Постанова 4851 № 520/7293/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 р.Справа № 520/7293/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. представника позивача: Комарова М.С. представника відповідача: Озацької О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., мм. Харків, повний текст складено 25.10.19 року по справі № 520/7293/19 за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкового повідомлення - рішення, ВСТАНОВИВ: Позивач, Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - позивач, АТ "Харківобленерго"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС (далі - відповідач, контролюючий орган), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0000075008. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" -задоволено в повному обсязі. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 №0000075008, видане Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь Акціонерного товариства "Харківобленерго" сплачений судовий збір у сумі 19210 (девятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. Не погодившись з прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків ДПС подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 57 Податкового кодексу України, ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що в ході розгляду справи судом першої інстанції не було прийнято до уваги, що станом на 07.12.2018 по підприємству лічився борг з ПДВ у сумі 285604260,35 грн.: нарахування по деклараціям, розстрочені суми нарахувань, штрафні санкції за несвоєчасну сплату - 270058998,87 грн., у т.ч. по деклараціях з податку на додану вартість за серпень 2017 року - 6329516,44 грн., гранична дата сплати - 30.09.2017; за вересень 2017 року- 18741760 грн., гранична дата сплати - 30.10.2017; за жовтень 2017 року - 17951974 грн., гранична дата сплати - 30.11.2017; за листопад 2017 року - 46558160 грн., гранична дата сплати - 30.12.2017; за грудень 2017 року - 844088 грн., гранична дата сплати - 30.01.2018; за лютий 2018 року - 9256575 грн., гранична дата сплати - 30.03.2018; за березень 2018 року - 21151389 грн., гранична дата сплати - 30.04.2018; за квітень 2018 року - 9530772 грн., гранична дата сплати - 30.05.2018; за травень 2018 року - 12797908 грн., гранична дата сплати - 30.06.2018; за червень 2018 року - 29031233 грн., гранична дата сплати - 30.07.2018; за липень 2018 року - 13927965 грн., гранична дата сплати - 30.08.2018; за серпень 2018 року - 18761818 грн., гранична дата сплати - 30.09.2018; за зересень 2018 року - 16716898 грн., гранична дата сплати - 30.10.2018; за жовтень 2018 року - 17719271 грн., гранична дата сплати - 30.11.2018. Пеня - 15545261,48 грн. По інтегрованій картці платника з податку на додану вартість зазначені платежі погасили недоїмку на суму 59688920,55 грн. по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року від 20.09.2017 №919194004620.09.2017, по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року від 20.10.2017 № 9218315749, по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 20.11.2017 №9244473823, за листопад 2017 року від 20.12.2017 №9272574153, по податковим повідомленням-рішенням, по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16, і як результат, була нарахована штрафна санкція в сумі 11937783,55 грн. Ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції було підтримано позицію позивача про те, що контролюючий орган повинен був зарахувати сплачену суму у погашення податкового боргу, що виник до 31.08.2016 року, та неправомірно зарахував сплачені суми у розмірі 59688920,55 грн. в погашення податкового зобов`язання, в т.ч. по деклараціях з ПДВ за серпень, вересень, жовтень, листопад 2017 року, по податковим повідомленням - рішенням від 09.10.2017, від 08.11.2017 року та за рішенням суду про розстрочення податкового боргу від 28.10.2016 №820/1291/16. З зазначеною позицію суду першої інстанції відповідач не погоджується та просить звернути увагу на те, що зазначений борг у сумі 34560842,16 грн. був розстрочений згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі 820/1291/16 шляхом виведення з карток особового рахунку АТ "Харківобленерго" та щомісячного відображення в картках особового рахунку і сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1280031,19 грн. строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016. Таким чином, після отримання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 про розстрочення по справі №820/1291/16, Харківським управлінням Офісу ВПП ДФС було внесено відповідні дані до інформаційної системи ДФС та відповідно до вимог Наказу Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. № 422, грошові зобов`язання, по яким надано розстрочення, було зменшено в жовтні 2016 року, нарахування платежу здійснюється щомісячно відповідно до графіку погашення сум розстрочених (відстрочених) грошових зобов`язань (податкового боргу). Щодо примусово стягнутої суми 6372718,68 грн. на підставі рішення від 15.11.2018 № 4 Офісу ВПП ДФС, відповідач зазначає, що в акті камеральної перевірки досліджувалось питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 07.12.2018 року по 29.03.2019 року. Постановою від 25.01.2019 по справі №520/38/19 Харківський окружний адміністративний суд встановив, що дії по складанню інкасових доручень, на підставі яких було стягнуто суму 6372718,68 грн., є по суті, виконанням службовими особами своїх повноважень, наданих чинним законодавством. Отже, вказані дії суб 'єкта владних повноважень не порушують прав позивача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Крім того, відповідач звертає увагу, що при ухваленні рішення про скасування рішення № 4, суд зобов`язав Офіс ВПП ДФС повернути суми, стягнуті за інкасовими дорученнями на рахунок АТ «Харківобленерго». Проте, зазначені доводи відповідача судом першої інстанції не було враховано. Також, відповідач звертає увагу на те, що по вказаній категорії справ наявна позитивна практика на користь суб`єкта владних повноважень, а саме: постанова Харківського апеляційного адміністративного суд від 13.03.18 року по справі 820/5278/17, постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 26.10.2018 року по справі №820/1259/18, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 08.11.2018 року по справі №2040/5832/18, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року по справі №2040/7227/18, якими підтверджено правомірність застосування штрафних санкцій до АТ «Харківобленерго» за несвоєчасну сплату узгодженої суми грошового зобов`язання відповідно до приписів п. 126.1 ст.126 Податкового кодексу України. Просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. АТ «Харківобленерго» подало до суду відзив на апеляційну скаргу, вважає її доводи безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю законним та обґрунтованим, з підстав, наведених у судовому рішенні. Просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 - без змін. Представник позивача в судовому засіданні підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Представник відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби проведена камеральна перевірка AT "Харківобленерго" з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 07.12.2018 по 29.03.2019. Перевіркою встановлені та зафіксовані в акті № 235/28-10-50-08-12/00131954 від 02.04.2019 порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (зі змінами та доповненнями, далі - ПК України). Так, камеральною перевіркою AT "Харківобленерго" з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість за період з 07.12.2018 року по 29.03.2019 року встановлено затримку сплати AT "Харківобленерго" узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість. 1. по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року від 20.09.2017 № 9191940046, граничний термін сплати зобов`язання - 30.09.2017; 2. по податковому повідомленню-рішенню від 09.10.2017 № 0000635008, граничний термін сплати зобов`язання - 20.10.2017; 3. по рішенню суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 про розстрочення/відстрочення податкового боргу, граничний термін сплати зобов`язання - 27.10.2017; 4. по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року від 20.10.2017 № 9218315749, граничний термін сплати зобов`язання - 30.10.2017; 5. по податковому повідомленню-рішенню від 08.11.2017 № 0000685008, граничний термін сплати зобов`язання - 19.11.2017; 6. по рішенню суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 про розстрочення/відстрочення податкового боргу, граничний термін сплати зобов`язання - 28.11.2017; 7. по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року від 20.11.2017 № 9244473823, граничний термін сплати зобов`язання - 30.11.2017; 8. по рішенню суду від 28.10.2016 по справі № 820/1291/16 про розстрочення/відстрочення податкового боргу, граничний термін сплати зобов`язання - 28.12.2017; 9. по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року від 20.12.2017 № 9272574153, граничний термін сплати зобов`язання - 30.12.2017; Також, було встановлено, що в перевіряємому періоді платником податку було здійснено погашення боргу з податку на додану вартість в сумі 59688920,55 грн., у тому числі: - по податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2017 року - 7472795,45 грн. - по податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2017 року - 18741760,00 грн. - по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2017 року - 17951973,98 грн. - по податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2017 року - 11682640,10 грн. - по