Постанова 4803 № 208/4213/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/2328/20 Справа № 208/4213/19 Суддя у 1-й інстанції - Нельга Д. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого Пищиди М.М. суддів Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Огнєва Надія Олександрівна, Заводський відділ державної виконавчої служби м. Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, - В С Т А Н О В И Л А: У червні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Огнєва Н.О., Заводський ВДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с.1-5). У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову. В обґрунтування заяви зазначив, що виконавчий напис, який є предметом спору, є виконавчим документом, за яким відкрито виконавче провадження, на підставі якого звернуто стягнення на майно позивача. Окрім того, на майно позивача накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження . Здійснення стягнення за цим документом може ускладнити виконання майбутнього рішення та призвести до порушення прав і законних інтересів позивача. Враховуючи вищевикладене, просив суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення, яке здійснюється на підставі спірного виконавчого документа (а.с.29-31). Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року заяву представника позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення, що здійснюється на підставі виконавчого напису №343, виданого 10 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О. про звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, які належать ОСОБА_2 (а.с.49-50). Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та ухвалити нове судове рішення, яким повернути заяву про забезпечення позову заявнику без розгляду. Зазначає, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, оскільки заяву про забезпечення позову підписано і подано особою, яка не має повноважень на ведення справи в суді, а також, відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 52-55). Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення. Як встановлено судом, згідно наданої позивачем копії Постанови державного виконавця Заводського ВДВС м. Кам`янське ГТУЮ у Дніпропетровській області про відкриття виконавчого провадження, 15 квітня 2019 року державний виконавець відкрив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису №343, виданого 10 квітня 2019 року приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О. про звернення стягнення на будинок АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку, на якій розташований вказаний будинок, які належать ОСОБА_2 . Крім того, 15 квітня 2019 року державний виконавець, з метою виконання вищевказаного виконавчого напису нотаріуса, наклав арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_2 у межах суми звернення стягнення, з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення позову, який просить вжити позивач є співмірним із заявленими позивачем вимогами та є заходом, який може забезпечити охорону матеріально-правових інтересів позивача до розгляду спірного питання по суті. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом про присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Такий інститут цивільно-процесуального законодавства передбачений з метою попередження несумлінних дій відповідача, який може, наприклад, сховати або продати майно, тобто з метою усунення утруднення або неможливості виконання рішення. Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі такого виконавчого документу, а саме виконавчого напису нотаріуса. Тобто, чинним законодавством передбачено такий вид забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України). Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. За роз`ясненнями, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Колегія суддів перевірила доводи заяви про забезпечення позову, доводи апеляційної скарги та дійшла наступного висновку. Предметом позову у даній справі є визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 343 від 10 квітня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О., щодо звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що виконавчий напис, який є предметом спору, є виконавчим документом, за яким відкрито виконавче провадження, на підставі якого звернуто стягнення на майно позивача. Окрім того, на майно позивача накладено арешт та оголошено заборону на його відчуження. Здійснення стягнення за цим документом може ускладнити виконання майбутнього рішення та призвести до порушення прав і законних інтересів позивача. На підтвердження зазначених обставин позивачем, надано договір іпотеки від 04 квітня 2017 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.8-10), виконавчий напис № 343 від 10 квітня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О. (а.с.14), постанову про відкриття виконавчого провадження № 58874921 від 15 квітня 2019 року (а.с.21), постанова про арешт майна боржника від 15 квітня 2019 року ( а.с.22). Встановлено, що предметом спору між сторонами у даній справі є дотримання чи порушення приватним нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису і як наслідок визнання його таким, що не підлягає виконанню. Суди в таких спорах встановлюють чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Колегія суддів зазначає, що виходячи із специфіки виду забезпечення позову, який є предметом розгляду, підставою для його застосування є оскарження боржником виконавчого документа. Законодавець визначив, що саме по собі оскарження виконавчого документа свідчить про існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову, а тому передбачив можливість зупинення стягнення за таким виконавчим документом як вид забезпечення позову. Вищезазначене свідчить про наявність спору між сторонами з приводу нерухомого майна, на яке звернуто стягнення за оспорюваним позивачем у цьому провадженні виконавчим написом № 343 від 10 квітня 2019 року, вчиненим приватним нотаріусом Кам`янського міського нотаріального округу Огнєвою Н.О., щодо звернення стягнення на предмет іпотеки: будинок АДРЕСА_1 , та на земельну ділянку площею 0, 0511 га, на якій розташований вказаний будинок, які належать ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , який є відповідачем у цій справі. Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про зупинення стягнення за виконавчим написом, оскільки між сторонами виник спір щодо звернення стягнення на іпотечне майно на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником, тому існує реальна загроза утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Посилання в апеляційній скарзі на порушення судом норм процесуального права не знайшло свого підтвердження при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. Ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального права. Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та зібраним доказам. Враховуючи, що визначений ухвалою суду спосіб забезпечення позову є тимчасовою мірою, яка застосовується до вирішення спору по суті, а правомірність вимог позивача підлягає вирішенню за результатами розгляду справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги й залишення ухвали суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 18 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства. Судді: