Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/2752/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 р.Справа № 480/2752/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: П`янової Я.В., Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С. , за участю секретаря судового засідання Олійник А.А. представника позивачів: Кузченко Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН" на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, м. Суми, повний текст складено 06.11.19 року по справі № 480/2752/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН" , Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-СУМИ" до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради про визнання протиправним і скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання утриматись від вчинення дій, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТАКШН" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-СУМИ" (далі - позивачі, ТОВ "РОАД КОНСТАКШН", ТОВ "АДАМАНТ-СУМИ") звернулись до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради (далі - відповідач), в якому просили суд: - визнати протиправним і скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 17.07.2019 № 123-ОД "Про проведення позапланового заходу"; - визнати протиправними дії відповідача з видання направлення для проведення позапланового заходу від 18.07.2019 № 80 та зобов`язати утриматись від проведення цього заходу. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТАКШН", Товариства з обмеженою відповідальністю "АДАМАНТ-СУМИ" - відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "РОАД КОНСТАКШН" подало апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки наданим позивачем доказам, що призвело до неправильних висновків по суті. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що в оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції дійшов безпідставного висновку про те, що оскільки у Порядку здійснення архітектурно - будівельного контролю, затвердженого Постановою КМУ від 23.05.2011 року № 553, не відображено обов`язку відповідача здійснювати будь - які погодження проведення перевірок, то відповідач правомірно здійснив оскаржувану перевірку без будь - яких погоджень своїх заходів контролю. Такий висновок суду здійснений в порушення норми процесуального права: ст. 7 КАС України, не ґрунтується на принципах верховенства права, є безпідставним та свідчить про незаконність висновку суду відносно правомірності дій відповідача з процедури проведення ним позапланового заходу, який є предметом оскарження у цій справі. Крім того, оцінюючи докази, що були надані позивачем і підтверджували його вимоги відносно систематичності звернення одного й того ж заявника до відповідача, і систематичне проведення відповідачем стосовно позивача одного й того ж заходу контролю, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ці заходи різні, не оцінивши зазначені докази в частині дослідження підстав скарг громадянина та фактичного предмету систематичних контрольних заходах відповідача, які проводились у позивача. Зміст оскаржуваного судового рішення не містить правових висновків суду про те, з яких конкретних підстав суд дійшов висновку про те, що попередні заходи контролю, які здійснювались відповідачем відносно позивача, були з різних питань/підстав і в результаті цих заходів здійснювався контроль різних об`єктів, суб`єктів того, щоб могло свідчити про безпідставність обґрунтувань чи доводів позивача. Тобто, суд, ухвалюючи оскаржуване судове рішення взагалі не дослідив доводів позивача на предмет однотипності та систематичності заходів контролю відповідача відносно позивача, якими позивач доводив повторність таких заходів, а отже, їх незаконність у відповідності до ч. 1 ст. 6 вказаного Закону. Фактичні ж обставини справи свідчать про те, що до матеріалів справи позивачем надано матеріали перевірок за останні півроку, яких було три і які здійснювались за зверненням однієї і тієї ж особи - громадянина ОСОБА_1 і за якими перевірялось по факту одне і те ж питання: перевірка об`єкта містобудування: «Будівництво адміністративно - торгівельного розважального комплексу по АДРЕСА_1 » на предмет дотримання позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Так, з 27.12.2018 року по 15.01.2019 року, продовжено з 14.01.2019 року по 15.01.2019 року, відповідачем проведено позаплановий захід у вигляді перевірки на вказаному об`єкті містобудування з питання дотримання позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. Однак, під час зазначеної перевірки за заявами ОСОБА_1 порушень щодо невідповідності об`єкту містобудування нормам, правилам і стандартам у сфері будівництва відносно вікна та стіни будинку, де ніби - то мешкає ОСОБА_1 , встановлено не було. Вказана обставина підтверджується актом № 95 від 15.01.2019 року, складеного відповідачем, за результатами якого було виявлено тільки одне порушення під час будівництва стосовно ведення загального журналу виконання робіт, про що було внесено припис № 95, який повністю виконаний у встановлений в ньому строк. Отже, з наведеного вбачається, що відповідачем здійснено позаплановий захід (перевірку) за скаргами громадянина ОСОБА_1 і порушення, про які йдеться у його скаргах, зокрема, щодо незаконності будівництва біля стіни будинку АДРЕСА_2 . Суми та щодо інсталяції вікна на цій стіні - не підтвердились. Не дивлячись на вказані обставини, 16.07.2019 року громадянин ОСОБА_1 звертається зі скаргою до відповідача, аналогічною за змістом до вищевказаних його скарг та заяв, з вимогою про негайне проведення перевірки об`єкта містобудування, що забудовується позивачами з підстав ніби - то незаконного здійснення будівництва на стіні будинку АДРЕСА_2 , де він ніби - то проживає. За результатами вказаної скарги відповідач видає наказ № 123 - ОД від 17.07.2019 року та направлення від 18.07.2019 року № 80 про проведення позапланово заходу, всупереч положенням ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки зазначене у скарзі вказаного громадянина питання вже перевірялось, а інші обставини, які б підлягали перевірці у заяві не вказувались, документи щодо таких обставин до скарги не додавались. Наведеним обставинам суд першої інстанції не надав правової оцінки, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. З урахуванням вищевикладеного, позивач просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В судовому засіданні представник позивачів повністю підтримав доводи апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представник відповідача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання можливості останньому підготувати та подати відзив на апеляційну скаргу. Колегія суддів, враховуючи наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів для розгляду справи, вважає за можливе здійснювати її розгляд за відсутності представника відповідача. