Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/2217/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 460/2217/19 пров. № 857/14076/19 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді - Іщук Л. П., суддів Обрізка І. М., Онишкевича Т. В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, ухвалене головуючим суддею Недашківською К. М. у м. Рівне, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рокитнівського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області про зобов`язання вчинення певних дій,- В С Т А Н О В И В: 10 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Рокитнівського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області, в якому просив зобов`язати відповідача вклеїти до його паспорта громадянина України зразка 1994 року нову фотокартку у зв`язку з досягненням 45 років без заміни паспорта-книжечки на ІD-картку. В обгрунтування позовних вимог зазначає, що у зв`язку із досягненням 45-річного віку він звернувся до відповідача із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки, однак, відповідачем протиправно відмовлено у її задоволенні з покликанням на пропуск місячного строку, визначеного для звернення з відповідною заявою, і зазначено про необхідність обміну його паспорта на НОМЕР_1 -картку. Позивач вважає, що цією відмовою порушено його право на проживання та ідентифікацію. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року позов задоволено повністю. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не враховано тієї обставини, що з урахуванням чинного правового регулювання спірних відносин відсутні законні підстави для оформлення паспорта громадянина України в іншій формі, ніж ID-картка. Зазначає, що оскільки позивачем пропущено місячний строк, встановлений для звернення щодо вклеювання нової фотокартки, його паспорт підлягає обов`язковому обміну на ID-картку. Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнувши 45-річного віку, 30 липня 2019 року звернувся до Рокитнівського районного сектора Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області із заявою, в якій просив вклеїти фотокартку до його паспорта у формі книжечки у зв`язку з досягненням 45-річного віку. Листом від 23 серпня 2019 року №5625-315/5625.1-19 Рокитнівський районний сектор Управління ДМС України в Рівненській області повідомив позивача про відсутність підстав для вклеювання фотокартки до його паспорта у формі книжечки. Своє рішення відповідач мотивував тим, що згідно з Положенням про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ, до паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Відповідно до вказаного Положення громадянин зобов`язаний подати документи для вклеювання фотокартки не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку. Паспорти громадянина України у формі книжечки, власники яких не звернулися для вклеювання фотокартки протягом одного місяця після досягнення віку, підлягають обміну відповідно до підпункту 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2018 року №

795. Задовольняючи позов, суд першої інстанції керувався тим, що позбавлення позивача можливості на вклеювання фотокартки до паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, суперечить його релігійним переконанням, а, отже, обмежує його права й свободи. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Частиною першою статті 4 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року № 5492-VI (далі Закон № 5492-VI) єдиний державний демографічний реєстр (Реєстр) - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина. Відповідно до частини першої статті 13 Закон № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, серед яких паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України (частина перша статті 21 Закону № 5492-VI). Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій. Відповідно до пунктів 3, 5, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-XII, (далі Положення № 2503-XII) бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним. Для вклеювання до паспорта нових фотокарток при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку подаються паспорт і дві фотокартки зазначеного розміру (пункт 15 Положення № 2503-XII). На виконання положень частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону №5492-VI Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - «Постанова № 302»), пунктом 1 якої затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається. За змістом пункту 2 Постанови № 302 із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру запроваджено: - з 1 січня 2016 року - оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення; - з 1 листопада 2016 року - оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою. Відповідно до пунктів 1, 2 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Згідно з підпунктом 6 пункту 6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302 обмін паспорта здійснюється у разі, зокрема, якщо особа досягла 25- чи 45-річного віку та не звернулася в установленому законодавством порядку не пізніше як через місяць після досягнення відповідного віку для вклеювання до паспорта зразка 1994 року нових фотокарток. Пунктом 131 вказаного Порядку передбачено, що до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, вноситься, зокрема, така інформація: біометричні дані, параметри особи (відцифрований образ обличчя особи, відцифрований підпис особи, відцифровані відбитки пальців рук (за згодою особи). Тобто, безконтактний електронний носій паспорта громадянина України нового зразку містить відцифровані персональні дані особи. Персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована (стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних»). В силу частин п`ятої та шостої статті 6 Закону України «Про захист персональних даних» обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Отже, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та ненадмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб`єкта персональних даних. Як підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , звертаючись до Рокитнівського районного сектору Управління ДМС України в Рівненській області із заявою щодо вклеювання фотокартки в паспорт громадянина України у формі книжечки у зв`язку з досягненням 45 років, отримав відмову у зв`язку з пропущенням місячного строку, визначеного для звернення з відповідною заявою. При цьому, відповідач зазначив про необхідність обміну його паспорта на НОМЕР_1 -картку, однак як вбачається із заяви позивача, поданої відповідачу, позивач не мав наміру її отримувати, оскільки така містить персональні дані, від обробки яких він відмовляється. Слід зазначити, що законодавством не врегульовано питання щодо наслідків відмови особи від обробки її персональних даних, тобто фактично відсутня будь-яка альтернатива такого вибору, що в свою чергу обумовлює невідповідну якість закону та порушення конституційних прав такої особи. Реалізація державних функцій має здійснюватися без примушення людини до надання згоди на обробку персональних даних, їх обробка повинна здійснюватися, як і раніше, в межах і на підставі тих законів і нормативно-правових актів України, на підставі яких виникають правовідносини між громадянином та державою. Одночасно, згадані технології не повинні бути безальтернативними і примусовими. Особи, які відмовилися від обробки їхніх персональних даних, повинні мати альтернативу - використання традиційних методів ідентифікації особи. Позбавлення особи можливості отримання паспорта у традиційній формі - у вигляді книжечки, і спричинені цим побоювання окремої суспільної групи, що отримання паспорта у вигляді картки може спричинити шкоду приватному життю, становить втручання держави, яке не було необхідним у демократичному суспільстві, і воно є непропорційним цілям, які мали б бути досягнуті без покладення на особу такого особистого надмірного тягаря. Норми Закону № 5492-VI не тільки звужують, але фактично скасовують право громадянина на отримання паспорту у вигляді паспортної книжечки без безконтактного електронного носія персональних даних, який містить кодування його прізвища, ім`я та по-батькові та залишають тільки право на отримання паспорта громадянина України, який містить безконтактний електронний носій, що є безумовним порушенням вимог статті 22 Конституції України, яка забороняє при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, не відповідає вимогам якості закону (тобто втручання не було «встановлене законом») не було «необхідним у демократичному суспільстві» у тому сенсі, що воно було непропорційним цілям, які мали бути досягнуті, не покладаючи на особу особистий надмірний тягар. Зазначені висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленій в постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17 (Пз/9901/2/18). З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача вклеїти до його паспорта громадянина України зразка 1994 року нову фотокартку у зв`язку з досягненням 45-річного віку є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Рівненській області залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року у справі № 460/2217/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. В. Онишкевич Повне судове рішення складено 21.02.2020