Постанова 4852 № 280/2854/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 29 січня 2020 року м. Дніпросправа № 280/2854/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., секретар судового засідання: Новошицька О.О. за участю: позивача: ОСОБА_1 представника відповідача - Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції м. Дніпро: Варфоломєєвої Ольги Євгеніївни розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції м. Дніпро на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 (головуючий суддя Сацький Р.В., повний текст складено 20.09.2019) в адміністративній справі за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до відповідача-1 - Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції м. Дніпро, до відповідача-2 - Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування листа - доручення від 24.01.2019 №74/714-32-19/9.3.1, рішення від 16.04.2019, припису від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача-1 Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції м. Дніпро та відповідача-2 Міністерства юстиції України, просив суд: - визнати нечинним та скасувати лист - доручення відповідача 2 від 24.01.2019 №74/714-32-19/9.3.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ; - визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019; - визнати протиправним та скасувати Припис відповідача 1 від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень. Позов обґрунтовано тим, що проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 здійснено без належної правової підстави, а висновки перевірки щодо грубого порушення норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на підставі яких винесено рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, та Припис від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень, не відповідають дійсним обставинам справи та встановлені з суб`єктивним тлумаченням норм перевіряючими. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого ОСОБА_1 у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019. Визнано протиправним та скасовано Припис Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень. В задоволенні вимоги щодо визнати нечинним та скасувати листа-доручення відповідача-2 від 24.01.2019 №74/714-32-19/9.3.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 » - відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог обґрунтовано тим, що висновки комісії, викладені в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/19 від 27.02.2019, на підставі якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 11.03.2019 №1239, та винесено припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 №12-П/19 та розпорядження про усунення порушень від 07.05.2019 року №12-р/19, є незаконними та необґрунтованими, такими що суперечать діючому законодавству та судовій практиці, є суб`єктивним припущенням осіб, що проводили перевірку, довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів, прагненням виявити порушення шляхом їх штучного створення, такими, що суперечать статті 19 Конституції України, приписам Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5. В частині відмови в задоволенні позову суд першої інстанції обґрунтував свою позицію тим, що лист-доручення відповідача-2 від 24.01.2019 №74/714-32-19/9.3.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 » не є рішенням суб`єкта владних повноважень, яке підлягає перегляду у відповідності до норм КАС України. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, відповідачем-1 подано апеляційну скаргу, згідно якої, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Посилається на те, що дисциплінарним проступком арбітражного керуючого може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків. Грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутам» № 2343-ХІІ в контексті п. 7.1 Порядку №1284/5, є таке порушення вимог казаного закону, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями/бездіяльністю арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Грубе порушення позивачем вимог абз. 4 ч. 2, абз. 15 ч. 2 ст. 41, абз. 1 ч. 1 ст. 42, абз. 1 ч. 1 ст. 45, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутам» призвели до дисциплінарного стягнення. Позивачем до апеляційного суду подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Посилається на те, що вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини в його рішеннях/діях чи бездіяльності. При цьому, слід встановити шкоду та причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями/бездіяльністю арбітражного керуючого і насідками, що настали. Натомість допущені позивачем порушення, фактично виявилися в неотриманні декількох відповідей щодо наявності або відсутності майна Банкрута, проте у подальшому відомості були отримані, згідно відповідей майно, що могло бути віднесено до ліквідаційної маси ПАТ «Белокаменські вогнетриви» - відсутнє. Вважає , відповідачем не доведено наявності грубого порушення. В судовому засіданні здійснено заміну (відповідача-1) Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області правонаступником Південно-Східним міжрегіональним управлінням юстиції м. Дніпро. В судовому засіданні представник відповідача-1 та відповідача-2 просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог - скасувати, в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Надав пояснення, аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі. Позивач в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, просив відмовити в її задоволенні, залишивши рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване. Суду пояснив, що припис і розпорядження прийняті на одне і теж порушення. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що Дорученням Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.02.2019 №13-08/11 на підставі листа Управління Служби безпеки України в Запорізькій області від 14.01.2019 №59/6/1-21нт (а.с. 17) та листа-доручення Міністерства юстиції України від 24.01.2019 №74/714-32-19/9.3.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 », призначено проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 у строк з 14.02.2019 по 18.02.2019 включно, під час здійснення повноважень ліквідатора у справі господарського суду Запорізької області №908/1254/14 про банкрутство ПАТ «Белокаменські вогнетриви» з дослідженням питання задоволення ліквідатором грошових вимог конкурсного кредитора. Повідомленням Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 08.02.2019 №10-2, яке арбітражним керуючим ОСОБА_1 отримано 08.02.2019, було повідомлено позивача про проведення позапланової невиїзної перевірки (а.с. 15). 14.02.2019 арбітражним керуючим ОСОБА_1 надано до відділу з питань банкрутства пояснення щодо суті питання, що перевірялося та документи, що свідчать про вжиття заходів, спрямованих на виявлення та реалізацію майна ПАТ «Белокаменські вогнетриви» з метою погашення кредиторських вимог. За результатами відповідної перевірки (контрольного заходу) складено Довідку про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 18.02.2019 №4-д (а.с. 18-33), яка отримана арбітражним керуючим ОСОБА_1 18.02.2019. Арбітражним керуючим ОСОБА_1 для спростування висновків комісії, викладених у Довідці від 18.02.2019 №4-д, на підставі пункту 6.1. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5, надано письмові заперечення №01-10/42 від 22.02.2019 (а.с. 34- 36). 27.02.2019 комісією з перевірки Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області складено акт позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/19, згідно якого зазначені порушення (а.с. 37-42). На підставі акта позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/19 від 27.02.2019, листом Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 01.03.2019 №13-04/1563, внесено Подання №1239 від 11.03.2019 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (а.с. 44). Рішенням Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого ОСОБА_1 , яке оформлено протоколом від засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, до арбітражного керуючого ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження (а.с. 71-74). Після повернення матеріалів позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого ОСОБА_1 Головним територіальним управлінням юстиції у Запорізькій області винесено Припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 №12-П/19 (а.с. 93-94) та розпорядження про усунення порушень від 07.05.2019 року №12-р/19 (а.с. 46-48). Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до спірних правовідносин правильно застосував норми Конституції України, норми Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, норми Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. №1284/5, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Матеріали справи підтверджується, що предметом перевірки, яка здійснена відповідачем-1, є: - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень ліквідатора у справі господарського суду у справі господарського суду Запорізької області №908/1254/14 про банкрутство ПАТ «Белокаменські вогнетриви» з дослідженням питання: задоволення ліквідатором грошових вимог конкурсного кредитора банкрута - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в розмірі 367 827грн. (а.с. 153). Зокрема, ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.08.2017 року у справі №908/1254/14 про банкрутство ПАТ «Белокаменські вогнетриви» припинено повноваження арбітражного керуючого Чулакова П.І, ліквідатором Банкрута визначено арбітражного керуючого ОСОБА_1 . Так, позивач зазначає, що в ході ліквідаційної процедури Банкрута (ПАТ «Белокаменські вогнетриви») ліквідатором направлені запити до державних органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на майно щодо наявності майна зареєстрованого за ПАТ «Белокаменські вогнетриви» (а.с. 147-149). В силу отриманих відомостей від державних органів, що здійснюють реєстрацію речових прав на майно, та аналізу відкритих баз/реєстрів даних ліквідатором встановлено нерухоме та рухоме майно: - квартира АДРЕСА_1 ; - майновий комплекс по АДРЕСА_2 ; - та 5 транспортних засобів (ВАЗ 21103 д/н НОМЕР_1 , ГАЗ 31029 д/н НОМЕР_2 , ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_3 , ЗИЛ 130 д/н НОМЕР_4 , ЗИЛ-ММЗ д/н НОМЕР_5 ). Окремо додатковою перевіркою відомостей встановлено наявність договору 2003 року купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 . За результатами отриманої інформації та документів ліквідатором проведено заходи з реєстрації права власності за ПАТ «Белокаменські вогнетриви» на квартиру АДРЕСА_3 . З метою огляду вказаного майна та проведення інвентаризації майна Банкрута, ліквідатором здійснено виїзд за місцезнаходженням майна, за результатами огляду майна встановлено, що: - майновий комплекс по АДРЕСА_2 - знаходиться у зруйнованому та не придатному до використання стані; - квартира АДРЕСА_1 - знаходиться у незадовільному стані та потребує ремонту; - квартири АДРЕСА_3 - знаходиться у задовільному стані, проте потребує ремонту; - транспортні засоби (ВАЗ 21103 д/н НОМЕР_1 , ГАЗ 31029 д/н НОМЕР_2 , ВАЗ 