Постанова 4823 № 751/893/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 20 лютого 2020 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 751/893/19 Головуючий у першій інстанції Ченцова С. М. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/217/20 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді: Іванової Г.П., суддів: Скрипки А.А., Харечко Л.К., сторони: позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", відповідач - ОСОБА_1 , розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова у складі судді Ченцової С.М. від 04 листопада 2019 року (повний текст рішення складений 08 листопада 2019 року) в справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, У С Т А Н О В И В: У лютому 2019 року Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 11.03.2008 у сумі 30717,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9681,64 грн, відсотки за користування кредитом - 10681,20 грн, пеня - 8653,43 грн, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 1450,81 грн, а також судових витрат в розмірі 1921 грн. Позовні вимоги обґрунтовувалися тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 11.03.2008 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Внаслідок порушення ОСОБА_1 зобов`язань за вказаним кредитним договором, станом на 13.01.2019 виникла заборгованість у сумі 30717,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9681,64 грн, відсотки за користування кредитом - 10681,20 грн, пеня - 8653,43 грн, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 1450,81 грн, яку і просив стягнути позивач. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 11.03.2008 року в розмірі 9681 грн 64 коп. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір у розмірі 605 грн 47 коп. В апеляційній скарзі Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" просить скасувати рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2019 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" в цій частині в повному обсязі, а в іншій частині рішення суду залишити без змін. Доводи апеляційної скарги АТ КБ "ПриватБанк" зводяться до того, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим без повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, без належної оцінки доказів по справі та з порушенням норм матеріального та процесуального права. АТ КБ "ПриватБанк" зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 крім заяви про оформлення кредитки було 19.03.2008 також підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", в якій зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн/10$ і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 120 днів; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо. Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору. Вказана довідка була подана до суду разом з позовною заявою, проте суд першої інстанції на цей доказ уваги взагалі не звернув, натомість цілком безпідставно вважав стягнення заборгованості за процентами, пені та штрафів необґрунтованим, оскільки вони нібито не встановлені умовами договору. Доказів того, що відповідача було ознайомлено з іншими Тарифами та/або Умовами та правилами, ніж ті, що долучені до позовної заяви, відповідачем не надано, а тому у суду першої інстанції не було правових підстав не брати до уваги саме ті Тарифи, Умови та правила, що долучені Банком до позовної заяви. Рішення суду першої інстанції щодо не ознайомлення відповідача з Тарифами, Умовами та правилами ґрунтується на припущеннях, що заборонено ч.6 ст. 81 ЦПК України. Відповідачем не заявлялися вимоги про визнання кредитного договору недійсним або нікчемним та не спростовані жодним чином доводи позивача. Оскільки ціна позову (оспорювана сума) в цій справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа не належить до переліку тих, які, відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України, не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, тому, згідно приписів ч.1 ст. 369 ЦПК, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення (виклику) учасників справи. Позивачу АТ КБ "ПриватБанк" копію ухвали про відкриття провадження у справі вручено 27 грудня 2019 року, відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження в справі разом з копією апеляційної скарги вручено 21 січня 2020 року, що підтверджується долученими до матеріалів справи розписками про вручення поштових повідомлень. 28.12.2019 до Чернігівського апеляційного суду представником позивача ОСОБА_2 подано письмові пояснення. Представник позивача зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 разом з заявою про оформлення кредитки було також підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", тобто сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору. Відповідач під час розгляду справи в суді першої інстанції договір не оспорював, жодних заперечень щодо розміру заборгованості, визначеного у розрахунку, не висловлював, при розгляді справи покладався виключно на розсуд суду. Відповідач ОСОБА_1 передбаченим ст. 360 ЦПК України правом подачі відзиву на апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" не скористався. Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Відповідно до приписів ч.5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, зважаючи на таке. По справі встановлено, що 11.03.2008 ОСОБА_1 звернувся до ЗАТ КБ "ПриватБанк" з заявою про оформлення кредитки в ПриватБанку, відповідно до умов якої отримав від Банку кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку. У заяві зазначено, що підписана заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, складає між відповідачем та Банком договір про надання банківських послуг (а.