рішенню суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16 за жовтень, листопад, грудень 2017 року - 3839626,20 грн. - по податковому повідомленню-рішенню від 09.10.2017 № 0000635008 - 2,54 грн. - по податковому повідомленню-рішенню від 08.11.2017 № 0000685008 - 122,28 грн. У зв`язку із несвоєчасним погашенням сум по узгодженим податковим зобов`язанням з податку на додану вартість за період з 07.12.2018 року по 29.03.2019 року в розмірі 59688920,55 грн., яке було встановлено актом камеральної перевірки, що є порушенням п.57.1, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, відповідачем розраховано штрафні санкції на загальну суму 11937784,11 грн. згідно з ст. 126 Податкового кодексу України. Розрахунок суми штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість наведено в додатку №1 до акту від 02.04.2019 № 235/28-10-50-08-12/00131954. На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 № 0000075008 про нарахування штрафу в розмірі 11937783,91 грн. Відповідно до п. 56.1 ст. 56 ПК України, позивачем подана скарга щодо перегляду вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, яка залишена без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. AT "Харківобленерго", не погодившись із податковим повідомленням-рішенням від 25.04.2019 № 0000075008, звернулось до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Офісом великих платників податків ДФС з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, виходячи з такого. В ході розгляду справи встановлено, що постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 820/1291/16 з АК "Харківобленерго" стягнуто податковий борг у сумі 46372711,37 грн., який виник ще до 31.08.2016. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 у справі № 820/1291/16 виконання вказаної вище постанови було розстрочене та зобов`язано позивача у період з 01.10.2016 по 31.12.2018 до кінця кожного місяця сплачувати податковий борг рівними частинами, з яких по ПДВ у загальному розмірі 1280031,22 грн., де 1279875,40 грн. - розстрочена сума ПДВ, а 155,79 грн. - розстрочена сума пені з ПДВ. Таким чином, сплачені позивачем платежі, а саме: 21.12.2017 на суму 1279875,40 грн.; 21.12.2017 на суму 155,79 грн., 27.10.2017 на суму 1279875,40 грн.; 28.11.2017 на суму 1279875,40 грн.; 28.11.2017 на суму 155,79 грн.; 21.12.2018 на суму 1279875,40 грн.; 27.12.2018 на суму 1279875,40 грн., були сплачені в рахунок погашення податкового боргу на виконання вказаної вище ухвали Харківського окружного адміністративного суду про розстрочення виконання постанови у справі № 820/1291/16, що підтверджується платіжними дорученнями від 27.10.2017 № 28846, від 28.11.2017 № 30986 та від 21.12.2017 №

784. Проте, як було встановлено судом та не заперечувалось відповідачем, вищезазначені платежі останнім, відповідно до положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, були зараховані в рахунок погашення податкового боргу за самостійно визначеними платником зобов`язаннями з податку на додану вартість за серпень-листопад 2017 p., по ППР від 09.10.2017 № 0000635008, від 08.11.2017 № 0000685008 та за рішенням суду про розстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16, та зроблені донарахування штрафу за "несвоєчасне виконання рішення суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16". Також, встановлено, що податковий борг за деклараціями з ПДВ за серпень-листопад 2017 року позивачем не погашався. Щодо доводів відповідача про те, що позивачем були порушені строки сплати платежів згідно з рішенням суду про розстрочення/відстрочення податкового боргу від 28.10.2016 № 820/1291/16, оскільки вони були сплачені після 20 числа відповідного місяця, то колегія суддів не приймає їх до уваги, оскільки відповідно до положень статті 129 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Статтею 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом. Колегія суддів зауважує, що вищезазначеним рішенням суду було розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі 820/1291/16 строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016 року, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами в розмірі 1717507,83 грн. Отже, вказаним рішенням було чітко визначено, що обов`язок сплати виникає протягом 27 місяців до кінця кожного місяця, а отже висновки відповідача про ту обставину, що позивач повинен був сплачувати вищезазначені кошти до 20 числа кожного місяця, є такими, що не відповідають положенням ст. 129 Конституції України, так як судом встановлено інший період сплати, а саме до кінця кожного місяця, що, як було встановлено в ході розгляду справи, позивачем було виконано та підтверджується платіжними дорученнями з зазначенням напрямку платежу від 21.12.2017 на суму 1279875,40 грн.; 21.12.2017 