Постанова 4820 № 680/540/18

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 680/540/18 Провадження № 22-ц/4820/427/20 Категорія: 19, 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2020 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя - доповідач), П`єнти І.В.,Талалай О.І. розглянув в порядку спрощеного письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу №680/540/18 за апеляційною скаргою АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» на заочне рішення Новоушицького районного суду від 06 грудня 2019 року (суддя Яцина О.І.) у справі за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд в с т а н о в и в: Звертаючись до суду із позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - Банк) вказувало, що 16.08.2007 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, підписавши Заяву №б/н від 16.08.2007 року. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» і «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua/terms/pages/70, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач зазначав, що ним були виконанні усі взяті на себе зобов`язання за Договором та угодою, тоді як відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, у зв`язку із чим виникла станом на 30.04.2018 року заборгованість у розмірі 70450,84 грн. з яких: 4995,50 грн. - заборгованість за кредитом; 54134,71 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 7727,73 грн. - заборгованість за пенею та комісією, а також 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 3342,90 грн. - штраф (процентна складова). Тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 70450,84 грн. заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.07.2007 року та судові витрати. Заочним рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від 06 грудня 2019 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору №б/н від 16 серпня 2007 року станом на 30 квітня 2018 року в сумі 4995,50 грн. В решті позову відмовлено. Вирішено питання про судові витрати. Не погоджуючись із цим рішенням суду в частині відмови у задоволенні позову, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в апеляційній скарзі просить скасувати зазначене заочне рішення Новоушицького районного суду в цій частині та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог Банку. Апелянт зазначає, що суд встановивши, що Банк надав відповідачу кредит, а відповідач його не повернув, не мав жодних підстав відмовляти у стягненні відсотків по кредиту, адже основними вимогами Банку за кредитним договором до боржника є повернення наданих кредитних коштів та отримання відсотків за їх користування і ця умова є істотним фактором при наданні кредитних коштів. АТ КБ «ПРИВАТБАНК» вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати постанови Верховного Суду у справах №356/1635/16-ц від 10.04.2019 року, №428/2873/17 від 28.03.2019 року, №755/2720/16-цвід 06.02.2018 року, № 666/388/16-ц від 17.04.2019 року та №415/5971/17. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Справа розглядається в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Положеннями ч. 2 ст. 247 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Встановлено, що апелянтом оскаржується заочне рішення Новоушицького районного суду від 06 грудня 2019 року в частині відмови у стягненні заборгованості по відсоткам, комісії та штрафів. В решті судове рішення сторонами не оскаржується, а тому в апеляційному порядку не переглядається. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині - до скасування із ухваленням нового судового рішення в зазначеній частині. У відповідності до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права. В зв`язку із неповним з`ясуванням судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків суду щодо безпідставності позовних вимог в частині стягнення відсотків, комісії та штрафів; неправильним застосуванням норм матеріального права (неправильне тлумачення положень ст. ст. 638, 1054 ЦК України) судове рішення в оскаржуваній частині підлягає до скасування із постановленням нового рішення в цій частині. Так, стягуючи з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за тілом кредитом в сумі 4995,50 грн., Новоушицький районний суд виходив з доведеності факту отримання позичальником кредитних коштів та неналежного виконання останнім своїх кредитних зобов`язань. В цій частині рішення суду першої інстанції апеляційним судом не переглядається, оскільки учасниками справи не оскаржується. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 відсотків, комісії та штрафів, суд першої інстанції виходив з недоведеності та безпідставності цих позовних вимог. Однак, з такими висновками судова колегія не погоджується, виходячи із наступного. Згідно положень ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Встановлено, що факт укладення між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» і ОСОБА_1 кредитного договору 16 серпня 2007 року підтверджується письмовою Заявою, підписаною уповноваженою банком особою та відповідачем. У цій Заяві зазначається, що ОСОБА_1 , ознайомившись та погоджуючись із Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку, які були надані для ознайомлення в письмовому вигляді, підтвердив своїм підписом факт отримання повної інформації про умови кредитування в ПриватБанку та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитку «Універсальна 55 днів пільгового періоду» із кредитним лімітом 5000 грн. та базовою відсотковою ставкою в розмірі 1,9% на місяць на залишок заборгованості, із щомісячною комісією в розмірі 1% та взяв на себе зобов`язання, що в разі порушення ним термінів платежів за будь-яким із грошових зобов`язань, передбачених цим договором більше ніж на 120 дні, у зв`язку з чим банк змушений звертатися до суду, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 250грн. + 5% суми позову. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с. 149-150). Встановлено, що ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого станом на 03.04.2018 року утворилась заборгованість, що за розрахунком банку становила 70450,84 грн., з яких: 4996,50 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 54134,71 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 7727,73 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 250 грн. - штраф (фіксована частина) та 3342,90 грн. - штраф (процентна складова). Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. В силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України). За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України). Встановлено, що у Заяві від 16.08.2007 року сторони узгодили умови кредитування: вид кредиту, розмір процентів за користування кредитними коштами, розмір комісії за несвоєчасне погашення заборгованості та розмір штрафу за порушення строків погашення заборгованості. З врахуванням умов підписаної ОСОБА_1 . Заяви від 16.08.2007 року наявні правові підстави для стягнення із відповідача на користь Банку 18499,51 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, штрафів в розмірі 250 грн. (фіксована частина) та 1174,75 грн. (5% від суми позову - 23495 грн. (4995,50 грн. (заборгованість за кредитом) + 18499,51 грн. (заборгованість по відсоткам)). Разом з тим, судова колегія вважає, що не підлягає до задоволення вимога позивача про стягнення із відповідача 7727,73 грн. комісії, виходячи з наступного. Так, згідно з положеннями абзацу 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції на час укладення кредитного договору), кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною. Відповідно до п. п. 17, 23 ст. 1 цього Закону послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції. Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними. В силу вимог ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) нечіткі або двозначні положенні договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. У рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року №7-рп/2013 зазначено, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. З огляду на викладене вище, колегія суддів вважає, що положення кредитного договору б/н від 16.08.2007 року, який укладений між сторонами щодо обов`язку щомісячної сплати ОСОБА_1 комісії в розмірі 1% є такими, що суперечать інтересам споживача і порушують його права, адже зазначена в договорі комісія не є послугою в розумінні п. п. 17, 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». А отже в силу вимог ч. 2 ст. 215 ЦК України це положення кредитного договору є недійсним. Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права є обґрунтованими та порушення норм процесуального права (не встановлено обставини, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи) є такими, що заслуговують на увагу. Також, посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції при постановленні рішення безпідставно застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду, що викладені в постанові від 03.07.2019 року по справі №342/180/17 є такими, що заслуговують на увагу, адже правовідносини у справі №342/180/17 та у цій справі не є подібними, оскільки в цій справі сторонами обумовлено усі істотні умови договору, що підтверджується Заявою ОСОБА_1 від 16.08.2007 року. Разом з тим, безпідставними є посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції незаконно відмовив у стягненні з ОСОБА_1 відсотків, не врахувавши положення ст. 1048 ЦК України та ст. 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Адже встановлено, що позивач не заявляв вимог про стягнення із відповідача відсотків за користування кредитними коштами в розмірі, що відповідає рівню облікової ставки НБУ, а відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Тому, керуючись ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягає до зміни судове рішення в частині стягнутого з відповідача судового збору, визначивши судовий збір в розмірі 623 грн. 22 коп. (1762 грн. судовий збір за подання позовної заяви х 35,37 (відсоток задоволених позовних вимог) / 100). Також підлягає до стягнення із ОСОБА_1 на користь Банку судові витрати, понесені апелянтом при подачі апеляційної скарги (платіжне доручення № PROM7BRD9P від 27.12.2019 року, а.с.128) пропорційно до задоволеної частини вимог в розмірі 804 грн. 53 коп. (2643 грн. судовий збір, що підлягав сплаті при поданні апеляційної скарги х 30,44 (відсоток задоволених вимог апелянта) / 100). Керуючись ст.ст. 374, 376, 382 - 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково. Заочне рішення Новоушицького районного суду від 06 грудня 2019 року в частині відмови у позові скасувати та в цій частині постановити нове судове рішення про часткове задоволення вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) 18499 (вісімнадцять тисяч чотириста дев`яносто дев`ять) грн. 51 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами, 250 (двісті п`ятдесят) грн. штрафу (фіксована частина) та 1174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 75 коп. штрафу (процентна складова). В стягненні із ОСОБА_1 заборгованості за комісією відмовити. Заочне рішення Новоушицького районного суду від 06 грудня 2019 року в частині судового збору змінити, визначивши суму судового збору, що підлягає стягненню із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) в сумі 623 (шістсот двадцять три) грн. 22 коп. В решті заочне рішення Новоушицького районного суду від 06 грудня 2019 року залишити без змін. Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 804 (вісімсот чотири) грн. 53 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Повне судове рішення складено 18 лютого 2020 року. Судді А.П. Корніюк І.В. П`єнта О.І. Талалай