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що відповідно до договору підряду № 07/10/16-2 від 07.10.2016 ТОВ "АДАМАНТ-СУМИ" є замовником будівництва, а ТОВ "РОАД КОНСТАКШН" є Генпідрядником (забудовником) об`єкту містобудування: "Будівництво адміністративно-торгівельного розважального комплексу по АДРЕСА_1 ". Управлінням державного архітектурно - будівельного контролю Сумської міської ради, на підставі звернення гр. ОСОБА_1 (а.с.65) (вх.№152/29.01-13 від 16.07.2019), відповідно до наказу № 123-ОД від 17.07.2019 (а.с.19) та направлення від 18.07.2018 № 80 (а.с.20), у термін з 18.07.2019 по 25.07.2019, який в подальшому продовжено наказом від 25.07.2019 №128-ОД з 26.07.2019 по 29.07.2019 (а.с.71), було проведено позапланову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил суб`єктами містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об`єкті "Будівельні роботи на стіні будинку за адресою: АДРЕСА_2 . Позивачі, посилаючись на те, що відповідачем систематично, за заявами однієї і тієї ж фізичної особи - громадянина ОСОБА_1 проводяться позапланові заходи у вигляді перевірки позивачів з одного і того ж питання: перевірка об`єкта містобудування: "Будівництво адміністративно-торгівельного розважального комплексу по АДРЕСА_1 " на предмет дотримання позивачами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, звернулися із вказаним позовом до суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності на необґрунтованості. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на таке. Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ст.2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V від 05.04.2007 року (далі - Закон України № 877-V) заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації. Відповідно до ст. 3 Закону України № 877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами: - пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров`я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності; - підконтрольності і підзвітності органу державного нагляду (контролю) відповідним органам державної влади; - рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; - гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; - об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; - здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; - відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); - неприпустимості дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю) та неприпустимості здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання; - невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; - відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єкта господарювання; - дотримання умов міжнародних договорів України; - незалежності органів державного нагляду (контролю) від політичних партій та будь-яких інших об`єднань громадян; - наявності одного органу державного нагляду (контролю) у складі центрального органу виконавчої влади. - презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); - орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; - недопущення встановлення планових показників чи будь-якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; - здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності. Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" № 3038-VI від 17.02.2011 року встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки. Статтею 6 Закону України № 877-V передбачено, що під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється. Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою. У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення). Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання. Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею. Отже, в контексті розуміння вищезазначених норм права, наявність належним чином оформлених наказу, направлення на проведення перевірки є достатньою правовою підставою для здійснення інспекторами відповідного заходу державного нагляду (контролю) відповідно до вимог Закону № 877-V. Відповідно до пункту 1 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок № 553), державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється ДАБІ України та її територіальними органами. Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва. Згідно з п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства. Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що органи державного архітектурно-будівельного контролю наділені повноваженнями по здійсненню позапланових перевірок, за умови наявності підстав, визначених приписами чинного законодавства, зокрема, за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Матеріалами справи підтверджено, що в період з 18.07.2019 по 29.07.2019 відповідачем проведена позапланова перевірка на підставі звернення ОСОБА_1 , в якому зазначено, що на стіні його будинку АДРЕСА_2 , без його згоди, проводяться будівельні роботи. У позовній заяві, в апеляційній скарзі та наданих в ході розгляду справи поясненнях представник позивачів посилалася на те, що зі змісту скарги громадянина ОСОБА_1 від 16.07.2019 про проведення перевірки вбачається, що ця скарга подана для перевірки тих самих фактів, які він вже просив перевірити в зверненні від 10.12.2018, і які відповідачем вже були перевірені під час позапланового заходу (перевірки), який тривав з 27.12.2018 по 15.01.2019, і в результаті якого складено акт перевірки від 15.01.2019 №

