Постанова Харківський апеляційний суд № 638/19524/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Постанова Іменем України 21 лютого 2020 року м. Харків справа № 638/19524/17 провадження № 22-ц/818/639/20 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Піддубного Р.М. (суддя - доповідач), суддів: Бурлака І.В., Бровченка І.О., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року, ухвалене у складі судді Подус Г.С., - у с т а н о в и в: У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи який зазначив, 25 листопада 2014 року між ним та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (ПАТ «КБ «Надра») був укладений договір № 2071661 строкового банківського вкладу (депозиту), відповідно до умов якого він передав, а ПАТ «Комерційний Банк «Надра» прийняло грошову суму у розмірі 10000 дол. США та зобов`язалось повернути вказану суму у строк до 21 травня 2015 року включно та виплатити проценти із розрахунку 12,5 % річних. На підставі постанови Правління Національного банку України № 83 від 5 лютого 2015 року «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних» рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 05 лютого 2015 року у ПАТ «КБ «Надра» запроваджена тимчасова адміністрація та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. На підставі постанови Правління НБУ від 4 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 5 червня 2015 року прийнято рішення № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку». 03 липня 2015 року позивачу було видано повідомлення про отримання переказу фізичними особами і заяву на видачу готівки № OYYX44290 ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі відокремленого підрозділу - Харківської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» на суму 183855,70 грн, відправником якої є вказаний Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Посилаючись на те, що відшкодування коштів за його вкладом в іноземній валюті відбулось в національній валюті України за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України 05.02.2015 року (1799,9763 грн. за 100 дол. США), але станом на 14.00 год 06.02.2015 року НБУ було встановлено курс 2313,0580 грн. за 100 дол. США, у зв`язку з чим йому виплачено суму вкладу в національній валюті не у повному обсязі, ОСОБА_1 просив стягнути з ПАТ «КБ «Надра» 16 144,30 грн. недоплаченої суми вкладу, а також на підставі ст. 625 ЦК України 1 170,46 грн. - 3% річних та 4 834,26 грн. інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання, зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб затвердити зміни до переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами стосовно рахунку позивача та надати уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку обсяг необхідних повноважень для задоволення позовних вимог. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просив рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. В обґрунтування скарги зазначив, що відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації. Оскільки 06.02.2015 року НБУ було встановлено станом на 14.00 годину курс 2313,0580 грн. за 100 дол. США, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого ним позову. У відзиві на апеляційну скаргу представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення суду - залишити без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судовим розглядом встановлено, що 25 листопада 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «КБ «Надра», був укладений договір № 2071661 строкового банківського вкладу (депозиту), відповідно до умов якого позивач передав, а ПАТ «КБ «Надра» прийняло грошову суму у розмірі 10000 доларів США, які зобов`язалось повернути у строк до 21 травня 2015 та сплатити проценти із розрахунку 12,5 річних. Постановою правління НБУ України від 05.02.2015 року № 83 ПАТ КБ «Надра» віднесене до категорії неплатоспроможних. Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 26 від 05.02.2015 року у ПАТ «КБ «Надра» запроваджена тимчасова адміністрація та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації. На підставі постанови Правління НБУ від 04.06.2015 року №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» , виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року прийнято рішення № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи фонду на ліквідацію банку». Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що виплата коштів проводилась Фондом гарантування вкладів у національній валюті згідно з курсом, встановленим НБУ на момент початку виведення ПАТ «КБ Надра» з ринку та запровадження тимчасової адміністрації, а тому перерахунок суми вкладу за офіційним курсом гривні станом на 09.00 год. 06.02.2015 року є правомірним. Апеляційний суд погоджується з таким висновком виходячи з наступного. Згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про банки і банківську діяльність» особливості правового статусу, порядку створення, діяльності, реорганізації та ліквідації банків визначаються цим Законом та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Правові, фінансові й організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, НБУ, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон). Відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Перелік функцій, що їх виконує Фонд, наведений у частині другій статті 4 Закону, згідно з якою Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, здійснює, зокрема, заходи щодо організації виплат відшкодувань за вкладами (пункт 4 вказаної частини). Відповідно до частини першої статті 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Частиною другою статті 26 Закону передбачено, що вкладник має право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами. Отже, Закон № 4452-VI пов`язує виникнення права на відшкодування суми коштів за вкладом разом з нарахованими на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних відсотками з настанням таких обставин: 1) прийняття Національним банком України рішення про віднесення відповідного банку до категорії неплатоспроможних; 2) наявність на дату віднесення банку до категорії неплатоспроможних у фізичної особи банківського вкладу за договором, укладеним до вказаної дати; 3) наявність на зазначеному банківському вкладі фізичної особи коштів разом з нарахованими відсотками на суму не менше 10 грн.; 4) включення уповноваженою особою Фонду фізичної особи до переліку вкладників банку, які мають право на відшкодування суми коштів за вкладами, з визначенням конкретної суми відшкодування; 5) затвердження виконавчою дирекцією Фонду реєстрів вкладників, які мають право на відшкодування сум коштів за банківськими вкладами, відповідно до складеного уповноваженою особою Фонду переліку вкладників; 6) опублікування Фондом оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах «Урядовий кур`єр», «Голос України» та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, що здійснюється не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до статті 36 цього Закону. Національний банк України визначає порядок встановлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів у Положенні про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженим Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 року № 496 (Положення). Згідно з п.11 Положення № 496 інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів розміщується в міжнародній комп`ютерній мережі Інтернет надсилається територіальним управлінням Національного банку та банкам згідно з Тимчасовою схемою розсилання організаційно-розпорядчих і нормативно-правових актів Національного банку, центру початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, територіальним органам виконавчої влади згідно з переліком, установленим Національним банком. Встановлено, що позивач отримав гарантовану Фондом виплату за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № НОМЕР_1 у розмірі 183 855,70 грн за офіційним курсом на дату введення тимчасової адміністрації 06.02.2015 року - 17,999763 грн за один долар США. Курс 2313,0580 грн за 100 доларів США встановлений Національним банком України о 14:00 годині 06.02.2015 року і відповідно до вимог п.9 Положення №496 почав діяти з часу його встановлення. Оскільки виплата коштів проводилась за курсом НБУ, встановленим на 09:00 годину 06.02.2015 року, тобто початку дня виведення банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для його скасування. Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 29 жовтня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 21 лютого 2020 року. Головуючий Р.М. Піддубний Судді І.В. Бурлака І.О. Бровченко