Постанова 4852 № 804/16364/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 804/16364/15 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідач: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., секретар судового засідання Лащенко Р.В. за участі позивача ОСОБА_1 представника апелянта Семенкової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. (головуючий суддя Луніна О.С., судді Лозицька І.О., Златін С.В., повне судове рішення складено 29.10.2019 р.) в справі № 804/16364/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення, ВСТАНОВИВ: 14.12.2016 р. приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України (далі ВККН) про скасування рішення № 1 від 12.11.2015 р. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р., яка набрала законної сили 16.06.2016 р., відмовлено у задоволенні позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення. 03.06.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви послався на те, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 р. кримінальне провадження щодо нього за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 2, 3 статті 358 Кримінального кодексу України, закрито за реабілітуючих підстав, тобто підстави, які слугували прийняттю рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 р. та в подальшому анулюванню свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, відсутні. Ці обставини вважає нововиявленими. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. заява ОСОБА_1 про перегляд постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р. у справі №804/16364/15 за нововиявленими обставинами задоволена, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 року у справі №804/16364/15 скасована, адміністративний позов приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення №1 від 12.11.2015 р. задоволено, скасоване рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України №1 від 12.11.2015 р. про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю №3459 на ім`я Кулініча А.С. В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України просить скасувати рішення з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Апелянт вказує, що у 2019 році виникли нові обставини щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , відповідно такі обставини не є нововиявленими, а є новими. Рішення № 1 від 12.11.2015 р. ВККН приймалось за умови наявності ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р., тому скасування цієї ухвали не може бути підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки не вважаються нововиявленими ті обставини, які виявлені після ухвалення судом рушення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних відносинах. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. В судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити. Позивач в судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, проте рішення суду першої інстанції має бути змінено з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що рішенням №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12.11.2015 р. вирішено анулювати свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», виданого Міністерством юстиції України 08 вересня 1999 року за №3459 на ім`я ОСОБА_1 . Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 р. по справі №200/23277/14-к заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_1 скасовано. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 по справі №200/23277/14 клопотання адвоката Шевякова ОСОБА_2 про закриття кримінального провадження №12012040030000107 стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, задоволено. Кримінальне провадження №12012040030000107 щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, закрито з реабілітуючих підстав. Зважаючи на те, що ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська хоча й прийнята 21.02.2019 року, однак у ній містяться істотні обставини, що існували на час звернення ОСОБА_1 до суду з приводу оскарження рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12 листопада 2015 року і під час розгляду справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом не могли бути відомі ані ОСОБА_1 , ані суду, а саме наявність ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав була підставою для прийняття рішенням №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12 листопада 2015 року, яка була оскаржена позивачем у межах справи №804/16364/15 та, за результатом розгляду якої Дніпропетровським окружним адміністративним судом 18 травня 2016 року прийнято постанову, суд першої інстанції вважав, що позивачем наведено обставини, які дійсно є істотними для справи, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, тобто є нововиявленими. Оскільки підставою для прийняття рішення №1 від 12 листопада 2015 року слугувала ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська про закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав, яка в подальшому ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 року по справі №200/23277/14-к скасована, а ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 по справі №200/23277/14-к кримінальне провадження №12012040030000107 щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням його у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, закрито, суд першої інстанції вважав, що на теперішній час відсутня така підстава для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого ОСОБА_1 , яка передбачена підпунктом «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», а інших підстав рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12.11.2015 року не містить. Зважаючи на те, що ухвала суду про закриття кримінального провадження щодо нотаріуса ОСОБА_1 з нереабілітуючих підстав скасована, кримінальне провадження щодо нотаріуса закрито за реабілітуючих підстав, суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені заявником нововиявлені обставини доводять наявність підстав для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 травня 2016 року, з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог та скасування рішення №1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12 листопада 2015 року. Суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та задоволення позову, проте вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми процесуального права. Судом встановлено, що рішенням № 1 від 12.11.2015 р. Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України анульоване свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 р. № 3459 ОСОБА_1 , на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат». Підставою для прийняття такого рішення стала ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р. в справі № 200/23277/14-к про закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав. Відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадку закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав. Підставою для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р. позивач вказує ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 21.02.2019 р. в справі №200/23277/14-к, якою скасована ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р. в справі № 200/23277/14-к за нововиявленими обставинами, та ухвала Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 р. в справі № 200/23277/14-к, якою кримінальне провадження №12012040030000107 щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, закрито з реабілітуючих підстав, а саме за пунктом 6 частини1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню). Статтею 361 КАС України встановлено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду (частина 2). Відповідно до ч. 4 ст. 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. За змістом зазначеної норми нововиявлена обставина має бути достовірно встановленою і не потребувати свого доведення. Тобто, йдеться про обставини, які існували на момент вирішення справи, але з різних причин не були відомі заявникові. Це мають бути обставини, факти, а не докази. При цьому вони повинні бути істотними, такими, що якби були відомі раніше, суд ухвалив би інше рішення. Такі обставини та факти повинні бути нововиявленими, а не новими та не такими, що змінилися, а також повинні були існувати на час вирішення справи. Позивач, з яким погодився суд першої інстанції, вважає ухвалу суду про скасування ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами відносно позивача та ухвалу про закриття кримінального провадження саме за реабілітуючими підставами, нововиявленими обставинами у розумінні пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України, тобто такими істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Проте, таку позицію суд вважає помилковою. Суд вважає, що неможливо розцінити як істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, скасування ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав та наявність ухвали про закриття кримінального провадження відносно позивача з реабілітуючих підстав. Суд зазначає, що на час прийняття судового рішення, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами, цієї ухвали не існувало. Відповідачем та судом першої інстанції оцінювався факт наявності підстав для анулювання свідоцтва про права на зайняття нотаріальною діяльністю на підставі обставин, які існували на час прийняття такого рішення. Ухвала про закриття кримінального провадження відносно позивача за реабілітуючих підстав постановлена судом після ухвалення судового рішення, яке позивач просить переглянути за нововиявленими обставинами. Таким чином, ухвала про закриття кримінального провадження з реабілітуючих підстав не є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. Разом з тим, суд доходить до висновку, що наявність ухвали про закриття кримінального провадження відносно позивача за реабілітуючих підстав та скасування ухвали про закриття кримінального провадження за нереабілітуючих підстав є нововиявленою обставиною, передбаченою пунктом 3 частини 2 статті 361 КАС України, а саме скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Ухвала про закриття кримінального провадження з нереабілітуючих обставин, яка стала підставою для прийняття відповідачем рішення про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, є тим судовим рішенням, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду. Саме існування судового рішення ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р. в справі № 200/23277/14-к про закриття кримінального провадження щодо позивача з нереабілітуючих підстав покладено в основу рішення № 1 Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12.11.2015 р. про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 р. № 3459 ОСОБА_1 , на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат». Відповідно, підставою для ухвалення Дніпропетровським окружним адміністративним судом судового рішення від 18.05.2016 р., яке набрало законної сили 16.06.2016 р. та яким відмовлено у задоволенні позову приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення, стала саме ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р. в справі № 200/23277/14-к про закриття кримінального провадження щодо позивача з нереабілітуючих підстав. Скасування такого судового рішення (ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р. в справі № 200/23277/14-к про закриття кримінального провадження щодо позивача з нереабілітуючих підстав) є нововиявленою обставиною у розумінні пункту 3 частини 2 статті 361 КАС України. Таким чином, суд доходить до висновку, що скасування ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 р. в справі № 200/23277/14-к про закриття кримінального провадження щодо позивача з нереабілітуючих підстав є тієї нововиявленою обставиною, за існування якої постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.05.2016 р. має бути скасована за нововиявленими обставинами. Суд вказує, що в цьому випадку суд, застосовуючи іншу процесуальну підставу, а не фактичну підставу, для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, не виходить за межі вимог заявника. При вирішенні справи по суті позовних вимог суд погоджує висновок суду першої інстанції про те, що факт закриття кримінального провадження №12012040030000107 щодо ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 Кримінального кодексу України, ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05.03.2019 р. в справі № 200/23277/14-к за реабілітуючих підстав, а саме за пунктом 6 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню), свідчить про відсутність підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю. Відповідно, рішення № 1 від 12.11.2015 р. Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України, яким анульоване свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 р. № 3459 ОСОБА_1 , на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», має бути скасоване. Доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, спростовані приведеними вище висновками суду. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. в справі № 804/16364/15 залишити без задоволення. Змінити мотивувальну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 р. в справі № 804/16364/15 за позовом приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України про скасування рішення, виклавши її в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття 17.02.2020 р. та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 19.02.2020 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко