Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/3310/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/3310/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Матущак В.В. Суддя-доповідач - Шидловський В.Б. 20 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Шидловського В.Б. суддів: Боровицького О. А. Матохнюка Д.Б. , за участю: секретаря судового засідання: Ткач В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Головного управління ПФУ у Хмельницькій області, в якому просила: - визнати протиправними дії Головного управління ПФУ у Хмельницькій області про не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоду членства в Ворошиловградській (Луганській) обласній колегії адвокатів за місцем роботи в юридичній консультації м.Свердловська з 23.02.1983 по 18.10.1993 та період роботи в якості самозайнятої особи-адвоката з 19.10.1993 по 01.01.1998; - зобов`язати Головне управління ПФУ у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 в стаж для обчислення пенсії за віком періоди роботи: членство в Ворошиловградській (Луганській) обласній колегії адвокатів за місцем роботи в юридичній консультації м.Свердловська з 23.02.1983 по 18.10.1993 та період роботи в якості самозайнятої особи-адвоката з 19.10.1993 по 01.01.1998 та перерахувати призначену пенсію за віком з врахуванням повного страхового стажу з часу первісного звернення ОСОБА_1 . Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління ПФУ у Хмельницькій області щодо не зарахування до страхового стажу для призначення пенсії за віком ОСОБА_1 періоду членства в Ворошиловградській (Луганській) обласній колегії адвокатів за місцем роботи в юридичній консультації м.Свердловська з 23.02.1983 по 18.10.1993 та період роботи в якості самозайнятої особи-адвоката з 19.10.1993 по 01.01.1998. Зобов`язано Головне управління ПФУ у Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_1 в стаж для обчислення пенсії за віком періоди роботи: членство в Ворошиловградській (Луганській) обласній колегії адвокатів за місцем роботи в юридичній консультації м.Свердловська з 23.02.1983 по 18.10.1993 та період роботи в якості самозайнятої особи-адвоката з 19.10.1993 по 01.01.1998 та здійснити перерахунок призначеної пенсії за віком з врахуванням повного страхового стажу з часу первинного звернення ОСОБА_1 до Головного управління ПФУ у Хмельницькій області. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ПФУ в Хмельницькій області. Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.11.2019 скасувати повністю, ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що з 10.05.2019 ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003. Відповідно до довідки від 15.10.2014 року № 680600001 позивачці встановлено статус особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції (ВПО). Пенсію позивачці обчислено з урахуванням страхового стажу 31 рік 09 місяців 12 днів, коефіцієнт страхового стажу 0,31750. Заробітну плату для обчислення пенсії враховано за період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2018 (згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку) індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку становить 0,79425. До пенсії позивачки встановлено підвищення в розмірі 20% за 48 місяців більш пізнього виходу на пенсію. Як встановив суд першої інстанції, до страхового стажу ОСОБА_1 Головне управління ПФУ у Хмельницькій області не зарахувало стаж роботи з 23.02.1983 по 18.10.1993 адвокатом в юридичній консультації м.Свердловська Ворошиловградської (Луганської) обласної колегії адвокатів та період роботи в якості самозайнятої роботи - адвоката з 19.10.1993 по 01.01.1998. На звернення позивача, Головне управління ПФУ у Хмельницькій області листом від 05.08.2019 повідомило, що підстав для зарахування дійсного періоду роботи ОСОБА_1 в страховий стаж немає, оскільки в трудовій книжці в наказі про прийняття на роботу в члени Ворошировградської (Луганської) обласної колегії адвокатів міститься виправлення. При цьому підтвердити стаж немає можливості, оскільки дана організація знаходиться на не підконтрольній території. Щодо стажу роботи як самозайнятої особи - адвоката, представник відповідача зазначила, що будь-яких документів на підтвердження періоду роботи позивачкою не надано, запис в трудовій книжці відсутній. Вважаючи, такі дії Головного управління ПФУ у Хмельницькій області протиправними та такими, що порушують її права, позивач звернулася до суду за захистом своїх прав. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності у позивача права на зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Ворошиловградській (Луганській) обласній колегії адвокатів в період з 23.02.1983 по 18.10.1993 та заняття адвокатською діяльністю як самозайнята особа в період з 19.10.1993 по 01.01.1998 роки. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке. Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Статтею 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг. Відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення 60 років та за наявності страхового стажу у період з 01.01.2018 по 31.12.2018 не менше 25 років. Пенсійний вік жінок, які народилися до 01.04.1961, підвищується поступово, зокрема, жінки, які народилися з 01.04.1960 по 30.09.1960 мають право на пенсію після досягнення віку 59 років. Відповідно до пункту 1 частини 1 та частини 3 статті 24 Закону №1058-ІV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Даною статтею визначено порядок обчислення страхового стажу, а саме: періоди трудової діяльності, що враховувалися для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (по 31.12.2003), зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (на підставі трудової книжки, диплому про період стаціонарного навчання, військового квитка та інших документів, які підтверджують періоди роботи), а з 01.01.2004 - згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що містяться в системі персоніфікованого обліку пропорційно до сплати страхових внесків. Порядком підтвердження трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок), встановлено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Як визначено законодавством та підтверджується відповідачем, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати; посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Суд першої інстанції встановив, що відповідно до наявної в матеріалах справи трудової книжки серії НОМЕР_1 , трудовий стаж ОСОБА_1 складає: 1977-1982 - навчання в Одеського державного університету ім.Мечникова; 28.07.1982 - 23.02.1983 - стажування в президіумі Ворошиловградської обласної колегії адвокатів; - 23.02.1983 - 18.10.1993 - робота адвокатом в юридичній консультації м.Свердловська Ворошиловградської (Луганської) обласної колегії адвокатів. Згідно наявних в матеріалах справи свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю № 220 від 01.11.2001 та довідок, видних Державною податковою інспекцією м.Свердловська про те, що ОСОБА_1 зареєстрована в ДПІ у м.Свердловськ як підприємець, в період з 19.10.1993 по 01.01.1998 займалася підприємницькою діяльністю як самозайнята особа - адвокат. Вказані періоди діяльності ОСОБА_1 не були зараховані до її загального страхового стажу. Пунктами 1, 3 Порядку № 637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Із наведених норм випливає, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні записи про стаж, що визначають право на пенсію, то для підтвердження такого (стажу) приймаються зокрема довідки та /або інші документи видані за місцем роботи. Колегія суддів не приймає до уваги посилання в апеляційній скарзі відповідача на те, що в трудовій книжці в наказі про прийняття в члени Ворошиловградської (Луганської) обласної колегії адвокатів міститься виправлення, тому підстави для зарахування страхового стажу за період з 23.02.1983 по 18.10.1993 згідно трудової книжки відсутні. Суд першої інстанції вказував, що вказане твердження відповідача є необґрунтованим, оскільки в судовому засіданні було оглянутий оригінал трудової книжки ОСОБА_1 та не встановлено жодних виправлень, на які посилається відповідач, з чим також погоджується суд апеляційної інстанції. Щодо незарахування до стажу позивача періоду роботи як самозайнята особа - адвокат з 19.10.1993 по 01.01.1998, мотивуючи відмову тим, що інформація про сплату страхових внесків за цей період в системі персоніфікованого обліку відсутня, колегія суддів вказує наступне. Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків. Частиною 1 статті 13 Закону України "Про адвокатуру" визначено, що адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Згідно пункту 3 статті 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 220 ОСОБА_1 є адвокатом та взяття на облік у ДПІ у м.Свердловськ Луганської області як підприємець. Відповідно до пункт 3.1 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються наступні періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 01.01.1998 по 30.06.2000 включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Отже, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01.07.2000 по 31.12.2017 включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску). Враховуючи те, що довідку про сплату ОСОБА_1 страхових внесків за період з 01.05.1993 по 01.01.2004 Головним управління ДФС у Луганській області надати неможливо, в зв`язку з відсутністю інформації в ITC "Податковий блок", та вся документація Ради адвокатів Луганської області за період до 2014 залишилася на непідконтрольній українській владі території в зоні проведення Операції об`єднаних сил в м.Луганську, що підтверджується листом Ради адвокатів України, суд вважає докази, наявні в матеріалах справи достатніми для зарахування ОСОБА_1 в стаж для обчислення пенсії за віком періоди роботи: членство в Ворошиловградській (Луганській) обласній колегії адвокатів за місцем роботи в юридичній консультації м.Свердловська з 23.02.1983 по 18.10.1993 та період роботи в якості самозайнятої особи-адвоката з 19.10.1993 по 01.01.1998. Також роботу в Ворошиловградської (Луганської) обласної колегії адвокатів в період з 23.02.1983 по 18.10.1993 та заняття адвокатською діяльністю як самозайнята особа в період з 19.10.1993 по 01.01.1998 додатково підтверджують пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які знаходяться в матеріалах справи. Разом з цим, колегія суддів звертає увагу, що відсутність у позивача можливості надати будь які інші документи для підтвердження сплати страхових внесків, у зв`язку з знаходженням документації на непідконтрольній українській владі території, не може бути підставою для відмови особі у реалізації наявного у нього права на пенсійне забезпечення. Соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей. Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав. Згідно із п.1 ч.1 ст.315, ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Постанова суду складена в повному обсязі 24 лютого 2020 року. Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Матохнюк Д.Б.