Постанова Кропивницький апеляційний суд № 397/1509/19

Кропивницький апеляційний суд № провадження 33/4809/80/20 Головуючий у суді І-ї інстанції Мирошниченко Д. В. Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Іванов Д. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.02.2020 року м. Кропивницький Суддя Кропивницького апеляційного суду Іванов Д.Л., при секретарі судового засідання Рябко А.Ю., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника-адвоката Черкаса В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кропивницькому в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2020 року в справі про притягнення: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 13.10.2019 року о 19.15 год. керував транспортним засобом - мінітрактором НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 по вул. Третя в с. Несватково Олександрівського району з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей і в порушення вимог п.2.5 ПДР України, у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного пристрою алкотестеру «Драгер» та у медичному закладі. При таких обставинах, постановою судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2020 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Рішення суду мотивовано тим, що вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується наявними у справі письмовими доказами, а також показаннями свідків та відеозаписом обставин події. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову судді районного суду, а провадження у справі закрити, вказуючи на відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Зокрема зазначає, про неповноту та необ`єктивність судового розгляду, а також невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, які на думку ОСОБА_1 свідчать про те, що він транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не керував, а оформлення працівниками поліції стосовно нього протоколу за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, було явно незаконним. ОСОБА_1 стверджує, що після того, як він повідомив поліцейських про те, вживав алкоголь, працівники поліції ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заставили сісти його за кермо трактора і поїхати до дому за документами, а після цього, під психологічним тиском, скориставшись його юридичною необізнаністю у деталях, у присутності свідків змусили його себе оговорити, визнати вину на місці та підписати протокол про адміністративне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 вважає, що працівниками поліції були грубо порушені вимоги п.7 роз.1, п.9 роз.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року, а також вимоги ст. 266 КУпАП, які виразилось у тому, що йому не пропонували на місці пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі, оскільки відповідне направлення у матеріалах справи відсутнє. Показання свідків - працівників поліції ОСОБА_18, ОСОБА_19 та ОСОБА_20 в судовому засіданні про керування мінітрактором з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження відповідного огляду, на думку ОСОБА_1 є суперечливими і такими, що спростовуються показаннями інших свідків, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які в суді підтвердили про те, що на момент приїзду працівників поліції, трактор знаходився на узбіччі та не рухався, а відеозапис з нагрудних камер поліцейських є недопустимим доказом, оскільки відеозйомка переривається і на відео не відображені всі обставини пригоди. На думку ОСОБА_1 , суд безпідставно та необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання його захисника - адвоката Черкаса Ю.П. про допит свідка ОСОБА_13 та витребування матеріалів відеофіксації, тим самим проявив упередженість та необ`єктивність у дослідженні доказів, ухвалив рішення, яке не відповідає вимогам Закону та принципу верховенства права. З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Черкас Ю.П., які підтримали апеляційну скаргу і просили суд її задовольнити, перевіривши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає за таких підстав. У відповідності до ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст. ст.245,251,252,280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов`язаний на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. Згідно з вимогами п.п 6, 7 Розділу 1 Інструкції 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Із аналізу наведених вимог законодавчих актів слід зробити висновок, що огляд на визначення перебування особи, яка керує транспортним засобом, в стані алкогольного сп`яніння має бути проведеним поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, виключно у присутності двох свідків, і тільки у разі відмови особи від проходження такого огляду або незгоди із результатами такого огляду, лікарем закладу охорони здоров`я. Працівники поліції при встановленні порушення та складанні протоколу про адміністративне правопорушення повинні неухильно дотримуватись Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України "Про національну поліцію", інструкцію (затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в МЮ України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853) з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, в якій в розділі IX викладені особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП. Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. В даному випадку, факт того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом - мінітрактором з ознаками алкогольного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, як на місці зупинки так і в медичному закладі, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 028140 від 13.10.2019 року, в якому ОСОБА_1 власноруч зазначив про те, що з протоколом згоден, вину визнав ( а.с 1); долучених до протоколу поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_14 про те, що ОСОБА_1 у їх присутності пояснив, що вживав алкогольні напої та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі (а.с.3,5); поясненнями ОСОБА_1 про те, що він перед виїздом вживав алкогольні напої (150 гр. червоного вина) та відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння (а.с.2); відеозаписом обставин події, на якому чітко зафіксовано, як ОСОБА_1 заводить трактор, сідає за кермо і рухається по населеному пункту до місця свого проживання під патрулюванням екіпажу поліції, а потім на пропозицію поліцейського у присутності свідків відмовляється пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», а також у медичному закладі (а.с. 8, 59). Крім того, даний факт підтверджується показаннями працівників поліції Олександрівського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_21 , ОСОБА_22 та ОСОБА_17 , які будучи попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань ( ст. 384 КК України) в судовому засіданні у деталях розповіли про обставини справи, приводи та підстави оформлення стосовно ОСОБА_1 протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП кваліфіковані правильно, а його винуватість у вчиненні даного правопорушення, повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають. Крім того вважає, що необ`єктивність та невідповідність висновків суду фактичним обставинам цієї справи, необґрунтованість притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, у апеляційній скарзі констатується порушником з формальних причин, суб`єктивних та надуманих мотивів. Так, під час перегляду справи в суді апеляційної інстанції, ОСОБА_1 факт вживання алкогольних напоїв 13 жовтня 2019 року не оспорює, а відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки, так і в медичному закладі, виправдовує необізнаністю у спілкуванні з працівниками поліції у таких ситуаціях, а також тиском на нього з сторони працівників поліції, які за його версією, не мали права вимагати від нього проходження відповідного огляду, оскільки він трактором не керував, а сів за кермо і поїхав додому виключно під психологічним примусом поліцейських, які скористались його довірою і запевнили, що йому нічого не буде. На думку апеляційного суду, ОСОБА_1 у такий спосіб намагається через призму нібито допущених судом процесуальних порушень та помилок поліцейських різними способами, виправдати свої протиправні дії та уникнути справедливого покарання за скоєне. В статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(ЄСПЛ) вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про незаконність притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсутність у матеріалах справи достовірних доказів та необґрунтованість судового рішення, не знайшли свого об`єктивного підтвердження, під час перегляду справи судом апеляційної інтонації, а тому законні підстави для скасування постанови судді Олександрівського районного суду м. Кіровограда від 08 січня 2020 року стосовно ОСОБА_1 відсутні. Будь-яких порушень законодавства, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду справи в суді першої інстанції, які тягнуть за собою скасування постанови суду, апеляційним судом не встановлено. З урахуванням вищевикладеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що суддя, під час розгляду справи допустив однобічність та неповноту і неправильно оцінив наявні у справі докази, які на його думку зібрані з порушенням вимог ст. 266 КУпАП є необґрунтованими, оскільки суддя районного суду, в повній мірі надав ОСОБА_1 можливість надати пояснення, представити додаткові докази, спростувати доводи іншої сторони та довести переконливість своїх вимог, на підставі повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин цієї справи дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП. Керуючись ст. 245, 251, 280, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Олександрівського районного суду Кіровоградської області від 08 січня 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Кропивницького апеляційного суду Д. Л. Іванов