с.91). Крім цієї заяви відповідачем ОСОБА_1 19.03.2008 було підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", в якій зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн/10$ і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 120 днів; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо (а.с.92). 30 квітня 2009 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" змінило назву на Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", а 21 травня 2018 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" змінило назву на Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (АТ КБ "ПриватБанк") (а.с.31-32). З наданого Банком розрахунку заборгованості (а.с.5-7) вбачається, що за вказаним кредитним договором станом на 13.01.2019 виникла заборгованість у сумі 30717,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9681,64 грн, відсотки за користування кредитом - 10681,20 грн, пеня - 8653,43 грн, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 1450,81 грн (а.с.5-8). Задовольняючи частково позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк", суд першої інстанції виходив з того, що фактично отримані від позивача та використані позичальником кошти в добровільному порядку Банку не повернуті, а також з того, що в справі мається достатньо доказів для ухвалення рішення про стягнення зі ОСОБА_1 заборгованості за поточним тілом кредиту у розмірі 9681 грн 64 коп. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків, пені та штрафів, суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на Умови та Правила надання банківських послуг при визначенні розміру відсотків, пені, штрафів, не можна вважати домовленістю сторін про їх розмір та порядок сплати, оскільки ці Умови та Правила позичальником не підписані, а матеріали справи не містять підтвердження того, що саме ці умови і правила надання банківських послуг були погоджені з відповідачем при оформленні анкети-заяви, оскільки розмір вказаних платежів сторонами у підписаних ними документах не обумовлено, а надані банком Витяги з тарифів та Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг неодноразово змінювались самим АТ КБ "ПриватБанк". Враховуючи, що АТ КБ "ПриватБанк" оскаржує зазначене судове рішення лише в частині позовних вимог про стягнення зі ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом, пені та штрафів, та з урахуванням правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №186/1743/15-ц, де визначено, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується, колегія суддів не переглядає судове рішення в частині задоволених позовних вимог, тобто в даній справі в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту. Переглядаючи рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення процентів та штрафів, зважаючи на таке. Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ст.ст.76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для справи. Докази повинні бути належними, допустимими та достовірними. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Згідно ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Велика Палата Верховного Суду вважає, що правила частини першої статті 634 ЦК України неможливо застосувати до спірних правовідносин, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "ПриватБанк" в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. З матеріалів справи вбачається, що крім заяви про оформлення кредитки відповідачем ОСОБА_1 було 19.03.2018 підписано Довідку про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду", в якій зазначено: базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом; розмір щомісячних платежів - 7% від заборгованості, але не менше 50 грн/10$ і не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа місяця, наступного за звітним; порядок нарахування пені за несвоєчасне погашення заборгованості; розмір штрафів при порушенні термінів платежів по будь-якому з грошових зобов`язань, передбачених договором, більше ніж 120 днів; розмір комісії за зняття готівки та особистих коштів, безготівкових платежів тощо (а.с.92). на зворотній стороні підписаної відповідачем заяви про оформлення кредитки також зазначена базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.91-зворот). Тобто, сторонами при укладенні Кредитного договору були досягнуті всі істотні умови договору. Після укладення договору відповідач почав користуватися кредитними коштами 20.03.2008, що підтверджується випискою про рух коштів по карткових рахунках відповідача, зокрема, по картці № НОМЕР_1 (а.с.129-141). Згідно з Умовами та Правилами надання банківських послуг, по закінченню строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії). Враховуючи, що заяв від ОСОБА_1 про закриття картрахунку та припинення дії договору до банку не надходило, відповідачу перевипускалась кредитна картка з новим строком дії, а саме: № НОМЕР_2 зі строком дії до червня 2015 року, № НОМЕР_3 зі строком дії до березня 2019 року, № НОМЕР_4 зі строком дії до лютого 2020 року (а.с.72). Фактичне користування відповідачем кредитними коштами з використанням отриманих кредитних карток підтверджується випискою про рух грошових коштів по рахунках, відкритих на ім`я ОСОБА_1 . Останні операції з погашення заборгованості за договором відповідач проводив з використанням саме перевипущеної кредитної картки № НОМЕР_4 , а саме: 26.04.2018 внесено кошти на рахунок через термінал самообслуговування в сумі 7265 грн (а.с.138 зв.). Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , проведеного виходячи з письмово погодженого сторонами розміру відсоткової ставки - 3% на місяць (36% річних) та з нарахуванням процентів по строку дії картки, станом на станом на 13.01.2019 залишок заборгованості складає 30717,08 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 9681,64 грн, відсотки за користування кредитом - 10681,20 грн, пеня - 8653,43 грн, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 1450,81 грн. Відповідачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не оспорювався, його правильність не спростована, а тому колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що позивачем належними та допустимими доказами доведено наявність у ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №б/н від 11.03.2008 у сумі 30717,08 грн. Апеляційний суд вважає що висновок суду першої інстанції про відмову у стягненні відсотків у зв`язку з відсутністю доказів досягнення сторонами домовленості про їх розмір та порядок сплати є помилковим, оскільки підписаною ОСОБА_1 . Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" обумовлена відсоткова ставка за кредитом, тобто відповідач погодився у письмовому вигляді з умовами кредитування. Укладення між сторонами договору шляхом підписання такої довідки відповідає вимогам статей 633, 634 ЦК України щодо порядку укладення договору приєднання. За таких обставин, позовні вимоги Банку про стягнення зі ОСОБА_1 відсотків за користування кредитом у сумі 10681,20 грн підлягають задоволенню. З підписаної ОСОБА_1 . Довідкою про умови кредитування з використанням кредитки "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" вбачається, що при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим Договором, більш ніж на 120 днів Клієнт зобов`язаний сплатити Банку штраф у розмірі: 250 грн. + 5% від суми боргу (а.с.10). З врахуванням наведеного, підлягають задоволенню вимоги Банку про стягнення зі ОСОБА_1 штрафів: 250,00 грн -штраф (фіксована частина), 1450,81 грн штраф (процентна складова). Разом з тим, не підлягають задоволенню вимоги банку щодо стягнення нарахованої пені за прострочене зобов`язання та пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн, загальний розмір яких складає 8653,43 грн. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Розмір штрафів визначений із загального розміру заборгованості, до якого входить і заборгованість по пені. Одночасне застосування штрафу й пені за порушення строків виконання грошових зобов`язань свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України, та є подвійною відповідальністю. Аналогічний правовий висновок зробив Верховний Суд України у справі №347/1910/15-ц. У задоволенні позовних вимог про стягнення пені суд першої інстанції правильно відмовив Банку, оскільки позивачем одночасно заявлено вимогу про стягнення заборгованості за прострочене зобов`язання, що є подвійною відповідальністю. Згідно ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскільки судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом та штрафів з мотивів недоведеності, хоча розмір процентів та штрафів передбачено підписаною відповідачем Довідкою про умови кредитування, апеляційна скарга АТ КБ "ПриватБанк" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по процентам за користування кредитом та штрафів, з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог у цій частині. Проте, ураховуючи зміст резолютивної частини оскаржуваного рішення суду першої інстанції, абзаци другий, третій та четвертий його резолютивної частини належить викласти в новій редакції: Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 11.03.2008 року в розмірі 22063 грн 65 коп. (двадцять дві тисячі шістдесят три) грн 65 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту 9681,64 грн, відсотки за користування кредитом - 10681,20 грн, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 1450,81 грн, а також судові витрати в розмірі 1379,85 грн. (пропорційно до суми задоволених позовних вимог: стягнуто 22063,65 грн із 30717,080 грн заявлених позовних вимог, що складає 71,83%, а тому зі сплачених 1921 грн судового збору стягненню підлягає 71,83%, тобто 1379,85 грн). В задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 8653,43 грн - відмовити, а в іншій частині це рішення належить залишити без змін. Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково - на 58,86% (збільшено суму стягнення на 12382,01 грн із 21035,44 грн вимог апеляційної скарги). Тому, за наслідками апеляційного розгляду зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" належить стягнути витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 1696,05 грн - пропорційно до суми задоволених вимог апеляційної скарги (58,86% від сплачених при подачі апеляційної скарги 2881,50 грн. судового збору). Керуючись статтями 141, 367, 368, 374 п.2 ч.1, 376п.4 ч.1, 381, 382, 383, 384, 389, 390, 391 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково. Рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2019 року змінити, виклавши абзаци другий, третій та четвертий його резолютивної частини в такій редакції: "Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором від 11.03.2008 року в розмірі 22063 грн 65 коп. (двадцять дві тисячі шістдесят три) грн 65 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту 9681,64 грн, відсотки за користування кредитом - 10681,20 грн, штраф (фіксована частина) - 250 грн, штраф (процентна складова) - 1450,81 грн, а також судові витрати в розмірі 1379,85 грн. В задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 8653,43 грн - відмовити." В іншій частині рішення Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 листопада 2019 року залишити без змін. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" витрати по сплаті судового збору в суді апеляційної інстанції в сумі 1696 грн 05 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови у випадках, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України. Повна постанова складена 20 лютого 2020 року. Головуючий: Судді: