Постанова 4824 № 754/14957/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 757/15834/19 Головуючий у І інстанції Григоренко І.В. Провадження №22-ц/824/109/2020 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 20 лютого 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Таргоній Д.О., Ігнатченко Н.В., Голуб С.А., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське Бюро технічної інвентаризації», третя особа - Міністерство юстиції України про визнання незаконними записів про реєстрацію,- УСТАНОВИВ: у жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати записи від первинної та поточних реєстрацій, внесені КП БТІ до відповідних реєстраційних книг, а також внесених до Державного реєстру м. Києва, визнати незаконними та скасувати записи, внесені державним реєстратором до Державного реєстру України на підставі інформації КП БТІ, а також визнати незаконними та скасувати витяг з Державного реєстру України. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року дана позовна заява залишена без руху, у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 175, 177 ЦПК України, та помилковою сплатою позивачем судового збору не на розрахунковий рахунок Деснянського районного суду м. Києва. 22 листопада 2019 року ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків, до якої додав уточнену позовну заяву, копію квитанції про сплату судового збору та заяву про забезпечення доказів. Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто особі яка її подала, у зв`язку з тим, що позивач вимоги ухвали суду від 21 жовтня 2019 року виконав не в повному обсязі. Не погоджуючись з даною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В доводах апеляційної скарги зазначає, що ним були виконані вимоги ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року в повному обсязі, тому вважає такі дії судді обмеженням його права на доступ до правосуддя. В порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, відзивів на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходило. За правилом пункту 9 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (п. 6 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Повертаючи позовну заяву позивачу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що недоліки, зазначені в ухвалі суду від 21 жовтня 2019 року були виправлені не в повному обсязі, зокрема, не зазначено відомостей щодо адреси електронної пошти всіх учасників справи, не виконано вимог щодо уточнення прохальної частини позовної заяви (не конкретизовано, не зазначено які саме записи реєстрацій та який Витяг з Державного реєстру України позивач просить суд визнати незаконними та скасувати). Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Відповідно до частини 5 статті177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Згідно частин 1,2 статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом 5 днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали. З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції ухвалою від 21 жовтня 2019 року залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху, роз`яснивши позивачу необхідність зазначення вступній частині свого позову адреси електронної пошти всіх учасників; вірного найменування відповідача; додання відомостей щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору; подання попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав; в прохальній частині позовної заяви не конкретизувати та зазначити, які саме записи реєстрацій та який Витяг з Державного реєстру України позивач просить суд визнати незаконними та скасувати. Ухвала суду була отримана позивачем, що повністю підтверджується змістом апеляційної скарги. Проте, позивач недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі від 21 жовтня 2019 року, усунув не в повному обсязі. За змістом частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Доводи апеляційної скарги про те, що недоліки зазначенні в ухвалі Деснянського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2019 року були усунуті, не відповідають дійсності, оскільки прохальна частина позову не змінилася та викладена таким самим чином, як і до постановлення судом ухвали про залишення позову без руху, також в матеріалах справи не міститься посилань на вжиття заходів досудового врегулювання спору з відповідачем. Доводів щодо усунення недоліків у пунктах 3 та 4 прохальної частини позову ОСОБА_1 , апеляційна скарга взагалі не містить. Так, як позивач не усунув недоліки у відповідності з вимогами закону, суд першої інстанції правомірно визнав її неподаною та повернув позивачу. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильні висновки суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд першої інстанції при вирішенні питання щодо повернення позовної заяви не порушив норми процесуального права, а апеляційна скарга не містить доказів такого порушення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Крім того, апеляційний суд роз`яснює, що відповідно до частини7 статті 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 26 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Судді: Д.О. Таргоній Н.В. Ігнатченко С.А. Голуб