Постанова 4854 № 420/1249/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 лютого 2020 р.м.ОдесаСправа № 420/1249/19 Головуючий першої інстанції Марин П.П. Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м.Одеса Повний текст судового рішення складений 03.12.2019р П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., за участю секретаря судового засідання Колеснікова-Горобець І.О., представника позивача Глиняної Г.В., представника відповідача Ткаченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом управління ДФС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Прогрес-Тренд» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна, - В С Т А Н О В И В: 01.03.2019р. Головне управління ДФС в Одеській області звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (надалі - ТОВ) «Прогрес-Тренд» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків застосованого рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 19.02.2019р. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2019р. у задоволенні позову відмовлено, з підстав того, що адміністративний арешт майна платника податків застосований рішенням Головного управління ДФС в Одеській області від 19.02.2019р. є припиненим, у зв`язку з відсутністю протягом строку встановленого п.94.10 ст.94 ПК України рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління ДФС в Одеській області від 14.02.2019р. №1114 призначено проведення документальної позапланової виїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товарів ТОВ «Прогрес-Тренд» за митними деклараціями за період з 01.01.2016р. по 31.12.2017р. з 19.02.2019р. тривалістю 30 робочих днів. /а.с.8/ 19.01.2019р. ТОВ «Прогрес-Тренд» було відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області до перевірки у зв`язку з безпідставністю та незаконністю наказу про проведення перевірки від 14.02.2019р. №1114, за результатами чого був складений акт про відмову в допуску до проведення/документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи №164/15-32/14-10-11/40947150. /а.с.11-12/ 19.02.2019 року Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Прогрес-Тренд». /а.с.10/ 01.03.2019р. позивач звернувся до суду з даним позовом про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Прогрес-Тренд» у загальному порядку. Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності позовних вимог виходячи з наступного. Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України та Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків №632 від 14.07.2017р., затвердженого наказом Міністерства фінансів України 14.07.2017 № 632 (надалі - Порядок №632). Відповідно до п.94.1. ст.94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (надалі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Згідно з п.п.94.2.3. п.94.2. ст.94 ПК України адміністративний арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Вищезазначена норма ПК України кореспондується з п.1-2 розділу 3 Порядку №632, якими визначено, що за наявності однієї з наведених обставин, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Так, 19.01.2019р. ТОВ «Прогрес-Тренд» було відмовлено у допуску посадових осіб Головного управління ДФС в Одеській області до перевірки, а тому у керівника контролюючого органу були підстави для прийняття рішення про застосування арешту майна позивача. /а.с.11-12/ Арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти дії щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у п.94.5 цієї статті (п.94.3 ст.94 ПК України). Відповідно до п.94.5. ст.94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Відповідно до п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Згідно з п.94.19.1 ст.94 ПК України припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв`язку з відсутністю протягом строку, зазначеного у пункті 94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Пунктом 2 розділу VIII Порядку №632 передбачено, що припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється зокрема у разі відсутності протягом строку, зазначеного у пункті 2 розділу ІV цього Порядку, а саме 96 годин, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим. Отже, податковий орган повинен звернутися за підтвердженням адміністративного арешту майна в межах 96 годин, протягом яких суд може такий арешт підтвердити. Недотримання вищезазначеного строку, який в силу абз.2 п.94.10 ст.94 ПК України не може бути продовжений, унеможливлює правозастосування цієї норми в силу законодавчих приписів, а не розсуду суду. Таким чином, в разі коли минуло 96 годин з моменту застосування адміністративного арешту він припиняється в силу закону, безвідносно причин, з яких рішення суду про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту не було прийнято. Разом з тим, згідно ч.ч.1, 2 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо, зокрема, підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі та повинна містити: 1) найменування адміністративного суду; 2) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку заявника; 3) найменування, поштову адресу, а також номер засобу зв`язку, якщо такий відомий, щодо сторони, до якої застосовуються заходи, визначені частиною першою цієї статті; 4) підстави звернення із заявою, обставини, що підтверджуються доказами, та вимоги заявника; 5) перелік документів та інших матеріалів, що додаються; 6) підпис уповноваженої особи суб`єкта владних повноважень, що скріплюється печаткою. У разі недотримання вимог ч.2 цієї статті суд повідомляє про це заявника та надає йому строк, але не більше ніж 24 години, для усунення недоліків. Невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику заяви та доданих до неї документів. Повернення заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення її недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду. Згідно ч.5 вищезазначеної статті відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку. Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2019р. Головне управління ДФС в Одеській області зверталося до Одеського окружного адміністративного суду з заявою про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Прогрес-Тренд», згідно рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 19.02.2019р. (справа №420/962/19). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2019р. відмовлено Головному управлінню ДФС в Одеській області у відкритті провадження у справі про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна. 01.03.2019р., тобто через 10 днів, Головне управління ДФС в Одеській області звернулося до суду з даним позовом у загальному порядку. Оскільки, після прийняття Головним управлінням ДФС в Одеській області рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Прогрес-Тренд» від 19.02.2019р. сплинуло 96 годин, тобто у відповідності до п.94.19.1 п.94.19 ст.94 ПК України умовний адміністративний арешт майна ТОВ «Прогрес-Тренд» припинено, тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.05.2018р. у справі №820/2040/17; від 27.08.2019р. у справі №520/11050/18; від 18.11.2019р. у справі №140/2485/18. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції в порядку ст. 316 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення. Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.133 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з позивача. Керуючись ст.ст. 139, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДФС в Одеській області залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2019 року залишити без змін. Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області на користь Державної судової адміністрації на рахунок №:UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106, судовий збір в розмірі 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 19.02.2020р. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.