Постанова 4854 № 400/1794/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ______________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 400/1794/19 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача - Федусика А.Г., суддів: Бойка А.В. та Шевчук О.А., при секретарі - Пальоній І.М., за участю: представника позивача - Щедрова Євгена Володимировича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВЕКТОР ЛТД" до Головного управління ДФС у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень,- В С Т А Н О В И В: У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРО-ВЕКТОР ЛТД" (далі ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі ДФС) та просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06 червня 2019 року №00043131410, №00043141410 та №00043151406. В обґрунтування позову було зазначено, що кредитодавець позивача - "Londontex LLP" передав своє право вимоги новому кредитодавцю - KESCO ASIAN HOLDING CO. І кредитний договір, і угода про заміну сторони у кредитному договорі зареєстровані НБУ. Заборгованість позивача перед KESCO ASIAN HOLDING CO не погашена. Таким чином, заборгованість не може бути безнадійною і підстави для її списання відсутні. Угода від 15 січня 2016 року про заміну сторони у кредитному договорі набрала чинності з моменту підписання, відсутні підстави вважати, що сторони не мали правоздатності на момент її підписання. Також було зазначено, що ліквідація "Londontex LLP" 15 березня 2016 року не впливає на підписання ним угоди 15 січня 2016 року. Щодо не оприбуткування готівкових коштів у касі, позивач зазначив, що наказом керівника головному бухгалтеру надано дозвіл виходити для виконання своїх посадових обов`язків у період відпусток. Вихід на роботу та підписання головним бухгалтером прибуткових касових ордерів не свідчить про порушення касової дисципліни. Готівка була оприбуткована в день її одержання у повній сумі. Положення про ведення касових операцій в частині оприбуткування готівки не містить прив`язки до дотримання норм трудового законодавства. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року позов було задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, ДФС подала апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апелянт просив його скасувати та прийняти нове про відмову в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що у квітні-травні 2019 року відповідачем проведена документальна планова виїзна перевірка позивача, результати якої оформлені актом від 11 травня 2019 року № 622/14-29-14-10/35106495. Перевіркою встановлено наступні порушення: - п.44.1, 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 7202736,00 грн.; - п.44.1, 44.2 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135, п.п. 140.4.2 п. 140.4 ст. 140 ПК України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування на загальну суму 72686683,00 грн.; - п.11 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 (далі Положення № 148), встановлено не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 25531,34 грн.. 23 травня 2019 року позивач подав заперечення до акту перевірки, які частково враховані відповідачем з внесенням змін до акту перевірки. З урахуванням внесених до акту змін, відповідач зменшив суму заниження податку на прибуток з 7202736,00 грн. до 3092454,00 грн., а завищення від`ємного значення зменшив з 72686683,00 грн. до 18395290,00 грн.. 06 червня 2019 року відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: - № 00043131410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 3092454,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 773113,50 грн.; - № 00043141410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 18395290,00 грн.; - № 00043151406, яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про обіг готівки в сумі 127656,70 грн.. Винесення вказаних рішень і стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Задовольняючи позов, суд першої інстанції вважав датою набрання чинності угодою про заміну сторони дату її підписання, як і передбачено п листопада Подальша ліквідація "Londontex LLP" не призвела до недійсності угоди, укладеної раніше. Судом першої інстанції встановлено, що на період перевірки заборгованість позивача за кредитним договором, з урахуванням угоди про заміну сторони у кредитному договорі, є несплаченою, однак не має ознак безнадійної. Щодо не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 25531,34 грн., суд першої інстанції зазначив, що виконання головним бухгалтером своїх обов`язків, у тому числі підписання касового ордера від 05 жовтня 2018 року № 26 у період відпустки, відповідає режиму праці, встановленому на підприємстві, водночас, відповідач не є органом, уповноваженим перевіряти дотримання вимог трудового законодавства. Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції вірними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України з огляду на таке. З матеріалів справи вбачається, що основним видом діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля (а. с. 13-19). 