Постанова 4804 № 204/4941/19

Єдиний унікальний номер 204/4941/19 Номер провадження 22-ц/804/570/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 року м. Бахмут Донецька область Донецький апеляційний суд у складі: головуючого судді Канурної О.Д., суддів: Агєєва О.В., Гапонова А.В., за участю секретаря судового засідання Самойленко Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року у цивільній справі № 204/4941/19 за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (суддя першої інстанції Назаренко Ганна Володимирівна), - В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що ОСОБА_1 звернувся до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву № б/н від 23.10.2014 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 16000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту, Банк керувався п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 договору, на підставі яких відповідач при укладанні договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 договору. Відносини між банком та клієнтом, які регулюються договором про надання банківських послуг можуть вирішуватися як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження по питанням банківського обслуговування з клієнтом через web- сайт банку (www.privatbank.ua) або інший інтернет/SMS-pecypc, зазначений банком. Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) АТ КБ «Приватбанк», що діяв на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 29.07.2009 року, а зараз діє на підставі Ліцензії НБУ № 22 від 05.10.2011 року, керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та правила надання банківських послуг», які є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг Банку. Формулярами та стандартними формами є саме «Умови та правилами надання банківських послуг» та «Тарифи Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, згідно яких обслуговується відповідач. Позивач свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. На підставі п. 2.1.1.5.5 Договору відповідач зобов`язався погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п. 2.1.1.5.7 Договору, а у разі невиконання зобов`язань за Договором у відповідності до п. 2.1.1.5.6 на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості, відповідач станом на 17.06.2019 року має заборгованість в розмірі 43347,48 грн., з яких: 13320,74 грн. - заборгованість за тілом кредита; 10136,75 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 17349,63 грн. нарахована пеня за прострочене зобов`язання; 0,00 грн. нараховано пені за несвоєчасність сплати боргу на суму від 100 грн.; а також штрафи відповідно до п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. штраф (фіксована частина); 2040,36 грн. штраф (процентна складова). На даний чає відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача. Позивач просив суд першої інстанції стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 43347,48 грн. за кредитним договором № б/н від 23.10.2014 року, судові витрати у розмірі 1921,00 грн. Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено повністю. Із вказаним рішенням суду не погодився позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» та подав апеляційну скаргу, яка разом з матеріалами справи надійшла до Донецького апеляційного суду 03 січня 2020 року. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що з рішенням суду першої інстанції не згодний, вважає, що рішення незаконне, винесене з порушенням норм процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до ухвалення необґрунтованого і незаконного рішення суду. Позивач просить Донецький апеляційний суд скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року у справі № 204/4941/19 та ухвалите нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі; судові витрати покласти на відповідача. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 20 січня 2020 року відкрито апеляційне провадження у даній цивільній справі та надано відповідачу по справі строк для надання відзиву на апеляційну скаргу в письмовій формі до 31 січня 2020 року. Копії ухвали про відкриття апеляційного провадження учасниками справи отримані (а.с. 109,110), копія апеляційної скарги позивача відповідачем по справі отримана (а.с. 109). До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від відповідача по справі (а.с. 111-112). У відзиві на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що судом першої інстанції винесено законне рішення і підстав для його скасування немає, оскільки: 1) Банком не заявлялись вимоги щодо стягнення процентів, оскільки розмір процентів між ним і банком не погоджувався; 2) відповідач погасив суму заборгованості за тілом кредиту в розмірі 26427,82 грн., про що свідчить розрахунок заборгованості наданий позивачем; 3) стягнення неустойки неможливо, оскільки з відповідачем не було погоджено умови щодо розміру неустойки, крім того, згідно зі ст.2 ЗУ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 року, на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. У «Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», значиться м. Красноармійськ (нині - Покровськ), в якому відповідач зареєстрований та постійно проживає з 2005 року по теперішній час. Відповідач вважає, що позивач не має права нараховувати та стягувати з нього пеню в розмірі 17349,63 грн. та штрафи - 500,00 грн. та 2040,36 грн. за кредитним договором. Ухвалою Донецького апеляційного суду від 04 лютого 2020 року справу було призначено до розгляду на 19 лютого 2020 року. В судове засідання апеляційного суду представник Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про розгляд справи в його відсутність (а.с. 121-122). В судове засідання апеляційного суду відповідач ОСОБА_1 не з`явився, хоча своєчасно і належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 118). Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до частини 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно частини 2 вказаної вище статті, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Частиною 1 статті 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву б/н від 23.10.2014р., згідно якої отримав кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про те, що при укладенні договору сторони керувались положенням частини 1 статті 634 ЦК України, який визначає, що за договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, є безпідставними, виходячи з наступного: Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання, його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»). На підтвердження своїх позовних вимог позивач надав: копію Анкети-заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 23 жовтня 2014року, підписану відповідачем (а.с.12), витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду» (а.с.13), витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщений на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с.14-23), розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23.10.2014 року (а.с.8-11). Надана позивачем Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не містить будь-яких даних про суму кредиту чи кредитного ліміту, даних про видачу кредитної картки, її виду та строку дії. Підписана анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг не може бути підставою для стягнення процентів за користування кредитними коштами та пені за невиконання кредитного договору, оскільки така анкета-заява не може розцінюватись як стандартна (типова) форма кредитного договору. В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті позивача www.privatbank.ua неодноразово змінювалися самим ПАТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин 23.10.2014 року до моменту звернення до суду із вказаним позовом (16 липня 2019 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у редакціях, що найбільш сприятливі для інтересів фінансової установи. Вказане цілком співпадає з правової позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеної у Постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, провадження № 14-131цс19, а також з правової позицією Верховного Суду, викладеної у Постанові від 31 липня 2019 року у справі № 233/1876/17, провадження № 61-16507св18. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, є безпідставними, оскільки із позовної заяви позивача вбачається, що заборгованість за нарахованими процентами 0,00 грн. і позивач не просив суд стягнути проценти за договором з відповідача (а.с. 2-4). Доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про те, що у зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором та з урахуванням внесених коштів на погашення заборгованості відповідач станом на 17.06.2019 року має заборгованість в розмірі 43347,48 грн., є безпідставними, виходячи з наступного. Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів. Із позовної заяви позивача вбачається, що відповідач станом на 17.06.2019 року має заборгованість за тілом кредиту 13320,74 грн., за простроченим тілом кредиту 10136,75 грн. Як вбачається із розрахунку заборгованості за договором б/н від 23.10.2014 року станом на 17.06.2019 року ОСОБА_1 внесено на погашення заборгованості - 26427,82 грн. (а.с. 9-11). Тобто заборгованість за договором б/н від 23.10.2014 року відповідачем сплачена. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача. На підставі викладеного вище, апеляційний суд вважає, що підстав для скасування рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року і задоволення апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» немає. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 24 жовтня 2019 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складений 20 лютого 2020 року Суддя: Канурна О.Д.