Постанова 4856 № 560/1421/19
від 19.02.2020 ·П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/1421/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гнап Д.Д. Суддя-доповідач - Сушко О.О. 19 лютого 2020 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сушка О.О. суддів: Мацького Є.М. Залімського І. Г. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у затвердженні позивачу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, викладену у листі від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19; зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити позивачу технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Відповідно до рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2017 року позов задоволено частково: визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області у затвердженні позивачу технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, викладену у листі від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19; зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Хмельницькій області затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що наказом Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 10.01.2019 №22-100-СГ на виконання рішення суду №2240/3238/18 надано позивачу дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою подальшої передачі у власність для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. ПП "Хмельницькгеопроект" розроблено технічну документацю із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, площею 2,9897 га, кадастровий номер 6824283200:05:004:0020 на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області. Позивач звернувся із заявою до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області аявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства на території Радковецької сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області та передачу зазначеної ділянки у його власність. Відповідачем розглянуто клопотання та надано листом відповідь від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/0/95-19 про відмову у затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства не додав документи, які підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Суд першої інстанції при ухваленні оскарженого рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, ч. 1 ст. 22 ЗК України визначено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. До земель сільськогосподарського призначення належать: сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо) (ч. 2 ст. 22 ЗК України). Пунктом "а" ч. 3 ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва. В силу ч. 1 ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). За змістом ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 вказаного Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. У відповідності до ч. 14 ст. 186 ЗК України технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) погодженню не підлягає і затверджується: Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у разі якщо земельна ділянка перебуває у державній або комунальній власності. З матеріалів справи встановлено, що відповідач надав відповідь листом від 27.03.2019 №Л-2959/0-1760/95-19 про відмову в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства у зв`язку із тим, що до клопотання не додані документи, які підтверджують досвід роботи позивача у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Разом з тим, посилання відповідача на відсутність у нього відомостей, що підтверджують наявність у позивача досвіду роботи у сільському господарстві безпідставні, оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.11.2018 по справі №2240/3238/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області встановлено, що позивач є членом фермерського господарства "Ілля 2007", а тому у нього наявний досвід роботи у сільському господарстві. Частиною 4 ст. 78 КАС України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вимогами п. 8 Положення № 333 встановлено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру. Отже, рішення про затвердження технічної документації із землеустрою або відмова у її затвердженні оформляється розпорядчим індивідуальним правовим актом - наказом Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області, а відтак такі рішення не можуть оформлятися листами у відповідь на клопотання заявника. Відсутність належним чином оформленого наказу відповідача про затвердження технічної документації із землеустрою або про відмову в затвердження технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення фермерського господарства, не зважаючи на надсилання заявнику листа про розгляд клопотання, свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом. З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Земельним кодексом України Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий Сушко О.О. Судді Мацький Є.М. Залімський І. Г.