95. В свою чергу, колегія суддів зауважує, що в зверненні ОСОБА_1 від 10.12.2018 не порушувалося питання щодо незаконності проведення будівельних робіт (зашиття пінопластом, змонтування арматури, часткове залиття бетоном) на стіні будинку АДРЕСА_2 . Суми. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що перевірка вказаних обставин, на які заявник посилається у зверненні, а також реального існування порушень, які спричиняють шкоду його правам, законним інтересам, у даному випадку була неможливою без проведення позапланового заходу відповідачем. Окрім того, як вбачається з направлення для проведення позапланового заходу від 11.01.2019 № 95/1 та наказу № 5-ОД від 11.01.2019 про продовження проведення позапланового заходу, на підставі яких було складено акт перевірки № 95 від 15.01.2019, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, об`єктом перевірки зазначено: "Будівництво адміністративно-торгівельного розважального комплексу по вул. АДРЕСА_1 ". В свою чергу, в даному випадку, в направленні для проведення позапланового заходу від 18.07.2019 № 80 та оскаржуваному наказі № 123-ОД від 17.07.2019 про проведення позапланового заходу об`єктом перевірки зазначено: "Будівельні роботи на стіні будинку за адресою: АДРЕСА_2 . З огляду на той факт, що об`єкти вищезазначених перевірок є різними, вказане виключає можливість розгляду відповідачем питань, які вже перевірялись. Щодо доводів представника позивачів на неотримання відповідачем погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, на проведення такої перевірки, суд дійшов такого висновку. Загальними положеннями Порядку №553 встановлено, що під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб`єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об`єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Таким чином, законодавцем чітко визначено норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", дотримання яких є обов`язковими для органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення ними повноважень. Відтак, положення абз. 4, 5 ч. 1 ст. 6 даного Закону, яким передбачено вказане погодження центрального органу виконавчої влади, не входить до цього переліку та не знаходить свого відображення у Порядку №553 та Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності", якими керується відповідач під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, із дотриманням ч.3 ст.6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Таким чином, вищенаведені норми чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності спростовують твердження позивача щодо можливості здійснювати перевірки виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду або відповідного державного колегіального органу. Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та вважає за необхідне зауважити, що відповідно до приписів ч. 6 ст. 7 Закону № 877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. Згідно з ч. 6 ст.7 Закону № 877-V, якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). Відповідно до ч 2. ст. 8 Закону № 877-V, органи державного нагляду (контролю) та їх посадові особи під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) зобов`язані: повно, об`єктивно неупереджено здійснювати державний нагляд (контроль) у межах повноважень, передбачених законом дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах суб`єктами господарювання; не втручатися і не перешкоджати здійсненню господарської діяльності під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо це не загрожує життю та здоров`ю людей, не спричиняє небезпеки виникнення техногенних ситуацій і пожеж; забезпечувати нерозголошення комерційної таємниці суб`єкта господарювання, що стає доступною посадовим особам у ході здійснення державного нагляду (контролю); ознайомити керівника суб`єкта господарювання або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом; надавати суб`єкту господарювання консультаційну допомогу щодо здійснення державного нагляду (контролю). При цьому, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що суб`єкт господарювання, при виявленні порушення порядку та підстав призначення перевірки (інспекційного відвідування) щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами. Таким чином, оскарження дій та рішень контролюючих органів щодо проведення перевірки (інспекційного відвідування) може мати місце лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки (інспекційного відвідування). Тобто, саме на етапі допуску до перевірки (інспекційного відвідування) суб`єкт господарювання може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення державного контролю (нагляду) щодо себе. Оскільки, в даному випадку, відповідачем фактично реалізована його компетенція на проведення інспекційного відвідування, оспорюваний наказ щодо проведення інспекційного відвідування не є такими, що порушує права та інтереси позивача шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов`язків. З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначає, що в випадку недотримання порядку проведення позапланової перевірки у об`єкта перевірки виникає право на недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, яким, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником апелянта в судовому засідання, позивач не скористався. Таким чином, з огляду на наведене, позови, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про проведення заходу державного нагляду (контролю), направлень на проведення інспекційного заходу, актів про неможливість проведення інспекційного відвідування), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення заходу державного нагляду (контролю) можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірного заходу державного нагляду (контролю). В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже, задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав позивачів, оскільки після проведення заходу державного нагляду (контролю) права осіб порушують лише наслідки проведення відповідного заходу державного нагляду (контролю). Таким чином, позивачі, допустивши посадову особу відповідача до проведення заходу державного нагляду (контролю), тим самим втратили своє право на визнання протиправним та скасування наказу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Сумської міської ради від 17.07.2019 № 123-ОД (який вже реалізовано), скасування якого за вказаних обставин не може призвести до відновлення порушених прав позивача, оскільки права останнього порушують лише наслідки проведення заходу державного нагляду (контролю). Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. В даному випадку відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, доведено правомірність його наказу та дій, що оскаржуються. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Стосовно решти доводів апеляційної скарги колегія суддів враховує, що, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи позивача, наведені в позовній заяві, були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Інші зазначені позивачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "РОАД КОНСТРАКШН" залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.10.2019 року по справі № 480/2752/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Я.В. П`янова Судді В.В. Зеленський І.С. Чалий Повний текст постанови складено 24.02.2020 року