Постанова 4824 № 754/15909/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 754/15909/17 Головуючий у суді І інстанції Лісовська О.В. Провадження № 22-ц/824/1002/2020 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Ігнатченко Н.В., суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О., за участю секретаря судового засідання - Войтенко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 8 листопада 2019 року у справі за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» про скасування заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кобелєвої Алли Михайлівни, третя особа - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», про визнання дій протиправними та скасування рішення, в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року ТОВ «Кей-Колект» звернулося до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалами Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року та від 22 лютого 2018 року у межах вказаної вище справи. На обґрунтування заявлених вимог зазначено, що ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Кей-Колект», приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М., третя особа - ПАТ «УкрСиббанк», про визнання дій протиправними та скасування рішення залишено без розгляду, а тому подальша дія заходів забезпечення позову порушує права заявника як нинішнього власника спірного нерухомого майна. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 8 листопада 2019 року, з урахуванням виправленої ухвалою суду від 27 грудня 2019 року описки, заяву задоволено. Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалами судді від 3 липня 2017 року та від 22 лютого 2018 року, а саме заборону вчинення дій щодо входження та виселення позивача з квартири АДРЕСА_1 та скасовано арешт, накладений на квартиру АДРЕСА_1 . Ухвала суду мотивована тим, що розгляд справи закінчено залишенням позовної заяви без розгляду, а тому наявні правові підстави для скасування заходів забезпечення позову. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права. Як на підставу своїх вимог посилається на те, що суд першої інстанції на врахував факт оскарження судових рішень про залишення позовної заяви без розгляду в касаційному порядку, а отже ці рішення є оскаржуваними. Такі заходи забезпечення позову згідно частини сьомої статті 158 ЦПК України знімаються в державному реєстрі через 90 днів з дня набрання законної сили рішення суду. Крім того, суду було добре відома ситуація, яка склалась зі спірною квартирою і що по факту її силового захоплення представниками відповідача відкрито кримінальне провадження. Відзиви на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надійшли. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників справи, що з`явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено, що у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Кей-Колект», приватного нотаріуса КМНО Кобелєвої А.М., третя особа - ПАТ «УкрСиббанк», про визнання дій протиправними та скасування рішення. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 29 грудня 2017 року за заявою представника позивача ОСОБА_2 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «Кей-Колект» вчиняти дії щодо входження та виселення позивача з квартири АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. Крім того, ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22 лютого 2018 року за заявою представника позивача ОСОБА_2 вжито заходи забезпечення позову у вигляді накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили. В подальшому ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18 липня 2019 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 1 жовтня 2019 року, позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. За змістом статей 149, 150 ЦПК України метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову. Відповідно до статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду. За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала. Ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, або про відмову в скасуванні забезпечення позову може бути оскаржена. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Згідно із роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 10 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Отже, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вищевказані обставини справи та положення статті 158 ЦПК України врахував та встановивши, що потреба в забезпеченні позову відпала у зв`язку набранням законної сили ухвали суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, обгрунтовано задовольнив заяву відповідача про скасування заходів забезпечення позову. Посилання позивача на те, що він оскаржив судові рішення про залишення позовної заяви без розгляду в касаційному порядку не мають значення для вирішення заявленого питання, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття (стаття 384 ЦПК України). Крім того, у даному випадку змінились обставини, що зумовили застосування заборони вчиняти певні дії та накладення арешту на спірне нерухоме майно, адже такі заходи були вжиті судом з метою забезпечення виконання потенційного рішення суду про задоволення позову, а з урахуванням того, що розгляд справи закінчено без ухвалення рішення суду по суті спору, подальша їхня дія може призвести до порушення прав заявника як нинішнього власника квартири, право власності якого не скасовано. Безпідставними також є доводи апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції частини сьомої статті 158 ЦПК України з огляду на те, що вказана процесуальна норма щодо дії заходів забезпечення позову протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили стосується лише випадків ухвалення судом рішення про задоволення позову, а не процесуальної ухали про залишення позовної заяви без розгляду, яка не підлягає примусовому виконанню (частина восьма статті 158 ЦПК України). Залишення позову (заяви) без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена. Колегія суддів враховує складну ситуацію, яка згідно доводів позивача склалася навколо спірної квартири, проте за обставин даної справи збереження вжитих заходів забезпечення є неможливим. При цьому позивач вправі захисти свої права, свободи та інтереси в будь-яких інший спосіб, встановлений законом. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є необгрунтованими, ухвала суду першої інстанції щодо задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову у даній справі постановлена відповідно до вимог матеріального та процесуального законодавства і підстав для її скасування не вбачається. У відповідності до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України не проводиться. Керуючись статтями 367 - 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 8 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий Н.В. Ігнатченко Судді: С.А. Голуб Д.О. Таргоній