Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/4851/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 280/4851/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, (суддя суду першої інстанції Прасов О.О.), прийняту в м. Запоріжжі у відкритому підготовчому засіданні, повний текст ухвали складено 20.12.2019 року, в адміністративній справі № 280/4851/19 за позовом Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,- ВСТАНОВИВ: Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року позовну заяву Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради було залишено без розгляду. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати, поновити строк звернення з позовною заявою та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що відповідно до ч. 18 ст.7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» обмін інформацією між органом державного фінансового контролю та замовником, встановлений цією статтею, здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель, тому про висновок Державної аудиторської служби України від 08.07.2019 року про результати моніторингу закупівлі, позивач міг дізнатися лише через власний авторизований електронний майданчик. Позивач зазначає, що пропустив строк звернення до суду з даним позовом з поважних причин, оскільки ознайомитися з вказаним висновком видалось неможливим у зв`язку з кадровими змінами у складі членів тендерного комітету та керівництва позивача, навчанням та скороченням працівників. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 04.10.2019 року Комунальне підприємство "Наше місто" Запорізької міської ради звернулося до суду з адміністративним позовом. Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.10.2019 року було відкрито загальне позовне провадження за вказаним адміністративним позовом. В подальшому, ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року позовну заяву Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради було залишено без розгляду з підстав, визначених ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України. Залишаючи адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до суду, передбачений ч. 10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі», а наведенні останнім підстави такого пропуску не є поважними. Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Приписами ч. 3 ст. 123 КАС України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно з частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною другою вказаної статті визначено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. За приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Таким чином, особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа «Каменівська проти України»), «право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані...». Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії"). Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Як свідчать встановлені обставини справи, предметом заявленого позивачем адміністративного позову є правомірність висновку Державної аудиторської служби України від 08.07.2019 року про результати моніторингу закупівлі. Як видно з матеріалів справи, оскаржуваний висновок Державної аудиторської служби України від 08.07.2019 року про результати моніторингу закупівлі був оприлюднений 08.07.2019 р., а отже кінцевий строк його оскарження 23.07.2019 р. В свою чергу, як свідчать встановлені обставини справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 04.10.2019 р., тобто з пропуском строку звернення до суду, установленого ч. 10 ст. 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі». З матеріалів справи вбачається, що в обґрунтування поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивач посилається на кадрові зміни у складі членів тендерного комітету та керівництва позивача, навчання та скорочення працівників, на підтвердження чого надає копії відповідних документів, а саме: розпорядження голови Запорізької міської ради від 05.07.2019 за №1406-к/тр та №1407-к/тр згідно якого генеральний директор КП «Наше місто» ЗМР з 08.07.2019 по 19.07.2019 перебував у відпустці; наказ КП «Наше місто» ЗМР від 31.07.2019 за №77-з згідно якого ОСОБА_1 , яка виконувала функції секретаря тендерного комітету була скорочена згідно протоколу засідання профспілкового комітету №19 від 24.06.2019; наказ КП «Наше місто» ЗМР від 01.08.2019 за №192, яким змінено склад тендерного комітету; наказ КП «Наше місто» ЗМР від 08.08.2019 за №295 згідно якого вже новий секретар тендерного комітету ОСОБА_2 перебував у відпустці з 21.08.2019 по 04.09.2019; наказ КП «Наше місто» ЗМР від 08.08.2019 за №296 згідно якого член тендерного комітету ОСОБА_3 перебувала у відпустці з 02.09.2019 по 11.09.2019; накази КП «Наше місто» ЗМР від 19.08.2019 за №313 та від 22.08.2019 за №323 згідно яких член тендерного комітету ОСОБА_5 перебувала у відпустці з 27.08.2019 по 30.08.2019; накази КП «Наше місто» ЗМР від 30.08.2019 за №330 згідно якого член тендерного комітету ОСОБА_6 перебувала у відпустці з 09.09.2019 по 22.09.2019; наказ КП «Наше місто» ЗМР від 17.09.2019 за №226 згідно якого членів тендерного комітету: ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 направлено на навчання з відривом від виробництва з 18.09.2019 по 20.09.2019; наказ КП «Наше місто» ЗМР від 24.09.2019 за №230 яким змінено склад тендерного комітету. Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Вказані позивачем підстави пропуску строку звернення до суду є недоліком внутрішньої організації роботи Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради, а отже носять суб`єктивний характер, є такими що не позбавляли позивача можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені законом строки. Крім того, надані докази в своїй сукупності не свідчать про відсутність працівників Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради або про неможливість останніх вчасно ознайомитися з оскаржуваним висновком та відповідно оскаржити його у судовому порядку. Відтак, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що строк звернення позивача з даним позовом був пропущений позивачем без поважних причин. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції щодо правомірності залишення без розгляду адміністративного позову Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради. Відтак, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи позивача не спростовують висновків суду першої інстанції, а підстави для зміни або скасування ухвали Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року - відсутні. Керуючись ст. 243, 308, ст. 311, ст. 312, ст. 316, ст. 321 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Наше місто" Запорізької міської ради - залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 16.12.2019 року в адміністративній справі № 280/4851/19- залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі та в порядку визначеному ст.ст. 328, 329 КАС України. Постанова в повному обсязі складена 20 лютого 2020 року. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай