Постанова Чернівецький апеляційний суд № 725/4385/19

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 січня 2020 року м. Чернівці справа № 725/4385/19 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Половінкіна Н. Ю. суддів: Височанської Н.К., Одинака О.О. секретаря Вовкун Н.Ю. з участю представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача Прокуратури Чернівецької області Герегова Володимира Сергійовича, представника відповідача Державної казначейської служби України Ткач Діани Борисівни, представника відповідача Головного управління національної поліції в Чернівецькій області Бадалія Сергія Олексійовича учасники справи позивач ОСОБА_3 відповідач Прокуратура Чернівецької області, Державна казначейська служба України, Головне управління національної поліції в Чернівецькій області за апеляційними скаргами прокуратури Чернівецької області, Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Чернівецькій області на рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2019 року, головуючий у першій інстанції Скуляк І.А. встановив: ОСОБА_3 у серпні 2019 року звернувся до суду з позовом до Державної Казначейської служби України про відшкодування немайнової (моральної) шкоди, завданої незаконним повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконним взяття і тримання під вартою. Зазначав, що 09 листопада 2017 року органом досудового розслідування був затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Справа №727/4385/19 Головуючий у 1 інстанції Скуляк І.А. Провадження №22-ц/822/66,67,68/19 Доповідач Половінкіна Н.Ю. Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Чернівецькій області 09 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017260000000656 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України. 10 листопада 2017 року оголошено підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2017 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 50000 грн. 12 листопада 2017 року звільнений з під варти. 27 березня 2018 року слідчим слідчого управління Головного управління національної поліції в Чернівецькій області складено обвинувальний акт, який того ж дня затверджений прокурором. Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2018 року у кримінальному провадженні №12017260000000656 визнаний невинуватим і виправданий у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2018 року залишено без змін. Посилався на те, що з 9 листопада 2017 року по 13 грудня 2018 року перебував під слідством та судом, при цьому з 9 листопада 2017 року по 12 листопада 2017 року знаходився під вартою, чим заподіяно моральної шкоди в розмірі 500000 грн., що полягає у моральних стражданнях у зв`язку із втратою нормального устрою життя, припиненням звичайних справ, сталих дружніх відносин, необхідності доводити невинуватість, позбавленням можливості побачитися з мамою, яка знаходиться за межами України. Просив стягнути з Державної казначейської служби України немайнову (моральну) шкоду в розмірі 500000 грн., заподіяної внаслідок незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017260000000656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2017 року. ОСОБА_3 уточнив позовні вимоги, просив стягнути з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України немайнову (моральну) шкоду в розмірі 500000 грн., заподіяної внаслідок незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017260000000656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2017 року. Залучено до участі у справі співвідповідачами прокуратуру Чернівецької області, Головне управління національної поліції в Чернівецькій області ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 27 серпня 2019 року. Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_3 немайнову (моральну) шкоду в розмірі 400000 грн., заподіяної внаслідок незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017260000000656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2017 року. Ухвалою Першотравневого районного суду м.Чернівці від 4 листопада 2019 року виправлено описку у резолютивній частині рішення Першотравневого районного суду м.Чернівці від 30 жовтня 2019 року, зазначено, що вірно вважати суму, яка підлягає стягненню 400000 грн. замість вказаної 450000 грн. Державна казначейська служба України в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити. Вказує на порушення пункту 3 статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», за яким відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Відповідно до пунктів 1, 3, 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року. Посилається на недоведеність факту заподіяння ОСОБА_3 моральних страждань, відсутність доказів заподіяння ОСОБА_3 моральних страждань, застосування додаткових зусиль для нормалізації життєвих зв`язків, відновлення стосунків з оточуючими людьми та розміру моральної шкоди. Вважає, що судом першої інстанції визначено розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 400000 грн. без урахування вимог розумності та справедливості. Головне управління національної поліції в Чернівецькій області в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_3 відмовити. Вказує на те, що висновок суду першої інстанції про тривале обмеження прав ОСОБА_3 внаслідок його затримання є невірним, оскільки таке обмеження тривало з 9 листопада 2017 року по 12 листопада 2017 року. Зазначає про недоведеність глибини та ступеня страждань ОСОБА_3 , впливу кримінального провадження на життєві критерії ОСОБА_3 , ділову репутацію, престиж, необхідність витрачати свій час та зусилля для відновлення попереднього стану в трудовій сфері. Судове рішення не містить посилань на докази, що підтверджують погіршення як фізичного так і психологічного стану ОСОБА_3 , будь-які зміни в його житті. Посилається на те, що судом першої інстанції не дотримано принципу співмірності та пропорційності моральної шкоди із розміром одного мінімального розміру заробітної плати, визначеної законодавством на момент розгляду справи судом, за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Прокуратура Чернівецької області в апеляційній скарзі просить рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року змінити, зменшити розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням мінімального розміру, гарантованого ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Посилається на недоведеність розміру моральної шкоди, не наведення судом першої інстанції доказів щодо характеру страждань ОСОБА_3 , тяжкості змін у його житті, які дали підстави для визначення розміру відшкодування в сумі 400000 грн. Зазначає, що визначений судом розмір відшкодування є завищеним, не відповідає вимогам розумності, справедливості, має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не має призводити до її збагачення. Відзиву на апеляційні скарги прокуратури Чернівецької області, Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Чернівецькій області не надходило. Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокуратури Чернівецької області підлягає задоволенню, апеляційні скарги Державної казначейської служби України Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області - задоволенню частково з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 до прокуратури Чернівецької області, Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Чернівецькій області про відшкодування немайнової (моральної) шкоди, завданої незаконними діями органів досудового слідства, прокуратури і суду частково, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.3, ст.56 Конституції України, ч.1, 2 ст.1176 ЦК України, п.1 ч.1 ст.1, п.1 ч.1 ст.2, ч.5 ст.4, ч.2, 3 ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», ст.25 Бюджетного кодексу України та зазначив про право ОСОБА_3 на відшкодування немайнової (моральної) шкоди. На обґрунтування таких висновків суд першої інстанції послався на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2018 року, яким ОСОБА_3 визнаний невинуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю в його діях складу злочину. При визначенні розміру моральної шкоди, судом першої інстанції враховано перебування ОСОБА_3 під слідством та судом 1 рік 1 місяць 4 дні, в тому числі 4 дні знаходження під вартою, обмеження прав ОСОБА_3 протягом тривалого часу, порушення нормальних життєвих зв`язків, відчуття ОСОБА_3 несправедливості, вимушеність доводити свою невинуватість. Водночас суд першої інстанції вважав, що розмір моральної шкоди в сумі 400000 грн. відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань, засадам розумності, виваженості і справедливості. Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення наведеним нормам не відповідає в частині. Встановлено, що 09 листопада 2017 року органом досудового розслідування ОСОБА_3 затриманий в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Слідчим управлінням Головного управління національної поліції в Чернівецькій області 09 листопада 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017260000000656 внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України. 10 листопада 2017 року ОСОБА_3 оголошено підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, тобто у незаконному носінні, зберіганні, придбанні вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 листопада 2017 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 50000 грн. 12 листопада 2017 року ОСОБА_3 звільнений з під варти. 27 березня 2018 року слідчим слідчого управління Головного управління національної поліції в Чернівецькій області складено обвинувальний акт, який того ж дня затверджений прокурором. Вироком Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2018 року ОСОБА_3 визнаний невинуватим і виправданий у зв`язку із відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 13 грудня 2018 року вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 07 вересня 2018 року залишено без змін. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України). Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом. Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду». Згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. Статтями 2, 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати. Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв`язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Відповідно до пункту 5 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодуванню громадянинові підлягає моральна шкода у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян. У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом проводиться, виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом. Тлумачення наведеної норми свідчить про те, що законодавством встановлений лише мінімальний розмір відшкодування такої моральної шкоди, межі відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом визначаються судом у розмірі, співмірному з мінімальним розміром заробітної плати, визначеної законодавством за кожен місяць перебування під слідством чи судом, виходячи з мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством на момент відшкодування. Згідно з роз`ясненнями, які містяться в пункті 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи, але за час незаконного перебування громадянина під слідством чи судом він має бути не меншим однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством або судом. Відшкодування моральної шкоди в цих випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету, незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. Відповідно до пункту 9 даної постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого- спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні з мінімальним розміром заробітної плати, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати, що діє на час розгляду справи. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат. Шкода, завдана громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, підлягає відшкодуванню шляхом її стягнення з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку. З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що на підставі положень Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» Пентелейчук В.І. має право на відшкодування моральної шкоди у зв`язку із незаконним повідомленням ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017260000000656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2017 року. Наведене спростовує посилання Державної казначейської служби України в апеляційній скарзі на недоведеність факту заподіяння ОСОБА_3 душевних страждань у зв`язку із незаконним повідомленням ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою у кримінальному провадженні №12017260000000656, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 листопада 2017 року. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» у 2019 році мінімальну заробітну плату установлено у місячному розмірі з 1 січня - 4 173 гривні. За змістом статті 532 Кримінального процесуального кодексу України вирок або ухвала суду першої інстанції, ухвала слідчого судді, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» Пентелейчук В.