Постанова 4851 № 440/4227/19

Головуючий І інстанції: Н.І. Слободянюк ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2020 р. Справа № 440/4227/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2019, по справі № 440/4227/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження розміру пенсії до виплат та зобов`язання виплатити нараховану пенсію з 01.03.2017 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 18.11.2019 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії за вислугу років у період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року з обмеженням її максимальним розміром 10740,00 грн. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 виплату, з урахуванням раніше виплачених сум, пенсії за вислугу років за період з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року без обмеження її максимальним розміром 10740,00 грн, визначеним частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Позивач, не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог зазначив, що оскільки пенсія йому призначена до набрання чинності Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", обмеження розміру пенсії із посиланням на даний законодавчий акт не можуть бути застосовані до позивача. На підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 03.12.2003 року отримує пенсію за вислугу років як працівник льотного складу цивільної авіації. Відповідачем здійснено перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , в результаті якого розмір пенсії склав: з 01 березня 2017 року 16590,56 грн, з 01 березня 2018 року 20507,40 грн, з 01 березня 2019 року 22377,95 грн. Виплата пенсії здійснювалася з урахуванням максимального розміру пенсії, встановленого частиною третьою статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", а саме: з 01 березня 2017 року по 31 грудня 2017 року - у сумі 10740,00 грн, з 01 січня 2018 року по 30 червня 2018 року у сумі 13730,00 грн, з 01 липня 2018 року по 30 листопада 2018 року у сумі 14350,00 грн, з 01 грудня 2018 року по 30 червня 2019 року у сумі 14970,00 грн, з 01 липня 2019 року у сумі 15640,00 грн. Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсії в обмеженому розмірі протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення суду першої інстанції підлягає апеляційному перегляду в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, здійснюючи виплату пенсії позивачу з 01.01.2018 року із обмеженням максимальним розміром 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, діяв правомірно. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII від 05.11.1991 року, пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Так, згідно з п. "а" ч. 1 ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) право на пенсію за вислугу років мають такі категорії робітників і службовців авіації, а також льотно-випробного складу, незалежно від відомчої підпорядкованості підприємств, установ і організацій, в яких вони зайняті: працівники льотного і льотно-випробного складу при вислузі років на цих посадах не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Згідно із п. 1 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 418 від 21 липня 1992 року, пенсії за вислугу років відповідно до ст. 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і цього Порядку призначаються працівникам льотно-випробного складу, безпосередньо зайнятим у льотних випробуваннях (дослідженнях) дослідної та серійної авіаційної, аерокосмічної, повітроплавальної і парашутно-десантної техніки, незалежно від відомчої належності підприємства, організації, де вони працюють. Пунктом 7 Порядку № 418 визначено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку. Відповідно до п.п. "в" п. 7 Порядку № 418 у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Так, спірні правовідносини виникли з приводу правомірності дій відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром на рівні 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. 01.10.2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року. Відповідно до ст. 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", не може перевищувати 10740 гривень. Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом. Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону № 1058-IV та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання). Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі. Наведені норми кореспондуються з положеннями ч. 3 ст. 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення" максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Враховуючи викладене, слід дійти висновку, що зазначені норми не звужують зміст набутих прав пенсіонерів, розмір призначеної пенсії яких більший зазначеного максимального розміру. Водночас запроваджують обмеження щодо розміру призначених та перерахованих пенсій, зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення". Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22 травня 2018 року у справі № 205/8204/16-а, від 14.05.2019 року у справі № 591/2109/17, від 12.09.2019 року у справі № 750/12889/16-а. Зазначені правові норми є чинними, з огляду на що підлягають обов`язковому застосуванню органами Пенсійного фонду України. За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що розмір перерахованої відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Судовим розглядом встановлено, що у даному випадку позивачу здійснюється саме перерахунок пенсії. Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" №2246-VIII від 07 грудня 2017 року прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2018 року - 1373 гривні, з 1 липня - 1435 гривень, з 1 грудня - 1497 гривень. Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» № 2629-VIII від 23 листопада 2018 року визначено, що прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня 2019 року - 1497 гривень, з 1 липня - 1564 гривні, з 1 грудня - 1638 гривень. Отже, максимальний розмір пенсії з 1 березня 2018 року складає 13730 грн. (1373 гривень х 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), з 1 липня 2018 року - 14350 грн. (1435 гривень х 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), з 01 грудня 2018 року - 14970 грн. (1497 гривень х 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність), з 01 липня 2019 2019 року 15640 грн. (1564 гривень х 10 прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність). Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що відповідач, здійснюючи виплату пенсії у розмірах з січня 2018 року - 12956,53 грн.; березня 2018 року - 13730,00 грн.; з липня 2018 року - 14350,00 грн.; з грудня 2018 року - 14970,00 грн., з липня 2019 року - 15640 грн., діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, колегія суддів доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині за період з 01.01.2018 року. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2019 по справі № 440/4227/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов