Постанова 4854 № 766/15723/17

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 766/15723/17 Головуючий в 1 інстанції: Майдан С.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Осіпова Ю.В., суддів Косцової І.П., Скрипченка В.О., при секретарі Ішханяні Р.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 вересня 2019 року (м.Херсон, дата складання повного тексту рішення 12.09.2019р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до в.о. заступника начальника Херсонської митниці ДФС начальника УПМП Козюберда Володимира Віталійовича та 3-ї особи Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання дій протиправними та скасування постанови, - В С Т А Н О В И В: 15.09.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Херсонського міського суду Херсонської області із адміністративним позовом до в.о. заступника начальника Херсонської митниці ДФС начальника УПМП Козюберда В.В. та 3-ї особи Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, в якому просив суд: - визнати протиправними дії в.о. заступника начальника Херсонської митниці ДФС начальника УПМП Козюберда В.В. щодо притягнення його до відповідальності у справі про порушення митних правил №0074/50800/17 за ст.477 МК України; - визнати незаконною та скасувати постанову по справі про порушення митних правил №0074/50800/17 від 31.08.2017 року про притягнення його до відповідальності за ст.477 МК України з накладенням штрафу в розмірі 17 000 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідачем було протиправно та без законних підстав прийнято спірну постанову, оскільки він жодних протиправних дій не вчиняв, не порушував та не мав на меті порушувати вимоги митного законодавства України. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 09 вересня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправними дії в.о. заступника начальника Херсонської митниці ДФС начальника Управління протидії митним правопорушенням Козюберди В.В. щодо притягнення ОСОБА_1 до відповідальності у справі про порушення митних правил за ст.477 МК України. Визнано незаконною та скасовано постанову в справі про порушення митних правил №0074/50800/17 від 31.08.2017 року про притягнення громадянина України ОСОБА_1 до відповідальності за ст.477 МК України з накладенням штрафу у розмірі 17000 грн. Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 06.11.2019 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09.09.2019 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони з невідомих причин не прибули, про день, час та місце судового засідання були своєчасно та належним чином повідомлені. В зв`язку із вказаними обставинами та враховуючи належне і своєчасне повідомлення сторін, справу розглянуто у відкритому судовому засіданні без участі сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення. Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи. Позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки «VAZ - 2103», д.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу - Україна, VIN код № НОМЕР_2 . 12.04.2017 року у зону митного контролю КПВВ «Чаплинка» митного поста «Херсон-центральний» Херсонської митниці ДФС заїхав транспортний засіб марки «VAZ - 2103», д.р.н. НОМЕР_1 , країна реєстрації транспортного засобу - Україна, VIN код № НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який слідував з вільної економічної зони «Крим» на материкову частину України, разом із громадянкою України ОСОБА_3 . Як зазначили під час опитування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 28.03.2017 року на транспортному засобі через КПВВ «Чаплинка» вони виїхали до вільної економічної зони «Крим», потім на територію РФ через паромну переправу сполученням порт «Керч» - порт «Кавказ» та 12.04.2017 року вказаним маршрутом повернулись на територію півострова Крим, при цьому надано квитки на паром. 31.08.2017 року відповідачем прийнято постанову в справі про порушення митних правил №0074/50800/17, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст.477 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. Не погоджуючись з такими діями та спірною постановою відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом. Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірного рішення відповідача. Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України. Згідно з Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VІІ територія Кримського півострова внаслідок російської окупації вважається тимчасово окупованою територією. Початком тимчасової окупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, згідно з українським законодавством, вважається дата набрання чинності Резолюції №68/262 Сесії Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 27.03.2014 року про підтримку територіальної цілісності України. Розпорядженням КМ України №424-р «Про тимчасове закриття пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю» від 30.04.2014 року, у зв`язку із загостренням ситуації в Автономній Республіці Крим і вторгненням на територію України озброєних формувань, екстремістські налаштованих осіб та військовою агресією з боку Російської Федерації, блокуванням роботи пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю, які розташовані в Автономній Республіці Крим, що призводить до неможливості провадження подальшої діяльності в них та перешкоджає здійсненню передбачених законодавством України видів державного контролю під час перетинання державного кордону, та відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» вирішено тимчасово закрити пункти пропуску та пункти контролю за переліком згідно з додатком до цього розпорядження. Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб. Відповідно до даного Закону тимчасово окупована територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Статтею 10 даного закону встановлено, що громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в`їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї через контрольні пункти в`їзду - виїзду за умови пред`явлення документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. На тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України. Законом України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» від 12.08.2014 року №1636-VII встановлено, що митні формальності, пов`язані з переміщенням товарів, транспортних засобів комерційного призначення та громадян через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», здійснюються у зонах митного контролю, розташованих у місцях, визначених у статті 329 Митного кодексу України, як при переміщенні через митну територію України (п.6.3). Громадяни України під час перетину адміністративного кордону ВЕЗ «Крим», керуючись нормами Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», мають право перетнути адміністративний кордон між ВЕЗ «Крим» та іншою територією України за умови пред`явлення будь-якого документа, визначеного статтею 5 Закону України «Про громадянство України» або статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України»; перетнути адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» із-за меж (за межі) державного кордону України за умови пред`явлення будь-якого документа, визначеного статтею 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» (п.7.3). Пунктом 7.1 ст.7 Закону №1636 встановлено, що на фізичних осіб, які перетинають адміністративний кордон ВЕЗ «Крим», поширюється дія розділу ХІІ Митного кодексу. Цим розділом визначено порядок і умови переміщення громадянами товарів, а також транспортних засобів особистого користування. Наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 року №1118 затверджені «Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України». Обмеження щодо тимчасового ввезення транспортних засобів введене Законом України №1636-VII тільки для зареєстрованих на території ВЕЗ «Крим» автотранспортних засобів, що використовуються у перевезеннях через адміністративний кордон ВЕЗ «Крим» для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів. Відповідно до ст.477 МК України, порушення встановленого законодавством порядку ввезення товарів на територію вільної митної зони, вивезення товарів з цієї території, проведення операцій з товарами, поміщеними в режим вільної митної зони, а так само порушення встановленого ч2 статті 436 цього Кодексу строку розпорядження товарами, розміщеними у вільній митній зоні, у разі анулювання дозволу на відкриття та експлуатацію цієї зони - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як вбачається з матеріалів справи, позиція апелянта полягає у тому, що належний позивачу автомобіль «VAZ - 2103», в силу положень п.57 ст.4 МК України, вважається «товаром», а тому, дії позивача по ввезенню цього автомобіля з території Автономної Республіці Крим є порушенням вимог ст.477 МК України. Разом з тим, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не погоджується з такою позицією митного органу та, в свою чергу, зазначає наступне. Так, окрім наведеного у п.57 ст.4 МК України терміну «товар», яким в розумінні Митного кодексу вважається будь-які рухомі речі, у тому числі ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі, цим же Кодексом у наступних пунктах тієї ж статті 4 окремо наведено роз`яснення і інших термінів, в тому числі і такого, як «транспортні засобі». Так, згідно п.58 ст.4 МК України, «транспортні засоби» - транспортні засоби комерційного призначення, транспортні засоби особистого користування, трубопроводи та лінії електропередачі. Транспортні засоби комерційного призначення - будь-яке судно (у т.ч. самохідні та несамохідні ліхтери та баржі, а також судна на підводних крилах), судно на повітряній подушці, повітряне судно, автотранспортний засіб (моторні транспортні засоби, причепи, напівпричепи) чи рухомий склад залізниці, що використовуються в міжнародних перевезеннях для платного транспортування осіб або для платного чи безоплатного промислового чи комерційного транспортування товарів разом з їхніми звичайними запасними частинами, приладдям та устаткуванням, а також мастилами та паливом, що містяться в їхніх звичайних баках упродовж їхнього транспортування разом із транспортними засобами комерційного призначення (п.59 ст.4 МК) . Транспортні засоби особистого користування - наземні транспортні засоби товарних позицій 8702, 8703, 8704 (загальною масою до 3,5 тонни), 8711 згідно з УКТ ЗЕД та причепи до них товарної позиції 8716 згідно з УКТ ЗЕД, плавучі засоби та повітряні судна, що зареєстровані на території відповідної країни, перебувають у власності або тимчасовому користуванні відповідного громадянина та ввозяться або вивозяться цим громадянином у кількості не більше однієї одиниці на кожну товарну позицію виключно для особистого користування, а не для промислового або комерційного транспортування товарів чи пасажирів за плату або безоплатно (п.60 ст.4 МК). Як вбачається з матеріалів справи та наявних в них пояснень, автомобіль «VAZ - 2103» під час виїзду з території України та під час повернення до України був використаний позивачем виключно для особистих потреб. Таким чином, враховуючи наведене, судова колегія зазначає, що оскільки автомобіль «VAZ - 2103» під час виїзду з території України та під час повернення до України був використаний виключно для особистих потреб (а не для обміну чи купівлі/продажу), то такий автомобіль є та не може бути «товаром» в розумінні ст.477 МК України, а тому дії позивача не можуть бути кваліфіковані як порушення цієї приписів статті МКУ. Аналогічна правова позиція з даного спірного питання неодноразово викладена постановами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2018 року (справа №766/11280/17) від 28.01.2019 року (справа №488/3936/17) від 11.07.2019 року (справа №766/14142/17). Отже, з огляду на викладене, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.477 МК України, оскільки належний позивачу автомобіль «VAZ - 2103» у спірних правовідносинах слід кваліфікувати за п.60 ст.4 МК України. До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права. Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі залишити без задоволення, а рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 09 вересня 2019 року без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови виготовлено 20.02.2020р. Головуючий у справі суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов Судді: І.П. Косцова В.О. Скрипченко