І. має право на відшкодування моральної шкоди, яку необхідно визначати виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом, тобто з моменту затримання до набрання виправдувальним вироком законної сили, та становить 13 місяців. Вказаний правовий висновки наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 686/23731/15-ц (провадження № 14-298цс18). Тому, межі відшкодування моральної шкоди становлять 54249 грн. (13 місяців*4173 грн.). Твердження Державної казначейської служби України, що на підставі пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII розмір мінімальної заробітної плати, який слід було застосувати для обчислення, в цій справі становить 1 тис. 600 грн не заслуговують на увагу Відповідно до пункту 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі 1 600 гривень. Відповідно до пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII розмір прийняття вказаного акта спрямовано на вдосконалення законодавства щодо підвищення мінімальних розмірів оплати праці та страхових виплат, економного та раціонального використання державних коштів та приведення у відповідність до фінансових можливостей положень окремих законів України. Сферою правового регулювання Закону є правовідносини щодо оплати праці, соціального страхування, легалізації відносин у сфері зайнятості та оплати праці, пенсійного забезпечення на 2017 рік, виплати стипендій студентам (курсантам) вищих навчальних закладів, сплати єдиного внеску платниками єдиного податку, плати за надання адміністративних послуг, сплати судового збору та державного мита. Сума відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу, не є його посадовим окладом, заробітною платою чи іншою виплатою, а тому підстави для застосування наведеної норми до спірних правовідносин відсутні. Вказаний правовий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 212/3121/18 (провадження № 61-10697св19). Згідно з частиною другою статті 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із протиправною поведінкою щодо неї самої та у зв`язку із приниженням її честі, гідності а також ділової репутації; моральна шкода відшкодовується грішми, а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом з урахуванням вимог розумності і справедливості. З урахуванням засад виваженості, розумності та справедливості суд може збільшити розмір відшкодування, обмеження максимального розміру моральної шкоди Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» не передбачено. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Вказані правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 383/596/15 (провадження № 14-342цс18). При визначенні розміру моральної шкоди, судом першої інстанції враховано перебування ОСОБА_3 під слідством та судом 1 рік 1 місяць 4 дні, в тому числі 4 дні знаходження під вартою, обмеження прав ОСОБА_3 протягом тривалого часу, порушення нормальних життєвих зв`язків, відчуття ОСОБА_3 несправедливості, вимушеність доводити свою невинуватість. Разом з тим судом першої інстанції не з`ясовано такі чинники, як характер і обсяг страждань (фізичного болю, душевних і психічних страждань тощо), яких зазнав позивач, можливості відновлення немайнових втрат, їх тривалість, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, ступінь зниження престижу, репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, і сама можливість такого відновлення у необхідному чи повному обсязі. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розмір моральної шкоди в сумі 400000 грн. відповідає характеру правопорушення, глибині фізичних та душевних страждань, засадам розумності, виваженості і справедливості на порушення норм матеріального права. Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на наведене рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року підлягає зміні з підстав, передбачених п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України. Ураховуючи тривалість незаконного знаходження ОСОБА_3 під слідством та судом 1 рік 1 місяць 4 дні, при цьому 4 дні перебування під вартою, ступінь вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, припинення звичайних справ, сталих дружніх відносин, позбавленням можливості побачитися з мамою, яка знаходиться за межами України, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, доведення невинуватості, обсяг заподіяної ОСОБА_3 шкоди, глибину моральних страждань, негативні наслідки, які продовжуються для ОСОБА_3 , ураховуючи засади розумності, виваженості й справедливості, колегія суддів вважає визначити розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. За змістом ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Згідно пп.1 п. 1 ч.2 ст.4 до Закону України "Про судовий збір" за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду апеляційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду; апеляційної скарги на судовий наказ, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Пунктом 21 Постанови Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10 встановлено, що законом передбачено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду в певному розмірі виходячи зі ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги незалежно від оспорюваної суми (підпункти 6 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI). Виходячи з розміру заявлених позовних вимог за подання апеляційної скарги підлягав сплаті судовий збір у розмірі 7500 грн. (500000*1%+50%) За подання апеляційної скарги прокуратурою Чернівецької області сплачено 9000 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням №1387 від 26 листопада 2019 року. Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Оскільки ОСОБА_3 звільнений від сплати судового збору, то сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги слід компенсувати за рахунок держави. Зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_3 задоволенні на 20%, компенсації з державного бюджету прокуратурі Чернівецької області підлягає судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 1500 грн. Керуючись п.2 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України, колегія суддів постановила: Апеляційну скаргу Прокуратури Чернівецької області задовольнити. Апеляційні скарги Державної казначейської служби України , Головного управління національної поліції в Чернівецькій області задовольнити частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 30 жовтня 2019 року змінити. Стягнути з Державного бюджету України шляхом списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн. Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір на користь прокурати Чернівецької області у розмірі 6000 грн. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Дата складання повного судового рішення 14 лютого 2020 року. Головуючий Н.Ю. Половінкіна Судді Н.К. Височанська О.О. Одинак