12 січня 2012 року позивач уклав кредитний договір №07-03/12 з "Londontex LLP" (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії), за умовами якого отримав кредит у розмірі 1000000,00 доларів США (а. с. 107-111). Кредитний договір зареєстровано НБУ 14 лютого 2012 року з видачею реєстраційного посвідчення №3 (а. с. 112-113). Відповідно до п.4.1. умов вказаного договору, строк його дії до 20 січня 2017 року. 15 січня 2016 року "Londontex LLP" уклало з KESCO ASIAN HOLDING CO угоду про заміну сторони у кредитному договорі від 12 січня 2012 року № 07-03/12 (а. с. 114-114-117). За умовами угоди "Londontex LLP" передав KESCO ASIAN HOLDING CO права та обов`язки кредитодавця. Змінено також кінцевий термін повернення кредиту - 20 січня 2023 року На момент укладення угоди позивач отримав від "Londontex LLP" 930000,00 доларів США кредиту та не сплатив відсотки за його користуванням у розмірі 185044,99 доларів США. Пунктом 11 угоди визначено, що вона набирає чинності з моменту підписання. Угоду зареєстровано НБУ 03 липня 2017 року (а. с. 118-120). В акті перевірки відповідач зазначив, що позивач в порушення п.п.5.3 п. 5 договору від 12 січня 2012 року №07-03/12 не здійснював виплату нарахованих відсотків за кредитом. Позивачем отримані кошти в сумі 930000,00 доларів США витрачено не на будівництво товарно-складського комплексу (саме таке призначення вказано у кредитному договорі), а на розрахунки з постачальниками-нерезидентами. Оскільки будівництво не здійснене, відсутній об`єкт застави за кредитним договором. Кредитним договором не передбачена відповідальність сторін за невиконання його умов. Позичальником не дотримано умови договору щодо виплати відсотків та цільового використання коштів. З аналізу угоди від 15 січня 2016 року про заміну сторони у кредитному договорі відповідач встановив, що згідно з п.7 угоди перехід усіх прав та обов`язків кредитодавця до нового кредитодавця відбувається з моменту здійснення реєстрації угоди в НБУ. За інформацією сайту www.gov.uk "Londontex LLP" 15 березня 2016 року знято з реєстрації та розпущено. Ліквідовані і підприємства-засновники. На день реєстрації в НБУ угоди про заміну сторони, "Londontex LLP" як юридична особа відсутній. Проте позивач продовжував нараховувати відсотки по кредиту та відносити до складу витрат такі відсотки та курсові різниці. Перевіркою не взято до уваги чинність угоди від 15 січня 2016 року про заміну сторони у кредитному договорі, яка не відповідає законодавству України. KESCO ASIAN HOLDING CO фактично погашено заборгованість позивача за кредитним договором, тобто, у позивача на момент ліквідації "Londontex LLP" відсутня заборгованість за кредитним договором. Оскільки KESCO ASIAN HOLDING CO не надавало позивачу кошти в кредит, отже, зобов`язання перед ним у позивача відсутні. З викладеного відповідач дійшов висновку, що позивачу на дату балансу потрібно було списати кредиторську заборгованість по кредиту, отриманому від "Londontex LLP" в сумі 24382792,08 грн., нарахованих відсотках у сумі 4790536,19 грн. Тобто, заборгованість по кредитному договору відповідач вважає безповоротною фінансовою допомогою. Відповідно до п.п.134.1.1 ПК України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу. За приписами п.п.14.1.11 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: а) заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; б) прострочена заборгованість померлої фізичної особи, за відсутності у неї спадкового майна, на яке може бути звернено стягнення; в) прострочена заборгованість осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, оголошені померлими; ґ) прострочена понад 180 днів заборгованість особи, розмір сукупних вимог кредитора за якою не перевищує мінімально встановленого законодавством розміру безспірних вимог кредитора для порушення провадження у справі про банкрутство, а для фізичних осіб - заборгованість, що не перевищує 25 відсотків мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у разі відсутності законодавчо затвердженої процедури банкрутства фізичних осіб); д) актив у вигляді корпоративних прав або не боргових цінних паперів, емітента яких визнано банкрутом або припинено як юридичну особу у зв`язку з його ліквідацією; е) сума залишкового призового фонду лотереї станом на 31 грудня кожного року; є) прострочена заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашена внаслідок недостатності майна зазначеної особи, за умови, що дії щодо примусового стягнення майна боржника не призвели до повного погашення заборгованості; ж) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв`язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; з) заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією. Проте, наявний у матеріалах справи лист KESCO ASIAN HOLDING CO від 16 жовтня 2017 року свідчить, що позивачу надано відстрочку зі сплати відсотків за кредитом на три роки (а. с. 123-124). Крім того, у 2017 - 2019 роках позивач підписував з KESCO ASIAN HOLDING CO акти звірки взаєморозрахунків (а. с. 121-122). Також, колегія суддів відхиляє твердження відповідача про недійсність угоди "Londontex LLP" з KESCO ASIAN HOLDING CO про заміну сторони у кредитному договорі від 12 січня 2012 року № 07-03/12. Колегія суддів за наслідком дослідження умов вказаної угоди зазначає, що п.11 встановлено, що вона набирає чинності з моменту підписання. У той же час, п.7 містить вказівку, що перехід усіх прав та обов`язків кредитодавця до нового кредитодавця відбувається з моменту здійснення реєстрації угоди в НБУ. Таким чином, дата набрання угодою чинності є дату її підписання, що встановлено п листопада Подальша ліквідація "Londontex LLP" не призвела до недійсності угоди, укладеної раніше. Колегія суддів зазначає, що факт ліквідації нерезидента зі Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії має бути підтверджений компетентним органом тієї держави, яким є Управління внутрішніх доходів Сполученого Королівства. Водночас, відповідач поза межами своєї компетенції визнає угоду недійсною, посилаючись на ст.203, 215 Цивільного кодексу України, оскільки відповідно до ч.1 ст.204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Крім того, судом не встановлено жодної з підстав недійсності правочину, передбачених ст.203 Цивільного кодексу України. Аналізуючи дотримання позивачем умов кредитного договору щодо виплати відсотків та цільового використання коштів, відповідач діяв поза межами своєї компетенції та не обґрунтував, як порушення вказаних умов договору вплинуло на базу оподаткування податком на прибуток. Посилання відповідача на відсутність відповідальності сторін кредитного договору за невиконання його умов не відповідає дійсності, оскільки в п.9.1 кредитного договору вказано, що сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Таким чином, колегія суддів вбачає, що на період перевірки заборгованість позивача за кредитним договором, з урахуванням наявної угоди про заміну сторони у кредитному договорі, є несплаченою, однак не може вважатись безнадійною . З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку що у відповідача були відсутні підстави для прийняття 06 червня 2019 року наступних податкових повідомлень-рішень: - № 00043131410, яким збільшено податкове зобов`язання з податку на прибуток на суму 3092454,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 773113,50 грн.; - № 00043141410, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на 18395290,00 грн. Стосовно висновків відповідача про не оприбуткування готівкових коштів у касі підприємства на загальну суму 25531,34 грн., до яких він дійшов у зв`язку з тим, що до перевірки надано прибутковий касовий ордер від 05 жовтня 2018 року № 26 на суму 25531,34 грн. за підписом головного бухгалтера ОСОБА_2 та касира ОСОБА_1 , в той час як згідно табелю обліку робочого часу за жовтень 2018 року головний бухгалтер ОСОБА_2 знаходилась у відпустці та не могла своєчасно оприбуткувати готівкові кошти в касі підприємства. При цьому, на думку відповідача, касир, виявивши відсутність у касовому ордері підпису головного бухгалтера, яка знаходилась у відпустці, повинна була на підставі п. 34 розділу ІІІ Положення №148 повернути документ для оформлення уповноваженою на підписання особою. Колегія суддів з наявної у матеріалах справи копії касового ордеру від 05 жовтня 2018 року №26 на суму 25531,34 грн. вбачає, що він містить всі необхідні реквізити, зокрема підпис головного бухгалтера, а отже правомірно прийнятий касиром (а.с.128). Стосовно твердження позивача про знаходження головного бухгалтера ОСОБА_2 у жовтні 2018 року у відпустці та, як наслідок, неможливості підписати вказаний прибутковий касовий ордер, колегія суддів зазначає наступне. Позивачем не заперечується факт перебування головного бухгалтера ОСОБА_2 у жовтні 2018 року у відпустці, однак наказом керівника товариства від 12 січня 2018 року № 01/18 головному бухгалтеру дозволено у разі виробничої необхідності виходити на роботу в період відпусток та вихідних і святкових днів для виконання своїх професійних зобов`язань (а. с. 127). З огляду на зазначене, виконання головним бухгалтером своїх обов`язків, у тому числі підписання касового ордера від 05 жовтня 2018 року №26 у період відпустки, відповідає режиму праці, встановленому на підприємстві. За п.11 Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 №148 оприбуткуванням готівки в касах установ/підприємств та їх відокремлених підрозділів, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Таким чином, відповідачем не доведено того, що готівка в сумі 25531,34 грн. не оприбуткована позивачем у повній сумі в день її надходження, а тому податкове повідомлення-рішення № 00043151406 від 06 червня 2019 р., яким застосовано штрафні санкції за порушення законодавства про обіг готівки в сумі 127656,70 грн. підлягає скасуванню. Враховуючи все вищезазначене у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що спірні позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині рішення, ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку щодо спірних правовідносин. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Миколаївській області - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Федусик А.Г. Судді Бойко А.В. Шевчук О.А.