Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/26703/19

Справа № 127/26703/19 Провадження № 33/801/60/2020 Категорія: 325 Головуючий у суді 1-ї інстанції Курбатова І. Л. Доповідач: Войтко Ю. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2020 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Войтко Ю.Б., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану від його імені захисником Панасюком Ігорем Івановичем на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, ІПН НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 183-1 КУпАП, в с т а н о в и в: Постановою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави Україна судовий збір в розмірі 384 гривні 20 копійок. Як встановлено постановою судді, судом встановлено, що ОСОБА_1 має обов`язок зі сплати аліментів, що підтверджено судовим рішенням та копіями виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . З копій постанов про відкриття виконавчого провадження ВП № 45364629 та ВП № 59688245 вбачається, що відносно ОСОБА_1 застосовано процедуру примусового стягнення аліментів. Копією розрахунку заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів по виконавчому провадженню № 45364629 підтверджено наявність заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Суд прийшов до висновку, що сукупність вказаних доказів підтверджує наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, а саме несплата аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 , через свого захисника Панасюка І.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Одночасно ставить питання поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року. В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 посилається на те, що 21 жовтня 2019 року Вінницьким міським судом Вінницької області ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення. 13.12.2019 в режимі телефонної розмови він дізнався про виклик до уповноваженого органу з питань пробації. З 16.12.2019 по 03.01.2020 ОСОБА_1 знаходився на лікарняному. 24.12.2019 була подана заява про отримання постанови суду, а 04.01.2020 ним була отримана постанова Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року. Що ж стосується оскаржуваної постанови, то апелянт звертає увагу на те, що вважає, що Вінницьким міським судом не повно і всебічно з`ясовані всі обставини справи, не досліджено докази процесуальні документи надані державним виконавцем, суд не звернув увагу на дату в документах, не звернув увагу щодо двох різних виконавчих проваджень, чим необґрунтовано, з порушенням норм матеріального та процесуального права виніс постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Зокрема, апелянт вказує на те, що в матеріалах виконавчого провадження відсутня заява стягувача про примусове виконання судового рішення, що передбачено ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження», адже це має суттєве значення для визначення терміну подачі виконавчого документа до виконання. В протоколі про адміністративне правопорушення в графі «місце проживання» невірно встановлено місце проживання ОСОБА_1 . Не зазначено понятих. Судом не враховано, що стаття 183-1 КУпАП, що встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів, не має зворотної дії в часі. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Панасюка І.І., які підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків. По-перше, враховуючи обставини, наведені в заяві про визнання поважними причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року, вважаю, що строк на апеляційне оскарження зазначеної постанови підлягає поновленню, оскільки його було пропущено з поважних причин. ОСОБА_1 не був присутній в судовому засіданні 21.10.2019 року, а оскаржувану постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року отримав захисник Панасюк І.І. лише 03.01.2020, що підтверджується відповідною розпискою (а. с. 34). Апеляційна скарга подана 08.01.2020. По-друге, незважаючи на висновок судді про те, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 183 КУпАП, суд апеляційної інстанції встановив, що наведений вище висновок, так само як і наявні в матеріалах справи докази, на яких ґрунтується цей висновок, не дають підстав вважати, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, з огляду на таке. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» № 2234-VIII від 07.12.2017 року, що набрав законної сили 06.02.2018 встановлено адміністративну відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, вказаною нормою закону встановлена адміністративна відповідальність, зокрема за несплату аліментів на утримання дитини, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Виходячи зі змісту вказаної норми, адміністративна відповідальність за несплату аліментів на утримання дитини настає не у разі якщо такі аліменти не сплачуються протягом більше ніж 6 місяців, як безпідставно зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові, а у разі якщо несплата аліментів, призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. При цьому, як прямо передбачено законом, при обрахуванні сукупного розміру заборгованості, який повинен перевищувати суму відповідних платежів за шість місяців, за основу береться день пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, а не день з якого починається виплата аліментів, відповідно до виконавчого листа, виданого на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Всупереч вказаним вимогам закону, в протоколі про адміністративне правопорушення № 35/1524-39 від 09 вересня 2019 року, який було складено щодо ОСОБА_1 , нарахований борг 33 520,13 грн. починаючи з жовтня 2014 року, а не з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. Що ж стосується приєднаного до справи розрахунку заборгованості по аліментам, в якій зазначено про те, що загальна заборгованість по аліментам станом на 30.08.2019, починаючи з жовтня 2014 року, а не з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, становить 33 520 гривень, то вказана довідка-розрахунок не може служити належним та допустимим доказом на підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, виходячи з наступних підстав. Згідно пояснень допитаного в судовому засіданні державного виконавця Замостянського відділу ДВС м. Вінниці Волковинської Я.П. та матеріалів виконавчого провадження № 59921640 встановлено, що 31.07.2019 від ОСОБА_3 до Замостянського відділу ДВС м. Вінниці поступила заява про прийняття до виконання виконавчого листа № 127/25404/17 виданого 31.07.2019 Вінницькім міським судом Вінницької області про способу стягнення аліментів. Постановою старшого державного виконавця ОСОБА_4 від 01.08.2019 відкрито виконавче провадження за вказаним виконавчим листом. Зазначені докази містяться в матеріалах адміністративної справи. Оскільки в виконавчому листі було зазначено, що зміна способу стягнення аліментів починаючи з 24.11.2017, боржнику ОСОБА_1 перерахували суму аліментів, яка підлягає стягненню з 500 грн. на 1/6 частину від усіх видів заробітку (доходу), а тому станом на 30.08.2019 виникла заборгованість по аліментах в сумі 33 520,13 грн. При цьому, як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 не був повідомлений про такий перерахунок суми аліментів, яка підлягає стягненню. В той же час 09 вересня 2019 року на останнього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. При цьому апеляційний суд звертає увагу, що державний виконавець жодного разу не направив та не вручив боржнику вимоги про сплату заборгованості, не довів до його відома інформації про її існування, не попередив про можливі наслідки в разі невчасної сплати або невиконання вимоги про сплату аліментів, зокрема щодо можливості притягнення його до адміністративної відповідальності. Отже, всупереч вказаним вимогам закону, ні в протоколі про адміністративне правопорушення, який було складено щодо ОСОБА_1 , ні в постанові судді від 21 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, не зазначено про заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання. У документах, які були направлені до суду разом з протоколом про адміністративне правопорушення, відсутні будь-які дані, які б об`єктивно підтверджували той факт, що ОСОБА_1 був обізнаний про перерахунок суми аліментів, яка підлягає стягненню та умисно ухилявся від їх сплати. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 Вінницькій міський суд Вінницької області, як обґрунтовано зазначається в апеляційній скарзі, внаслідок недотримання вимог ст. 280 КУпАП, не перевірив належним чином обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, не врахував, що ст.183-1 КУпАП встановлює адміністративну відповідальність за несплату аліментів та передбачає суспільно корисні роботи, як вид адміністративного стягнення, а тому дана норма не має зворотної дії в часі, що потягло за собою безпідставне притягнення його до адміністративної відповідальності. Враховуючи ці та інші обставини, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять в собі належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП. За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду за апеляційною скаргою ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказану скаргу задовольнити, постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП - скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначеного вище адміністративного правопорушення, на підставі п. 1 ст. 247 цього Кодексу. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 247, 294 КУпАП, - постановив: Поновити ОСОБА_5 строк на апеляційне оскарження постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення щодо нього. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 21 жовтня 2019 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 183-1 КУпАП скасувати, провадження у справі закрити. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя апеляційного суду Ю.Б. Войтко