Постанова 4818 № 635/5758/14-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м.Харків Справа № 635/5758/14-ц Провадження № 22-ц/818/91/20 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С. за участю секретаря Чабан А.В. учасники справи: позивач Публічне акціонерне товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» відповідач ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 травня 2019 року у складі судді Савченка Д.М. по справі № 635/5758/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: У червні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 18 липня 2007 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1969 та 16 листопада 2010 року укладено додатковий договір №1 до нього, згідно з якими відповідач отримала грошові кошти у розмірі 41 500 доларів США строком до 16 листопада 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,5% річних. ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконувала, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом станом на 30 квітня 2014 року складає 31 276,06 доларів з яких: 28635,47 доларів США прострочена заборгованість по кредиту, 1216,49 доларів США- 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту, 1 424,10 доларів США інфляція за несвоєчасну сплату кредиту. Просить суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 1969 від 18 липня 2007 року у сумі 31 276,06 доларів США, що еквівалентно 356 596 грн. 53 коп. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2016 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №1969 від 18 липня 2007 року станом на 15 січня 2015 року в розмірі 29 580,98 доларів США, що становить 466 672 гривень 35 копійок та 3 654 грн. судового збору. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 04 травня 2017 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 21 листопада 2016 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 26 вересня 2018 року судові рішення попередніх інстанцій скасовано , справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. При новому розгляді справи позивач ПАТ «Державний ощадний банк України» уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути заборгованість за кредитним договором № 1969 від 18 липня 2007 року у сумі 31 113,79 доларів США, що станом на 03 січня 2019 року еквівалентно 861 486,83 грн. Додатково пояснив, що відповідно до інформації про виконавче провадження, згідно запиту в автоматизованій системі виконавчих проваджень станом на 12 лютого 2019 року на виконанні у Міськрайонному ВДВС по Харківському району та місту Люботин ГТУЮ у Харківській області перебуває виконавче провадження №34430000, зобов`язання за виконавчим документом залишаються не виконаними. Відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог заперечувала. Твердження позивача про кінцевий термін погашення кредиту 16 листопада 2020 року не відповідає дійсності, оскільки відповідно до копії додаткової угоди №1 до кредитного договору №1969 від 18 липня 2007 року, яка укладена 16 листопада 2010 року, термін остаточного погашення кредиту 16 листопада 2010 року. Пунктом 2 Додаткової угоди №1 від 16 листопада 2010 року з умов кредитного договору №1969 від 18 липня 2007 року виключений п. 5.2, який передбачає відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання взятих на себе зобов`язань по кредитному договору, тому нарахована банком сума 3% річних за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 2 573,32 доларів США не підлягає задоволенню. За кредитним договором від 18 липня 2007 року вона додатково отримала тільки 16 500 доларів США на зовсім інших умовах сплати процентів, а саме 14,5% річних. Посилання Банку на п.1.1. кредитного договору про надання 41 500 доларів США не відповідає дійсності, тому що 25 000 доларів США з цієї суми вона отримала ще у серпні 2006 року за іншим кредитним договором, який був чинним до 21 серпня 2011 року. 17 листопада 2010 року Харківським районним судом вже приймалось рішення за аналогічним позовом АТ «Ощадбанк» про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором від 18 липня 2007 року шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до якого позовні вимоги Банку задоволено. Дане рішення є чинним та не скасовано, хоча і не виконано. Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 06 травня 2019 року позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором №1969 від 18 липня 2007 року у розмірі 31 113 доларів США 79 центів, що за офіційним курсом НБУ станом на 03 січня 2019 року становить 861 486 гривень 83 коп. та судовий збір в розмірі 4 298 гривень 33 коп. Рішення мотивовано тим, що судове рішення від 17 липня 2010 року на даний час не виконано, стягнення на предмет іпотеки до теперішнього часу не звернуто, заборгованість за кредитним договором не погашено, а тому позов підлягає задоволенню в частині непогашеної суми. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Заочним рішенням Харківського районного суду від 17 листопада 2010 року з неї вже стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 43 766,94 доларів США, або 447 190 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у сумі 261 400 грн.; рішення є чинним та не скасовано. На виконання рішення суду відкрито виконавче провадження, 29 листопада 2016 року накладено арешт на предмет іпотеки. Рішення суду не виконано не з її вини - дія мораторію. Суд мав право тільки на нарахування залишку заборгованості після стягнення її майна боржника, як вказано у Постанові Верховного Суду, а натомість суд допустив подвійне стягнення, яке на сьогодні за рішеннями суду складає 1 208 676 грн., тобто подвійну суму, а не залишок заборгованості. Термін спливу позовної давності необхідно обраховувати з 16 листопада 2010 року, тобто з часу закінчення строку дії договору, або з моменту її звернення у січні 2009 до банку з проханням реструктуризації заборгованості. Розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 30 квітня 2014 року складений без урахування умов додаткової угоди № 1 до кредитного договору № 1969 від 18 липня 2007 року в частині зміни терміну дії кредитного договору. У відзиві на апеляційну скаргу АТ «Ощадбанк» просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Зазначає, що стягнення 31 113,79 доларів США не є подвійним стягненням, оскільки рішення суду від 17 листопада 2010 року не виконано, що не позбавляє можливості звернутись з позовом про стягнення заборгованості. Строк позовної давності ними не пропущено, оскільки відповідачкою після ухвалення рішення вносились кошти добровільно, що свідчить про визнання боргу та переривання строку позовної давності. Колегія суддів, вислухав суддю доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи 18 липня 2007 року між ВАТ «Ощадбанк» правонаступником якого є АТ «Ощадбанк» в особі філії Харківське обласне управління ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №1969, за умовами якого Банком надано кредит на споживчі цілі у розмірі 41 500 доларів США строком до 17 липня 2017 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 14,5% річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором. 16 листопада 2010 року між ВАТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір №1 до кредитного договору, відповідно до якого сторони домовилися, що термін остаточного погашення кредиту не пізніше 16 листопада 2010 року і виключили п.5.2 Договору про стягнення пені за порушення зобов`язань за кредитним договором. В забезпечення зобов`язань за кредитним договором між сторонами укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку передано житловий будинок за адресою:: АДРЕСА_1 . Заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2010 року та додатковим рішенням від 03 грудня 2010 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії Харківське обласне управління суму заборгованості за кредитним договором №1969 від 18 липня 2007 року у розмірі 43 766,94 доларів США, що відповідно до офіційного курсу НБУ в гривні України станом на 16 листопада 2010 року становить 347 190 грн., судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,1500 га за цією ж адресою з подальшою реалізацією предмета іпотеки на прилюдних торгах. Станом на 03 січня 2019 року заборгованість за кредитним договором за відповідачкою обліковується у сумі 31 113,79 доларів США. Задовольняючи позовні вимоги АТ «Ощадбанк» суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що судове рішення від 17 липня 2010 року на даний час не виконано, заборгованість за кредитним договором не погашено, а тому наявні підстави для стягнення її в судовому порядку. Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 1050 ЦК Українипередбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про стягнення кредитної заборгованості чи звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором. Такий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) передбачено, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитним договором припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Заперечуючи проти позову ОСОБА_1 зазначає, що нею отримано кредитні кошти у меншому розмірі ніж 41 500 доларів США, а саме 16 500 доларів США. 25 000 доларів США вона отримала за іншим кредитним договором за 2006 рік , який був чинним до 21 серпня 2011 року. Згідно довідки від 24 листопада 2014 року вбачається, що 22 серпня 2006 року між ВАТ «Ощадбанк» в особі Харківської філії та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №923 на суму 25 000 доларів США. Заборгованість за кредитним договором погашено в повному обсязі 18 липня 2007 року. Також, з матеріалів справи вбачається, що 18 липня 2007 року згідно заяви на емісію готівки №1, що підписана особисто ОСОБА_1 відповідачу надано готівкові кошти у сумі 41 500 доларів США. Зміст операції: позика згідно кредитного договору №1969. Оригінал меморіального ордеру оглянуто судом апеляційної інстанції. Факт отримання коштів згідно даного документу ОСОБА_1 не спростовано, доказів на його спростування не надано. За таких обставин вважати, що відповідачкою не отримано кредитні кошти в сумі 41 500 доларів США не можна. З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 17 листопада 2010 року стягнуто шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки з ОСОБА_1 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» 43 766,94 доларів США. У зв`язку з дією Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» судове рішення не виконано; заборгованість в повному обсязі добровільно не погашена, що не заперечується сторонами. З тексту судового рішення від 17 листопада 2010 року вбачається, сума в погашення якої звернуто стягнуто на предмет іпотеку визначена за період з 18 липня 2007 року по 16 листопада 2010 року та складається з: заборгованості за кредитом 27 212,63 доларів США, строкова заборгованість по погашенню кредиту 345,83 доларів США, прострочена заборгованість по погашенню кредиту 7 605,47 доларів США, строкова заборгованість по погашенню відсотків 642,58 доларів США, прострочена заборгованість по відсотках 6 617,96 доларів США, нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків 1342,47 доларів США. АТ «Ощадбанк» не заперечується, що з часу ухвалення рішення ОСОБА_1 добровільно вносились платежі в рахунок погашення заборгованості включно до липня 2014 року. За період з 16 листопада 2010 року по 09 липня 2014 року ОСОБА_1 здійснено 18 платежів на різні суми, останній платіж 09 липня 2014 року у сумі 50 доларів США. Загальна сума добровільної сплати сторонами не оспорюється. Загальна сума заборгованості визначена у сумі 31 113,79 доларів США. Дана сума у відповідності до ст. 81 ЦПК України відповідачем не спростовано, доказів, щодо іншої суми заборгованості ОСОБА_1 не надано. Враховуючи, що рішення суду від 17 листопада 2010 року не виконано, висновки суду першої інстанції щодо задоволення позову є обґрунтованими. Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для застосування позовної давності, оскільки такий строк у відповідності до ст. 264 ЦК України було перервано відповідачем шляхом сплати коштів за договором. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Харківського районного суду Харківської області від 06 травня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року. Головуючий А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко І.С. Сащенко