21093 д/н НОМЕР_3 , ЗИЛ 130 д/н НОМЕР_4 , ЗИЛ-ММЗ д/н НОМЕР_5 ) - не виявлені. З метою пошуку транспортних засобів Банкрута ліквідатором направлено заяву до ГУ Національної поліції в Донецькій області про оголошення вказаних транспортних засобів в розшук. На даний час відомостей щодо затримання транспортних засобів не надходило. На виконання приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» між ліквідатором Банкрута та Центральною універсальною біржою укладено договори на проведення аукціону в електронній формі (за наслідками переможця конкурсу визначення організатора торгів з продажу майна Боржника, переможцем стала Центральна універсальна біржа). Проведено перший, перший повторний, другий повторний аукціони, які передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» без визначення переможця (потенційні покупці на вищезазначене майно відсутні, що обумовлено неліквідністю майна), ліквідатором ініційовано з метою визначення подальших заходів щодо реалізації майна (визначення початкової вартості, порядку продажу та ін.) проведення зборів кредиторів, яке 17.01.2019 року не відбулося у зв`язку з відсутністю кворуму. Повторні збори кредиторів призначені на 26.02.2019. З приводу закриття банківських рахунків та виявлення грошового залишку ліквідатором також вчинені відповідні дії: вжито заходів щодо рахунків Боржника, які відкриті у ПАТ КБ «Приватбанк», ПАТ «Пумб», ПАТ «Агропросперіс банк», а саме зняття арештів та закриття рахунків. Позивач вважає, що ним як арбітражним керуючим та ліквідатором ПАТ «Белокаменські вогнетриви» здійснені відповідні заходи, передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» для погашення кредиторських вимог, однак непогашення кредиторських вимог конкурсного кредитора ПАТ «Белокаменські вогнетриви» - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області в розмірі 367 827грн., обумовлено виключно неліквідністю наявного майна Банкрута. При цьому, позивач не погоджується з визначенням відповідачем «грубого» характеру його правопорушення, на підставі чого винесено рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, та не погоджується з Приписом щодо нього від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень. Позивач вважає висновки викладені суб`єктом владних повноважень, довільним трактуванням приписів Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 27.06.2013 р. № 1284/5. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів встановлює Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013. Арбітражним керуючим - є фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України (ст. 1 Закону). Діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією або ліквідаторів) регулюється Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5, зареєстрованим Міністерством юстиції України 03.07.2013 р. за № 1113/23645 (далі - Порядок № 1284/5). Зокрема, пунктом 1.3 розділу І Порядку № 1284/5 визначено, що контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства. Мін`юст та його територіальні органи з питань банкрутства є органами контролю. Відповідно до п.п.2.1-2.4 розділу ІІ Порядку №1284/5 контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці. Здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих в силу п.п.2.1-2.4 розділу ІІ Порядку №1284/5 складається з таких етапів: - проведення перевірки, складання довідки про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого (далі - Довідка); - надання арбітражним керуючим комісії заперечень щодо Довідки та (або) усунення зазначених у Довідці порушень; - складення акта перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Матеріали справи містять довідку про результати перевірки діяльності арбітражного керуючого, заперечень щодо Довідки та акт перевірки з урахуванням Довідки, заперечень та усунутих арбітражним керуючим порушень. Отже відповідачем дотримано етапи здійснення контролю за діяльністю позивача. Приписами п. 2.5 Порядку № 1284/5 підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення (скарги) фізичних та юридичних осіб щодо дій арбітражного керуючого з викладенням обставин невиконання або неналежного виконання ним покладених на нього повноважень, з яких вбачається необхідність проведення контролю. Відповідно до повідомлення про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача, підставою перевірки зазначено лист Управління Служби безпеки України Запорізької області від 14.01.2019 року №59/6/1-21ит (а.с. 17). Вказаний лист містить таке зазначення: «не задовільнив вимоги кредитора», «з метою недопущення соціальної дестабілізації в регіоні інформуємо для прийняття відповідного управлінського рішення про доцільність можливого проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ПАТ «Белокаменські вогнетриви» Проте, пунктом 2.6 розділу ІІ Порядку №1284/5 визначено вичерпний перелік підстав проведення позапланової перевіри, серед яких відсутня така підстава як лист Управління Служби безпеки України Запорізької області. Водночас, інформація, викладена в листі Управління Служби безпеки України Запорізької області від 14.01.2019 року №59/6/1-21ит, не містить відомостей, які можуть вважатися підставою для проведення позапланової перевірки, у розумінні пункту 2.6 Порядку №1284/5. Отже, призначення позапланової перевірки з підстав не передбачених законодавством, зокрема, пунктом 2.6 Порядку №1284/5, є таким, що порушує вимоги Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 р. № 1284/5. Таким чином колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 здійснено без належної правової підстави. Водночас згідно висновків перевірки в силу витягу з протоколу №81/04/19 засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 вирішено застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 11.03.2019 року №1239; вирішено також внести подання до Міністерства юстиції України про застосування щодо арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження (а.с. 71-74). За приписами ч. 2 ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражні керуючі несуть дисциплінарну відповідальність в порядку встановленому цим законом. Згідно ч. 1 ст. 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 22.12.2011 року №4212, Дисциплінарна комісія (серед іншого) розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих та приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень. Відповідач зазначає, що Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих розглядає лише подання грубого порушення арбітражним керуючим діючого законодавства, оскільки розгляд інших питань, виявлених під час перевірки, та прийняття щодо них відповідних рішень, до компетенції Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих не відноситься, а відноситься до компетенції територіального органу. Так, у відповідності до ч. 1 ст. 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого є: 1. попередження,

2. Позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих дисциплінарне стягнення (ч. 3 ст. 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»). Матеріалами справи підтверджується, що на виконання вищезазначених норм права, відповідачем-1 направлена 01.03.2019 року відповідна пропозиція до Департаменту з питань банкрутства та судової роботи Міністерства юстиції України про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення №13-04/1563. При цьому, 11.03.2019 року Департаментом з питань банкрутства та судової роботи Міністерства юстиції України до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих направлено подання №1239 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі акта, складеного відповідачем-1 за результатами проведеної позапланової перевірки. Відповідач зазначає, що відсутні підстави для визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії від 16.04.2019. При цьому, позивач зазначає, що висновки перевірки щодо грубого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на підставі яких винесено рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, та Припис від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень, не відповідають дійсним обставинам справи та встановлені з суб`єктивним тлумаченням норм законодавства. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. Перевіркою встановлені такі порушення: - абзаців 7 та 13 ч.2 ст. 41, ч. 1 ст. 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, а саме: арбітражним керуючим ОСОБА_1 на перевірку не надано доказів наявності/відсутності у ПрАТ «Белокаменські вогнетриви» земельних ділянок (Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області; Головне управління Держгеокадастру у Донецькій області), унікальних об`єктів космічної діяльності, космічної техніки (Державного космічного агентства України), чи здійснював банкрут зовнішньоекономічну діяльність та чи проводив митне оформлення товарів за митними деклараціями (органи ДФС), сховищ та протирадіаційних укриттів (Департамент з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації, Департамент з питань цивільного захисту населення Донецької обласної державної адміністрації). - грубе порушення вимог абзацу 4 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутам» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині проведення ліквідатором інвентаризації майна банкрута, абзацу 7 ч. 2 ст. 41 цього ж закону, в частині формування ліквідатором ліквідаційної маси банкрута, абзацу 13 ч. 2 ст. 41 цього ж закону, в частині не вжиття ліквідатором заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, абзацу 1 ч. 1 ст. 42 цього ж закону, в частині включення до складу ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, абзацу 15 ч.2 ст. 41 цього ж закону, в частині продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, абзацу 1 ч. 1 ст. 45 цього ж закону, в частині спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів, ч. 3 ст. 98 цього ж закону, відповідно до якої під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство, а саме, арбітражний керуючий ОСОБА_1 , під час реалізації своїх прав та обов`язків діяв несумлінно та нерозумно, без урахування інтересів ПрАТ «Белокаменські вогнетриви» та його кредиторів, та не застосувавши заходів по ефективному виявленню активів банкрута шляхом проведення в повному об`ємі пошуку та поверненню майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, а також не проведення в повному об`ємі інвентаризації майна банкрута та реалізацію за найвищою ціною, діяв недобросовісно, нерозсудливо, не з метою, з якою ці права та обов`язки йому надано, необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), не діяв у межах та спосіб, що передбачені законодавством України про банкрутство, фактично свідомо не забезпечив максимально повне погашення вимоги кредиторів ПрАТ «Белокаменські вогнетриви», зокрема Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Запорізькій області у розмірі 367 827грн., що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів шляхом позбавлення ПрАТ «Белокаменські вогнетриви» можливості виставити на аукціон все наявне майно банкрута та забезпечити продаж майна за більшою ціною, оскільки від об`єму (кількості) майна боржника та його продажної ціни напряму залежить обсяг задоволення кредиторських вимог ПрАТ «Белокаменські вогнетриви», що дало б змогу кредиторам боржника отримати погашення своїх кредиторських вимог в більшому розмірі, що також в свою чергу призвело до грубого порушення прав та законних ПрАТ «Белокаменські вогнетриви» та його кредиторів шляхом позбавлення їх права на отримання своєчасного, повного та кваліфікованого виконання арбітражним керуючим ОСОБА_1 повноважень ліквідатора, передбачених абзацом 4 ч. 2 статті 41, абзацом 7 ч. 2 ст. 41, абзацом 13 ч. 2 ст. 41, абзацом 1 ч. 1 ст. 42, абзацом 15 ч. 2 ст. 41, абзацом 1 ч. 1 ст. 45, частиною 1 та 2 ст. 49, ч. 3 ст. 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, оскільки виконання в повному обсязі жодного із перерахованих вище повноважень та обов`язків і норм законодавства не були підтверджені ліквідатором ПрАТ «Белокаменські вогнетриви», арбітражним керуючим ОСОБА_1 документально. В силу встановлених порушень прийнято рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до позивача у вигляді попередження, яке оформлено протоколом засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019. Водночас в розпорядженні про усунення порушень від 07.05.2019 №12-р/19 зазначено, що у термін до 10.06.2019 року арбітражному керуючому ОСОБА_1 слід усунути порушення законодавства у такий спосіб: надати докази наявності/відсутності у ПАТ «Белокаменські вогнетриви» земельних ділянок, унікальних об`єктів космічної діяльності, космічної техніки, чи здійснював банкрут зовнішньоекономічну діяльність чи проводив боржник митне оформлення товарів за митними деклараціями сховищ та протирадіаційних укриттв, та подати в цей самий термін до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області у письмовій формі інформацію про їх усунення (а.с. 46). Приписом про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 року №12-П/19 приписано арбітражному керуючому ОСОБА_1 про недопущення у подальшій діяльності аналогічних правопорушень (а.с. 47-48). Щодо вказаного рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити. Згідно пункту 2.1. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, контроль за діяльністю арбітражних керуючих здійснюється шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» позапланові виїзні та невиїзні перевірки здійснюються за зверненнями громадян чи юридичних осіб, якщо з таких звернень вбачається необхідність проведення додаткового контролю з боку державного органу з питань банкрутства. Для проведення невиїзної перевірки державний орган з питань банкрутства надсилає арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) письмовий запит у межах предмета звернення. У зазначений в запиті строк арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) надсилає державному органу з питань банкрутства вмотивовану відповідь та копії відповідних документів. Згідно пункту 6.9. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень. Відповідно до пункту 6.13. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року № 1284/5, у разі виявлення за результатами перевірки порушень, які є підставою для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарних стягнень, орган контролю обов`язково зазначає про це в акті перевірки. У такому випадку припис та (або) розпорядження не складаються до моменту прийняття Дисциплінарною комісією рішення за результатом розгляду подання. За результатами перевірки позивача встановлено фактичне не отримання арбітражним керуючим відомостей щодо земельних ділянок, унікальних об`єктів космічної діяльності, космічної техніки, сховищ та протирадіаційних укриттів, відомостей чи проводив Банкрут митне оформлення товарів за митними деклараціями, на спростування всіх інших порушень арбітражним керуючим разом із Запереченнями надані відповідні документи. При цьому, використання терміну «грубе порушення» міститься у пунктах 7.1. та 7.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 27.06.2013 № 1284/5. Так, відповідно до пункту 7.1 Порядку № 1284/5, підставами для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення є, серед іншого, грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута). Отже, для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення за грубе порушення законодавства під час виконання повноважень, необхідно безпосередньо дослідити наслідки такого порушення, а саме наявності грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута). Водночас дисциплінарним проступком арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) може бути винне невиконання або неналежне виконання покладених на нього законодавством обов`язків. У свою чергу, протиправність дій або бездіяльності суб`єкта дисциплінарного проступку, характеризується причинно-наслідковим зв`язком між невиконанням покладених на арбітражного керуючого обов`язків та шкідливими наслідками такого невиконання обов`язків. Тобто, вирішуючи питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого, як суб`єкта дисциплінарного проступку, необхідно довести наявність вини у його рішеннях, діях чи бездіяльності та шкідливих наслідків такого невиконання обов`язків. Грубим порушенням арбітражним керуючим вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-XII, (який був чинним на час розгляду справи судом першої інстанції та втратив чинність 21.10.2019 року у зв`язку з набранням чинності Кодексу України з процедур банкрутства № 2597-VIII від 18.10.2018) в контексті пункту 7.1 Порядку № 1284/5 є таке порушення вимог вказаного Закону, що призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам, за умови наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Натомість матеріали справи не містять доказів, що порушення, встановлені під час проведення перевірки позивача, призвело до настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів; матеріали справи не містять доказів, зокрема, реального заподіяння матеріальної шкоди боржнику (банкруту) чи його кредиторам; відсутні докази нанесення шкоди боржнику або кредитору діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого. Зміст частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачає, що під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Тобто, відповідно до буквального змісту дана норма є узагальнюючою та містить оціночні категорії а не конкретизує які саме дії має вчиняти арбітражний керуючий. Оскільки роз`яснення змісту «добросовісно, розсудливо, обґрунтовано» Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не містить, а частина 7 статті 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» вказує, у разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, припускає неоднозначне тлумачення прав і обов`язків суб`єкта господарювання або органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб, то рішення приймається на користь суб`єкта господарювання, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що порушення, встановлені відповідачем з посиланням на частину 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» фактично є суб`єктивним припущенням осіб, що здійснювали перевірку, довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів. Абзацем 2 підпункту 6.6.3 пункту 6.6 Порядку №1284/5, встановлено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються. На думку колегії суддів апеляційної інстанції представником відповідачів 1, 2 не доведено настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів, які можуть полягати, зокрема, у реальному заподіянні матеріальної шкоди кредиторам банкрута, та наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльністю) арбітражного керуючого і наслідками, що настали. Зважаючи на викладене, законодавством з питань банкрутства не визначено поняття «добросовісно, розсудливо, обґрунтовано», а вживання терміну «грубе порушення», враховуючи судову практику, за відсутності настання незворотних істотно-негативних наслідків для боржника (банкрута) чи його кредиторів та причино-наслідкового зв`язку, щодо порушень виявлених в ході перевірки є некоректним, недоречним та необґрунтованим, при цьому, висновки осіб, що здійснювали перевірку є такими, що порушують приписи статті 19 Конституції України та абзацу 2 пункту 6.6.3 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів). З огляду на викладене, грубе порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог абзацу 4 частини 2 статті 41, абзацу 7 частини 2 статті 41, абзацу 13 частини 2 статті 41, абзацу 1 частини 1 статті 42, абзацу 15 частини 2 статті 41, абзацу 2 частини 1 статті 45, частини 3 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-УІ, що діє з 19.01.2013, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні. Відповідно до частини 4 статті 108 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дисциплінарна комісія розглядає заяви, скарги та подання на арбітражних керуючих; організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів); надає консультації і рекомендації, а також готує методичні розробки з питань професійної етики арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та застосування прогресивних практик; приймає рішення про застосування до арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарних стягнень. Відповідно до абзацу 3 частини 4 Положення про Дисциплінарну комісію арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 11.01.2013 №81/5, комісія відповідно до покладених на неї завдань розглядає подання структурного підрозділу Мін`юсту, відповідального за забезпечення виконання Мін`юстом повноважень державного органу з питань банкрутства, про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого. Таким чином, Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) розглядає лише питання грубого порушення арбітражним керуючим діючого законодавства, оскільки розгляд інших порушень, виявлених під час перевірки, та прийняття щодо них відповідних рішень, до компетенції Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) не відноситься, а відноситься до компетенції територіального органу з питань банкрутства. Зважаючи на недоведеність Відповідачем 1, 2 грубого порушення арбітражним керуючим ОСОБА_1 приписів Законодавство про банкрутство, Рішення Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих про застосування дисциплінарного стягнення до арбітражного керуючого ОСОБА_1 у вигляді попередження, яке оформлено протоколом від засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих від 16.04.2019, підлягає скасуванню. Стосовно визнання протиправним та скасування Припису відповідача-1 від 07.05.2019 №12-П/19 про недопущення повторних порушень також слід зазначити наступне. Абзацем 2 підпункту 6.6.3 пункту 6.6 Порядку № 1284/5, встановлено, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень у резолютивній частині акта перевірки зазначаються всі порушення з посиланням на конкретні структурні одиниці нормативно-правових актів. Довільне викладення або трактування вимог нормативно-правових актів не допускається. Порушення, усунені арбітражним керуючим до моменту складання акта перевірки, вважаються такими, що не вчинені, та в резолютивній частині акта перевірки не вказуються. В акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/19 від 27.02.2019 та припису про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 №12-П/19, винесеного на підставі акту, зокрема зазначено наступні порушення: - вимог абзацу 4 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутам» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині проведення ліквідатором інвентаризації майна банкрута, - абзацу 7 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині формування ліквідатором ліквідаційної маси банкрута, - абзацу 13 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині вжиття ліквідатором заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, - абзацу 1 частини 1 статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині включення до складу ліквідаційної маси усіх видів майнових активів (майна та майнових прав) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, - абзацу 15 частини 2 статті 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині продажу майна банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, - абзацу 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013, в частині спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів, - частини 13 статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 №4212-УІ, що діє з 19.01.2013, відповідно до якої під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство. Проте, згідно матеріалів справи, інвентаризаційні акти та відомості були надані комісії для проведення перевірки, а в акті встановлена відсутність відповідних порушень; продаж та реалізація майна Банкрута є окремою процедурою, що регулюється розділом 4 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а в акті відсутні будь-які записи щодо порушень розділу 4 Закону про банкрутство; порушення в частині спрямування коштів, одержаних від продажу майна банкрута, на задоволення вимог кредиторів не знаходить свого підтвердження, оскільки в ході ліквідаційної процедури ПАТ «Белокаменські вогнетриви» майно реалізовано не було, у зв`язку з низькою ліквідністю останнього, тобто коштів від продажу майна отримано не було. Викладене свідчить, що порушення абзацу 4 частини 2 статті 41, абзацу 15 частини 2 статті 41, абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», щодо яких Відповідачем-1 винесено припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 №12-П/19, не знайшли свого фактичного підтвердження. Також, стосовно інших порушень, відповідно до яких Відповідачем-1 винесено припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 №12-П/19, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до приписів Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідаційна процедура Банкрута вводиться строком на 12 місяців, а арбітражний керуючий з моменту призначення ліквідатора Банкрута останній вживає заходів, зокрема, передбачених статтею 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Разом з тим, відповідна судова процедура є триваючою у часі, а терміни вжиття тих чи інших заходів у законодавстві, що регулює питання, пов`язані із процедурою банкрутства, відсутні. Згідно з приписами пункту 6.9. Порядку № 1284/5, у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень. Виходячи з системного аналізу відповідних пунктів Порядку № 1284/5, вбачається, що визначальною підставою для винесення припису або розпорядження є можливість усунення порушення, а отже винесення припису та розпорядження на одне порушення є таким, що не відповідає приписам Порядку № 1284/5. Проте з матеріалів справи вбачається, що комісія щодо порушень абзаців 7 та 13 частини другої статті 41, частини 1 статті 42 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 22.12.2011 № 4212-УІ, що діє з 19.01.2013 винесла і припис і розпорядження, що свідчить про необґрунтованість та незаконність дій суб`єкта владних повноважень. Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що висновки комісії, викладені в Акті позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого №6/19 від 27.02.2019, на підставі якого прийнято рішення про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження на підставі подання від 11.03.2019 №1239, та винесено припис про недопущення повторних порушень від 07.05.2019 №12-П/19 та розпорядження про усунення порушень від 07.05.2019 року №12-р/19, є необґрунтованими, такими що суперечать діючому законодавству та судовій практиці, а саме, суб`єктивним припущенням та довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів. Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. В частині рішення суду першої інстанції щодо визнання нечинним та скасування листа-доручення відповідача-2 від 24.01.2019 №74/714-32-19/9.3.1 «Щодо проведення перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 ", колегія суддів апеляційної інстанції не здійснює апеляційний перегляд, оскільки діє в межах апеляційної скарги (в цій частині апеляційна скарга на рішення суду не подавалася). Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи відповідача спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства. Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, правонаступником якого є Південно-Східне міжрегіональне управління юстиції м. Дніпро - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.09.2019 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили 29.01.2020 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 29.01.2020. В повному обсязі постанова виготовлена 05.02.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова