Постанова Волинський апеляційний суд № 157/1795/19

Справа № 157/1795/19 Головуючий у 1 інстанції: Гамула Б. С. Провадження № 22-ц/802/227/20 Категорія: 96 Доповідач: Киця С. I. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 20 лютого 2020 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Киці С.І., суддів Данилюк В.А., Шевчук Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Сошичненська сільська рада Камінь - Каширського району Волинської області, Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області, про встановлення факту, що має юридичне значення за апеляційною скаргою заявника ОСОБА_1 на ухвалу Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2019 року, В С Т А Н О В И В : В грудні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Просив встановити факт його постійного проживання в с. Запруддя Камінь-Каширського району Волинської області, що відноситься до території зони гарантованого добровільного відселення, на день Чорнобильської катастрофи 26 квітня 1986 року та в період з 01 січня 1990 року по 01 січня 1993 року. Встановлення вказаного факту необхідне йому для призначення в подальшому пільгової пенсії за віком. Ухвалою Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2019 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення як такої, що не підлягає розгляду в суді в порядку цивільного судочинства. Роз`яснено ОСОБА_1 право звернутися за захистом своїх прав з позовом в порядку адміністративного судочинства. Заявник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і дійшов помилкового висновку про те, що розгляд даної справи необхідно проводити в порядку адміністративного судочинства. Зазначає, що встановлення факту проживання на територіях радіоактивного забруднення є лише однією з підстав для призначення йому пільгової пенсії і встановлення цього факту не означає автоматичного призначення йому пільгової пенсії за віком. Частиною 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Просить скасувати ухвалу Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 21.12.2019 року, а справу направити для продовження розгляду до Камінь - Каширського районного суду Волинської області. Сторони по справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Колегія суддів вважає можливим проводити розгляд справи за відсутності учасників справи відповідно до вимог ст. 372 ЦПК України. У зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи, фіксування судового засідання у відповідності до вимог ст. 247 ЦПК України не здійснюється. Згідно ч. 5 ст. 268 КПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін з таких підстав. Заявлені ОСОБА_1 вимоги ґрунтуються на положеннях ст.ст. 11, 14, 55 Закону України від 28 лютого 1991 р. «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 14 Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються певні категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2), які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого (добровільного) відселення - не менше трьох років, - категорія

3. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є особою, яка постійно працювала чи працює, або проживає чи проживав в зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення (категорія 3), посвідчення серії НОМЕР_1 видане Волинською облдержадміністрацією 21.01.1993 року, яке є безстроковим і діє на всій території України. Частиною першою ст. 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зокрема особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зменшення пенсійного віку на 3 роки, та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років. З посиланням на вказані правові норми заявник просив встановити факт, що має юридичне значення. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Перелік підвідомчих суду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, наведений у ч. 1 ст. 315 України. Встановлення факту проживання особи на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, до цього переліку не віднесено. Разом з тим, згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Аналіз наведених норм процесуального права дає підстави зробити висновок про те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 2 постанови від 31 березня 1995 р. № 5 (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 25 травня 1998 р.) «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Особам, яким встановлено статус потерпілого відповідної категорії, призначається пенсія на пільгових умовах, визначених розділом VIII Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Як слідує з аналізу ст.ст. 7, 8, 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за призначенням пенсії з пониженням пенсійного віку ОСОБА_1 необхідно було звернутись до відділення пенсійного фонду за місцем проживання. У заяві про встановлення факту заявник вказує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області відмовило йому у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку. Дана обставина підтверджується листом Фонду від 28.11.19 року № 25651102-39. Відмова відповідного органу в призначенні пенсії може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому КАС України, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; У постанові від 10 квітня 2019 року у цивільній справі № 162/760/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків про те, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, крім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній. Оскільки вирішення спору з суб`єктом владних повноважень, щодо права на отримання пенсії має розглядатись в позовному провадженні за правилами адміністративного судочинства, суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відмову у відкритті провадження згідно п. 1 ст. 186 ЦПК України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, не порушує права особи на судовий захист, підстав для її скасування немає. Керуючись ст.ст. 367, 374,375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу заявника ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Камінь - Каширського районного суду Волинської області від 21 грудня 2019 року в даній справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Головуючий Судді: