Постанова Запорізький апеляційний суд № 332/4164/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 33/807/17/20 Головуючий в 1-й інстанції Яцун О.С. Єдиний унікальний №332/4164/19 Доповідач в 2-й інстанції Фомін В.А. Категорія - ст.130 ч.1, ст.124, ст.122-4 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 лютого 2020 року м. Запоріжжя Суддя Запорізького апеляційного суду Фомін В.А., за участю особи, що притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Багаурі О.В., потерпілого ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Багаурі О.В. на постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_1 , та з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного судового рішення, в с т а н о в и в: постановою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2019 року до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Також постановлено стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384,20 гривень. Як зазначено в постанові, 22.10.2019 року о 05-28 годині поблизу буд. №247 по вул. Електричній у м. Запоріжжя ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не слідкував за дорожньою обстановкою, перед початком руху заднім ходом не впевнився в безпеці маневру, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом РУТА 25ПЕ, д.н.з. НОМЕР_2 , водій ОСОБА_2 , який стояв попереду. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальним збитками, травмованих немає. В подальшому, ОСОБА_1 залишив місце вчинення дорожньо-транспортної пригоди. Вчиненням даних дій останній порушив п.п.2,36, 2.10а, 10.1, 10.9 ПДР України. Крім того, 22.10.2019 року о 05-28 годині поблизу будинку №247 по вулиці Електричній у м. Запоріжжя ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault Megane, д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови), від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України. В апеляційній скарзі захисник-адвокат Багаурі О.В. вказує на незаконність постанови суду, яка підлягає скасуванню. В обґрунтування доводів зазначає, що обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП. ґрунтується лише на показаннях ОСОБА_2 , який визнаний потерпілим у справі за ст.124 КУпАП, і є учасником ДТП (є зацікавленою особою). Згідно його пояснень, наданих працівникам патрульної поліції, автомобіль «Рено» під керуванням ОСОБА_1 здійснював рух заднім ходом та задньою частиною свого автомобіля допустив зіткнення з передньою частиною автомобіля «РУТА» під його керуванням. Проте, з пояснень ОСОБА_1 вбачається, що він разом із двома своїми знайомими перебував у салоні автомобіля «Рено Меган». Автомобіль був припаркований та взагалі не рухався. Також останній зазначив, що саме водій ОСОБА_2 передньою частиною свого автомобіля допустив зіткнення із задньою частиною автомобіля «Рено Меган», який стояв без руху. Спочатку водій автомобіля «РУТА» визнавав свою провину у вчиненому ДТП, а потім, побачивши, що всі особи, які знаходились в автомобілі «Рено Меган» перебувають у стані алкогольного сп`яніння, викликав працівників патрульної поліції та змінив свої показання. Таким чином, будь-яких належних та допустимих доказів керування ОСОБА_1 транспортного засобу у стані алкогольного сп`яніння, скоєння ним дорожньо-транспортної пригоди, а також залишення ним місця ДТП матеріали справи не містить. Зазначає, що розгляд справи відбувся без участі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які не були повідомлені належним чином та не змогли надати свої пояснення в судовому засіданні. Усунути вказану неповноту та однобічність проведеного у даній справі судового розгляду можливо лише шляхом виклику до суду апеляційної інстанції та допиту як ОСОБА_1 так і потерпілого ОСОБА_2 . Також зазначає, що про існування вказаної постанови дізнався 09.12.2019 року через пошукову систему «Судова влада», копію постанови суду отримав 10.12.2019 року, апеляційна скарга була подана 12.12.2019 року, а тому вважає строк на апеляційне оскарження постанови пропущеним з поважних причин. Враховуючи викладене, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, допитати в судовому засіданні ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , скасувати постанову районного суду, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень. Заслухавши в судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Багаурі О.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили постанову судді скасувати, а провадження по справі закрити, потерпілого ОСОБА_2 , перевіривши матеріали справи та аргументи скарги, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним. У відповідності до вимог ст.294 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Враховуючи, що ОСОБА_1 не приймав участі при розгляді справи, не зміг реалізувати своє право на захист, надати суду пояснення, копію постанови його захисник отримав лише 10.12.2019 року, апеляційну скаргу подав 12.12.2019 року, суд апеляційної інстанції, керуючись верховенством права, доходить висновку, що наведені у клопотанні обставини можна визнати як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження, та надати можливість ОСОБА_1 реалізувати своє право на захист в судовому засіданні, а тому вказаний строк підлягає поновленню. Відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів адміністративної справи вбачається, що судова повістка, яка була надіслана на ім`я ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_1 , повернута до суду без вручення, із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.15). Інших відомостей, які б свідчили про сповіщення ОСОБА_1 судом про час та місце розгляду справи, матеріали не містять. Таким чином, твердження суду у постанові про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про день та час судового засідання, не підтверджуються наявними доказами у матеріалах справи. У зв`язку з цим, апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що суд, розглянувши справу без участі ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.268 КУпАП, через що він був позбавлений можливості в повній мірі реалізувати свої процесуальні права. Щодо доводів апеляційної скарги по суті, слід зазначити наступне. