Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 127/32107/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 127/32107/19 Головуючий у 1-й інстанції: Венгрин О.О. Суддя-доповідач: Ватаманюк Р.В. 19 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Ватаманюка Р.В. суддів: Охрімчук І.Г. Драчук Т. О. за участю: секретаря судового засідання: Платаш В.О., представника позивача: Бєрєснєва І. Р., представника відповідача: Грубеляса О. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 січня 2020 року (виготовлену 03 січня 2020 року у м. Вінниця) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вінницької митниці ДФС про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 10.09.2019 р, В С Т А Н О В И В : позивач 27.11.2019 звернувся із позовом до Вінницького міського суду Вінницької області в якому просив поновити пропущений процесуальний строк на оскарження постанови та скасувати постанову від 10.09.2019 в справі про порушення митних правил №0835/40100/19, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення за ст. 485 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 59 600,04 грн. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.01.2020 позовну заяву повернуто позивачеві. Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказав, що судом першої інстанції безпідставно не враховано того, що оскаржувану постанову позивачу було вручено 18.11.2019, про що свідчить відмітка на копії оскаржуваної постанови. При цьому, зазначено, що позбавлення позивача можливості своєчасного звернення до суду із позовом зумовлено діями відповідача, який поставив дату отримання оскаржуваної постанови на власний розсуд 21.10.2019. Правом подати до суду відзив на апеляційну скаргу відповідач не скористався. Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив колегію суддів її задовольнити. Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши прояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлені та неоспорені сторонами такі обставини. Як вбачається з матеріалів справи, 27.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 10.09.2019. Також у позові заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обгрунтоване тим, що про наявність оскаржуваної постанови позивач дізнався 18.11.2019 після її вручення, що підтверджується наданою копією постанови. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2019 з Вінницької митниці ДФС з метою вирішення питання про можливість поновлення пропущеного строку витребувано письмові докази, на підставі яких було винесено постанову в справі про порушення митних правил №0835/40100/19 від 10.09.2019 відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України (в тому числі інформацію щодо направлення та отримання (неотримання) Барчуком С.В ОСОБА_2 копії постанови про порушення митних правил №0835/40100/19 від 10.09.2019). 09.12.2019 до суду надійшла заява Вінницької митниці ДФС на виконання ухвали суду від 02.12.2019 до якої додано: - посвідчену копію постанови про порушення митних правил №0835/40100/19 від 10.09.2019 відносно ОСОБА_1 за ст. 485 МК України, в якій є відмітка про отримання позивачем ОСОБА_1 копії постанови 21.10.2019; - копію журналу реєстрації тимчасового пропуску осіб на територію адміністративного будинку Вінницької митниці, за яким позивач ОСОБА_1 був в приміщенні Вінницької митниці ДФС 21.10.2019 з 16-00 год. по 16-54 год. (з яких питань: протокол про порушення митних правил), 18.11.2019 до приміщення Вінницької митниці ДФС позивач ОСОБА_1 не входив. Тобто, з наданої відповідачем копії постанови вбачається, що позивач ОСОБА_1 отримав копію постанови, що оскаржується, 21.10.2019, а до суду з адміністративним позовом звернувся 27.11.2019. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 10.12.2019 адміністративний позов залишено без руху, а позивачу надано строк - десять днів з дня вручення копії ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду. 02.01.2020 до суду надійшла заява позивача (представника позивача - адвоката Бєрєснєва І.Р.) про усунення недоліків позовної заяви та поновлення строку звернення до адміністративного суду, яка обгрунтована, зокрема тим, що оскаржувану постанову митного органу позивачу вручено 18.11.2019. 03.01.2020 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області позовну заяву повернуто позивачу. Приймаючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов висновку, що у заяві про усунення недоліків позивачем не зазначено інших підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, а єдиною підставою для поновлення пропущеного строку є отримання постанови 18.11.2019, що спростовується доданими письмовими доказами Вінницької митниці ДФС на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2019, тому доводи поважності пропуску цього строку не є поважними. Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції за такими доводами. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Частина 2 ст. 286 КАС України визначає, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Тобто, законодавцем визначено спеціальний 10-денний строк для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, який обчислюється з дня вручення такої постанови. При цьому, слід враховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для повернення адміністративного позову, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Виходячи із змісту ст.123 КАС України, якою встановлено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, позовна заява повертається у разі, якщо особою не подано у встановлений строк заяву про поновлення пропущеного строку або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними. При вирішенні питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд повинен звертати увагу на усі доводи позивача; на тривалість строку, який пропущено; на поведінку позивача протягом цього строку; на дії, які він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності. Суди повинні гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 26.06.2018 у справі №473/653/17. Отже, на суд покладений обов`язок всебічно дослідити позовні матеріали на предмет своєчасного звернення особи до суду з відповідним позовом, у т. ч. на предмет наявності підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними у разі виявлення факту його пропущення. Таким чином, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення є наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Згідно матеріалів справи позивач просить скасувати постанову від 10.09.2019 в справі про порушення митних правил №0835/40100/19. Копію вказаної постанови позивачем долучено до позову. У наданій позивачем копії постанови вказано, що копію постанови вручено (надіслано) громадянину ОСОБА_1 листом Вінницької митниці ДФС №715818/02-80-20-01 від 10.09.2019. Копію постанови отримав 18.11.2019, та проставлено підпис особи, щодо якої винесено постанову. При цьому, з даним позовом позивач звернувся до суду 27.11.2019, тобто в межах 10-денного терміну з моменту вручення копії оскаржуваної постанови (18.11.2019). Таким чином, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення адміністративного позову ОСОБА_1 , оскільки суд першої інстанції повертаючи його позов не врахував, що строк звернення до суду позивачем пропущений з поважних причин, оскільки позов подано в межах 10- денного терміну з моменту отримання копії оскаржуваної постанови. Стосовно доводів відповідача викладених у заяві від 09.12.2019 (поданої на виконання вимог ухвали суду першої інстанції) про пропущення позивачем строку звернення до суду з даним позовом, так як копію оскаржуваної постанови позивач отримав 21.10.2019, що підтверджується копією оскаржуваної постанови наданої відповідачем, а до суду позивач звернувся 27.11.2019, то суд зазначає наступне. В матеріалах справи міститься дві копії оскаржуваної позивачем. Одна копія надана позивачем до позову, в якій вказано дату вручення копії цієї постанови 18.11.2019. В іншій копії постанови, наданій відповідачем на виконання вимог ухвали суду вказано дату отримання цієї постанови позивачем 21.10.2019. При цьому, у своїй заяві відповідач вказує на отримання копії оскаржуваної постанови позивачем саме 21.10.2019, однак, відповідачем не вказано яким чином у копії постанови, яка долучена позивачем, зазначено іншу дату вручення цієї постанови. Такі обставини не були встановлені та спростовані судом першої інстанції. Тому, висновки суду першої інстанції є передчасними. Надані відповідачем копії записів із журналу реєстрації тимчасового пропуску осіб на територію адміністративного будинку Вінницької митниці не підтверджують дату вручення позивачу копії оскаржуваної постанови. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що отримавши копію постанови із зазначенням дати отримання 18.11.2019 позивач добросовісно використав своє право на звернення до суду та правомірно звернувся з позовом 27.11.2019, в межах 10 денного строку з моменту отримання копії оскаржуваної постанови. При цьому, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема у справі Bellet v. Frаnсе, де Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права. Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 КАС України, є підставою для скасування ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 03.01.2020, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Частиною 3 ст. 312 КАС України вказано, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Згідно ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03 січня 2020 року - скасувати. Справу направити до Вінницького міського суду Вінницької області для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий Ватаманюк Р.В. Судді Охрімчук І.Г. Драчук Т. О.