LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд580/2891/19

від 19.02.2020НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2891/19 Суддя (судді) першої інстанції: А.М. Бабич ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Кобаля М.І., Мельничука В.П., при секретарі - Рейтаровській О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області, ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області про визнання відмови протиправною, зобов`язання винити дії, ВСТАНОВИВ У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом у якому просив: - визнати протиправною відмову у складанні висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, отриманого під час виконання службових обов`язків; - зобов`язати відповідача прийняти документи та скласти висновок щодо виплати грошової допомоги згідно з Податковим кодексом України, Законом України "Про міліцію" із визначенням розміру, що підлягає виплаті, згідно зі ст. 23 Закону України "Про міліцію", Постанови КМУ від 21.10.2015 №850, виходячи із 200 кратного прожиткового мінімуму, та направити цей висновок з іншими матеріалами в 15-ти денний строк до ДФС України для прийняття рішення. На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідно до приписів Закону України «Про міліцію» має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку з настанням інвалідності 2 групи, натомість відповідач всупереч вимог закону відмовив у складанні висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги, право на яку позивач передбачено статтею 23 Закону України «Про міліцію». Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у Черкаській області у складанні висновку щодо виплати йому одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, отриманого під час виконання службових обов`язків. Зобов`язано Головне управління ДФС у Черкаській області повторно розглянути заяву (рапорт) від 07.08.2019 ОСОБА_1 з доданими документами щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності та в межах, строк та порядку, визначеному постановою КМУ від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", з урахуванням ст.23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" скласти висновок та направити ці документи МВС. У задоволенні решт позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Зокрема ГУ ДФС у Черкаській області зазначає, що одноразова грошова допомога виплачується у разі встановлення інвалідності в період проходження служби, не пізніше ніж через 3 місяці після проходження служби. Позивач звільнений зі служби 28.01.2009, а інвалідність йому встановлена 05.09.2018. Крім того, причиною його інвалідності є виконання обов`язків ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а не виконання службових обов`язків працівника податкової міліції. Отже, права на отримання одноразової грошової допомоги позивач не набув. Також відповідач вказує, що чинними нормативно-правовими актами не врегульовано порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги працівникам податкової міліції, а Закон України "Про міліцію" на ці правовідносини не поширюється. Крім того, позивачем було подано апеляційну скаргу, в якій останній посилаючись на не повне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить змінити останнє речення третього абзацу пункту 1 резолютивної частини, словосполучення МВС змінити на ДФС України. Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного. Судом попередньої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в органах податкової міліції Державної податкової адміністрації в Черкаській області. Згідно наказу Державної податкової адміністрації України за № 22-о від 18.03.2009 р. позивача було звільнено зі служби згідно п. 64 п.п. «а» Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114 (за віком). 05.09.2018 р. Черкаською обласною МСЕК №1 позивачу встановлена 2 група інвалідності з 29.08.2018 р. безтерміново у зв`язку із захворюванням, пов`язаним з виконанням службових обов`язків, в результаті ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №303371. 19.09.2018 р. позивач звернувся до Державної фіскальної служби України із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, у зв`язку із встановленням 2 групи інвалідності. Листом від 05.09.2019 №25656/23-00-05-041 Державна фіскальна служба України розглянувши подані позивачем документи повідомила про відсутністю законних підстав для такої виплати, зазначивши, що розгляд матеріалів буде відновлено після внесення відповідних змін до Податкового кодексу України. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 356 Податкового кодексу України держава гарантує правовий та соціальний захист осіб начальницького і рядового складу податкової міліції та членів їхніх сімей. На них поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені статтями 20-23 Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII та Законом України «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист». Відповідно до ч. 6 ст. 23 Закону України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-XII (далі - Закон № 565-XII) у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Закон № 565-XII втратив чинність 07 листопада 2015 року у зв`язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02 липня 2015 року. При цьому у пункті 15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб. Право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом № 565-XII, зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію». Відповідно до статті 23 Закону № 565-XII постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок №

850. Пунктом 2 зазначеного Порядку установлено, що особам, які до набрання чинності (12 березня 2015 року) Законом України від 13 лютого 2015 р. № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції» мають право на отримання одноразової грошової допомоги, допомога призначається і виплачується відповідно до Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №

707. У справі, яка розглядається, інвалідність 2 групи позивачу встановлено з 05.09.2018 р., тобто після набрання чинності Порядку №

850. Відтак, за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII та Порядку №

850. Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов`язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи. Пунктом 7 Порядку установлено, що працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв`язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов`язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України). Відповідно до пункту 8 Порядку керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім`ї загиблого (померлого) працівника міліції. Згідно пункту 9 Порядку МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови. Відтак, правильним є висновок окружного суду, що за колишніми працівниками міліції, в тому числі і податкової міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов`язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги на умовах, передбачених Законом № 565-XII та Порядку №

850. Натомість, повертаючи документи про виплату грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності позивачу після втрати чинності Закону № 565-XI, відповідач діяв протиправно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 822/1616/18 та від 20 травня 2019 року у справі №295/3198/18. Водночас, зобов`язуючи відповідача скласти висновок та направити заяву (рапорт) з доданими документами щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності позивача до МВС, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Головне управління Державної фіскальної служби у Черкаській області є структурним підрозділом ДФС України, тому саме до ДФС України мають бути направлені документи ОСОБА_1 для прийняття рішення Правова позиція з цього питання висловлена Верховним Судом у постановах від 07 вересня 2018 року у справі № 822/1435/17 та від 20 травня 2019 року № 405/704/17. За змістом статті 317 КАС України неправильне застосування норм матеріального права є підставою для зміни рішення. Керуючись статтями 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Змінити рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року, виклавши третій абзац пункту 1 резолютивної частини у наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) повторно розглянути заяву (рапорт) від 07.08.2019 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з доданими документами щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв`язку зі встановленням 2 групи інвалідності та в межах, строк та порядку, визначеному постановою КМУ від 21.10.2015 №850 "Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції", з урахуванням ст.23 Закону України від 20.12.1990 №565-XII "Про міліцію" скласти висновок та направити ці документи ДФС України». В іншій частині рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2019 року залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на постанову суду може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.О. Лічевецький Суддя М.І. Кобаль Суддя В.П. Мельничук

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»