмою UAB «IDLIJA» згідно поданих рахунків від 18.01.2019 № 0010 та від 05.11.2018 № 4348, що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, а відтак ймовірно відомості щодо вартості КТЗ, яка передує кінцевій його вартості продажу. Орган доходів і зборів володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару за контрактом від 02.11.2018 № 11/18 PR. ТзОВ «КАСМА» придбало у компанії UAB «IDLIJA» (Литва) та імпортувало на комерційних умовах поставки DAP UA Рівне на митну територію України транспортний засіб за домовленістю здійснення розрахунків шляхом післяплати протягом 365 календарних днів. Інформація з відкритої мережі Інтернет (сайт autoauctions.io) за номером VIN ТЗ та за номером лоту, згідно з техпаспортом щодо факту продажу 16.10.2018 з аукціону ІААІ саме предмету контракту за ціною 15500,00 доларів США (остання ставка продано) без аукціонних зборів та витрат на транспортування. За результатом проведеної, відповідно до частини четвертої статті 57 МК України процедури консультації з декларантом, та у зв`язку з відсутністю у декларанта та митниці прийнятної до застосування інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних, подібних товарів, достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ціни одиниці товару для обчислення митної вартості за методом на основі віднімання вартості (стаття 62 МК України), інформації щодо складових вартості товарів наданої виробником для обчислення митної вартості за методом на основі додавання вартості (стаття 63 МК України), що унеможливлює визначення митної вартості шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МК України. Вартість транспортного засобу визначено на підстав положень ДМСУ від 13.10.2005 № 885 «Про забезпечення контролю за правильністю визначення митної вартості транспортних засобів, вузлів та агрегатів», наказу ДФСУ від 11.09.2015 № 689 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» за рівнем митної вартості 16414,23 доларів США відповідно до вартості в 15500,00 доларів США оцінюваного КТЗ на аукціоні за його фінальною ставкою, з врахуванням вартості доставки у 800,00 доларів США до м. Клайпеда (Литва) згідно з рахунком від 05.11.2018 № 4348 та вартості у МД від 24.01.2019 № UA204010/2019/202478, яку оформлено у найбільш наближений період часу до оцінюваного. Числове значення митної вартості товару з урахуванням курсу НБУ на день подання митної декларації до митного оформлення у національній валюті України становить 446727,29 грн. або у валюті 16414,23 доларів США. Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2019/00319 (а. с. 14-15). У цій же картці відмови митний орган роз`яснив можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення після приведення рівня митної вартості товару у графах 12, 45 МД відповідно до рішення про коригування митної вартості від 18.02.2019 №UA204000/2019/000317/2. 22.02.2019 декларантом подано митну декларацію № UA204010/2019/207233 за якою автомобіль випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених частиною сьомою статті 55 МК України. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 16614,23 доларів США внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом. Виявлені митним органом у поданих позивачем до митного оформлення документах розбіжності жодним чином не впливають на числові значення складових митної вартості товарів. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно зі статтею 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Згідно з частиною другою статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3)рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відтак, з аналізу зазначеної норми слідує, що лише виявлення одного або декількох з вищезазначених фактів є підставою для витребування додаткових документів. При цьому, відповідно до частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Згідно з частиною п`ятою цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини одинадцятою статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. Частиною дев`ятою статті 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню. Частиною першою статті 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. В силу вимог частин другої-третьої статті 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини четвертої статті 57 застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією. В силу вимог частини другої статті 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. Відповідно ж до частини третьої цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Оглядаючи матеріали справи, колегія суддів зазначає, що відповідно до завіреного перекладу договору купівлі-продажу транспортного засобу серії ІС № 0010 від 18.01.2019 (інвойсу) ТзОВ «КАСМА» придбало транспортний засіб вантажний автомобіль марки NISSAN, модель ТITAN, 2017 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна дизельний, тип кузова пікап у компанії UAB «IDLIJA» (Литва) за ціною 11600,00 доларів США. Оплата за вказаний автомобіль проведена позивачем у зазначеній сумі в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням від 27.02.2019. Згідно з умовами контракту, доставка товару здійснювалась за умовами поставки DAP Рівне. Умови поставки DAP Інкотермс 2010, що перекладається «поставка в пункті». Тобто, вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту. Згідно з умовами поставки Інкотермс 2010 продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і зборів у країні відправлення. Продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP означає, що контрактна (інвойсова) ціна за товар, включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів та вартості доставки (фрахту) до пункту призначення. Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що ціна, визначена в інвойсі включає в себе усі необхідні платежі. Тобто вказаним документом підтверджується факт сплати позивачем коштів в зазначеній сумі в готівковій формі на рахунок продавця за придбаний транспортний засіб та не містить в собі будь-яких розбіжностей в числових значеннях, вартості автомобіля. Щодо посилання апелянта на необхідність коригування митної вартості у зв`язку із наявністю розбіжностей у поданих до митного оформлення документах щодо імпортера товару, а саме: в литовській імпортній митній декларації від 27.12.2018 №18LTLC01001M0DF3F9, відправника товару не зазначено, а імпортером товару є «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» (Клайпеда, Литва), який не кореспондується з фірмою UAB «IDLIJA» згідно поданих рахунків від 18.01.2019 № 0010 та від 05.11.2018 № 4348, що вказує на ще одного учасника угоди з продажу оцінюваного КТЗ, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Позивач придбав вищевказаний автомобіль у литовської фірми UAB «IDLIJA». При цьому, як вбачається з матеріалів справи, імпортер товару «L OLISAUSKIENES KOMERCINE FIRMA» на виконання доручення фірми UAB «IDLIJA» здійснював доставку імпортованого товару з м. Клейпеда (Литва) до кордону України. Рахунок на товар виданий саме компанією-продавцем UAB «IDLIJA» та кошти за товар сплачені в касу саме цієї компанії. Позивач при купівлі вищевказаного автомобіля в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, зазначеного у рахунку від 18.01.2019 № 0010 не вступав. Тому висновки апелянта щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими. Також колегія суддів не приймає до уваги посилання митного органу на виникнення сумнівів щодо дійсної вартості товару у зв`язку з тим, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу, останній продавався на аукціоні (ІААІ) (лот 23188394), а також згідно з інформації відкритої мережі Інтернет на сайті (сайт autoauctions.io) встановлено факт продажу з аукціону саме предмету контракту за ціною 15500,00 доларів США, враховуючи наступне. ТзОВ «КАСМА» купляло імпортований транспортний засіб у UAB «IDLIJA», усі товаросупровідні документи оформлені саме цією компанією. Позивач учасником аукціону не був. Сумніви митного органу ґрунтуються виключно на підставі відомостей з сайту мережі Інтернет. Разом з тим, суд зазначає, що інформація з мережі Інтернет не є офіційною інформаціє, а носить лише рекомендаційний характер, та не може бути тим беззаперечним доказом щодо неправильного визначення декларантом митної вартості товару. Отже, матеріали справи містять усі документи, які підтверджують заявлену позивачем митну вартість товару в розмірі 11600,00 доларів США. Отже, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного автомобіля за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей зазначених в частині третій статті 53 МК України і в митного органу, а тому, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості. Колегія суддів приходить до висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 18.02.2019 №UA204000/2019/000317/2 є необґрунтованим та безпідставним, оскільки митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом в розмірі 16614,23 доларів США. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, тому оскаржуване рішення слід залишити без змін. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.242, 243, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 140/2464/19 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. І. Запотічний І. В. Глушко Повне судове рішення складено 25.02.2020 Помічник заступника голови суду