Постанова Харківський апеляційний суд № 637/80/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 637/80/19 Провадження № 22-ц/818/207/20 12 лютого 2020 року м.Харків Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Овсяннікової А.І. суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С. за участю секретаря Чабан А.В. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 третя особа : приватний нотаріус Шевченківського районного нотаріального округу Томчук Сергій Миколайович розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2019 року у складі судді Тордія Е.Н. по цивільній справі № 637/80/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа : приватний нотаріус Шевченківського районного нотаріального округу Томчук Сергій Миколайович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом,- ВСТАНОВИВ: У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: приватний нотаріус Шевченківського районного нотаріального округу Томчук Сергій Миколайович про визначення додаткового строку для прийняття спадщини за заповітом. В обґрунтування позову зазначив, що 30 листопада 2018 року він отримав від приватного нотаріуса Шевченківського РНО Харківської області Томчука С.М. лист, з якого дізнався про смерть ОСОБА_3 19 листопада 2017 року, яким складено заповіт на його ім`я . Звернувшись до нотаріальної контори він з`ясував, що дійсно ОСОБА_3 залишив йому у спадок земельну ділянку кадастровий номер 6325785900:02:000:0163 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Вважає, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважної причини, оскільки про смерть спадкодавця та складений заповіт на його ім`я він дізнався лише з листа нотаріуса, який отримав 30 листопада 2018 року. Його не було вчасно повідомлено про відкриття спадщини після ОСОБА_3 та він взагалі не знав про наявність заповіту, оскільки на території Шевченківскього району Харківської області не перебував, постійно мешкає та працює в м.Харкові. Нотаріус, у якого відкрита спадкова справа, його виклику як спадкоємця за заповітом не здійснював, в тому числі шляхом публічного оголошення та повідомлення про це у пресі. Він не зміг з об`єктивних поважних причин у 6-ти місячний строк звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Просить визначити йому додатковий строк в один місяць з дня набрання рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . Відповідач ОСОБА_2 заперечував проти позову. ОСОБА_3 є його батьком. Батько за життя хворів на хронічні захворювання як алкоголізмом так і наркоманією, в наслідок чого скоював умисні злочини, за що був неодноразово засуджений. Перед смертю зловживання алкоголем усугубились. Він втратив можливість отримання грошей через втрату картки, яку, як він пояснив, не міг відновити у зв`язку з тим, що у нього місцевий підприємець ОСОБА_4 забрала усі документи. Після смерті ОСОБА_3 з`ясувалось, що документів батька дійсно немає та документи перебувають у ОСОБА_4 , яка повідомила, що документи знаходяться у м. Харкові і привезе їх її син ОСОБА_1 20 листопада 2017 року ОСОБА_1 передав йому документи : паспорт , ідентифікаційний код та трудову книжку батька. Про існування заповіту на особу , яку він взагалі ніколи не бачив, йому повідомив батько, пояснивши, що родина ОСОБА_5 забрала у нього документи, щоб він не міг його скасувати. Фотокопія, яка надана суду позивачем, свідчить про той факт, що заповіт перебував саме у нього. Третя особа приватний нотаріус Томчук С.М. пояснив, що він чітко не пам`ятає, при яких обставинах ним був посвідчений заповіт від імені ОСОБА_3 Засвідчив , що згідно діючого Порядку виготовлено два примірника заповіту, один на спеціальному бланку , інший на звичайному паперовому носію формату А4, який і зберігається в спадковій справі. До нього звернувся ОСОБА_2 як спадкоємець першої черги і він йому повідомив про заповіт на ім`я ОСОБА_1 . Коли тривалий час після спливу строку вступу у спадщину ОСОБА_1 не звернувся за спадщиною , він йому листом від 30 листопада 2018 року повідомив про це особисто. Рішенням Шевченківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Рішення мотивовано тим, що позивачем не надано доказів, що йому не було відомо про складений ОСОБА_3 заповіт на його ім`я, та у нього були непереборні труднощі у своєчасній подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Про заповіт і його зміст він дізнався лише 30 листопада 2018 року, коли нотаріус дозволив зробити фотокопію заповіту на нотаріальному бланку в день, коли надавав лист , що на нього складено заповіт. ОСОБА_3 він близько особисто не знав. Його мати ОСОБА_4 неодноразово допомагала ОСОБА_3 грошима на лікування, продуктами, тощо, оскільки ні син померлого, ні колишня дружина йому не допомагали. Його мати знала ОСОБА_3 , у зв`язку із тим, що СГ «Колос», де його мати є головою, планувало орендувати земельний пай, належний ОСОБА_3 . Однак в силу не готовності всього пакету документів це оформлення було відкладено. ОСОБА_3 перебував на обліку у Шевченківському районному центрі зайнятості як безробітний. У зв`язку із цим він не рідше одного разу в місяць мав відвідувати центр занятості з оригіналами документів у вигляді оригіналу паспорта і трудової книжки, тому оригінали документів ніхто силоміць утримувати не міг. В листопаді 2017 року за кілька днів до смерті ОСОБА_3 самостійно зробив чергову відмітку у Шевченківському районному центрі зайнятості як безробітний, маючи для цього на руках оригінали відповідних документів, потім надав за власною ініціативою документи до бухгалтерії СГ «Колос» для підготовки і оформлення договору оренди паю. Більше того, нотаріус, маючи його дані, жодних дій не вчинив задля повідомлення про заповіт, незважаючи на те, що він у травні 2018 року оформлював у нотаріуса ОСОБА_6 договір міни. Вважає, що така недобросовісна поведінка нотаріуса спрямована на те, щоб він не дізнався про заповіт і пропустив 6-ти місячний строк. Жоден із допитаних свідків не підтвердив того, що він знав про наявність заповіту. Показання свідків зводилися лише до того, що він нібито знав про смерть заповідача та не доводить факту його обізнаності про наявність заповіту. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. ОСОБА_1 вводить суд в оману, що копію вказаного заповіту отримано безпосередньо у нотаріуса, оскільки матеріали спадкової справи містять другий примірник заповіту, на якому не зазначені серія та номер використаного на нотаріальну дію спеціального бланку нотаріальних документів. Заяви ОСОБА_1 про видачу йому копії або дублікату заповіту відсутні . Зазначає щодо наявності розбіжностей у поясненнях ОСОБА_1 та невідповідність дійсним обставинам справи. Колегія суддів, вислухав суддю доповідача, пояснення з`явившихся осіб, дослідив матеріали справи та обговорив доводи апеляційної скарги вважає, що скарга не підлягає задоволенню. Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи 25 липня 2017 року ОСОБА_3 складено заповіт на ім`я ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка за кадастровим номером 6325785900:02:000:0163 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Семенівської сільської ради Шевченківського району Харківської області. Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Шевченківського нотаріального округу Харківської області Томчуком С.М. за №689. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. 28 грудня 2017 року з заявою про прийняття спадщини звернувся син ОСОБА_3 - ОСОБА_2 , заведено спадкову справу. Відмовляючи ОСОБА_1 у задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтовано виходив з тих обставин, що підстав для визначення додаткового строку не вбачається. Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України). Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 зазначає, що про існування заповіту йому стало відомо лише з листа нотаріуса, який ним отримано 30 листопада 2018 року. Відповідач заперечує щодо даних обставин. Зазначає щодо відсутності поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, оскільки про існування заповіту позивачу було відомо завчасно. Фотокопія заповіту, на яку ОСОБА_1 посилається в обґрунтування позову та приєднана ним до позову, зроблена не з матеріалів нотаріальної справи, а з заповіту, складеному на нотаріальному бланку, примірник якого видається заповідачу на руки. Тобто, заповіт на нотаріальному бланку в матеріалах нотаріальної справи відсутній, а копія саме такого заповіту приєднана позивачем до свого позову. Згідно глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків. У разі якщо документ викладено на спеціальному бланку нотаріальних документів, на примірнику документа, що залишається у справах нотаріуса, нотаріус після посвідчувального напису у правому нижньому куті аркуша зазначає серію та номери використаних на нотаріальну дію спеціальних бланків нотаріальних документів. За клопотанням представника відповідача у приватного нотаріуса Шевченківського РНО Томчука С.М. витребувано завірену належним чином копію заповіту ОСОБА_3 , складеного 25 липня 2017 року на ім`я ОСОБА_1 . Витребувана копія виготовлена не на спеціальному бланку, а в нижньому правому куті містить вимітку з зазначенням номеру бланку, на якій роздруковано заповіт, а саме НМБ 438880. Згідно відповіді приватного нотаріуса вбачається, що дана копія міститься у справі №02-12 Заповіти(у томі числі секретні), том 2 за 2017 рік, стор.

15. На а.с. 5 том 1 міститься роздрукована фотокартка заповіту, що долучена позивачем у якості додатку в обґрунтування позову. Між тим, дана копія не є тотожною тій, що міститься у нотаріуса. Сфотографований позивачем заповіт виготовлено на спеціальному бланку з Державним гербом, який у витребуваних у нотаріуса копіях відсутній. Також, цей документ не містить позначки з посиланням на номер спеціального бланку, що знаходиться в правому куті. В фотокопії на а.с.5 цей кут не містить записів. Дані розбіжності ОСОБА_1 не спростовано . Обґрунтовуючи надання такої копії (на бланку) ОСОБА_1 зазначає, що при отриманні листа нотаріус дозволив йому сфотографувати копію заповіту і ця копія ним приєднана до позову. За таких обставин беззаперечно вважати, що про існування заповіту від 25 липня 2017 року позивачу стало відомо лише при ознайомленні з матеріалами нотаріальної справи після отримання 30 листопада 2018 року листа не можна. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . У шестимісячний строк ОСОБА_1 заяву про прийняття спадщини подано не було. Інших поважних причин, окрім необізнаності про існування заповіту, що унеможливлювало звернення з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, ОСОБА_1 не наведено. За таких обставин висновки суду щодо відсутності підстав для визначення додаткового строку є обґрунтованими. За таких обставин не підлягає застосуванню правова

позиція Верховного Суду по справі № 565/1145/17 викладена у постанові від 26 червня 2019 року. Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують. Рішення ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 381-384 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду Харківської області від 29 серпня 2019 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 20 лютого 2020 року. Головуючий А.І. Овсяннікова Судді: І.П. Коваленко І.С. Сащенко