Постанова 4852 № 340/2407/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 13 лютого 2020 року м. Дніпросправа № 340/2407/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., за участю секретаря судового засідання Новошицької О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 в адміністративній справі №340/2407/19 , ухвалене суддею Сагун А.В., по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Таровика Сергія Вікторовича про визнання дій протиправними та про скасування припису, постанови,- в с т а н о в и В: У вересні 2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просила визнати дії головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Таровика Сергія Вікторовича за результатами позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання законодавства у сфері містобудівної діяльності складено припис №62/2019 від 07.08.2019 р. протиправними та скасувати вказаний припис; визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №49\2019 від 20.08.2019 р., якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 грн. Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного від 30 вересня 2019 року позовну заяву по даній справі залишено без руху Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного від 15 жовтня 2019 року в поновленні пропущеного позивачем строку звернення до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №49\2019 від 20.08.2019 р., якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 грн. відмовлено. Позовну заяву, в частині позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №49\2019 від 20.08.2019 р., якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 34000 грн. повернуто без розгляду ОСОБА_1 . Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що на розгляд Кіровоградського окружного адміністративного суду подано позов ОСОБА_1 до Головного інспектора будівельного нагляду Інспекційного відділу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Кіровоградській області Таровик Сергія Вікторовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №49/2019 від 20.08.2019, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення в сумі 34 000,00 грн. Питання справляння судового збору, крім Закону України «Про судовий збір», регулюється іншими нормативно-правовими актами. У частині четвертій статті 288 КпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. У цьому випадку необхідно виходити з того, що норми частини четвертої статті 288 КУпАП є спеціальними нормами порівняно з нормами Закону про судовий збір. Щодо строків звернення до суду апелянт зазначив, відхилення похідної в даному випадку постанови по справі про адміністративне правопорушення №49/2019 від 20.08.2019,за умови прийняття до розгляду та розгляду основного опорюванного документа - Припису М« 62/2019 від 07.08.2019 р. суттєво впливає не тільки на повноту і об`єктивність розгляду справи, що дає підстави стверджувати, що таким чином суд не дотримався вимог ст. 245 КУпАП та ст. 286 КАСУ відмовивши із формальних причин у прийняті заяви, та фактично унеможливив подальший захист прав особи, яка постраждала від протиправних дій. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Реалізація порушеного чи оспорюваного права відбувається шляхом пред`явлення позову у формі позовної заяви до суду першої інстанції. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними). Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною 3 цієї статті передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Водночас особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначено статтею 286 КАС України. Відповідно до ч. 2 цієї статті позовну заяву щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Тобто даними нормами законодавець визначив десятиденний строк звернення до суду з адміністративним позовом з дня ухвалення відповідного рішення. Слід зазначити, що суд, оцінюючи обставини, що перешкоджали особі здійсненню права на своєчасне звернення за захистом порушених прав, свобод та інтересів, повинен виходити з оцінки та аналізу всіх наведених у заяві доводів. Під строком звернення до адміністративного суду розуміється строк, протягом якого особа має право звернутися з адміністративним позовом і розраховувати на одержання судового захисту. Дотримання цього строку є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, яка дисциплінує учасників цих відносин, запобігає зловживанням, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності та неостаточності у відносинах. В обґрунтування висновків про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання ("Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" № 11681/85). Відтак, з метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права суди повинні досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу. При цьому, слід враховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки, за наявності поважних причин його пропуску, такий строк може бути поновлено. Відповідно до ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. З матеріалів справи слідує, що звертаючись до суду з адміністративним позовом позивач заявляв клопотання про поновлення строку звернення до суду, в якому зазначив обставини, з якими пов`язує поважність причин пропуску строку звернення до суду. Зокрема, що жодного письмового документу про притягнення її до адміністративної відповідальності вона не отримувала. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні клопотання про поновлення строку звернення до суду не з`ясував, не дослідив та не дав правової оцінки вказаним обставинам та, відповідно, не навів у своєму рішенні будь-якого обґрунтування неприйняття доводів позивача, а обмежився лише посиланням, що наведені позивачем підстави для поновлення строку звернення з даним позовом до суду не можуть бути визнані поважними. Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У справі "Іліан проти Туреччини" Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, відповідно до ст.320 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 310, 312, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.10.2019 - скасувати. Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова суддя Ю. В. Дурасова Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду Ухвала набрала законної сили 13.02.2020. Суддя Л.А. Божко