Постанова Херсонський апеляційний суд № 766/24980/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 766/24980/20 Провадження № 33/819/63/20 Головуючий в 1 інстанції Стамбула Н.В. Категорія: ч. 4 ст. 85 КУпАП Доповідач в апеляційній інстанції Батрак В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2020 року. Херсонський апеляційний суд під головуванням судді Батрака В.В., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2020 року, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, не працевлаштованого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн з конфіскацією знарядь лову та виловленої риби. Постановлено стягнути спричинену шкоду у сумі 10710 грн. ВСТАНОВИВ: Постановою судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. Згідно з постановою судді місцевого суду 16 листопада 2019 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_2 на р. Дніпро в м. Херсоні, поблизу вічного вогню, ловив рибу в місці забороненому для любительського та спортивного рибальства, а саме: на зимувальній ямі, де добова норма вилову риби дорівнює «нулю». Затриманий під час лову. При затриманні виявлено: човен «Бакай» зеленого кольору; весло дерев`яне 2 од.; спінінг з воблером 2 од.; риба жива: молодь судака 21 од., чим заподіяв рибному господарству України шкоду на суму 10710 грн., чим порушив вимоги п. 3.15,4.11 «Правил любительського та спортивного рибальства», наказ Херсонського рибоохоронного патруля № 272-ОД «Про встановлення заборони на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах у рибогосподарських водних об`єктах в зоні контролю Херсонського рибоохоронного патруля», ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 4 ст.85 КУпАП. Не погоджуючись із таким висновком суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі вказує на незаконність та необґрунтованість зазначеної постанови, у зв`язку із неповнотою та однобічністю дослідження обставин, які мають істотне значення для вирішення справи. Зазначає, що місцевий суд належним чином не проаналізував наявні в матеріалах справи докази, які є суперечливими та не підтверджують факт вчинення ним адміністративного правопорушення. Так, судом першої інстанції залишено поза увагою, що у відповідності до наказу УДАРГ у Херсонській області від 25.10.2019 року № 272-ОД та додатку до нього, якими визначено межі зимувальних ям, місце де він здійснював вилов риби не входить до меж зимувальних ям, а відтак, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП Просить постанову Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2020 року скасувати, а провадження у справі закрити, у зв`язку із відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. Заслухавши суддю доповідача, пояснення ОСОБА_2 , який підтримав свої апеляційні вимоги, просив їх задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Статтею 268 КУпАП визначено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про її своєчасне сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно вимог ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи. Відповідно до положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Розглядаючи справи про адміністративне правопорушення, суддя, як це визначено у ст.245 КУпАП, повинен всебічно, повно й об`єктивно з`ясувати всі обставини справи на основі належно досліджених та оцінених в судовому засіданні доказів та вирішити справу в точній відповідності з законом. Водночас, згідно з вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП, суддя при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За змістом ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, який є одним з основних джерел доказів, має містити дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Крім того, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Проте, як вбачається із матеріалів справи, наведені вимоги закону при розгляді справи в суді та винесенні суддею постанови відносно ОСОБА_2 дотримані не були. Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, суд першої інстанції виходив із доведеності його вини, обґрунтовуючи свій висновок фактичними обставинами встановленими лише на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, акту вилучення знаряддя лову та розрахунку матеріальних збитків. Однак, апеляційний суд не може погодитись із таким висновком місцевого суду, оскільки він зроблений судом першої інстанції без всебічного і повного аналізу всіх фактичних обставин справи. Як вбачається із матеріалів провадження, 16.11.2019 року о 14 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 на р. Дніпро в м. Херсоні, поблизу вічного вогню, ловив рибу в місці забороненому для любительського та спортивного рибальства, а саме: на зимувальній ямі, де добова норма вилову риби дорівнює «нулю». Зі змісту постанови суду першої інстанції вбачається, що судом належним чином не проаналізовано вказані обставини та не надано жодної оцінки поясненням ОСОБА_2 який фактично заперечував наявність в його діях ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а отже не визнавав свою вину. Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що наказ Херсонського рибоохоронного патруля № 272-ОД «Про встановлення заборони на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах у рибогосподарських водних об`єктах в зоні контролю Херсонського рибоохоронного патруля» та додаток до нього визначають чіткі межі зимувальних ям, у яких заборонений вилов риби в осінно - зимовий період 2019-2020 років. Так, у п.5 вказаного Додатку визначено межі зимувальної ями у пониззі Дніпра від східного краю набережної парку Слави (бібліотека О. Гончара) вниз за течею до входу у р. Перебійна, за винятком 20-метрової акваторії вздовж правого берега від урізу води вглиб в районі набережних парку Слави та проспекту Ушакова. Таким чином, як вбачається із наданих матеріалів провадження, ОСОБА_2 на р. Дніпро в м. Херсоні, поблизу вічного вогню ловив рибу в місці забороненому для любительського та спортивного рибальства, а саме: на зимувальній ямі, де добова норма вилову риби дорівнює «нулю», однак вказаний протокол не містить точного викладу фактичних обставин, щодо місця здійснення вилову риби ОСОБА_2 .. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Частиною 4 ст.85 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за грубе порушення правил рибальства. Об`єктивна сторона вказаної норми характеризується дією і виражається в: рибальстві із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову. Виходячи із аналізу вказаних норм, а також положень ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали провадження мають містити відомості, щодо вчинення особою дій, а саме вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову. Поруч із цим, жодними доказами, наявними в матеріалах справи не спростовано версію ОСОБА_2 , щодо вилову риби саме у 20-ти метровій зоні від урізу води, тобто у дозволених межах, що встановлені наказом Херсонського рибоохоронного патруля № 272-ОД «Про встановлення заборони на лов водних біоресурсів на зимувальних ямах у рибогосподарських водних об`єктах в зоні контролю Херсонського рибоохоронного патруля». Відповідно до ч.3 ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Враховуючи вищенаведені недоліки та суперечності, що містяться в матеріалах провадження, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність належних, достатніх і переконливих доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували, що ОСОБА_2 16 листопада 2019 року здійснював рибальство в забороненому місці зимувальній ямі. Таким чином, слід визнати, що судом не було досліджено всі обставини, що стосуються обставин правопорушення, його об`єктивної сторони, через що суд прийшов до передчасного висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, а тому постанова місцевого суду підлягає скасуванню. Згідно ст.294 КУпАП в разі скасування постанови суду першої інстанції суд апеляційної інстанції повинен розглянути справу по суті з винесенням нового рішення, або закрити провадження у справі. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Виходячи зі змісту п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП - за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_2 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а оскаржувана постанова скасуванню, із закриттям провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП. Що стосується заяви про стягнення збитку, заподіяного внаслідок незаконного добування водних ресурсів, то враховуючи, що матеріалами провадження не доведено поза розумним сумнівом наявність в діях ОСОБА_2 ознак складу адміністративного правопорушення, відповідно до ч.1 ст.40 КУпАП, в задоволенні вказаної заяви слід відмовити. На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 січня 2020 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП, скасувати та винести нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.4 ст.85 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В задоволенні заяви Управління Державного агентства рибного господарства у Херсонській області, про стягнення збитків, відмовити. Вилучені знаряддя лову, а саме: човен «Бакай» зеленого кольору; весло дерев`яне 2 од., передані на відповідальне зберігання під розписку ОСОБА_3 , вважати повернутими власнику. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: