Постанова 4856 № 240/9304/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/9304/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Л.А. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 18 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Яремчук Л.С, представника позивача: Лиманського А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про результат розгляду скарги, В С Т А Н О В И В : в липні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України, Державної фіскальної служби України, в якому просило суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 про застосування штрафних санкцій з ПДВ прийняте Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби; - визнати протиправним та скасувати рішення про результати розгляду скарги № 27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019 прийняте Державною фіскальною службою України. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 01.11.2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення. Відповідачем відзив (заперечення) на апеляційну скаргу подано не було. В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з`явився. В силу положень ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за даної явки учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що товариство з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" є юридичною особою, яке зареєстроване виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області 23.112005 року про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО №751358 (а.с.16) та відповідно до свідоцтва №100008594 від 26.12.2006 року є платником податку на додану вартість. Офісом великих платників податків ДФС, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, абз.2 пп.75.1.1 п.75.1 ст.75, абз.2 п.76.3 ст.76 розділу ІІ Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка ТОВ "Церсаніт Інвест" щодо своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) за період з 01.11.2018 по 31.12.2018 року (без врахування виписаних у 2018 році розрахунків - коригувань до податкових накладних). За результатами вказаної перевірки складено акт про результати камеральної перевірки ТОВ "Церсаніт Інвест" №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019 року, яким встановлено порушення ТОВ "Церсаніт Інвест" п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, а саме: несвоєчасна реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування з порушенням законодавчо встановлених термінів. На підставі висновку, викладеному в акті перевірки, Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби винесено податкове повідомлення-рішення Форми "Н" від 26.03.2019 року за № 0000634202, яким за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених статтею 201, та згідно з пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) застосовано штрафні санкції, а саме : - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 508 670 грн 16 коп. застосовано штраф в розмірі 10% у сумі 50 867 грн 04 коп.; - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 16 до 30 календарних днів на суму ПДВ 23 318 грн 36 коп. застосовано штраф в розмірі 20% у сумі 4 663 грн 68 коп.; - за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 7 584 грн 28 коп. застосовано штраф в розмірі 30% у сумі 2 275 грн 28 коп. Загальна сума застосованого до ТОВ "Церсаніт Інвест" штрафу становить - 57 806 грн 00 коп. Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивачем в порядку адміністративного оскарження подано скаргу №212 від 11.04.2019 року до Державної фіскальної служби України. Рішенням Державної фіскальної служби України продовжено строк розгляду скарги до 14.06.2019 року. За результатами розгляду скарги, відповідачем прийнято рішення № 27213/6/99-99-11-06-01-25 від 26.06.2019 року, яким скаргу ТОВ "Церсаніт Інвест" залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 року - без змін. Вважаючи зазначені дії відповідача незаконними позивач звернувся до суду з адміністративним позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом. При цьому, підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час проведення перевірки, визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Крім того, 01 січня 2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21.12.2016 №1797-VIII, яким до Податкового кодексу України внесено зміни, зокрема, щодо контрольно-перевірочної роботи. Підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнено абзацом другим такого змісту, відповідно до якого, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах. Аналіз зазначеної норми Податкового кодексу України свідчить, що на момент проведення перевірки предметом камеральної перевірки, крім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, а саме такі, як своєчасність реєстрації податкових накладних. Порядок проведення камеральної перевірки, в свою чергу, безпосередньо встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, пунктами 76.1 та 76.2 якої визначено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Так, відповідно до акту про результати камеральної перевірки №476/28-10-42-02/33529350 від 27.02.2019, що згідно Єдиного реєстру податкових накладних в період з 01.11.2018 по 31.12.2018 року позивачем зареєстровані податкові накладні з порушенням граничного строку встановленого законом. При цьому, позивачем не заперечувався той факт, що податкові накладні зареєстровані з порушенням граничного строку встановленого законом. Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України передбачено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: - 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; - 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; - 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; - 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів. Порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою. Враховуючи те, що позивачем не надано жодних доводів на спростування факту несвоєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, а за порушення термінів реєстрації податкових накладних встановлена відповідальність згідно з положеннями п.120-1 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що застосування такої відповідальності контролюючим органом до позивача не суперечить вимогам Податкового кодексу України. За таких обставин, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000634202 від 26.03.2019 року є правомірним. Надаючи правову оцінку позовним вимогам про визнання протиправним та скасування рішення про відмову у задоволенні скарги №27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019, колегія суддів зазначає. Відповідно до норм ст. 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податку вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня зі скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог п. 44.6 ст. 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку (п. 56.8 ст. 56 ПК України). Керівник (його заступник або інша уповноважена посадова особа) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту (п. 56.9 ст. 56 ПК України). Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження визначає Порядок оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 21.10.2015 № 916 (далі - Порядок № 916). Згідно п. 1 розділу V Порядку № 916 скарга подається платником податків особисто або через свого представника безпосередньо до уповноваженого контролюючого органу або поштовим відправленням з повідомленням про вручення та описом вкладення. Платник податків одночасно з поданням скарги до контролюючого органу вищого рівня зобов`язаний письмово повідомити про це контролюючий орган, який прийняв оскаржуване рішення. Відповідно до п. 2 розділу V Порядку № 916 днем подання платником податків скарги є: при поданні скарги безпосередньо до контролюючого органу - день фактичного отримання скарги контролюючим органом; при надсиланні скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв`язку від платника податків поштового відправлення зі скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв`язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті. Відповідно до п. 3 розділу V Порядку № 916 у разі відсутності повідомлення про вручення або відбитка календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на поштовому відправленні (конверті, бандеролі), що унеможливлює з`ясування дати отримання відділенням поштового зв`язку скарги, днем подання скарги вважається день надходження скарги до контролюючого органу. Реєстрація скарги відбувається в день її надходження до контролюючого органу. Відмова у прийнятті скарги платника податків забороняється. Відповідно до п. 1, 2 розділу VII Порядку № 916 контролюючий орган зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Пунктом 3 розділу VII Порядку № 916 передбачено, що керівник контролюючого органу (заступник керівника або інша уповноважена посадова особа) може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад двадцятиденний строк, визначений в пункті 2 цього розділу, але не більше шістдесяти календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного в пункті 2 цього розділу. З вищенаведеного вбачається, що контролюючий орган зобов`язаний прийняти рішення щодо продовження розгляду скарги платника податків або вмотивоване рішення щодо розгляду скарги по суті протягом двадцяти календарних днів, що настають за днем отримання скарги платника податків та надіслати таке рішення на адресу платника податків з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням №2075/6/99-99-11-06-01-25 від 03.05.2019 року продовжено строк розгляду скарги до 14.06.2019 року, яке отримано позивачем 15.04.2019 року. Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення Державної фіскальної служби України про результати розгляду скарги було прийняте у відповідності до зазначених вище норм законодавства. Водночас є необґрунтованими доводи апелянта, щодо оцінки судом першої інстанції рішення №27213 не з позиції вмотивованості, а з радше з позиції формальної відповідності та наявності у відповідача повноважень для його прийняття. Так, згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення. Правові наслідки для позивача можуть створювати лише відповідні рішення контролюючого органу, прийняті на підставі вказаного акта перевірки. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень є таким, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, таке рішення прийнято владним суб`єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюване рішення є юридично значимим, тобто таким, що має безпосередній вплив на суб`єктивні права та обов`язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов`язку. Рішення ДФС України про результати розгляду скарги не є юридично значимим для позивача, оскільки зазначене рішення не має безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов`язку, отже саме по собі не породжує для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на його права та обов`язки. Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення про розгляд скарги, не порушує права платника податків. Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність юридичних підстав для їх задоволення. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.01.2019 року №826/10853/17. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення №0000634202 від 26.03.2019 року та рішення про результати розгляду скарги №27213/6/99-99-//-06-01-25 від 13.06.2019 року. Підсумовуючи викладене, колегія суддів, оцінивши досліджені в ході розгляду справи докази в їх сукупності, дійшла висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки останній всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, а висновки щодо встановлених обставин і правові наслідки є вірними. У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Церсаніт Інвест" залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 20 лютого 2020 року. Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.