Постанова Черкаський апеляційний суд № 705/4917/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження: 33/821/99/20Головуючий по І інстанції Гудзенко В.Л. Справа № 705/4917/19 Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Ятченко М.О. ПОСТАНОВА І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 лютого 2020 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого МРБУ № 48, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, та позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік; стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн., в с т а н о в и в : Згідно постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 10.10.2019 о 18 год. 45 хв. на автодорозі М-05 Київ-Одеса, 188 км керував автомобілем «FIAT DOBLO», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» ARHS 0275, тест № 358 в присутності двох свідків, результат тесту 2,71‰. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк апеляційного оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, оскільки він не був присутнім під час розгляду справи, а копію постанови фактично отримав 21.01.2020 року. Вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин. В обґрунтування апеляційних вимог скаржник посилається на те, що місцевим судом порушено його право на захист, оскільки справа розглянута у його відсутність. Крім того, зазначає апелянт, суд при винесенні постанови належним чином не дослідив докази вини обвинуваченого, а саме: не викликав свідків, а лише обмежився їх письмовими поясненнями при цьому не звернувши уваги на те, що вони не можуть підтвердити факт керування автомобілем саме обвинуваченим; не дослідив протокол про адміністративне правопорушення, який не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом № 1376 від 06.11.2015 МВС України та ст.ст. 256, 266 КУпАП. Також апелянт стверджує, що він не керував транспортним засобом, а лише в ньому знаходився разом із дружиною, так як в автомобілі було демонтоване переднє ліве колесо і автомобіль відповідно не міг рухатись. Зазначив, що автомобілем керувала його дочка ОСОБА_2 , яка на момент приїзду поліції поїхала до м. Умань, щоб відремонтувати демонтоване колесо та повернутись до автомобіля. Крім того, вказує апелянт, у висновку щодо результатів медичного огляду, складеного 10.10.2019 р. о 18 год. 36 хв. (згідно протоколу, за 10 хв. до того як він нібито керував транспортним засобом без 1 колеса) зазначено, рівень алкоголю в крові становить 2.71 проміле, але алкотестер Драгер останній раз проходив калібрування 23.11.2018 року, тобто майже за рік до зупинки його автомобіля, тоді як частота контрольних звірок (калібрування) не повинна перевищувати 6 місяців. Будь-які інші належні докази факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння органом, що направив адміністративні матеріали, не представлено. За таких обставин апелянт вважає, що його вина недоведена у керуванні транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, тобто у вчиненні даного правопорушення. В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, хоча був повідомлений про час і дату розгляду справи. Вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, суддя вважає наступне. Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім у суді під час розгляду справи відносно нього. Враховуючи, що копію цього рішення ОСОБА_1 отримав 21.01.2020 року, вважаю справедливим визнати названі скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними, а також вбачаю необхідним його поновити. По суті апеляційної скарги вважаю наступне. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Відповідно до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Суддя апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції належно встановлені обставини, які дають обґрунтовані підстави притягнути ОСОБА_1 до відповідальності за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Факт керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння належно встановлений судом першої інстанції на підставі належних і допустимих доказів. Дані тесту на алкоголь вказують, що ОСОБА_1 був перевірений на стан алкогольного сп`яніння 10.10.2019 року о 18 год. 36 хв., й результат показав наявність 2.71‰, на якому ОСОБА_1 поставив свій підпис. Також підписи ОСОБА_1 містяться у відповідних графах протоколу про адміністративне правопорушення та акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що свідчить про те, що ОСОБА_1 розумів зміст протоколу та був з ним ознайомлений (а. с. 1,2,3). Факт проходження обвинуваченим огляду на стан сп`яніння і його результати, вказані у акті, підтверджується також й підписами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 4). Крім того, з матеріалів провадження вбачається, що і протокол про адміністративне правопорушення, і акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів за своїм змістом відповідають вимогам, які пред`являються чинним законом до таких документів. Стосовно доводів апелянта про те, що постанова була ухвалена судом першої інстанції за його відсутності суд апеляційної інстанції не вбачає це підставою для скасування рішення, яке по суті є вірним і справедливим. Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки доказів, які б могли спростувати причетність ОСОБА_1 до вказаного правопорушення, суду не надано. Суд апеляційної інстанції вбачає, що, враховуючи особливу суспільну шкідливість вказаного правопорушення, стягнення у виді штрафу в сумі 10 200 гривень та один рік позбавлення права керування транспортними засобами є законним, справедливим, необхідним і достатнім стягненням для виправлення правопорушника та запобігання вчиненню ним подібних правопорушень надалі. Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и в: Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 грудня 2019 року відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя М.О. Ятченко