Постанова Кропивницький апеляційний суд № 405/4222/19

ПОСТАНОВА Іменем України 13 лютого 2020 року м. Кропивницький справа № 405/4222/19 провадження № 22-ц/4809/349/20 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Кіселика С. А., секретар судового засідання Кравченко Я. С., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2019 року у складі головуючої судді Шевченко І. М. ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. У червні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області про стягнення заборгованості з грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів з 2014 року по березень 2019 року основної заборгованості 18 097,97 грн., інфляційних витрат 4 586,37 грн., а всього 22 684,34 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що він є інвалідом 2-гої групи трудового каліцтва і за висновком МСЕК від 06.08.2002 року № 44/3 потребує протезування автомобілем. У відповідності до ч. 6 ст. 34 Закону України від 23.09.1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), за наявності у потерпілого відповідно до висновків МСЕК медичних показань для одержання автомобіля, Фонд соціального страхування від нещасних випадків, як страхові виплати, компенсує вартість придбання автомобіля з ручним керуванням, запасних частин до нього, пального, а також ремонту і технічного обслуговування та навчання керуванню автомобілем у розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105-ХІV в редакції від 28.12.2014 року Фонд, як страхові виплати, «виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України» 25.09.2017 року він звернувся з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, в якому просив визнати бездіяльність відповідача по перерахунку розміру страхових виплат - грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування неправомірною; зобов`язати відповідача провести перерахунок розміру страхових виплат - грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування в порядку, встановленому Постановою КМУ від 14.02.2007 року № 228 з дати першого висновку МСЕК про необхідність протезування автомобілем, з корегуванням у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари і послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці» та встановити судовий контроль за виконанням рішення по справі. 05.03.2019 року Третій апеляційний адміністративний суд за публічно-правовим спором виніс рішення, яким були встановлені певні факти, зокрема, що позивачу компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів у період з 01.01.2014 року виплачувалась у розмірах, менших, ніж ті, які визначені постановою КМУ № 228 (з урахуванням постанови КМУ № 536), оскільки її розмір (22 відсотки прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність) розраховувались за рік, а не щомісячно. В 2018 році виплачена компенсація склала 260,47 + 204,33 = 464,80 грн.; у 2014 році - 208,78 * 11 = 2 296,58грн.; у 2015 році - 217,95 *11 = 2 397,45 грн.; у 2016 році - 245,92 * 11 = 2 705,12 грн.; у 2017 році - 285,0 * 11 = 3 135 грн.; у 2018 році -464,80 * 11 = 5 112,8 грн.; у березні 2019 року - 222,82 * 11 = 2 451,02 грн., а всього 18 097,97 грн. Інфляційні втрати за компенсаціями 2014 року складають: 2 296,58 * 1,433 * 1,124 * 1,137 * 1,098 * 1,034 - 2 296,58 = 2 400,38 грн. Інфляційні втрати за компенсаціями 2015 року складають: 2 397,45 * 1,124 * 1,137 * 1,098 * 1,034 - 2 397,45 = 999,60. Інфляційні втрати за компенсаціями 2016 року складають: 2 705,12 * 1,137 * 1,098 * 1,034 - 2 705,12 = 694,87. Інфляційні втрати за компенсаціями 2017 року складають: 3 135 * 1,098 * 1,034 - 3 135 = 317,68. Інфляційні втрати за компенсаціями 2018 року складають: 5 112,80 * 1,034 - 5 112,80 = 173,84, а всього інфляційні втрати склали: 2 400,38 + 999,60 + 694,87 + 317,68 + 173,84 = 4 586,37 грн. Зазначає, що Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділень у районах і містах обласного значення, а також Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та їх робочих органів. Відповідач є робочим органом Фонду соціального страхування в Кіровоградській області. Крім того, на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, на вимогу страхувальника (застрахованої особи) до страховика про здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) позовна давність не поширюється, сума виплачується без обмежень протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв`язку із зростанням ін. на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому ст. 34 Закону України «Про оплату праці». Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Відмовляючи у задоволенні позову суд дійшов висновку, що компенсація витрат на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобілів не є страховими виплатами і послання позивача на ч.7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 1105 в редакції, що діяла до 01.01.2015 року, щодо права позивача на одержання страхової виплати без обмеження будь-яким строком із здійсненням коригування у зв`язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги, встановленому ст.34 Закону України «Про оплату праці» є безпідставним. Позивач перебуває на обліку і одержує страхові виплати у Кропиницькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградської області, до компетенції якого відноситься здійснення матеріального забезпечення , страхових виплат і соціальних послуг застрахованим особам відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування рішення суду і ухвалення нового рішення по суті заявлених вимог. Зазначив, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вважає, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування є нічим іншим як соціальною допомогою інвалідам. Вони є виплатами грошових коштів на соціальну допомогуякі Фонд за рахунок страхових коштів,виплачуються застрахованому у разі настання страхового випадку,за наявності медичних показань для одержання автомобіля. При цьому посилається на ЗУ «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». Зазначає, що пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07 серпня 2013 року № 536.), яка є нормативно-правовим актом, передбачена така схема: грошові компенсації за поточний рік = (сума за рік прожиткових мінімумів у розрахунку на кожен місяць року) X розмір відсотка /2 частини. Згідно Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого Постановою КМУ №228 від 14.02.2007р. грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування призначаються саме за розпорядженнями управліньвиконавчої дирекції Фонду соціального страхування. Компенсації інвалідам внаслідок трудового каліцтва виплачуються управліннями або відділеннями виконавчої дирекції. Таким чином, юридичну відповідальність за своєчасно не донараховані компенсації несе саме Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. Належне правонаступництво Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області від Відділення Фонду соціального захисту населення від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кіровограді встановлено ухвалою Ленінського райсуду м. Кіровограда від 16.05.2019 р. і постановою Апеляційного суду Кіровоградської області від 25.0б.2019р. по справі №405/6740/15-ц. Також вважає, що на дані правовідносини не поширюється загальна позовна давність в силу ч. 7 ст. 47 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Посилаючись на ч. 2 ст. 264 ЦК України стверджує, що 25.09.2017 р. подав до відповідача адміністративний позов за публічно-правовим спором, розгляд якого завершився постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі 405/5366/17 від 05.03.2019 р. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення позивача, який підтримав доводи апеляційної скарги, представників відповідача Цуканову С. Ф. та Бондаренка В. М. , які заперечували проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. ОСОБА_1 є інвалідом П групи трудового каліцтва як потерпілий на виробництві і перебуває на обліку в Кропивницькому відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Кіровоградській області з 03.06.2006 року, отримує відповідні страхові виплати та інші види матеріального забезпечення, зокрема грошову компенсацію на бензин, ремонт, технічне, транспортне обслуговування автомобіля, наданого йому Управлінням праці та соціального захисту населення Кіровоградської облдержадміністрації згідно з медичними показниками. Право на отримання компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля мають особи, які за висновком МСЕК забезпечені автомобілями, а право на отримання компенсації на транспортне обслуговування мають особи, які за висновком МСЕК мають право на безоплатне чи пільгове забезпечення автомобілем, але таким автомобілем не були забезпечені з тих чи інших причин. Право позивача на безоплатне забезпечення автомобілем визначено висновком МСЕК № 44/3 від 06.08.2002 року, 10.09.2004 року позивач забезпечений транспортним засобом ЗАЗ Таврія 1102018, зареєстрований ним в органах Державтоінспекції 15.09.2004 року (а.с.23 зв. ст.). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Компенсація витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів здійснюється робочими органами Фонду соціального страхування на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 в редакції Закону від 28.12.2014 року, зі змінами і доповненнями, постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування», роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 28.10.2013 року та відповідних листів виконавчої дирекції Фонду. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 року № 1105 в редакції від 28.12.2014 року страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку, а частина 7 вказаної статті визначає, що страхові виплати складаються із: 1. страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2. страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім`ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3. страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 4. страхових витрат на медичну та соціальну допомогу. Згідно частини 5 статті 42 вказаного Закону Фонд виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Згідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» визначено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, у розмірі відповідно 22 та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць. Крім цього, вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» затверджено Порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування. Пунктом 5 Порядку встановлено, що компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення, виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування, виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування здійснюються двічі на рік щороку та мають разовий характер. З червня 2006 року відділенням Фонду, двічі на рік, позивачу проводиться виплата компенсації на бензин, ремонт, технічне та транспортне обслуговування. Виплати відділенням здійснюються на підставі Розпорядження про призначення компенсації, затвердженої начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в тому числі осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць встановлюється законом України про Державний бюджет на відповідний рік. Як зазначено представником відповідача на підставі пункту 5 Порядку позивачу щорічно здійснювалась грошова компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля з урахуванням схеми, яка також була зазначена в листах Мінсоцполітики та Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і склала (а.с.27): у 2014 році - 949,00 х 12 міс./12 міс. х 22% = 208,78 грн.; у 2015 році - 949,00 х 8 міс. + 1 074,00 х 4 міс./ 12 міс. х 22% = 217,95 грн.; у 2016 році - 1 074,00 х 4 міс. + 1 130,00 х 7 міс. + 1 208,00 х 1 міс./ 1 міс. х 22% = 245,92 грн.; у 2017 році - 1 247,00 х 4 міс. + 1 312,00 х 7 міс. + 1 373,00 х1 міс./ 12 міс. х 22% = 285,00 грн./12 міс х 4 міс. = 95,00 грн. + 10,80 грн. (за 18 днів травня місяця) = 105,80 грн.; у 2017 році - 1247,00 х 4 міс. + 1 312,00 х 7 міс. + 1 373,00 х1 міс./ 12 міс. х 22% = 285,00 грн./12 міс х 8 міс. = 190,00 грн. + 45,34 грн. (доплата за 13 днів травня та II півріччя 2017 року) = 235,34 грн. Згідно даних Єдиного державного реєстру МВС України, наданих регіональним сервісним центром в Кіровоградській області (лист від 22.02.2018 р. № 31/11/912), за громадянином ОСОБА_1 автомототранспорту не зареєстровано (а.с.23-24). Станом на 18 травня 2017 року автомобіль марки ЗАЗ 110218, отриманий в 2004 році, знятий з обліку та не значиться за ОСОБА_1 . Вказана обставина не заперечується позивачем по справі. З 18.05.2017 року позивач втратив право на отримання компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, так, як не мав автотранспорту. Згідно заяви позивача від 01.03.2018 року про призначення витрат на транспортне обслуговування (а.с.25), у відповідності до п. 14 Порядку та на підставі Розпорядження на компенсацію витрат на транспортне обслуговування, затвердженого начальником управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області 02.03.2018 року (а.с.26), позивач з 01.03.2018 року отримав право компенсації на транспортне обслуговування в таких розмірах: у 2018 році - 1 373,00 х6 міс. + 1 435,00 х 5 міс. + 1 497,00 хі1 міс./ 12 міс. х 29% = 408,66 грн.; у 2019 році - 1 497,00 х6 міс. + 1 564,00 х 5 міс. + 1 638,00 х1 міс./ 12 міс. х 29% / 2 = 222,82 грн.; за І половину 2019 року. Встановлено, що позивач перебуває на обліку та отримує страхові виплати у Кропивницькому відділенні управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області з 03.06.2006 року. Відповідно до п. 3.1.1. Положення про Кропивницьке відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області, затвердженого наказом виконавчої дирекції Фонду від 24.01.2018 року № 41-од, відділення, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює надання соціальних послуг, матеріального забезпечення та страхових виплат застрахованим особам і членам їх сімей в порядку визначеному правлінням Фонду. Суд дійшов правомірного висновку про відсутність підстав для стягнення сум спірної заборгованості з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області, оскільки не було встановлено, що заявлені у позові до стягнення суми коштів є шкодою, заподіяною протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю або іншим порушенням прав, свобод та інтересів позивача саме з вини Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області. Позивач звертаючись до суду з позовом, не обґрунтував, які саме владно-управлінські функції по відношенню до нього здійснює Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Кіровоградській області у спірних правовідносинах. Зі змісту позову вбачається, що спірні правовідносини виникли між Кропивницьким відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області і позивачем у зв`язку з реалізацією Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування». Аналогічний висновок викладено у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, якою залишено без змін постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда про відмову у задоволенні позовних вимог адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування у Кіровоградській області про визнання неправомірною бездіяльності по перерахунку розміру страхових виплат - грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля на транспортне обслуговування, та зобов`язання провести перерахунок цих виплат (по справі № 405/5366/17) (а.с.35-38). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Виходячи з вищевикладеного, судом першої інстанції правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам. Наведені в апеляційній скарзі доводи, які зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, колегією суддів відхиляються, оскільки судом першої інстанції правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права. Апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, згідно ст. 141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивач звільненинй від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подання апеляційної скарги не стягується і компенсується за рахунок держави. Керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 11 грудня 2019 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко С. А. Кіселик