Постанова 4812 № 481/1572/19

19.02.20 22-ц/812/337/20 Справа номер 481/1572/19 Головуючий суду першої інстанції Ціпивко І.І. Провадження номер 22-ц/812/337/20 Доповідач суду апеляційної інстанції Локтіонова О.В. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2020 року м.Миколаїв Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого Локтіонової О.В., суддів: Колосовського С.Ю., Ямкової О.О., із секретарем судового засідання Горенко Ю.В., за участі позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року, ухвалене о 09 год.41 хв. під головуванням судді Ціпивко І.І. в приміщенні суду в м.Новий Буг Миколаївської області, за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, В С Т А Н О В И В: У листопаді 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду вищезазначений позов, який обґрунтовували наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_3 , який за життя на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 01 грудня 1996 року мав право на земельну частку (пай) розміром 5,92 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КПСП «Маяк». Про наявність вказаного спадкового майна позивачам на час смерті батька відомо не було. Про його існування вони дізналися тільки у 2019 році, коли у зв`язку з ремонтом переглядали особисті речі батька і знайшли вищезазначений сертифікат на земельну частку (пай). 28 жовтня 2019 року позивачі звернулися до приватного нотаріуса Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М. з метою отримання свідоцтва про прийняття спадщини. Однак нотаріусом їм було відмовлено у вчинені зазначеної нотаріальної дії, оскільки ними було пропущено строк для прийняття спадщини. Посилаючись на зазначені обставини, позивачі просили визнати поважними причини пропуску строку для прийняття спадщини та визначити їм додатковий строк для прийняття спадщини тривалістю два місяці. Рішенням Новобузького районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване тим, що позивачі не надали суду належних доказів поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини, а вказана ними причина, а саме незнання про наявність спадкового майна, не є поважною причиною в розумінні положень статті 1272 ЦК України. Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просила рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог. Скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не правильно оцінив доводи, викладені у позовній заяві щодо поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини, а також не врахував факт визнання відповідачем позову. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Нормами статей 1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно із ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Умовами частин першої та другої статті 1269 ЦК України визначено, що cпадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява подається спадкоємцем особисто. Згідно із ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч.3 ст.1272 ЦК України). Підставою для задоволення цих вимог може бути доведений належними доказами факт поважності причин, з яких пропущено строк для подачі відповідної заяви спадкоємцем. Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 р. №7 роз`яснив, що при вирішенні питання про визначення особі додаткового строку, суд має дослідити поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч.3 ст.1272 ЦК України не застосовуються. З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_3 , який за життя на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_1 від 01 грудня 1996 року мав право на земельну частку (пай) розміром 5,92 в умовних кадастрових гектарах у землі, яка перебувала у колективній власності КПСП «Маяк» (а.с.14, 16, 19). Відповідно до інформації зі Спадкового реєстру від 28.10.2019 р. спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилася, заповіт не складався (а.с.12, 13). На момент смерті ОСОБА_3 проживав один по АДРЕСА_1 (а.с.17). Зареєстрованим місцем проживання позивачів згідно з інформацією з їх паспортів є м.Новий Буг Миколаївської області (а.с.6-7, 9-10). З заявами про отримання свідоцтва про право на спадщину до нотаріуса позивачі звернулися через 15 років після смерті батька. 28 жовтня 2019 року приватний нотаріус Новобузького районного нотаріального округу Миколаївської області Паліюк Л.М. повідомила позивачів про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті батька у зв`язку з пропуском ними шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.23). Поважністю пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначили відсутність в них інформації щодо наявності спадкового майна. 20 листопада 2019 року судом отримано заяву, підписану в.о. старости Баратівської сільської ради Новобузького району Миколаївської області, про визнання позову у повному обсязі і відсутності заперечень щодо задоволення позовних вимог позивачів (а.с.40). Проаналізувавши викладене, колегія суддів вважає, що висновок районного суду про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає обставинам справи та вимогам законодавства. Зазначені позивачами перешкоди для подання заяви до нотаріуса не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення дій щодо подання заяви про прийняття спадщини. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 26 вересня 2012 року у справі №6-85цс12, з якою погодився і Верховний Суд у постановах від 23 травня 2018 року у справі №465/3093/16-ц, від 18 лютого 2019 року у справі №382/2101/16-ц, від 10 жовтня 2019 року у справі №544/377/17. Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач визнав позов, не спростовують висновків суду про відсутність підстав для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд, що і було вчинено судом першої інстанції. За вказаних обставин колегія суддів апеляційного суду не вбачає підстав для скасування рішення суду, оскільки воно є законним та обґрунтованим. Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Новобузького районного суду Миколаївської області від 11 грудня 2019 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України, може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту. Головуючий О.В. Локтіонова Судді С.Ю. Колосовський О.О. Ямкова Повний текст постанови складено 19 лютого 2020 року.