Постанова 4851 № 440/3769/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 лютого 2020 р.Справа № 440/3769/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Старосуда М.І., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , при секретарі судового засідання Лисенко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року, головуючий суддя І інстанції: А.Б. Головко, м. Полтава, повний текст складено 21.11.19 року по справі № 440/3769/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), ВСТАНОВИВ: Позивач звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-45698-55. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року позовні вимоги задоволено. Із таким судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог зазначив, що платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. У разі якщо платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 04.01.2017 на підставі рішення Ради адвокатів Полтавської області №1 позивач отримала свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю від 04.01.2017 серії ПТ №1609, а з 01.11.2017 вона взята на облік у Миргородській об`єднаній податковій інспекції ГУ ДФС у Полтавській області (Великобагачанське відділення). З 17.04.2018 ОСОБА_1 працює на посаді начальника юридичного відділу "Представництва "Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед" в Україні, що підтверджується витягом із трудової книжки, копією наказу № 12-к від 16.04.2018 та довідкою роботодавця від 21.08.2019 №

247. ГУ ДФС України у Полтавській області у відношенні позивача винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску від 09.08.2019 № Ф-45698-55 в розмірі 2408,60 грн. Рішенням ДФС України від 25.09.2019 № 301816/99-00-08-06-01 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-45698-55 ГУ ДФС України у Полтавській області залишено без змін, а скаргу фізичної особи ОСОБА_1 від 22.08.2019 б/н - без задоволення. Позивач не погодилася із вказаною вимогою, у зв`язку із чим звернулася до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності у позивача обов`язку сплати єдиного внеску, як самозайнятої особи у спірний період, оскільки позивач з 17.04.2018 працює за основним місцем роботи на посаді начальника юридичного відділу "Представництва "Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед" в Україні та не провадить незалежну професійну діяльність як самозайнята особа. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Відповідно до підпункту 14.1.226 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, самозайнята особа - це платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності. Незалежна професійна діяльність - це участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб. Згідно частин 2 та 3 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Обчислення єдиного внеску органами доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплат (доходу), на суми яких (якого) відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. Згідно пункту 5 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності. Отже, необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності як самозайнятої особи та отримання доходу від такої діяльності. При цьому, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю лише посвідчує право адвоката на здійснення професійної діяльності, однак не є підставою та доказом здійснення адвокатської діяльності. Однак, як підтверджено матеріалами справи, з 17.04.2018 позивач перебуває в трудових відносинах "Представництвом "Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед", на даний час займає посаду начальника юридичної служби та не провадить незалежну професійну діяльність як самозайнята особа. З довідки Представництва "Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед" про доходи ОСОБА_1 слідує, що за період з січня 2019 року по липень 2019 року позивачем отримано прибуток та роботодавцем позивача сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Отже, єдиний внесок за застраховану особу (позивача) сплачено страхувальником - його роботодавцем Представництвом "Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед" за 2019 рік. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач як самозайнята особа (адвокат) поза межами Представництва "Моментум Ентерпрайзес (Істерн Юроп) Лімітед" не працює, відповідно доходів від незалежної професійної діяльності не отримує, тому визначена в оскаржуваній вимозі ГУ ДФС України у Полтавській області від 09.08.2019 № Ф-45698-55 сума єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі 2408,60 грн. фактично є подвійним оподаткуванням одного й того самого доходу позивача. З огляду на встановлені у справі обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 09.08.2019 № Ф-45698-55. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Таким чином, колегія суддів, переглянувши рішення суду першої інстанції, дійшла висновку, що при прийнятті рішення, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.11.2019 року по справі № 440/3769/19 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, а у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, постанова може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя М.І. Старосуд Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 19.02.2020 року