на суму 155,79 грн.; 27.10.2017 на суму 1279875,40 грн.; 28.11.2017 на суму 1279875,40 грн.; 28.11.2017 на суму 155,79 грн.; 21.12.2018 на суму 1279875,40 грн. та від 27.12.2018 на суму 1279875,40 грн. Щодо посилання в апеляційній скарзі на те, що вищезазначений борг був розстрочений згідно з ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 по справі 820/1291/16 шляхом виведення з карток особового рахунку АТ "Харківобленерго" та щомісячного відображення в картках особового рахунку і сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами в розмірі 1280031,19 грн. строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, колегія суддів зауважує, що відповідно до вказаної ухвали розстрочено виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 820/1291/16 щодо стягнення податкового боргу в сумі 46372711,37 грн. (34560842,16 грн. з податку на додану вартість та 11811869,21 грн. з податку на прибуток підприємств) строком на 27 місяців, починаючи з 01.10.2016, зі сплатою до кінця кожного місяця податкового боргу рівними частинами у розмірі 1717507,83 грн. (1280031.19 грн. з податку на додану вартість та 437476,64 грн. з податку на прибуток підприємств), останній платіж у розмірі 1717507,79 грн. (1280031,22 грн. з податку на додану вартість та 437476,57 грн. з податку на прибуток підприємств), у період з 01.10.2016 по 31.12.2018. При цьому, обґрунтованими є доводи позивача про порушення відповідачем положень п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України. Так, згідно з п. 3.1 ст. 3 ПК України податкове законодавство складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв`язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору (п. 3.2 статті 3 ПК України). Відповідно до положень п. 87.1. ст. 87 КАС України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелом самостійної сплати грошових зобов`язань з податку на додану вартість є суми коштів, джерела яких зазначені в абзаці першому цього пункту та обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. У разі сплати податкових зобов`язань, що виникли до 1 липня 2015 року, та/або погашення податкового боргу за податковими зобов`язаннями, що виникли до 1 липня 2015 року, перерахування коштів до бюджету здійснюється безпосередньо з поточних рахунків платника податків, відкритих у банках. Сплату грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також: а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу; в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України. Згідно з п. 87.9. ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. З аналізу вищезазначених норм законодавства вбачається, що законодавець чітко визначив підстави, в разі наявності яких податковий орган має право самостійно визначити напрямок зарахування коштів сплачених платником податку, а саме - наявність податкового боргу (згідно положень п.п 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом), а також визначив, що податковий орган має право направити сплачені платником податку кошти в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, тобто борг, який виник календарно раніше підлягає погашення в першу чергу, а також чітко зазначено джерела, з яких податковий орган має право отримати кошти на погашення податкового боргу, перелік яких є вичерпним, а саме - за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника); за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів з урахуванням особливостей, визначених у пункті 43.4 1 статті 43 цього Кодексу, та за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України. Як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.09.2016 у справі № 820/1291/16 з АК "Харківобленерго" стягнуто податковий борг у сумі 46372711,37 грн., який виник ще до 31.08.2016, а отже, відповідно до приписів ч. 4 ст. 78 КАС України, факт наявності у позивача податкового боргу, який виник до 31.08.2016 року, є таким, що не підлягає доведенню, а тому посилання відповідача про відсутність вищезазначеного боргу є також такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що зарахування відповідачем зазначених вище сум у погашення податкового зобов`язання згідно з деклараціями з ПДВ за серпень-листопад 2017 р. є таким, що не відповідає вимогам п. 89.7 ст. 89 ПК України, оскільки відповідачем порушено порядок черговості зарахування коштів, сплачених платником податку. Посилання відповідача на Наказ Міністерства фінансів України від 07.04.2016р. №422 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016р. за № 751/28881), яким затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відповідно до якого визначено відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей про надані платникам податків розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу), колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, по-перше: цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та жодним чином не регламентує час виникнення податкового боргу та порядок його погашення, які регламентуються відповідними положеннями ПК України, та містить лише правила відображення ІКП податковим органом відповідних даних, по-друге: положення п. 89.7 ст. 89 ПК України не містять відповідної відсилки на зазначений Порядок, по-третє: відповідно до абз. 4 пп. 1 п. 3 розділу VI Порядку погашення суми розстрочення (відстрочення) грошових зобов`язань (податкового боргу) здійснюється у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення. Податковий кодекс України теж зазначає про необхідність погашення розстроченого податкового боргу у загальному порядку погашення згідно з черговістю виникнення. Щодо зазначених у додатку до акта перевірки та оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні платежів на загальну суму 6372718,68 грн., колегія суддів зауважує на таке. Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 по справі № 520/38/19 зазначені вище платежі були неправомірно примусово стягнуті податковою інспекцією на підставі рішення від 15.11.2018 № 4 Офісу ВПП ДФС, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивач погашення цього податкового боргу в сумі 6372718,68 грн. не здійснював, а рішення відповідача скасоване, а тому і подальше його виконання - стягнення на його підставі коштів є неправомірним. Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; - при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Отже, застосування відповідачем п. 126.1 ст. 126 ПК України можливе лише за наявності погашення простроченого податкового боргу, а з урахуванням наведеного рішення суду по справі № 520/38/19 та його правових висновків, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність у відповідача відповідних, визначених законом, підстав. В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що постановою від 25.01.2019 по справі №520/38/19 Харківський окружний адміністративний суд встановив, що дії по складанню інкасових доручень, на підставі яких було стягнуто суму 6372718,68 грн., є по суті, виконанням службовими особами своїх повноважень, наданих чинним законодавством. Отже, вказані дії суб`єкта владних повноважень не порушують прав позивача, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають. Колегія суддів не приймає до уваги зазначені доводи апеляційної скарги, оскільки по справі №520/38/19 Харківським окружним адміністративним судом 25.01.2019 не виносилась постанова, а було ухвалено рішення від 25.02.2019, яке не містить вищезазначених висновків, про які зазначає відповідач. Відповідно до вказаного рішення адміністративний позов Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Харківського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 15.11.2018 року №4. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення від 25.04.2019 № 0000075008 та проведення донарахування штрафних санкцій за ним щодо несвоєчасно погашених сум заборгованості в розмірі 11937783,55 грн. прийнято Офісом великих платників податків ДФС з порушенням норм чинного законодавства України, а отже підлягає скасуванню. Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на судову практику при розгляді подібних спорів у судах першої та апеляційної інстанцій, оскільки позиція судів першої та апеляційної інстанції не є обов`язковою для врахування судом апеляційної інстанції, а згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Окрім того, до матеріалів справи надано копії судових рішень по справам за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго" до Офісу великих платників податків ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень з аналогічних спорів - з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання за попередні періоди, відповідно до яких позовні вимоги товариства були задоволені. Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення, що оскаржується. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, оскільки в апеляційній скарзі зазначено лише те, що рішення суду першої інстанції є незаконним, підлягає скасуванню у зв`язку із ненаданням судом належної правової оцінки обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Зміст апеляційної скарги, який повністю дублює заперечення на позов, подані до суду першої інстанції, містить виключно суб`єктивне бачення апелянта обставин справи, які розглянуто судом першої інстанції та надано належну правову оцінку, інших обґрунтувань в апеляційній скарзі наведено не було. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 року по справі № 520/7293/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий Повний текст постанови складено 24.02.2020 року