Постанова 4857 № 1.380.2019.005846

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 лютого 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.005846 пров. № А/857/896/20 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Шинкар Т.І., Гуляка В.В., за участю секретаря судового засідання Федак С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя Кузан Р.І., м. Львів, повний текст складено 29.12.2019) по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіон +» звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, ДПС України в якому просило визнати незаконними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №948136/40110917 від 09.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100165 від 30.11.2017, рішення №940304/40110917 від 03.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100141 від 30.11.2017, рішення №940303/40110917 від 03.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100140 від 30.11.2017, рішення №948266/40110917 від 09.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100142 від 30.11.2017, рішення №938004/40110917 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100210 від 30.11.2017, рішення №977525/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100144 від 30.11.2017, рішення №937885/40110917 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100139 від 30.11.2017, рішення №938009/40110917 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100158 від 30.11.2017, рішення №938014/40110917 від 02.10.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100153 від 30.11.2017 року, рішення №977548/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №3100150 від 30.11.2017, рішення №977514/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №49506 від 29.11.2017, рішення №977480/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №56982 від 29.11.2017, рішення №977485/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №98745 від 30.11.2017, рішення №977517/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №49508 від 30.11.2017, рішення №977491/40110917 від 05.11.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №49495 від 15.11.2017; зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних: податкову накладну №3100165 від 30.11.2017, податкову накладну №3100141 від 30.11.2017, податкову накладну №3100140 від 30.11.2017, податкову накладну №3100142 від 30.11.2017, податкову накладну №3100210 від 30.11.2017, податкову накладну №3100144 від 30.11.2017, податкову накладну №3100139 від 30.11.2017, податкову накладну №3100158 від 30.11.2017, податкову накладну №3100153 від 30.11.2017, податкову накладну №3100150 від 30.11.2017, податкову накладну №49506 від 29.11.2017, податкову накладну №56982 від 29.11.2017, податкову накладну №98745 від 30.11.2017, податкову накладну №49508 від 30.11.2017, податкову накладну №49495 від 15.11.2017. Відповідачем подано до суду першої інстанції клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року клопотання задоволено, позов залишено без розгляду, з підстав передбачених ст.. 123 КАС України. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіон +» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що ухвала прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь - момент після отримання такого рішення. Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, контролюючий орган крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати з грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. З урахуванням викладеного нормою, що регулює питання застосування строків звернень до адміністративного суду з позовами про визнання протиправними рішень контролючого фіскального органу є приписи пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, відповідноі якого, - з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. З аналізу вищевикладених норм чинного в Україні законодавства, апелянт вбачає, що платник податків може оскаржити до суду податкове повідомлення рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який строк, з урахуванням строків давності визначених статтею 102 Податкового кодексу України. Аналогічної позиції дійшов Верховний суд у постанові від 14 лютого 2019 року у справі №813/4921/17 та у постанові від 17 липня 2019 року у справі №640/46/19 Законом, який передбачає спеціальні строки оскарження податкових повідомлень-рішень є ПК України, пунктом 56.18 статті 56 якого передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів.» Однак з такими висновками суду першої інстанції апелянт не погоджується, оскільки пункт 56.18 статі 56 Податкового кодексу України чітко вказує, що в межах строку передбаченого статтею 102 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. У зв`язку із цим, судом зроблено помилкові висновки, що право може бути реалізоване платником податків з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, лише щодо тих рішень контролюючого органу, які впливають на розмір грошових зобов`язань такого платника податків. Крім цього, апелянт зазначає, що відповідно до розділу 1 п. 10 Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень» прийнятого 24 жовтня 2013 року № 657-УІІ, внесено до Податкового кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., №№ 13-17, ст. 112) такі зміни, зокрема, в абзаці першому пункту 56.18 статті 56 слова «про нарахування грошового зобов`язання» виключити. Отже, у 2013 року шляхом внесення змін у статтю 56.18 статті 56 Податкового кодексу України законодавець поширив застосування спеціального тривалішого строку на оскарження будь-яких рішень фіскального органу, за умови не використання платником податків адміністративного оскарження спірних рішень. Як зазначалось представником позивача у суді І інстанції, а саме запереченні на клопотання відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, позивачем на спірні рішення відповідача скарги не подавались. Даний факт у судовому засіданні не заперечувався представником відповідача. Аналогічної позиції дійшов Верховний суд у постанові від 10 листопада 2019 року у справі №640/20468/18. Відповідно до вимог ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань. Залишаючи позовну заяву без розгляду суд першої інстанції вірно врахував, що відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами, при цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Відповідно до статті 102 ПК України строк давності становить 1095 днів. Суд першої інстанції вірно вважав, що оскільки предметом оскарження в даній справі є рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної, прийняте суб`єктом владним повноважень, то строк звернення до адміністративного суду з даним позовом слід вирішувати з урахуванням положення ч. 2 ст.122 КАС України, якою встановлено шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду із оскарженням спірного рішення. Судом вірно зазначено, що позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 07.11.2019, в якій просить визнати незаконними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Львівській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №948136/40110917 від 09.10.2018, №940304/40110917 від 03.10.2018, рішення №940303/40110917 від 03.10.2018, рішення №948266/40110917 від 09.10.2018, рішення №938004/40110917 від 02.10.2018, рішення №977525/40110917, рішення №937885/40110917 від 02.10.2018, рішення №938009/40110917 від 02.10.2018, рішення №938014/40110917 від 02.10.2018, рішення №977548/40110917 від 05.11.2018, рішення №977514/40110917 від 05.11.2018, рішення №977480/40110917 від 05.11.2018, рішення №977485/40110917 від 05.11.2018, рішення №977517/40110917 від 05.11.2018, рішення №977491/40110917 від 05.11.2018. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення позовних вимог без розгляду, оскільки позивачем пропущено встановлений строк звернення до суду, доказів, які б підтверджували наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду не надано, а підстави для визнання причин пропуску звернення до суду поважними відсутні. Враховуючи зазначене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права. Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіон +» залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2019 року про залишення позовної заяви без розгляду по справі № 1.380.2019.005846 - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М.А. Пліш Судді Т.І. Шинкар В.В. Гуляк повний текст складено 19.02.2020