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з`ясуванню питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність. Всупереч вказаним вимогам закону, суд в достатній мірі не з`ясував всіх обставин справи, не перевірив наявні в матеріалах адміністративної справи докази у їх сукупності, а свої висновки, викладені у постанові, належним чином не вмотивував. В порушення вимог ст.283 КУпАП, у постанові суд формально послався на докази, які містяться в матеріалах справи, не проаналізувавши їх, та не надавши їм належної правової оцінки. Згідно з матеріалів справи, протоколи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 складені за те, що останній керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.«2.5» ПДР України, здійснив зіткнення з транспортним засобом РУТА та залишив місце вчинення ДТП, чим порушив п.п.2.36, 2.10а, 10.1, 10.9 ПДР України. Відповідно до вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення МВС України розроблена та затверджена наказом від 07.11.2015 року за № 1395 з реєстрацією в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/278853 «Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», недотримання норм якої дає підстави для висновку про недопустимість доказів на підтвердження обставин подій та доведеності вини особи у вчиненні відповідного адміністративного правопорушення. Нормами ст.278 КУпАП на орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, у тому числі і суддю суду першої інстанції, покладений обов`язок на стадії підготовки справи для розгляду перевірити питання, перелічені у цьому законі. Одне з таких питань це питання правильності складання протоколу та інших матеріалів справи. Ці норми закону суддею дотримані не були. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. На думку апеляційного суду, протокол про адміністративне правопорушення складений щодо ОСОБА_1 , вказаним вимогам закону не відповідає. В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_1 зазначив, що він не керував транспортним засобом, за кермом була інша людина, а він перебував на задньому сидінні. Після приїзду працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки транспортний засіб зареєстрований саме на нього. Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні суду апеляційної інстанції повідомив, що за кермом транспортного засобу, який здійснив зіткнення з його автомобілем, перебувала інша людина. Після вчинення ДТП водій автомобіля Renault Megane залишив місце пригоди, проте на задньому сидінні автомобіля знаходився ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння та був власником даного автомобіля. Приїхавши на місце пригоди, працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки він є власником транспортного засобу, натомість під час вчинення ДТП за кермом перебувала інша людина. Таким чином, органом, який склав протокол, всупереч положенням ст.245 КУпАП, не вжито всіх необхідних заходів щодо об`єктивного встановлення всіх обставин ДТП. Не зважаючи на те, що ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом та свою вину у вищевказаному ДТП, працівники поліції не встановили особу, яка перебувала за кермом та щодо якої необхідно було складати протокол. Перелічені обставини в сукупності вказують на наявність сумнівів щодо складених матеріалів та доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП. Відповідно до вимог діючого законодавства про адміністративні правопорушення, а саме ст.ст.9, 245 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх належних доказів по справі. Згідно зі ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Виходячи з положень ст.ст.8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За таких обставин, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції під час розгляду справи були порушені вимоги процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права, а тому вважає за наслідками розгляду апеляційної скарги, відповідно до вимог п.3 ч.8 ст.294 КУпАП, скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову у справі. В силу допущених порушень судом першої інстанції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та працівниками поліції під час складання та оформлення матеріалів справи, постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню. Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які безперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП поза розумним сумнівом, за таких обставин вважаю, що доводи сторони захисту не спростовані належними доказами. З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП, а тому вважає необхідним постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно останнього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрити. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п о с т а н о в и в: поновити захиснику-адвокату Багаурі О.В. строк на апеляційне оскарження постанови судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2019 року. Апеляційну скаргу захисника-адвоката Багаурі О.В. задовольнити. Постанову судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 29 листопада 2019 року, якою до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 , із застосуванням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, скасувати. На підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.124, ст.122-4 КУпАП. Постанова Запорізького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Запорізького апеляційного суду В.А. Фомін Дата документу Справа № 332/4164/19