Постанова 4854 № 540/1399/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 540/1399/19 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р., представника апелянта/відповідача Пашанової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Чорноморської Митниці Держмитслужби (правонаступник Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року, (суддя Ковбій О.В., м. Херсон, повний текст рішення складений 01 листопада 2019 року) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування рішення,- В С Т А Н О В И В: 10 липня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Строй Мир» (далі ТОВ «Строй Мир») звернулося до суду з адміністративним позовом до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому просило визнати протиправним та скасувати рішення митниці ДФС у Херсонській області, Автономної республіки Крим та м. Севастополі №UA508070/2019/000020/1 від 04.07.2019 р. про коригування митної вартості товарів. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року адміністративний позов ТОВ «Строй Мир» був задоволений. Визнано протиправним та скасовано рішення Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі №UA508070/2019/000020/1 від 04.07.2019 року. Стягнуто з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Строй Мир» судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням Чорноморська Митниця Держмитслужби (правонаступник Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позову ТОВ «Строй Мир». В доводах апеляційної скарги зазначається, що у рішенні про коригування митної вартості №UА508070/2019/000020/1 від 04.07.2019 р. зазначено причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визначено за основним методом, джерело наявної у митного органу інформації стосовно визначеної митної вартості товару та обґрунтування обраного методу визначення митної вартості. Митна вартість, визначена згідно з положеннями статті 64 МКУ, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У якості джерела інформації стосовно визначення митної вартості товару було обрано МД від 27.05.2019 р. №UА400030/2019/19349, а саме: 208,65 дол. США/шт. (числове значення митної вартості товару становить: 54 шт * 208,65 = 11 267, 1 дол. США). Враховуючи вищевикладене апелянт вважає, що рішення про коригування митної вартості № UА508070/2019/000020/1 від 04.07.2019 р. Митницею ДФС у Херсонській області, АР Крим та м. Севастополі прийнято правомірно. Позивач відзив на апеляційну скаргу не подавав. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї представника апелянта/відповідача Пашанової А.В., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 05.01.2018 року ТОВ «Строй Мир» уклало контракт №CH-UA-18/01/05 з компанією HEFEI HUALING CO LTD, відповідно до якого продавець зобов`язується на умовах CIF ODESSA/CHORNOMORSK/YUZHNIY продати, а покупець оплатити та прийняти «Товар» - холодильне обладнання та запчастини до нього в номенклатурі, кількості та цінах, згідно супровідних документів. Відповідно до умов вказаного контракту, специфікації №50 від 30.04.2019 року, транспортних документів та пакувального листа, позивач отримав холодильне обладнання згідно переліку, наведеного в зазначених документах. Для здійснення митного оформлення товару, поставленого за вказаним контрактом позивачем через представника ФОП ОСОБА_1 до сектору митного оформлення митного поста «Херсон - центральний» Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі 04.07.2019 р. було подано митну декларацію №UA508070/2019/001172, відповідно до якої митна вартість товару визначена позивачем за ціною контракту 166379,65 грн. (6388,20 доларів США). Разом із митною декларацією позивачем до митного оформлення були подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 05.01.2018 року №CH-UA-18/01/05, пакувальний лист б/н від 30.04.2019 року, рахунок-фактура (інвойс) MDRNZKP190430000278 від 30.04.2019 року, автотранспортна накладна №784 від 03.07.2019 року, декларація про походження товару MDRNZKP190430000278 від 30.04.2019 року, платіжне доручення №57 від 02.07.2019 року, доповнення до зовнішньоекономічного договору №50 від 30.04.2019 р. та б/н від 05.01.2018 р., договір про надання послуг митного брокера №01/02/18 від 01.02.2018 р. При здійсненні перевірки вказаної митної декларації за допомогою автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР) відповідачем виявлено ризики, а саме, сформовано перелік попереджень щодо декларанта та обов`язкових митних процедур, які полягали у необхідності посилення контролю правильності визначення митної вартості товарів, витребуванні документів, які підтверджують митну вартість товарів та її складові. Так, за результатами перевірки, відповідно до рішення про коригування митної вартості товарів №UA508070/2019/000020/1 від 04.07.2019 року, у додатковій угоді б/н від 30.04.2019 в лівій частині зазначено, що 100% оплата здійснюється перед судозаходом до порту призначення, в правій на англійській мові вказано, що 100 % оплата здійснюється перед відвантаженням (before shipment). Також, в інвойсі №MDRNZKP190430000278 від 30.04.2019 року вказано, що 100 % оплата повинна здійснюватися перед відвантаженням товару продавцем покупцю (за умовами CIF це відбувається тоді, коли товар завантажений на транспортний засіб в порту відвантаження, тобто 12.05.2019 р.), але надане до митного оформлення платіжне доручення №57 від 02.07.2019 року свідчить про те, що 100% оплата здійснювалась 02.07.2019 року. Також в оскарженому рішенні зазначено, що в комерційній пропозиції відправника товару від 26.04.2019 р., адресованій ТОВ «Строй Мир», відсутня інформація щодо терміну дії цін, тобто не можливо прослідкувати, чи діяли зазначені у комерційній пропозиції ціни на день виставлення специфікації до контракту. У наданому до митного оформлення інвойсі від 30.04.2019 №MDRNZKP190430000278 відсутнє посилання на контракт, на виконання якого він виданий. У зв`язку з наявністю розбіжностей та невідповідностей у поданих документах, на виконання п. 5 ст. 54 МК України та на підставі ч. 3 ст. 53 МК України відповідачем було запропоновано ТОВ «Строй Мир» (згідно протоколу обробки №21132) надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість навантаження, пакування, страхування; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Також повідомлено декларанта, що згідно з п. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. У відповідь на повідомлення митного органу стосовно надання додаткових документів позивачем додатково були надані наступні документи: прайс-лист від постачальника (продавця); бізнес-пропозиція постачальника. 04.07.2019 року Митницею ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі прийнято рішення №UA508070/2019/000020/1 про коригування митної вартості товарів, згідно якої митна вартість товару відкоригована у бік збільшення на загальну суму 11267,10 дол. США. Вважаючи, що прийняте відповідачем рішенням про коригування митної вартості товарів суперечать вимогам чинного законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів. Задовольняючи адміністративний позов ТОВ «Строй Мир» суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів - це вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами 4 та 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. У відповідності до частини 3 статті 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Статтею 50 Митного кодексу України визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки. Частиною 1 статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. При декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, інвойсів та інших документів постачальника. Згідно з частиною 1 статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частин 1, 2 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Зокрема, статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частин 1-3 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Форма рішення про коригування митної вартості товарів встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Разом з тим, відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. Тобто, відповідно до норм Митного кодексу України, митним органом при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Відповідно до частини 3 статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також згідно з частиною 6 вищевказаної статті декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Таким чином, витребування додаткових документів можливе лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відтак, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу на те, що додаткові документи, витребувані відповідачем протоколом обробки №21132 від 04.07.2019 року, проте жодних зазначень про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідні протоколи не містять. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Проте, однією з підстав для коригування митної вартості товарів є посилання відповідача на відсутність в інвойсі №MDRNZKP190430000278 від 30.04.2019 року посилання на контракт, на виконання якого він виданий. Пунктом 1.1. зазначеного договору передбачено, що покупець має оплатити та прийняти товар в номенклатурі, кількості та цінах, зазначених в супровідних документах. Так, позивачем при митному оформленні товарів, окрім рахунку-фактури №MDRNZKP190430000278 від 30.04.2019 , що не містить посилання на контракт №CH-UA-18/01/05, подано, зокрема, специфікацію №50 від 30.04.2019 року, яка містить відповідне посилання та ціни, в якій повністю відповідають цінам, зазначеним в рахунку-фактурі. З огляду на викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем не наведено обґрунтованих доводів, яким чином недолік оформлення рахунку-фактури (інвойсу) №MDRNZKP190430000278 від 30.04.2019 може свідчити на користь його твердження про заявлення ТОВ «Строй Мир» не повних відомостей про митну вартість та складові митної вартості товарів. Окрім зазначеного наявність чи відсутність у рахунку-фактурі певних відомостей (реквізитів), зокрема, посилання на контракт, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі дані. Відносно доводів апелянта/відповідача про те, що оплата за поставлений товар здійснена позивачем 02.07.2019 року, а не 12.05.2019 року колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що момент здійснення оплати жодним чином не впливає на задекларовану позивачем вартість товару, а тому як аргумент для здійснення коригування митної вартості, використаний бути не може. Окрім зазначеного, здійснення перекладу змісту контракту та додаткових угод до нього з англійської (стосовно перекладу англійського варіанту додаткової угоди від 30.04.2019 року, стосовно словосполучення «before shipment») не віднесено до компетенції митного органу. Таким чином, відповідачем не наведено обґрунтованих доводів його твердження про заявлення ТОВ «Строй Мир» не повних відомостей про митну вартість та складові митної вартості товарів. Відповідно до частини 2 статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зі змісту графи 33 рішення №UA508070/2019/000020/1 вбачається, що за результатами проведеної консультації митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу (митне оформлення аналогічного товару з аналогічною країною виробництва) - МД від 27.05.2019 №UA400030/2019/19349. При цьому суд першої інстанції слушно звернув увагу на те, що товар в наведеній декларації не є аналогічним товару, який розмитнює позивач (позивач задекларовано холодильники-морозилки з видом хладогену R600а класу ізобутан, не озоноруйнуючий, тоді як у декларації №UA400030/2019/19349 вказана характеристики товару не зазначена). Також в графі 33 рішення зазначено, що попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Проте слід звернути увагу на те, що вказана графа оскаржуваного рішення не містить інформації, який саме товар було використано в якості джерела інформації, відсутні обґрунтування числового значення митної вартості товарів, відсутнє її коригування, не зазначені факти, які вплинули або повинні були вплинути на таке коригування, щодо обсягів, умови поставки, фактурної вартості, країни походження, методи визначення митної вартості тощо. Також, апелянт посилається на те, що відповідно до положення статті VII Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі, оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості товару (під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції). Однак колегія суддів відхиляє цей аргумент зважаючи на те, що відповідачем не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам статті VII Генеральної угоди. Більш того, відповідно до положень МК України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього кодексу. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, свою позицію не довів та не обґрунтував. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «Строй Мир», оскільки відповідачем не надано переконливих доказів, які підтверджують правомірність прийняття ним оскарженого рішення щодо коригування митної вартості. Натомість, надані позивачем до митного оформлення документи спростовують сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей про митну вартість товару та/або неправильності обрання позивачем методу визначення та обчислення митної вартості товару. У зв`язку з цим, за результатом апеляційного розгляду даної справи колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення відповідача Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щодо позивача не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та прийняте без урахування усіх фактичних обставин, з порушенням прав позивача. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга Чорноморської Митниці Держмитслужби (правонаступник Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Чорноморської Митниці Держмитслужби (правонаступник Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі) залишити без задоволення, а рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2019 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов Повне судове рішення складено 21 лютого 2020 року