Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/733/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 травня 2020 року справа №360/733/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року (повне судове рішення складено 23 березня 2020 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/733/20 (суддя в І інстанції Басова Н.М.) за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області (далі - Управління), в якому просив суд: - визнати протиправними дії Управління щодо невиплати позивачу у повному обсязі компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за 2016, 2017, 2018, 2019 роки у загальному розмірі 12803,20 грн; - стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 недотриману компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за 2016, 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 12803,20 грн (а.с.1-3). В обґрунтування позовних вимог зазначив наступне. Позивач перебуває на обліку в Управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування у Луганській області (Лисичанському міському відділенні, яке не є юридичною особою) як особа, що має інвалідність І групи та 100% втрати працездатності на виробництві. Позивач отримав від Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області автомобіль моделі ЗАЗ ТF 698 К, державний номерний знак НОМЕР_1 , а також отримав свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу. Протягом 2016-2018 років позивачу призначалась та виплачувалась сума на компенсацію витрат на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля, однак суми виплати компенсації, на думку позивача, нараховані із порушенням постанови Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 228 «Про порядок виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування» (далі - Постанова № 228) та є меншими за 22% прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність у розрахунку на місяць. З урахуванням виплачених відповідачем сум компенсації недоплачена сума компенсації становить: за перше півріччя 2016 року - 1319,36 грн; друге півріччя 2016 року - 1393,66 грн: перше півріччя 2017 року - 1532,14 грн; друге півріччя 2017 року - 1602,77 грн; перше півріччя 2018 року - 1658,62 грн; друге півріччя 2018 року - 1751,56 грн, що в загальному розмірі становить 9958,11 грн. Не погоджуючись, позивач подав до відповідача скаргу, в якій просив виплатити належні суми компенсації у повному обсязі. Листом Лисичанського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області від 05.11.2019 за № 2761, позивачу відмовлено у здійсненні перерахунку та зазначено, що усі належні до виплати суми компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілю виплачені. Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, що і на обґрунтування позовної заяви. Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 (а.с.4). З довідці МСЕК Серії НОМЕР_3 вбачається, що позивачу встановлено І групу інвалідності з 01.03.2007 у зв`язку трудовим каліцтвом (а.с.5). Позивач є інвалідом І групи відповідно посвідчення № НОМЕР_4 від 14.08.2000 (а.с.12). ОСОБА_1 має у власності автомобіль ЗАЗ TF698K з особливими відмітками (а.с.7). Позивач звернувся до відповідача з досудовою претензією від 23.10.2019, яку зареєстровано Лисичанським міським відділенням Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області №2175, в якій просив надати розрахунок грошових коштів на ремонт та обслуговування автомобіля, які виплачувались з 2007 по 2019 рік включно (а.с.9). Відповідачем надано відповідь від 05.11.2019 №2761/03-1, в якій надав щорічний розрахунок компенсації на бензин, ремонт та технічне обслуговування автомобіля з 2007 по 2017 рік включно (а.с.10-11). Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного. Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно До яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов`язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров`я визначаються положеннями Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 1105). Відповідно до частин 1, 6 статті 28 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю» грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування спеціального автотранспорту та на транспортне обслуговування виплачуються особам з інвалідністю, на дітей з інвалідністю, які відповідно до законодавства мають право на забезпечення спеціальним автотранспортом. Відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону № 1105 передбачено, що за наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водінню автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Механізм виплати грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів особам з інвалідністю визначається Порядком виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування (далі - Порядок), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 228 (далі - Постанова № 228). Згідно п.2 Постанови № 228, грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць, на транспортне обслуговування - у розмірі 29 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць. Згідно із пунктом 5 Постанови № 228 виплати та розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення. Із матеріалів страхової справи позивача вбачається, що потерпілий перебував на обліку у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Лисичанську, на даний час Лисичанське міське відділення виконавчої дирекції Фонду соціального» страхування України у Луганській області з 01 квітня 2001 року по теперішній час та отримує щомісячні страхові виплати, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві, що стався 13.09.1986 на Відкритому акціонерному товаристві «ЛИНОС» (а.с.28-33). 12.01.2012 управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Луганській області був виданий ОСОБА_1 легковий автомобіль ЗАЗ 11022, 2000 року випуску (а.с.47). Згідно п.5 Порядку потерпілому ОСОБА_1 двічі на рік рівними частинами виплачувалась компенсація на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля. При цьому Міністерством соціальної політики України розроблена формула для нарахування компенсації у разі зміни прожиткового мінімуму протягом року тричі: Х*6міс.+Х*3міс.+Х*3міс./12міс.*РВ/2=1 частина суми компенсації, де X - це прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; РВ - розмір відсотку (22%) (а.с.166). Оглядом матеріалів особової справи ОСОБА_1 , судом встановлено, що відповідачем здійснені наступні виплати компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобіля: - 2016 рік: згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2016 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність складає з 01 січня 2016 року - 1074 гривні, з 01 травня - 1130 гривень, з 01 грудня - 1247 гривень. Розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів на 2016 рік складає (1074 грн. * 4 міс. + 1130 грн. * 7 міс. + 1247 грн.)/12 * 0,22 = 246,64 грн (постанови відділення ВД Фонду СНВ в м. Лисичанську про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну, допомогу потерпілому від 22.02.2016 № 1208/395/395/85, від 19.08.2016 № 1208/395/395/89) (а.с.138-143); - 2017 рік: згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність складає з 01 січня 2017 року - 1247 гривень, з 01 травня - 1312 гривень, з 01 грудня - 1373 гривні. Розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів на 2017 рік складає (1247 грн. * 4 міс. + 1312 грн. * 7 міс. + 1373: грн.)/12 * 0,22 = 284,99 грн (постанови відділення ВД Фонду СНВ в м. Лисичанську про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому від 10.02.2017 № 1208/395/395/96, від 18.08.2017 № 1208/395/395/104) (а.с.144-149); - 2018 рік: згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність складає з 01 січня 2018 року - 1373 гривні, з 01 липня - 1435 гривень, з 01 грудня - 1497 грн. Розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів на 2018 рік складає (1373 грн. * 6 міс. + 1435 грн. * 5 міс. + 1497 грн.)/12 * 0,22 = 310,02 грн (постанови Лисичанського міського відділення Фонду соціального страхування України у Луганській області про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому від 09.02.2018 №1208/395/395/112, від 20.08.2018 № 1208/395/395/115) (а.с.150-155); - 2019 рік: згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для осіб, які втратили працездатність складає з 01 січня 2019 року - 1497 гривень, з 01 липня - 1564 гривень, з 01 грудня - 1638 грн. Розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів на 2019 рік складає (1497 грн. * 6 міс. + 1564 грн. * 5 міс. + 1638 грн.)/12 * 0,22 = 338,07 грн (постанови Лисичанського міського відділення Фонду соціального страхування України у Луганській області про призначення фінансування витрат на медичну та соціальну допомогу потерпілому від 13.02.2019 № 1208/395/395/117, від 19.08.2019 № 1208/395/395/121) (а.с.159-164). Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем здійснено розміри грошових компенсацій із застосування вищенаведеної формули протягом 2016-2019 років, що повністю відповідає вказаним вище положенням пунктів 2,5 постанови № 228 та пункту 5 Порядку. Відтак, місцевий суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню. Проте, з такими висновками суду першої інстанції не може погодитись колегія суддів апеляційного суду. Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання інвалідами фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначені Законом України від 06 жовтня 2005 року № 2961-ІV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні». За частиною шостою статті 28 цього Закону порядок виплати і розміри грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування визначаються Кабінетом Міністрів України. Також відповідно до ч. 5 ст. 42 Закону № 1105 передбачено, що за наявності медичних показань для одержання автомобіля і наявності або відсутності протипоказань до керування ним Фонд забезпечує потерпілого автомобілем безоплатно чи на пільгових умовах, організовує та оплачує навчання водінню автомобіля, а також виплачує компенсацію на бензин (пальне), ремонт і технічне обслуговування автомобілів або на транспортне обслуговування в порядку та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2 Постанови № 228 установлено, що грошові компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів виплачуються інвалідам, законним представникам дітей-інвалідів, що мають автомобілі та мотоколяски, - у розмірі відповідно 22 відсотки та 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, у розрахунку на місяць. Відповідно до пункту 5 Порядку виплати грошових компенсацій на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів та на транспортне обслуговування, затвердженого постановою № 228 (далі - Порядок), компенсації виплачуються рівними частинами двічі на рік - у березні за перше та у вересні за друге півріччя поточного року з дня їх призначення. Наведене нормативне регулювання дає підстави стверджувати, що розмір грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, показники, за якими вона визначається, порядок та періодичність її виплати точно встановлені законодавством, яке не передбачає компетенції центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, забезпечує формування та реалізацію здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, давати роз`яснення з питань визначення розміру грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачуються особам з інвалідністю, законним представникам дітей з інвалідністю, що мають автомобілі та мотоколяски. Показники і параметр розміру грошової компенсації у нормативному акті виписані достатньо чітко і однозначно для того, щоб визначити і виплати конкретну суму цього платежу. Зокрема, положення пункту 2 постанови № 228 та пункту 5 Порядку треба розуміти так, що 22 або 16 відсотків прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, є сумою, яка належить до сплати за кожен місяць відповідного півріччя, що виплачується двічі на рік рівними частинами. Лист Міністерства соціальної політики України від 28 жовтня 2013 року № 2249/19/93-13, на який посилаються органи соціального захисту населення при обчисленні грошової компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів, що виплачується, зокрема інвалідам, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер, а тому не підлягає застосуванню при визначенні розміру зазначеної виплати. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 в справі № 550/196/16 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень - 77375499), від 03 жовтня 2018 року у справі № 524/7830/16-ц та від 28 квітня 2020 року у справі № 611/26/17. Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Апеляційний суд перевірив розрахунок позивача щодо недоотриманої ним суми та в цілому погоджує такий розрахунок, виправивши деякі арифметичні помилки. Так, відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік» визначено, що прожитковий мінімум за період з 01.01.2016 по 30.04.2016 становить 1074,00 грн.; за період з 01.05.2016 по 30.11.2016 - 1130,00 грн.; з 01.12.2016 по 31.12.2016 - 1274,00 грн. За 2016 року відповідачем сплачено компенсації у розмірі 246,64 грн. Управління недоплатило суму в розмірі 2718,96 грн., яка складається з: 1074,00 грн. х 4 місяці х 22% = 945,12 грн.; 1 130,00 грн. х 7 місяців х 22% = 1740,20 грн.; 1274,00 грн. х 1 місяць х 22% = 280,28 грн. 2965,60 грн. (повинно бути сплачено) - 246,64 грн. (виплачена сума)= 2718,96 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2017 рік» прожитковий мінімум за період з 01.01.2017 по 30.04.2017 становить 1247,00 грн.; за період з 01.05.2017 по 30.11.2017 - 1312,00 грн.; з 01.12.2017 - 1373,00 грн. За 2017 року відповідачем сплачено компенсації 284,99 грн. Управління недоплатило суму в розмірі 3134,91, яка складається з: 1247,00 грн. х 4 місяці х 22% = 1097,36 грн.; 1312,00 грн. х 7 місяці х 22% = 2020,48 грн.; 1373,00 грн. х 1 місяць х 22 % = 302,06 грн. 3419,90 грн. (повинно бути сплачено) - 284,99 грн. (виплачена сума) = 3134,91 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум за період з 01.01.2018 по 30.06.2018 становить 1373,00 грн.; за період з 01.07.2018 по 30.11.2018 - 1435,00 грн.; з 01.12.2018 - 1497,00 грн. За 2018 року відповідачем сплачено компенсації 310,02 грн. Управління недоплатило суму в розмірі 3410,18 грн, яка складається з: 1373,00 грн. х 6 місяців х 22% - 1812,36 грн.; 1435,00 грн. х 5 місяців х 22% = 1578,50 грн.; 1497,00 грн. х 1 місяць х 22% = 329,34 грн. 3720,20 грн. (повинно бути сплачено) - 310,02 грн. (виплачена сума) = 3410,18 грн. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2019 рік» прожитковий мінімум за період з 01.01.2019 по 30.06.2018 становить 1497,00 грн.; за період з 01.07.2018 по 30.11.2018 - 1564,00 грн.; з 01.12.2018 по 31.12.2018 - 1638,00 грн. Управління недоплатило суму в розмірі 3539,09 грн., яка складається з: 1497,00 грн. х 6 місяців х 22% = 1976,04 грн.; 1564,00 грн. х 5 місяць х 22% = 1720,40 грн. ; 1638 х 1 місяць х 22 % = 360,36 грн. 4056,80 грн. (повинно бути сплачено) - 338,07 грн. (виплачена сума) = 3718,73 грн. Загальна сума заборгованості складає: 2718,96 грн. (2016 р.) + 3134,91 грн. (2017 р.) + 3410,18 грн. (2018 р.) + 3718,73 грн. (2019 р.) = 12 982,78 грн. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду - скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Розподіл судових витрат по справі не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити повністю. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 березня 2020 року - скасувати повністю. Прийняти нову постанову. Позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю. Визнати протиправними дії Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області щодо невиплати ОСОБА_1 у повному обсязі компенсації на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за 2016, 2017, 2018, 2019 роки у загальному розмірі 12 982,78 грн. Стягнути з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Луганській області (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр. Гвардейський, 30, код ЄДРПОУ 41313100) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) недотриману компенсацію на бензин, ремонт і технічне обслуговування автомобілів за 2016, 2017, 2018, 2019 роки у розмірі 12 982 (дванадцяти тисяч дев`ятсот вісімдесят двох) гривень 78 коп. Повне судове рішення - 12 травня 2020 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк касаційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук