Постанова 4851 № 520/10282/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 лютого 2020 р.Справа № 520/10282/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Жигилія С.П. , Русанової В.Б. , за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О., позивача - ОСОБА_1 , представників сторін : позивача - Шматько Т.М., відповідача - Зеленохатова І.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, повний текст складено 26.12.19 року по справі № 520/10282/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просить суд : - визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДФС у Харківській області щодо невизнання безнадійним податкового боргу фізичної особи ОСОБА_1 у розмірі 106 284,59 грн., у тому числі за основним платежем - 85 027,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21 256,92 грн.; - зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області списати фізичній особі ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 106 284,59 грн., у тому числі за основним платежем 85 027,67 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 21 256,92 грн., який виник на підставі податкового повідомлення-рішення № 0006891305 від 14.08.2019 року як безнадійний; - скасувати податкове повідомлення-рішення № 0006891305 від 14.08.2019 року, прийняте заступником начальника Головного управління ДФС у Харківській області Сагайдак. В обґрунтування позовних вимог пояснив, що на підставі акту перевірки від 13.11.2015 Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області було прийняте податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 про визначення позивачеві грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 223964,70 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем до Харківського окружного адміністративного суду, який постановою від 18.10.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, відмовив у задоволенні позову. Однак, постановою Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 820/4362/16 зазначені рішення судів першої та апеляційної інстанції скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов`язання на суму 117680,11 грн. 14.08.2019 на підставі акту перевірки від 13.11.2015 та постанови Верховного Суду від 25.04.2019 Головним управлінням ДФС у Харківській області було винесено нове податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу грошового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 106284,59 грн. (залишок грошового зобов`язання, залишеного в силі постановою Верховного Суду). Однак, у зв`язку зі спливом встановленого законом 1095-денного строку, сума в розмірі 106284,59 грн набула статусу безнадійного податкового боргу, на яку, в силу п.101.1, п.101.2, п.101.3 ст.101 Податкового кодексу України не могло бути виставлене податкове повідомлення-рішення. З огляду на викладене, ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Харківській області із заявою, у якій просив визнати безнадійним та списати податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 0006891305 від 14.08.2019 у розмірі 106 284,59 грн, однак, листом відповідача від 12.09.2019 в задоволенні цієї заяви відмовлено. Таку відмову позивач вважає незаконною. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 520/10282/19 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення - залишено без задоволення. Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права, неправильне встановлення обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 520/10282/19, задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що з урахуванням строків, визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, нарахована податковим повідомлення-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701, набула статусу податкового боргу 11.02.2016. У зв`язку зі спливом 1095-денного строку, ця сума вважається безнадійним податковим боргом та підлягає списанню. З посиланням на п.п.4.3-4.5 Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 577 (далі по тексту - Порядок № 577), зазначив, що списання безнадійного податкового боргу цього виду має здійснюватись органами державної податкової служби самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу, або за даними довідки відповідного контролюючого органу, при цьому, звернення платника податків із заявою про списання боргу не є обов`язковим. Стверджує, що з моменту узгодження податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701 (11.02.2016) до моменту прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0006891305 сплинуло 1192 дні, отже, вказаний податковий борг, на момент винесення податкового повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0006891305, набув статусу безнадійного податкового боргу у зв`язку зі спливом строку давності, а відтак, відповідач повинен був самостійно здійснити його списання. Позивач та його представник в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з підстав, викладених в останній, просили суд апеляційної інстанції їх задовольнити, скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 520/10282/19, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечував, просив їх відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Матеріалами справи підтверджено, що в період з 10.11.2015 по 12.11.2015 фахівцем Індустріальної об`єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Індустріальна ОДПІ м. Харкова) було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. За результатами перевірки складено акт від 13.11.2015 № 1109/20-36-17-01-11/МТ316425, яким зафіксовано порушення пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) в частині невиконання обов`язку включення до сукупного оподатковуваного доходу доходів у вигляді додаткового блага, отриманих від юридичної особи, та несплати податку з доходів фізичних осіб з таких доходів у сумі 179171,76 грн. На підставі наведених висновків акту перевірки Індустріальною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701, яким ОСОБА_1 визначено грошове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 223 964,70 грн., у тому числі за основним платежем - 179 171,76 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 44 792,94 грн. Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про його скасування. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 по справі № 820/4362/16, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016, в задоволенні позову відмовлено. 25.04.2019 постановою Верховного Суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 по справі № 820/4362/16 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 94 144,09 грн за основним платежем та 23 536,02 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Після винесення даного рішення Головним управлінням ДФС у Харківській області прийняте нове податкове повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0006891305, яким визначено ОСОБА_1 грошове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 106284,59 грн, у т.ч. за основним платежем - 95027,67 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 21256,92 грн. 21.08.2019 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДФС у Харківській області із заявою, в якій, з посиланням на п.101.1 ст.101 Податкового кодексу України, п.2.1 розділу ІІ Порядку списання безнадійного податкового боргу платника податків, затвердженого наказом Міндоходів від 10.10.2013 № 577, просив визнати безнадійним та списати податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2019 № 0006891305, як такий, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 ПК України (а.с.40-41). Листом Головного управління ДПС у Харківській області від 12.09.2019 № 444/ФОП/20-40-33-05-14 позивача повідомлено, що сума грошового зобов`язання, нарахована за податковим повідомленням-рішенням від 14.08.2019 № 0006891305, не є безнадійним податковим боргом (а.с.42-43). Не погодившись з такою відповіддю, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Харківській області щодо невизнання безнадійним податкового боргу позивача в розмірі 106284,59 грн та зобов`язання відповідача списати фізичній особі ОСОБА_1 податковий борг у розмірі 106284,59 грн, як безнадійний. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 14.08.2019, станом на час звернення позивача з даним позовом несплачене податкове зобов`язання не набуло статусу безнадійного податкового боргу, а тому відмова відповідача щодо визнання боргу безнадійним є правомірною. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав. З приводу позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0006891305, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пп.54.3.1 п.54.3 ст.54 ПК України (в редакції, чинній на час винесення податкового повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701) контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством. Згідно з п. 57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пунктом 58.2 ст.58 ПК України встановлено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення (п.58.3 ст.58 ПК України). Відповідно до пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, є податковим боргом. Як зазначено в рішенні ГУ ДФС у Харківській області від 04.07.2016 № 2153/І/20-40-10-01-14 про результати розгляду скарги (яким скаргу позивача було залишено без розгляду у зв`язку з пропуском строку на адміністративне оскарження), податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701 було направлено позивачу поштою за адресою : АДРЕСА_1 , поштове відправлення повернуто на адресу Індустріальної ОДПІ м. Харкова (без вручення адресату ОСОБА_1 ) 01.02.2016 з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання». Таким чином, як визнається самим відповідачем та підтверджується позивачем по справі, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701 вважається врученим позивачеві 01.02.2016, а сума грошового зобов`язання, визначена цим податковим повідомленням-рішенням, вважається узгодженою з 11.02.2016. Таким чином, після спливу 10-денного терміну на сплату узгодженого грошового зобов`язання, з 21.02.2016 вказана вище сума в розмірі 223 964,70 грн, визначена податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701, набула статусу податкового боргу. Разом з тим, згідно з п.56.18 ст.56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до ч.ч.3, 5 ст.254 КАС України (в редакції, чинній на час оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п`ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Як зазначалось вище, податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701 було оскаржене позивачем в судовому порядку. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 по справі № 820/4362/16 про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 набрала законної сили з дня проголошення ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016. Однак, постановою Верховного Суду від 25.04.2019 постановою Верховного Суду постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 по справі № 820/4362/16 скасовано в частині відмови в задоволенні позову про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 94 144,09 грн за основним платежем та 23 536,02 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.12.2015 № 0001701701 в частині збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в розмірі 94144,09 грн за основним платежем та 23536,02 грн за штрафними (фінансовими) санкціями. В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2016 у справі № 820/4362/16 залишено без змін. Таким чином, судом касаційної інстанції зменшено податкове зобов`язання, визначене позивачу податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701, до 106284,59 грн. Згідно з пп.60.1.5 п. 60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі. Відповідно до п.60.4 ст.60 ПК України у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення або податкової вимоги, які містять зменшену суму грошового зобов`язання або податкового боргу. Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що згідно з п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Пунктом 102.4 ст.102 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним. Колегія суддів зауважує, що заходів, направлених на стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701, відповідач не вчиняв. Враховуючи дату акту, яким встановлено порушення пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (13.11.2015), на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення, граничну дату сплати грошового зобов`язання, яке визначено податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701 (21.02.2016), колегія суддів вказує, що податкове повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0006891305 на зменшену суму податкового зобов`язання згідно з рішенням Верховного Суду від 25.04.2019 по справі № 820/4362/16 винесене відповідачем поза межами 1095-денного строку. Таким чином, в силу останнього речення п.102.1 ст.102 ПК України позивач як платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а відтак, відсутні фактичні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0001701701 на суму 106284,59 грн, у т.ч. за основним платежем - 85027,67 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21256,92 грн. Беручи до уваги наведене, колегія суддів дійшла висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.08.2019 № 0001701701. Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ГУ ДПС у Харківській області щодо невизнання безнадійним податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 106284,59 грн, зобов`язання відповідача списати цей податковий борг, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до п.101.2 ст.101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. За приписами п.101.4, п.101.5 ст.101 ПК України органи стягнення відкликають розрахункові документи, якими передбачено стягнення пені, штрафних санкцій та безнадійного податкового боргу, списаних відповідно до цього Кодексу. Контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до пп.101.2.3 п.101.2 ст.101 ПК України під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. Як зазначалось вище, вперше податковий борг, визначений податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701, набув статусу узгодженого 11.02.2016. Як зазначалось вище, відповідач в рішенні від 04.07.2016 про результати розгляду скарги ОСОБА_1 самостійно визначився з тим, що сума податкового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 30.12.2015 № 0001701701, вважається узгодженою (а.с.21). Отже, 1095-денний строк давності щодо суми в розмірі 106284,59 грн. сплив 12.02.2019, а відтак, ця сума є безнадійним податковим боргом та підлягає списанню. Процедура списання безнадійного податкового боргу визначена порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.10.2013 № 577 (далі по тексту - Порядок № 577). Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1. Порядку № 577 під терміном «безнадійний податковий борг» слід розуміти, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений статтею 102 глави 9 розділу Податкового кодексу України. За приписами п. 3.1 Порядку № 577 визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів (далі - ІС) станом на день виникнення безнадійного податкового боргу. Згідно з п.3.2 Порядку № 577 днем виникнення безнадійного податкового боргу вважається: у випадку, визначеному в підпункті 3 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, - дата прийняття рішення керівника органу доходів і зборів. Пунктами 4.1-4.4 Порядку № 577 встановлено, що у випадках, передбачених підпунктом 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, платник податків звертається до органу доходів і зборів за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обов`язково додаються документи, зазначені в підпункті 4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. За результатами розгляду документів, наданих платником податків, керівник (його заступник) органу доходів і зборів за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку. Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається у двох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу доходів і зборів. В інших випадках, передбачених підпунктами 1, 2, 3, 5 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення (п.4.5 Порядку № 577). Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що чинним законодавством передбачено певний порядок списання податкового боргу, зокрема, у випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 2.1. Порядку № 577, податковий борг списується за рішенням керівника органу доходів і зборів. Доводи позивача про те, що у спірних відносинах списання податкового боргу повинно бути здійснене відповідачем автоматично, є помилковими з підстав, наведених вище. Як свідчать матеріали справи, позивачем 21.08.2019 була подана заява про списання безнадійного податкового боргу, до якої було додано копію податкового повідомлення-рішення від 14.08.2019, копія розрахунку до нього та копія поштового конверту зі штрих-кодом 6130108674949 (а.с.41). Листом від 12.09.2019 № 744/ФОП/20-40-33-05-14 позивачу фактично було відмовлено у задоволенні цієї заяви, оскільки сума в розмірі 106284,59 грн, у т.ч. за основним платежем - 85027,67 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21256,92 грн, не є безнадійним податковим боргом. Як наслідок, відповідачем не приймалось рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 577, як це передбачено пунктами 3.2, 4.1, 4.2 ПК України. Отже, відповідач у спірних відносинах, маючи фактичні підстави для списання податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 106284,59 грн, та маючи у своєму розпорядженні документи, що підтверджують наявність підстав для визнання податкового боргу безнадійним та його списання, не вчинив дій, передбачених Порядком №

577. Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач, не прийнявши рішення щодо списання податкового боргу ОСОБА_1 в сумі 106284,59 грн, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, а відтак, наявні підстави для визнання протиправною бездіяльності ГУ ДФС у Харківській області щодо неприйняття рішення про списання податкового боргу позивача у зазначеному розмірі. Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача списати податковий борг у вказаному розмірі, колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.2 ст.5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч.2 ст.9 КАС України). Однак, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 КАС України. Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень. Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади. Враховуючи викладене, колегія суддів вказує, що за відсутності рішення про списання податкового боргу в сумі 106284,59 грн., прийнятого керівником податкового органу або його заступником, позовна вимога про зобов`язання ГУ ДПС у Харківській області списати цей податковий борг не може бути задоволена. Разом з тим, відповідно до ч.2 ст.9 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Беручи до уваги наведене, з метою забезпечення ефективного захисту прав позивача у спірних відносинах, слід вийти за межі позовних вимог та зобов`язати ГУ ДПС у Харківській області повторно розглянути питання про списання податкового боргу ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення. Згідно з п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. З огляду на викладене вище, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 по справі № 520/10282/19 підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову. Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч.3 ст.139 КАС України). За приписами ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з квитанцією АТ «Укрсиббанк» від 01.10.2019 № 44 ОСОБА_1 сплачено судовий збір за подання позовної заяви в сумі 768,40 грн, згідно з квитанцією № 51 від 01.10.2019 - в сумі 768,40 грн, (а.с.4, 4а), та згідно з квитанцією АТ «Банк Грант» від 22.01.2020 № 5537 позивачем сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 2746,90 грн. Слід відмітити, що ОСОБА_1 заявлено у даному позові вимоги як немайнового характеру (визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії), так і майнового характеру (визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення). Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір апеляційної скарги на рішення суду на рівні 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання фізичною особою позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою позову немайнового характеру складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Беручи до уваги, що судом апеляційної інстанції позовна вимога майнового характеру задовольняється повністю, а немайнового характеру - частково, колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору за подання позову в розмірі 1152,60 грн (768,40 грн - за вимогу майнового характеру і 384,20 грн - за вимогу немайнового характеру) та за подання апеляційної скарги - 1639,14 грн (1062,84 грн за вимогу майнового характеру і 576,30 грн- за вимогу немайнового характеру). Керуючись ст.139, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.12.2019 року по справі № 520/10282/19 скасувати. Прийняти постанову, якою позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 14.08.2019 № 0006891305. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) щодо неприйняття рішення про списання податкового боргу ОСОБА_1 у розмірі 106284 (сто шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 59 коп. Зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) повторно розглянути питання про списання податкового боргу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній, серія та номер паспорта : НОМЕР_1 ) у розмірі 106284 (сто шість тисяч двісті вісімдесят чотири) грн. 59 коп. та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, викладених у цій постанові. В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 43143704) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП відсутній, серія та номер паспорта : НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в сумі 1152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 60 коп. та за подання апеляційної скарги в сумі 1639 (одна тисяча шістсот тридцять дев`ять) грн. 14 коп. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя (підпис)Т.С. Перцова Судді(підпис) (підпис) С.П. Жигилій В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 25.02.2020 року